Справа № 644/5338/25
Провадження № 3/644/1351/25
Іменем України
28 серпня 2025 р. м.Харків
Суддя Індустріального районного суду м. Харкова Шевченко С.В. розглянув справу про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 та ч. 1 ст. 130 КУпАП, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1
05.06.2025 року о 00-10 годині ОСОБА_1 керував транспортним засобом Ford Scorpio, номерний знак НОМЕР_1 , в м. Харкові по проспекту Героїв Харкова, 307 з ознаками наркотичного сп'яніння (звужені зіниці оцей, які не реагують на світло, пожвавлення мови, поведінка, яка не відповідає обстановці). Від проходження медичного огляду у медичному закладі з метою встановлення стану водій відмовився на місці зупинки. Крім того, ОСОБА_1 повторно, протягом року, 05.06.2025 року о 00-10 та того ж дня о 01:30 керував вказаним вище транспортним засобом будучи позбавленим права керування транспортними засобами.
ОСОБА_1 в судове засідання не прибув, повідомлявся шляхом направлення смс повідомлень на номер мобільного телефону. Про причини неявки суд не повідомив.
Суд вважає за можливе розглянути справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у його відсутність з таких підстав.
За змістом ч.1 ст.268 КУпАП під час відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Частиною 1 ст.277-2 КУпАП передбачено, що повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніше як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії » від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було зневільовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
В протоколах про адміністративні правопорушення було зазначено, що справа буде розглядатися в Індустріальному районному судді м. Харкова. Також ОСОБА_1 неодноразово надсилались судові повістки через додаток «Viber», що свідчить про те, що ОСОБА_1 був обізнаний про місце та час розгляду його справи.
Дослідивши матеріали справи, суд доходить таких висновків.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи ст. 251 КУпАП.
Як убачається із протоколів про адміністративні правопорушення, вони містять всі відомості, передбачені ч. 1 ст. 256 КУпАП.
Згідно з вимогами ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Відповідно до п. 1.3 ПДР України учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Так, пункт 2.9 (а) ПДР України забороняє водію керувати транспортним засобом, зокрема у стані алкогольного сп'яніння.
Крім того, пунктом 2.5 ПДР України встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за порушення вимог пунктів 2.9 (а) та 2.5 ПДР України передбачена статтею 130 КУпАП.
Пункт 2.1 (а) ПДР України зобов'язує водія мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Відповідальність за порушення вимог пункту 2.1 (а) ПДР України передбачена статтею 126 КУпАП.
Розглянувши матеріали справи, суд доходить висновку, що вина ОСОБА_1 в порушенні Правил дорожнього руху України підтверджується матеріалами справи, які були досліджені та проаналізовані судом, а саме: протоколами про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 351654 від 05.06.2025 року, ЕПР1 № 351673 від 05.06.2025 року, ЕПР1 № 351708 від 05.06.2025 року; відеозаписами з камер поліцейських, доданих до матеріалів справ; довідкою про позбавлення ОСОБА_1 постановою Ковпаківського районного суду м. Сум від 11.09.2023 року права керування транспортними засобами строком на 5 років.
Частиною 5 статті 126 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого, зокрема частиною другою цієї статті, а саме за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування водієм транспортним засобом, зокрема в стані алкогольного сп'яніння.
На підставі викладеного, суд доходить висновку, що водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, та повторно протягом року порушив п. 2.1 (а) ПДД України, за що передбачена адміністративна відповідальність ч. 5 ст. 126 КУпАП.
При накладенні стягнення за допущені адміністративні правопорушення, суд враховує положення ч. 2 ст. 36 КУпАП, відповідно до яких при одночасному розгляді справ щодо кількох адміністративних правопорушень, вчинених однією особою, остаточне стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, яким у даному провадженні є ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Суд не застосовує оплатне вилучення транспортного засобу, оскільки останній не належить на праві власності правопорушникові.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33-38, 40-1, ч.1 ст.130, ст. 276, ст.ст.283-285 КУпАП, суд,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП.
На підставі ст. 36 КУпАП накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП, а саме: у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п'ять років без оплатного вилучення транспортного засобу (отримувач коштів - ГУК у Харківській області; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37874947; банк отримувача - Казначейство України(ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA168999980313020149000020001; код класифікації доходів бюджету - 21081300).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп. (отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача- Казначейство України(ЕАП) ;код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету - 22030106).
Відповідно до ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду.
Суддя С. В. Шевченко