01.09.2025
Справа № 642/4460/25
Провадження № 3/642/1209/25
01 вересня 2025 року суддя Холодногірського районного суду м. Харкова Бородіна О.В., розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, які надійшли до суду з Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Харківській області відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , про вчинення адміністративних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП, -
18 липня 2025 року, о 14-47 годині, в м. Харків, вул. Залютинська, 3, водій ОСОБА_1 , керував т/з ВАЗ 2101 , д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, порушення координації рухів.. Від проходження огляду в закладі охорони здоров'я КНП ХОР «ОКНЛ» у лікаря-нарколога відмовився, в установленому законом порядку, під відеофіксацію на нагрудну бодікамеру, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій двічі протягом року піддавався адміністративному стягненню, за що передбачена відповідальність за ч.3 ст. 130 КУпАП.
Крім того, 18 липня 2025 року, о 14-47 годині, в м. Харків, вул. Залютинська, 3, водій ОСОБА_1 , керував т/з ВАЗ 2101 , д.н.з. НОМЕР_1 , без посвідчення водія, тобто не маючи права керування таким транспортним засобом, вчинив повторно протягом року, чим порушив вимоги п. 2.1а ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
В судове засідання особа, стосовно якої складено протокол не з'явився, про місце, дату та час повідомлявся належним чином, причини неявки суду невідомі.
В пункті 41 рішення Європейського суду з прав людини «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 року (заява №3236/03) зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 повідомлено, що справа розглядатиметься в Холодногірському районному суді м. Харкова, відтак він був обізнаний, що матеріал буде направлений у вказаний суд для розгляду, про що свдічить підпис в протоколі про ознайомлення з місцем розгляду справи.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі.
В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що учасник справи зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Згідно положень ст. 268 КУпАП інкриміновані ОСОБА_1 адміністративні правопорушення за ч. 5 ст. 126 та ч. 3 ст. 130 КУпАП не відноситься до правопорушень, по яких присутність у судовому засіданні особи є обов'язковою.
Приймаючи до уваги, що суд позбавлений можливості в рамках Кодексу України про адміністративне правопорушення вжити заходів для забезпечення явки учасників процесу в судове засідання, окрім як шляхом направлення судових повісток, а законом передбачений скорочений термін притягнення особи до адміністративної відповідальності, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Суд, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у порушенні п.п. 2. 1 А , 2.5 Правил дорожнього руху України та вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 та ч.3 ст.130 КУпАП, повністю підтверджується матеріалами справи.
Пунктом 2.5 ПДР України Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за порушення пункту 2.5 ПДР України передбачена статтею 130 КУпАП.
Пунктом 2.1(а) ПДР України визначено обов'язок водія механічного транспортного засобу мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Відповідальність за порушення пункту 2.1 (а) ПДР України передбачена статтею 126 КУпАП.
Відповідно до положень п.2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
В протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №395363 від 18.07.2025 року зазначено, що ОСОБА_1 мав ознаки наркотичного сп'яніння та відмовився від проходження огляду в закладі охорони здоров'я КНП ХОР «ОКНЛ».
Згідно абз. 4 п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз'яснено, що для притягнення до відповідальності за ст. 130 КупАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважається закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Частиною 1 ст.130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Диспозицією ч. 3 ст. 130 КУпАП України передбачено відповідальність, коли особа двічі притягалась протягом року притягалась за вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Тому для кваліфікації діяння за ч. 3 ст. 130 КУпАП має бути доведено факт попереднього вчинення діяння, передбаченого ч. 1 вказаної статті, протягом року до повторного вчинення аналогічного правопорушення.
Судом встановлено, що постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 22.10.2024, ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні правопорушень за ч. 2 ст. 130 КУпАП, і піддано адміністративному стягненню, а також постановою Холодногірського районного суду м. Харкова від 07.07.2025 року було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 130 КУпАП.
В матеріалах справи наявне направлення водія ОСОБА_1 на огляд з метою виявлення стану сп'яніння.
Крім того, судом переглянуто відеозапис зі службових відеокамер, який долучено до адміністративного матеріалу.
Частина 5 статті 126 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення порушень, передбачених частинами другою-четвертою цієї статті вчинене повторне протягом року.
Протоколи про адміністративні правопорушення складені поліцейськими за керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку (порушення водієм вимог п.2.5 ПДР України) та за керування транспортним засобом без права керування таким засобом повторно протягом року (порушення водієм вимог п.2.1а ПДР України).
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.3 ст. 130 КУпАП підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №395363 від 18.07.2025, у якому зафіксовано, факт керування транспортним засобом з ознаками наркотичногно сп'яніння, переглянутими судом відеозаписами зі службової бодікамери, які долучені до матеріалів адміністративної справи, на яких зафіксовані обставини вчиненого адміністративного правопорушення, а саме відмову від проходження огляду водієм ОСОБА_1 у закладі охорони здоров'я. а також постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 22.10.2024, ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні правопорушень за ч. 2 ст. 130 КУпАП, і піддано адміністративному стягненню, а також постановою Холодногірського районного суду м. Харкова від 07.07.2025 року було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 130 КУпАП..
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.5 ст. 126 КУпАП підтверджується протоколами про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №395374 від 18.07.2025, рапортами інспекторів ДПП УПП в Харківській області, копією постанови серії ЕНА №3398845 від 02.11.2024 складеної відносно ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 126 КУпАП.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Положення ч. ч. 1, 2 ст.7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Суд дійшов висновку, що дії поліції відповідають вимогам Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного,наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливомлікарських препаратів,що знижують увагу ташвидкість реакції» в частині подяку встановлення у водія ознак сп'яніння.
При таких обставинах, вина ОСОБА_1 у скоєнні ним адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 та ч.3 ст.130 КУпАП, є доведеною.
Обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність за адміністративні правопорушення, передбачених ст.ст. 34-35 КУпАП, судом не встановлено.
Санкцією ч.3 ст. 130 КУпАП України передбачено накладення на особу, що визнається винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 130 КУпАП штрафу на водіїв у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п'ятнадцять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п'ятнадцять діб з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника.
Санкцією ч. 5 ст. 126 КУпАП України передбачено накладення на особу, що визнається винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Згідно облікових данних НАІС ДДАІ, водій ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія.
Відповідно до довідки інспектора взводу 2 роти 4 батальйону 2 УПП в Харківській області ДПП лейтенанта поліції Галкіної К. транспортний засіб ВАЗ 2101 , д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , належить ОСОБА_2 .
Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення в межах санкції ч. 3 ст. 130 КУпАП, а саме штрафу без позбавленням права керування транспортними засобами, без оплатного вилучення транспортного засобу, та в межах санкції ч. 5 ст. 126 КупАП стягнення у виді штрафу без позбавлення права керування транспортним засобом, без оплатного вилучення транспортного засобу. Позбавлення права керування не застосовується, оскільки останній не отримував посвідчення водія. Оплатне вилучення не застосовується в зв'язку із тим, що транспортний засіб належить іншій особі, про що свідчить інформація у протоколі.
Згідно ч.2ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п.5 ст.4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір в сумі 605 грн. 60 коп. в дохід держави.
На підставі викладеного керуючись ст. ст.40-1,33,36,ч. 5 ст. 126, ч. 3 ст. 130, 279,280,283,284 КУпАП, суд-
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 51 000,00 (п'ятдесят одна тисяча) гривень
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення остаточно накласти на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 51 000,00 (п'ятдесят одна тисяча) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Холодногірський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя О. В. Бородіна