ОСНОВ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ХАРКОВА
Справа № 646/6076/25
№ провадження 2/646/3385/2025
15.07.25 місто Харків
Суддя Основ'янського районного суду міста Харкова Іщенко О. В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до Куп'янської районної військової адміністрації, інші особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання права власності,
До Основ'янського районного суду міста Харкова надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до Куп'янської районної військової адміністрації, інші особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 з вимогою визнати за ОСОБА_3 право власності на частину, ОСОБА_4 право власності на частину, ОСОБА_1 право власності на частину, ОСОБА_5 право власності на частину у праві спільної часткової власності за квартирою площею 48,6 кв. м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Суд, дослідивши матеріали позовної заяви, дійшов такого висновку.
Згідно із пунктом 3) частини третьої статті 175 Цивільного процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Відповідно до пункту 2) частини першої статті 176 Цивільного процесуального кодексу України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19 вказано, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Як виснує Верховний Суд у постанові від 25 квітня 2023 року у справі № 727/3827/22, будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна як рухомих речей, так і нерухомості визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Згідно із пунктом 12. Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22 грудня 1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутністю - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.
Відповідно до частини четвертої статті 177 Цивільного процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно із частиною другою статті 133 Цивільного процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Як зазначено у преамбулі Закону України «Про судовий збір» цей Закон визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Відповідно до положень частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою або фізичною особою-підприємцем позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як убачається з матеріалів позовної заяви, представником позивача, всупереч вимогам пункту 3) частини третьої статті 175 Цивільного процесуального кодексу України, не зазначено ціну позову, хоча у позовній заяві заявлено вимогу про визнання права власності, яка за своєю суттю є вимогою майнового характеру.
Судом встановлено, що матеріали позовної заяви не містять жодних доказів на підтвердження фактичної (ринкової) вартості спірного нерухомого майна, а також доказів на підтвердження сплати позивачем судового збору у порядку та розмірі, встановленому чинним законодавством.
Крім того, відповідно до частини першої статті 42 Цивільного процесуального кодексу України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.
Аналіз змісту позовної заяви свідчить про те, що представник позивача не визначив належний процесуальний статус Піунова М. О., Піунової Н. В. та Піунова В. М. Зазначені особи були вказані як «інші особи», що суперечить положенням Цивільного процесуального кодексу України, оскільки така категорія учасників у справах позовного провадження не передбачена.
У зв'язку з цим подальше процесуальне визначення їх статусу є необхідним для належного розгляду справи.
Відповідно до частини третьої статті 175 Цивільного процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Судом встановлено, що в порушення вказаної вище правової норми, позовна заява не містить відомостей про відомі номери засобів зв'язку, зокрема, номери телефонів, адреси електронної пошти учасників справи.
Відповідно до частини першої статті 185 Цивільного процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Отже, суд дійшов висновку про необхідність залишити позовну заяву без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків шляхом визначення складу учасників справи, долучення до позовної заяви доказів сплати судового збору, з урахуванням ціни позову, визначеної у встановленому законодавством порядку, а також, шляхом зазначення засобів зв'язку учасників справи.
Керуючись частиною першою статті 185 Цивільного процесуального кодексу України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до Куп'янської районної військової адміністрації, інші особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання права власності - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків, а саме: визначення складу учасників справи; подання до суду доказу сплати судового збору у розмірі, встановленому законодавством; зазначення засобів зв'язку учасників справи.
Строк для усунення недоліків не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем цієї ухвали.
Суд попереджає позивачів, що у разі не усунення вказаних недоліків заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О. В. Іщенко