ОСНОВ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ХАРКОВА
Справа № 646/7661/25
№ провадження 2/646/3982/2025
01.09.25 місто Харків
Суддя Основ'янського районного суду міста Харкова Іщенко О. В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Куп'янської міської військової адміністрації Куп'янського району Харківської області, третя особа: Департамент реєстрації Харківської міської ради про визнання права власності,
До Основ'янського районного суду міста Харкова надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Куп'янської міської військової адміністрації Куп'янського району Харківської області, третя особа: Департамент реєстрації Харківської міської ради з вимогою визнати за ним право власності на житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель за адресою: АДРЕСА_1 .
Суд, дослідивши матеріали позовної заяви, дійшов такого висновку.
Згідно із пунктом 3) частини третьої статті 175 Цивільного процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Відповідно до пункту 2) частини першої статті 176 Цивільного процесуального кодексу України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Згідно із пунктом 12. Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22 грудня 1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутністю - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.
Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносини у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначені Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Статтею 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» встановлено, що незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб'єктом оціночної діяльності суб'єктом господарювання. Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна.
Відповідно до положень статті 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України.
Положення (національні стандарти) оцінки майна визначають випадки застосування оцінювачами методичних підходів оцінки ринкової вартості майна та випадки і обмеження щодо застосування методичних підходів до визначення неринкових видів вартості майна. При цьому, якщо законами або нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, договором на проведення оцінки майна або ухвалою суду не зазначено вид вартості, який повинен бути визначений в результаті оцінки, визначається ринкова вартість.
Відповідно до пункту 3. Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1440 від 10 вересня 2003 року, ринкова вартість - вартість, за яку можливе відчуження об'єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачено, що звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності суб'єктом господарювання відповідно до договору. Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.
Відповідно до частини четвертої статті 177 Цивільного процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Судом встановлено, що матеріали позовної заяви не містять жодних доказів на підтвердження фактичної (ринкової) вартості спірного майна станом на день звернення до суду, та, як наслідок, обгрунтованості заявленої позивачем ціни позову.
У зв'язку з відсутністю зазначених доказів, суд позбавлений можливості визначити належну ціну позову, а відповідно і розмір судового збору, який має бути сплачений позивачем відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до частини першої статті 185 Цивільного процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Отже, суд дійшов висновку про необхідність залишити позовну заяву без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків шляхом долучення до позовної заяви доказів на підтвердження ринкової вартості спірного майна відповідно до національних стандартів та інших нормативно-правових актів з питань оцінки майна і майнових прав, зокрема, звіту про оцінку майна, виданого уповноваженим на те суб'єктом, та доказів сплати судового збору, з урахуванням ціни позову, визначеної у встановленому законодавством порядку.
Керуючись частиною першою статті 185 Цивільного процесуального кодексу України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Куп'янської міської військової адміністрації Куп'янського району Харківської області, третя особа: Департамент реєстрації Харківської міської ради про визнання права власності - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків, а саме: подання до суду належного доказу на підтвердження ринкової вартості спірного майна та доказу сплати судового збору у розмірі, встановленому законодавством.
Строк для усунення недоліків не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем цієї ухвали.
Суд попереджає, що у разі не усунення вказаних недоліків заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О. В. Іщенко