Справа № 621/3613/24
Провадження 1-кп/621/115/25
01 вересня 2025 року м. Зміїв Харківської області
Зміївський районний суд Харківської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
учасники кримінального провадження:
прокурор - ОСОБА_4 , ОСОБА_5
потерпілий - ОСОБА_6
обвинувачений - ОСОБА_7
захисники - адвокати ОСОБА_8 , ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу №621/3613/24 (провадження ЄРДР №12024221260000512 від 07.08.2024) за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, українця, громадянина України, освіта неповна середня, не одруженого, військовослужбовця стрілецького спеціалізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 ОК "СХІД" в ППД м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- вироком Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 18.05.2020 за ч. 2 ст.185, ч. 2 ст.190, ч.1 ст.70, ч.4 ст.70 КК України до позбавлення волі строком 5 років 2 місяці 14 днів;
- вироком Дзержинського районного суду м. Харкова від 20.05.2019 за ч.2 ст.185 КК України до позбавлення волі строком 2 роки;
- вироком Фрунзенського районного суду м. Харкова від 23.07.2019 за ч. 2 ст.185, ч.4 ст.70 КК України до позбавлення волі строком 2 роки 2 місяці
- вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 18.10.2022 за ч. 4 ст.186 КК України до позбавлення волі строком на 7 років, звільнений 20.06.2024 умовно - достроково від відбування основного покарання у виді позбавлення волі на невідбуту частину 4 роки 10 місяців 29 днів для проходження військової служби за контрактом на підставі ухвали Дзержинського районного суду м. Харкова від 12.06.2024,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 289 Кримінального кодексу України,
ОСОБА_7 , будучи раніше судимий вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 18.10.2022 за ч.4 статті 186 Кримінального кодексу України до позбавлення волі строком на 7 років та звільнений 20.06.2024 умовно - достроково від відбування основного покарання у виді позбавлення волі на невідбуту частину 4 роки 10 місяців 29 днів для проходження військової служби за контрактом на підставі ухвали Дзержинського районного суду м. Харкова від 12.06.2024 року, та будучи військовослужбовцем військової служби за призивом під час мобілізації, перебуваючи на посаді водія-радіотелефоніста 2 стрілецького спеціалізованого відділення З стрілецького спеціалізованого взводу 1 стрілецької спеціалізованої роти стрілецького спеціалізованого батальйону (ШКВАЛ) військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», на шлях виправлення не став та знову вчинив корисливий злочин за наступних обставин.
Так, 07 серпня 2024 року, близько 11 години 05 хвилин, знаходячись по вул. Залізничній в м. Зміїв Чугуївського району Харківської області, поблизу магазину "Кулиничі", розташованого на Привокзальній площі залізничної станції Зміїв, ОСОБА_7 підійшов до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який стояв поруч зі своїм автомобілем марки «ВАЗ», модель 21093, реєстраційний номер НОМЕР_2 , та попрохав останнього відвезти його до озера (ставку) в селищі Зідьки Чугуївського району Харківської області, на що ОСОБА_6 погодився, після чого ОСОБА_7 сів до салону автомобілю на пасажирське сидіння, і ОСОБА_6 відвіз його до згаданого вище озера.
В той же день, 07.08.2024 року, об 11 годині 15 хвилин, приїхавши до вказаної водойми (ставку), що розташована за координатами на ділянці місцевості 49,705403; 36,425845; по вул. Сонячній в селищі Зідьки Чугуївського району Харківської області, у ОСОБА_7 виник злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом ОСОБА_6 , поєднане з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я потерпілого.
З метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на незаконне заволодіння транспортним засобом, ОСОБА_7 повідомив потерпілому ОСОБА_6 , що покаже йому короткий зворотній шлях з вказаної ділянки місцевості до міста Змїв, після чого попрямував до вагончику, що знаходився на березі озера, а потерпілий залишився чекати ОСОБА_7 біля свого автомобіля. Після цього ОСОБА_7 повернувся, тримаючи праву руку за спиною, і ідучи в напрямку потерпілого, направив на нього руку з шашличним шампуром зі словами: "Іди сюди, клоун", чим здійснив погрозу застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я потерпілого, яку ОСОБА_6 сприйняв як реальну, у зв'язку з чим почав тікати від ОСОБА_7 , залишивши свій автомобіль “ВАЗ», модель 21093, реєстраційний номер НОМЕР_2 , незачиненим та з ключем в замку запалення. Після цього ОСОБА_7 проник у салон вказаного автомобіля, запустив двигун та поїхав на ньому з місця події в напрямку міста Харкова, де на вулиці Південнопроектній в місті Харків був затриманий співробітниками поліції.
Таким чином, ОСОБА_7 , будучи раніше судимим за вчинення корисливих злочинів, діючи повторно, з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я потерпілого, незаконно заволодів транспортним засобом ВАЗ, модель 21093, реєстраційний номер НОМЕР_2 , чим спричинив потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на суму 78790,00 гривень.
Дії ОСОБА_7 кваліфіковані як незаконне заволодіння транспортним засобом, поєднаним з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я потерпілого, вчинене повторно, тобто як кримінальне правопорушення (злочин), передбачене частиною 3 статті 289 Кримінального кодексу України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_10 свою провину у вчиненому кримінальному правопорушенні не визнав та вважав, що потерпілий ОСОБА_11 подав до поліції завідомо неправдиве повідомлення про злочин та обмовив його.
Допитаний в якості обвинуваченого пояснив, що дійсно, 07.08.2024, близько 11:00 години, знаходився біля кіосків залізничного вокзалу в м.Зміїв Чугуївського району Харківської області, а потерпілий, з яким він не був раніше знайомим, сам до нього підійшов і запропонував йому його підвезти. Він, ОСОБА_7 , попросив відвезти його до ставка в с.Зідьки Чугуївського району Харківської області, після чого купив в кіоску продукти харчування, які склав до пакету, і разом вони на автомобілі Г.Диптана ВАЗ, модель 21093 поїхали до вказаного ставка. Їхали приблизно хвилин 45, а після приїзду на місце Седлар заплатив потерпілому 200,00 грн, вийшов з машини й поклав пакет з продуктами на стіл, а потім пішов до вагончика, подивитися, хто там є, бо колись раніше працював на цьому ставку охоронцем. Коли повернувся за пакетами, то побачив, що ОСОБА_12 сидить в напівзігнутому стані і сказав, що йому погано, попросив поїхати на заправку заправити машину та купити продукти. Седлар посадив ОСОБА_12 на лавочку біля вагончика, завів машину, ключ був у замку, розвернувся та поїхав заправляти машину. Відсутній він був приблизно 1,5 години, а коли повернувся, потерпілого вже не було. Натомість там стояв автомобіль «ДЕО» і поряд 2 чоловіки, один з яких показав посвідчення працівника поліції та повідомив йому, що машина в угоні. Після чого на нього надягли кайданки та повезли до м.Харкова. Другий чоловік сів за кермо ВАЗ і двома автомобілями прослідували до вул.. Південнопроектній у м.Харкові, де вже потім викликали слідчо-оперативну групу й почали оформляти його затримання. Під час досудового розслідування він постійно казав слідчим, що хазяїн сам дав ключі від авто та попросив заправити машину й купити продукти. Потерпілому він не погрожував, шампура у нього не було, і шампур, який начебто визнано речовим доказом по справі знайшли не відразу при огляді місця події, а вже під час додаткового огляду та на значній відстані від місця події. Його відбитків пальців та ДНК на цьому шампурі не встановлено, доказів погроз застосування насильства, окрім слів потерпілого, немає ніяких, а тому, якщо суд дійде до висновку про наявність в його діях незаконного заволодіння транспортним засобом, його дії слід кваліфікувати за ч.2, а не за ч.3 статті 289 Кримінального кодексу України. Просив надати йому можливість продовжити військову службу на захист Батьківщини.
Даючи оцінку показанням обвинуваченого суд сприймає їх критично та вважає обраною стратегією захисту, оскільки вони не узгоджуються та спростовуються іншими дослідженими по справі доказами.
Так, допитаний в якості потерпілого ОСОБА_13 , пояснив, що раніше ніколи не був знайомим з обвинуваченим ОСОБА_7 07 серпня 2024 року, він знаходився на залізничному вокзалі у м.Зміїв Чугуївського району Харківської області і сидів у своєму автомобілі ВАЗ 21093, реєстраційний номер НОМЕР_2 ,, коли до нього підійшов обвинувачений у військовій формі та попросив відвезти на озеро (ставок) в с.Зідьки, на що він погодився. По дорозі до ставка В.Седлар нічого не говорив, їхали мовчки, разом з ним був пакет з продуктами. Коли приїхали до озера, ОСОБА_10 сказав, що він їхав дуже довго і є коротший зворотній шлях, який він йому зараз покаже. Вони вийшли з автомобіля, ключи залишилися в замку запалювання, і ОСОБА_10 пішов з пакетом у напрямку вагончиків, що стояли неподалік, а він, ОСОБА_11 , чекав біля машини. Через декілька хвилин ОСОБА_10 повернувся, і ідучи до нього, тримав праву руку за спиною, а підійшовши ближче, зі словами: "Іди сюди, клоун", направив на нього руку, в якій тримав гострий шашличний шампур. Потерпілий сприйняв ці дії як загрозу своєму здоров'ю та життю, і спробував запитати, що обвинувачений хоче, бо все ж було нормально, ніяких сварок, він його привіз, куди той просив, однак ОСОБА_10 , нічого не пояснюючи, .продовжив рухатися в його бік, погрожуючи шампуром. Тому усвідомлюючи наявність реальної загрози для життя, він почав тікати з місця події, залишивши авто. В цей же час, одночасно почув, як ОСОБА_10 завів двигун його автомобіля та поїхав. Пробігши по дорозі, він зупинив якийсь автомобіль та попросив довезти його до найближчого населеного пункту, де одразу ж викликав поліцію. В подальшому, йому стало відомо, що ОСОБА_10 на його автомобілі був затриманий вже у місті Харків. Потерпілий наполягав, що дає правдиві показання, підстав для обмови обвинуваченого в нього немає, бо вони ніколи не були знайомі, і жодних стосунків чи неприязних відносин між ними бути не могло.
На підтвердження провини обвинуваченого в судовому засіданні досліджені письмові та речові докази, а саме:
- Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12024221260000512 від 07.08.2024, внесений до ЄРДР за попередньою правовою кваліфікацією за ч.3 статті 289 КК України, згідно якого 07.08.2024 до ВП № 2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області надійшло повідомлення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про те, що 07.08.2024, об 11 годині 43 хвилини, поблизу озера в смт. Зідьки Чугуївського району Харківської області, невідомий чоловік, з погрозою застосування насильства небезпечного для життя та здоровья ОСОБА_6 , незаконно заволодів його транспортним засобом - автомобілем марки ВАЗ 21093, зеленого кольору, державний номер НОМЕР_2 (т.3, а.с.2),
- постанова про створення слідчої групи в кримінальному провадженні №12024221260000512 від 07.08.2024 (т.3 а.с.3-4),
- постанова про призначення групи прокурорів в кримінальному провадженні №12024221260000512 від 07.08.2024 (т.3 а.с.5-6),
- рапорт ВП № 2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області про реєстрацію повідомлення служби «102» про те, що 07.08.2024, об 11:43 годині, за адресою: Зміївський р-н, смт Зідьки, озеро, щойно у заявника угнали автівку ВАЗ 21093, темно зеленого кольору, НОМЕР_3 . Бензина в авто повний бак, газу на 100 км, в багажнику речей немає. На авто зверху шашка таксі. Заявник з залізничного вокзалу привіз невідомого чоловіка на озеро, вийшов на 2 хв, ключі залишив у замку, невідомий сів в авто та поїхав в сторону Харкова. Документи на авто у заявника. Невідомий на вигляд 45-50років, високого зросту приблизно 185 см, з бородою ,з сивиною, одягнений у сорочку та штани. Авто зареєстровано на сина ОСОБА_14 . Зараз заявник на залізничній станції Чєремушне. Заявник: ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Розіслано орієнтування нарядам поліції щодо вказаного автомобіля (т.3 а.с.7-11),
- заява ОСОБА_15 від 07.08.2024 про вчинене кримінальне правопорушення. Про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про злочин попереджений (т.3, а.с.12)
- Згідно паспорту громадянина України, потерпілий ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є особою похилого віку, та має право на керування транспортними засобами категорії «В», що підтверджується посвідченням водія серії НОМЕР_4 (т.3, а.с.90-92)
- протокол огляду місця події від 07.08.2024 з фототаблицею, проведеного на березі ставка за координатами 49.705403; 36.425845, розташованого поблизу смт Зідьки Чугуївського району Харківської області, під час якого виявлено та вилучено: дві липкі стрічки з відбитками папілярних візерунків, три змиви на три ватні палички, футболка чоловіча світло- коричневого кольору, металева дверна ручка (т.3, а.с.13-22)
- протокол огляду місця події від 07.08.2024 відкритої ділянки місцевості, а саме ділянки дороги поблизу домоволодіння за адресою: м. Харків, пр-т Гагаріна, 302 та м. Харків, вул. Південнопроектна, буд. 32/304, під час якого виявлено та вилучено: транспортний засіб марки «ВАЗ 2109», зеленого кольору, державний номер « НОМЕР_2 », зв'язка ключів у кількості 8 шт., два змиви з керма, один змив з коробки переключання передач, один змив з лівого перемикача, пуста пачка цигарок ТМ «KENT» (т.3, а.с.24-26),
- постанова про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 07.08.2024, якою вилучене під час оглядів місця події майно визнано речовими доказами по справі (т.3, а.с.27-28),
- протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 07.08.2025, зі змісту якого вбачається, 07.08.2024 року, о 15 годині 15 хвилин в місті Харків, на перехресті вулиць Гагаріна та Південнопроектна був затриманий ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі п.2 ч.1 статті 208 КПК України. Під час особистого огляду затриманої особи одягнутий: футболка блакитного кольору (поло) без зазначення торгівельної марки, джинсові брюки чорного кольору із зазначення торгівельної марки «Blacksquad», шкарпетки чорного кольору, сланці чорного кольору без зазначення торгівельної марки. При особі наявні сумка через плече чорного кольору, в якій містяться наступні предмети: сонцезахисні окуляри чорного кольору без зазначення торгівельної марки, окуляри білого кольору без зазначення торгівельної марки, пігулки «Анестезол», стартовий пакет «Київстар», запальничка прозора, копія військово-облікового документу № 050720231455472200058, пачка цигарок «Прилуки», пачка цигарок «KENT», медичний препарат «Бальзам Зірка», грошові кошти в сумі 23 гривні: номіналом 20 грн 1 купюра, номіналом 1 грн. 1 купюра, номіналом 2 грн. 1 купюра, блокнот із зазначенням торгівельної марки «МО» білого кольору, скотч ТМ «Clear», кулькова ручка «cello», маркер ТМ «GX1N», маркер ТМ «АІНАО», запальничка-ліхтарик зеленого кольору, кава «Nescafe GOLD» в стіку, молитовник 2 шт., флеш-карта 'ГМ «Transcend» 8 Gb, файл з паперами з рукописними із записами (т.3, а.с.29-30 )
- протокол пред'явлення особи для впізнання від 07.08.2024, згідно якого потерпілий ОСОБА_6 серед інших осіб вказав на ОСОБА_7 як на особу, яка заволоділа його транспортним засобом (т.3, а.с.31-33),
- протокол огляду місця події від 08.08.2024, проведений на березі озера (ставка) за координатами 49.705391; 36.426109, розташованого поблизу смт Зідьки Чугуївського району Харківської області, під час якого виявлено та вилучено: металевий шампур довжиною 45 см, довжина ручки 3 см, шириною 1 см, з загостреним кінцем, два змиви на дві ватні палички (т.3, а.с.34-36 ),
- постанова про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 08.08.2024, якою вилучене під час оглядів місця події майно визнано речовими доказами по справі (т.3, а.с.37 ),
- зберігальна розписка ОСОБА_6 , згідно якої він отримав від працівників поліції належний йому автомобіль ВАЗ 21093, реєстраційний номер НОМЕР_2 та ключі від замку запалювання, (т.3, а.с38)
- постанова про відібрання біологічних зразків у обвинуваченого для проведення експертизи від 07.08.2024 (т.3, а.с.40, 42,);
- протокол отримання біологічних зразків для проведення експертизи від 07.08.2024 (т.3, а.с.41, 43);
- ухвала слідчого судді Зміївського районного суду Харківської області від 12.08.2024 про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні ЄРДР № 12024221260000512 (т.3, а.с.44-47)
- повідомлення про підозру ОСОБА_7 від 08.08.2024 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 статті 289 Кримінального кодексу України (т.3, а.с 48-52)
- постанова про відібрання біологічних зразків у потерпілого для проведення експертизи від 09.08.2024 (т.3, а.с. 53,56 )
- заява ОСОБА_11 про надання згоди на відібрання біологічних зразків (т.3, а.с.54, 57 ),
- протокол отримання біологічних зразків у потерпілого для проведення експертизи від 09.08.2024 (т.3, а.с.55, 58),
- постанова про призначення дактилоскопічної експертизи від 09.08.2024 (т.3, а.с.59-61),
- висновок дактилоскопічної експертизи № СЕ-19/121-24/23214-Д від 20.08.2024 згідно якого «в площинах двох відрізків липких стрічок, відкопійовані два сліди папілярних узорів та слід пальця руки. Два сліди папілярний узорів розмірами 13x12 мм, 18x17 мм (відкопійовані на відрізок липкої стрічки розмірами 83x38 мм) та слід пальця руки розмірами 23x17 мм (відкопійований на відрізок липкої стрічки розмірами 65x38 мм), непридатні для проведення по ним порівняльного дослідження (для ідентифікації за ними особи (осіб). Відповісти на питання: «- Чи залишені сліди папілярних узорів, особою ( ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ), дактилокарти на ім'я яких надані для порівняльного дослідження?», неможливо у зв'язку з тим, що два сліди папілярний узорів розмірами 13x12 мм, 18x17 мм (відкопійовані на відрізок липкої стрічки розмірами 83x38 мм) та слід пальця руки розмірами 23x17 мм (відкопійований на відрізок липкої стрічки розмірами 65x38 мм), непридатні для проведення по ним порівняльного дослідження (для ідентифікації за ними особи (осіб)). Вартість експертизи 3029,12 грн (т.3,а.с.63-70 )
- постанова про призначення судової автотоварознавчої експертизи від 09.08.2024 (т.3, а.с.71-72),
- висновок судової автотоварознавчої експертизи № СЕ-19/121-24/24156- АВ від 27.08.2024 згідно якого ринкова вартість колісного транспортного засобу ВАЗ 21093, 2002 року випуску, робочий об'єм двигуна - 1499 см3, реєстраційний номер НОМЕР_2 , номер кузова (шасі) - НОМЕР_5 , з урахуванням умов та обмежень, зазначених в дослідницькій частині, станом на 07.08.2024, становить 78790,00 грн (сімдесят вісім тисяч сімсот дев'яносто гривень 00 копійок). Вартість експертизи 1514,56 грн (т.3, а.с.74-78 )
- протокол проведення слідчого експерименту від 15.08.2024 та СД-диск з відеозаписом події, за участю потерпілого ОСОБА_15 , під час якого потерпілий розповів про обставини події та показав на місці (т.3, а.с.79-83),
- повідомлення про зміну раніше пред'явленої підозри ОСОБА_7 від 27.09.2024 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 статті 289 Кримінального кодексу України (т.3, а.с 84-89)
- постанови про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи від 09.08.2024 (т.3, а.с.156-157, 158-160, 161-163),
- висновок дактилоскопічної експертизи № СЕ-19/121-24/23217-БД від 15.01.2025 згідно якого на наданих на дослідження трьох змивах з поверхонь пакетів (об'єкти №№ 1, 2, 3) виявлено клітини з ядрами. На наданих на дослідження двох змивах з поверхні металевого шампуру (об'єкти №№ 4, 5) виявлено клітини з ядрами. Встановлено генетичні ознаки (ДНК-профілі) клітин з ядрами, виявлених на двох змивах з поверхні металевого шампуру (об'єкти №№ 6, 7) (таблиця 1.1, додаток 1). Генетичні ознаки клітин з ядрами, виявлених на двох змивах з поверхні металевого шампуру (об'єкти №№ 4, 5), не встановлено у зв'язку з інгібіцією ДНК у даних об'єктах. Встановити генетичні ознаки клітин з ядрами, виявлених на трьох змивах з поверхонь пакетів (об'єкти №№ 1, 2, 3), не представляється за можливе у зв'язку з надзвичайно низьким вмістом (або відсутністю) ДНК у даних об'єктах. У зв'язку з тим, що генетичні ознаки клітин з ядрами, виявлених на трьох змивах з поверхонь пакетів (об'єкти №№ 1, 2, 3), не встановлено, надати відповідь на запитання: "Чи збігаються генетичні ознаки клітин з ядрами виявлених на об'єктах наданих на дослідження (трьох ватних паличках зі змивами з поверхонь пакетів) вилучених в ході проведення огляду місця події 07.08.2024, з генетичними ознаками зразків букального епітелію потерпілого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .?" не представляється за можливе. Генетичні ознаки (ДНК-профілі) клітин з ядрами, виявлених на двох змивах з поверхні металевого шампуру (об'єкти №№ 6, 7), збігаються між собою та з генетичними ознаками (ДНК-профілем) зразка букального епітелію підозрюваного гр. ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (об'єкт № 1 згідно висновку експерта Харківського НДЕКЦ МВС від 23.10.2024 № СЕ-19/121-24/23216-БД), та не збігаються з генетичними ознаками (ДНК- профілем) зразка букального епітелію потерпілого гр. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (об'єкт № 2 згідно висновку експерта Харківського НДЕКЦ МВС від 23.10.2024 № СЕ-19/121-24/23216-БД).
Ймовірність походження даних ДНК-профілів від підозрюваного гр. ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (об'єкт № 1 згідно висновку експерта Харківського НДЕКі 1 МВС від 23.10.2024 № СЕ-19/121-24/23216- БД), становить не менше ніж 99,999999990 %.
У зв'язку з тим, що генетичні ознаки клітин з ядрами, виявлених на двох змивах з поверхні металевого шампуру (об'єкти №№ 4, 5), не встановлено, надати відповідь на запитання: "Чи збігаються генетичні ознаки клітин з ядрами виявлених на об'єктах наданих на дослідження (двох ватних паличках зі змивами з поверхні металевого шампуру) вилучених в ході проведення огляду місця події 08.08.2024, з генетичними ознаками зразків букального епітелію потерпілого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .?" стосовно даних об'єктів не представляється за можливе (т.3, а.с.165-179 ).
- висновок дактилоскопічної експертизи № СЕ-19/121-24/23221-БД від 15.01.2025 згідно якого на наданих на дослідження двох змивах з керма автомобіля ВАЗ 2109 (об'єкти №№ 1, 2), змиві з куліси автомобіля ВАЗ 2109 (об'єкт № 3), на змиві з перемикача автомобіля ВАЗ 2109 (об'єкт № 4) та на зовнішній поверхні пачки з-під сигарет з фірмовим написом: "Kent" (об'єкт № 5) виявлено клітини з ядрами. Встановлено (ДНК-профіль) генетичні ознаки клітин з ядрами, виявлених на пачці з-під сигарет з фірмовим написом "Kent" (об'єкт № 5) (таблиця 1.1, додаток 1). Встановлено генетичні ознаки клітин з ядрами виявлених на змиві з куліси автомобіля ВАЗ 2109 (об'єкт № 3), які є змішаними та є непридатними для ідентифікації. Встановити генетичні ознаки клітин з ядрами, виявлених на двох змивах з керма автомобіля ВАЗ 2109 (об'єкти №№ 1, 2) та на змиві з перемикача автомобіля ВАЗ 2109 (об'єкт № 4), не представляється за можливе у зв'язку з надзвичайно низьким вмістом (або відсутністю) ДНК у даних об'єктах. Генетичні ознаки (ДНК-профіль) клітин з ядрами, виявлених на пачці з-під сигарет з фірмовим написом "Kent" (об'єкт № 5), збігаються з генетичними ознаками (ДНК-профілем) зразка букального епітелію підозрюваного гр. ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (об'єкт № 1 згідно висновку експерта Харківського НДЕКЦ МВС від 23.10.2024 № СЕ-19/121-24/23216-БД), та не збігаються з генетичними ознаками (ДНК-профілем) зразка букального епітелію потерпілого гр. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (об'єкт № 2 згідно висновку експерта Харківського НДЕКЦ МВС від 23.10.2024 № СЕ-19/121-24/23216-БД). Ймовірність походження даного ДНК-профілю від підозрюваного гр. ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (об'єкт №1 згідно висновку експерта Харківського НДЕКЦ МВС від 23.10.2024 № СЕ-19/121-24/23 216- БД), становить не менше ніж 99,999999990 %.
У зв'язку з тим, що генетичні ознаки клітин з ядрами, виявлених на двох змивах з керма автомобіля ВАЗ 2109 (об'єкти №№ 1, 2) та на змиві з перемикача автомобіля ВАЗ 2109 (об'єкт № 4), не встановлено, а генетичні ознаки клітин з ядрами виявлених на змиві з куліси автомобіля ВАЗ 2109 (об'єкт № 3), є непридатними для ідентифікації, надати відповідь на запитання: "Чи збігаються генетичні ознаки клітин з ядрами виявлених на об'єктах наданих на дослідження (чотирьох ватних паличках зі змивами з поверхонь внутрішньої частини автомобілю ВАЗ 2109, та зовнішній поверхні пачки цигарок ТМ «КЕШУ) вилучених в ході проведення огляду місця події 07.08.2024 з генетичними ознаками зразків букального епітелію потерпілого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та підозрюваного ОСОБА_7 . ІНФОРМАЦІЯ_1 .?" стосовно даних об'єктів не представляється за можливе (т.3, а.с.180-198)
В судовому засіданні 06.05.2025 року безпосередньо досліджено речові докази по справі, а саме:
- металевий шампур, щодо якого потерпілий зазначив, що саме таким предметом йому погрожував обвинувачений. Обвинувачений ОСОБА_10 зазначив, що бачить цей предмет вперше і не брав вказаний шампур до рук
- футболка чоловіча світло-коричньового кольору, вилучена під час огляду місця події від 07.08.2024 року, щодо якої обвинувачений і потерпілий зазначили, що вона не має стосунку до вказаної справи і обвинуваченому не належить;
- металева дверна ручка, вилучена під час огляду місця події від 07.08.2024 року, щодо якої всі учасники справи зазначили, що вона не має стосунку до вказаної справи.
Заслухавши учасників справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, їх належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд зазначає наступне:
Відповідно до положень статей 84-85 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів. Належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
Згідно ч.1 статті 91 КПК України, обставинами, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, є: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; обставини, які є підставою для застосування спеціальної конфіскації; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, які характеризують особу обвинуваченого, які обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.
Частиною 3 статті 289 Кримінального кодексу України встановлено кримінальну відповідальність за незаконне заволодіння транспортним засобом, поєднане з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я потерпілого, вчиненому повторно.
Згідно частин 1, 2 Примітки до статті 289 Кримінального кодексу України, під незаконним заволодінням транспортним засобом у цій статті слід розуміти вчинене умисно, з будь-якою метою протиправне вилучення будь-яким способом транспортного засобу у власника чи користувача всупереч їх волі. Відповідно до частини другої цієї статті, під повторністю слід розуміти вчинення таких дій особою, яка раніше вчинила незаконне заволодіння транспортним засобом або кримінальне правопорушення, передбачене статтями 185, 186, 187, 189-191, 262, 290, 410 цього Кодексу.
Незаконність, як ознака заволодіння чужим транспортним засобом означає, що особа, яка вчиняє це посягання, немає ні дійсного, ні уявного права щодо цього транспортного засобу.
Суб'єктом цього кримінального правопорушення є особа, яка не має права власності чи користування конкретним транспортним засобом, яким вона заволодіває. Таке заволодіння може бути вчинене з будь-яких мотивів та з будь-якою метою, таємно чи відкрито, шляхом обману чи зловживання довірою, із застосуванням насильства чи погроз.
Пунктом 15 Постанови Пленуму Верховного Суду № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зазначено, що «Незаконне заволодіння транспортним засобом (ст.289 КК ( 2341-14 ) слід розуміти як умисне, протиправне вилучення його з будь-якою метою у власника або законного користувача всупереч їх волі (з місця стоянки чи під час руху) шляхом запуску двигуна, буксирування, завантажування на інший транспортний засіб, примусового відсторонення зазначених осіб від керування, примушування їх до початку чи продовження руху тощо. Таке заволодіння може бути вчинене таємно або відкрито, шляхом обману чи зловживання довірою, із застосуванням насильства або погроз. Цей злочин визнають закінченим з моменту, коли транспортний засіб почав рухатись унаслідок запуску двигуна чи буксирування, а якщо заволодіння відбувається під час руху транспортного засобу, - з моменту встановлення контролю над ним. Проникнення в кабіну, гараж чи інше сховище, спробу запустити двигун або буксирувати транспортний засіб з метою заволодіння ним необхідно розглядати як замах на вчинення злочину. Не є незаконним заволодіння транспортним засобом у стані крайньої необхідності, наприклад, для того, щоб терміново доставити тяжко хвору людину до лікарні, приборкати стихійне лихо, усунути іншу небезпеку, яка загрожує людям, інтересам суспільствачи держави»
В судовому засіданні поза розумним сумнівом встановлено та підтверджено належними й допустимими доказами, що обвинувачений ОСОБА_10 , будучи раніше судимий за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 статті 186 Кримінального кодексу України, в період умовно-дострокового звільнення, не маючи ні дійсного, ні уявного права власності чи користування, тобто незаконно, заволодів транспортним засобом потерпілого ОСОБА_6 ВАЗ 21093, реєстраційний номер НОМЕР_2 , вчинивши кримінальне правопорушення повторно.
Виступаючи в дебатах, обвинувачений не погодився з кваліфікацією його дій за ч.3 статті 289 Кримінального кодексу України, вказавши, що докази здійснення ним погроз у застосуванні насильства до потерпілого, небезпечного для його життя чи здоров'я - відсутні, а отже його дії підлягають кваліфікації за ч.2 статті 289 Кримінального кодексу України.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_9 , підтримуючи позицію обвинуваченого, вказав на різницю в показаннях обвинуваченого та потерпілого, та зазначив, що не можна надавати перевагу свідченням потерпілого над показаннями обвинуваченого, і відповідно до ч.3 статті 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Вказав, що єдиним підтвердженням слів потерпілого є висновки судової молекулярно-генетичної експертизи, де, начебто збігаються ДНК-профілі з ДНК обвинуваченого ОСОБА_16 . При цьому, ці висновки мають певні суперечності, оскільки в основних об'єктах, наданих на дослідження, експерти зазначили про недостатність біологічного матеріалу для встановлення приналежності об'єкта обвинуваченому чи потерпілому, а в об'єктах дослідження, що є похідними від основних - визначили приналежність обвинуваченому ОСОБА_17 з вірогідністю 99, 999999990 %.
Разом з тим суд зазначає, виходячи з логічного тлумачення отриманих показань, що і потерпілий, і обвинувачений підтвердили, що ніколи не були знайомі один з одним, і жодних неприязних відносин між ними не було. Вони разом на автомобілі ВАЗ 21093, належному потерпілому ОСОБА_11 , приїхали до озера (ставка) в с.Зідьки Чугуївського району Харківської області, а вже через нетривалий час потерпілий звернувся до поліції з заявою про вчинення кримінального правопорушення. Вказане підтверджує відсутність будь-якої добровільної згоди потерпілого на керування обвинуваченим транспортним засобом.
Через 4 години після події обвинувачений ОСОБА_10 був затриманий у м.Харків, перебуваючи за кермом вказаного автомобіля, звідки, в тому числі була вилучена належна йому пачка цигарок. Належність вказаної пачки обвинувачений не оспорює, і її приналежність підтверджена, в тому числі висновком судової молекулярно-генетичної експертизи.
Обвинувачений також не заперечує, що сів за кермо вказаного автомобіля та їздив на ньому, з його слів начебто заправляти автомобіль, не зважаючи на те, що на кермі та кулісі автомобіля ДНК-відбитки наявні в недостатній кількості для встановлення їх приналежності.
Одночасно, суд критично сприймає версію обвинуваченого, про суттєве погіршення стану здоров'я потерпілого та дозвіл останнього на керування його транспортним засобом, в якій, замість відвезти потерпілого до лікарні , що було б логічним у такій ситуації, обвинувачений їде заправляти його автомобіль та купувати продукти.
Таким чином, версія подій, викладена потерпілим, у сукупності з іншими дослідженими в судовому засіданні доказами, є більш вірогідною, ніж версія обвинуваченого, без надання переваги одним показанням над іншими.
Щодо наявних сумнівів сторони захисту в обгрунтованіості висновків судової молекулярно-генетичної експертизи, суд зазначає, що сторона захисту не була позбавлена можливості, в разі незгоди з такими висновками, заявити клопотання про проведення додаткової чи комісійної експертизи як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового розгляду, а також мала процесуальну можливість викликати експерта для роз'яснення висновку. Такі клопотання під час судового розгляду стороною захисту не заявлялися.
Враховуючи досліджені по справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про винуватість ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 статті 289 Кримінального кодексу України, тобто у незаконному заволодінні транспортним засобом, поєднаним з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я потерпілого, вчиненому повторно.
Вирішуючи питання про вид і міру покарання, які слід застосувати до обвинуваченого, суд враховує, що згідно з ч.2 статті 50 Кримінального кодексу України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
Відповідно до статті 65 Кримінального кодексу України, при призначенні покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до ч.6 статті 12 Кримінального кодексу України, кримінальне правопорушення, інкриміноване обвинуваченому є особливо тяжким злочином, за яке в разі визнання його винуватим, передбачено покарання у виді караються позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років з конфіскацією майна або без такої
Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, паспорт НОМЕР_6 , орган видачі 6313, РНОКПП НОМЕР_7 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 освіта неповна середня, неодружений. на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває (т.3, а.с.97 - 98)
Є військовослужбовцем стрілецького спеціалізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 АДРЕСА_3 (т.3, а.с.96, 147-150), Згідно Довідки-доповіді ТВО командира військової частини НОМЕР_1 , 19.07.2024 та 29.07.2024, ОСОБА_7 самовільно залишив розташування військової частини, на телефонні дзвінки не відповідає, 03.08.2024 року під час транспортування ОСОБА_16 співробітниками ВСП до місця проходження служби солдат скористався технічною зупинкою поблизу н.п.Охтирка Сумської області та зник, його місцезнаходження невідоме. (т.3, а.с110-114)
Раніше судимий:
- вироком Комінтернівського районного суду м. Харкова від 26.04.1991 за частиною 2 статті 140 Кримінального кодексу України до позбавлення волі строком 2 роки;
- вироком Комінтернівського районного суду м. Харкова від 27.07.1994 за частиною1 статті 215-3, частиною 1 статті 194, статтею 42 Кримінального кодексу України до позбавлення волі строком 2 роки 6 місяців. На підставі статті 2 Закону України "Про амністію" звільнений від відбування покарання;
- вироком Комінтернівського районного суду м. Харкова від 23.04.1997 за частиною 2 статті 140, частиною 2 статті 143, частиною 2 статті 206, статті 42 Кримінального кодексу України до позбавлення волі строком 4 роки;
- вироком Комінтернівського районного суду м. Харкова від 15.04.2002 за частиною 2 статті 185, частиною 2 статті 190, із застосуванням статті 70 Кримінального кодексу України до позбавлення волі строком 3 роки.
- вироком Фрунзенського районного суду м. Харкова від 02.06.2005 за частиною 2 статті 185, частиною 3 статті 185, частиною 2 статті 289, із застосуванням статті 70 Кримінального кодексу України до позбавлення волі строком 6 років. 04.02.2010 звільнений від відбування покарання;
- вироком Комінтернівського районного суду м. Харкова від 21.02.2011 за частиною 2 статті 185 Кримінального кодексу України до позбавлення волі строком 2 роки;
- вироком Комінтернівського районного суду м. Харкова від 04.04.2011за частиною 2 статті 185 Кримінального кодексу України, із застосуванням статей 70, 71 Кримінального кодексу України до покарання у виді позбавлення волі строком 2 роки 3 місяці. 13.11.2012 звільнений від відбування покарання.
- вироком Харківського районного суду Харківської області 15.08.2013 за частиною 2 статті 289, частиною 2 статті 185 Кримінального кодексу України, із застосуванням частини 1 статті 70 Кримінального кодексу України до покарання у виді позбавлення волі строком 5 років;
- вироком Золочівського районного суду Харківської області від 17.02.2016 за частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України, із застосуванням частини 4 статті 70 Кримінального кодексу України до позбавлення волі строком 5 років 2 місяці 14 днів. На підставі частини 5 статті 72 зараховано у строк відбування покарання час затримання під вартою з 10.07.2013 по 17.02.2016.
- вироком Орджонікідзевського районного суд м. Харкова від 18.05.2020 за частиною 2 статті 185, частиною 2 статті 190 Кримінального кодексу України, із застосуванням частин 1, 4 статті 70 Кримінального кодексу України до позбавлення волі строком 5 років 2 місяці 14 днів;
- вироком Дзержинського районного суду м. Харкова від 20.05.2019 за частиною 2 статті 185 Кримінального кодексу України до позбавлення волі строком 2 роки;
- вироком Фрунзенського районного суду м. Харкова від 23.07.2019 за частиною 2 статті 185 Кримінального кодексу України, із застосуванням частини 4 статті 70 Кримінального кодексу України до позбавлення волі строком 2 роки 2 місяці;
- вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 18.10.2022 за частиною 4 статті 186 Кримінального кодексу України до позбавлення волі строком на 7 років, звільнений 20.06.2024 умовно - достроково від відбування основного покарання у вигляді позбавлення волі на невідбуту частину 4 роки 10 місяців 29 днів для проходження військової служби за контрактом на підставі ухвали Дзержинського районного суду м. Харкова від 12.06.2024. (т.3, а.с. 99-103, 105-109 )
07.08.2024 року, о 15:15 годині, ОСОБА_7 було затримано в порядку статті 208 КПК України, що підтверджується протоколом затримання особи від 07.08.2024 року (т.3 а.с.29-30)
Ухвалою слідчого судді Зміївського районного суду Харківської області від 08.08.2024 року ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, в подальшому неодноразово продовжений. (т.3, а.с.154 -155)
Обставин, що пом'якшують покарання, відповідно до положень статті 66 Кримінального кодексу України, судом не встановлено.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, відповідно до п.6 ч.1 статті 67 Кримінального кодексу України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.
Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2003 №7 «Про практику призначення судами покарання» (із змінами), при призначенні покарання суди в кожному випадку мають суворо додержуватись вимог статті 65 Кримінального кодексу України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Враховуючи підвищену суспільну небезпеку вчиненого обвинуваченим особливо тяжкого злочину, обставини справи, особу обвинуваченого, який є раніше неодноразово судимим та вчинив кримінальне правопорушення в період умовно-дострокового звільнення від відбування покарання за інший тяжкий злочин, суд вважає, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним і іншими особами аналогічних кримінальних правопорушень є покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років.
Відповідно до положень статті 71 Кримінального кодексу України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком. При складанні покарань за сукупністю вироків загальний строк покарання не може перевищувати максимального строку, встановленого для даного виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. При складанні покарань у виді позбавлення волі загальний строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю вироків, не повинен перевищувати п'ятнадцяти років, а у випадку, якщо хоча б одне із кримінальних правопорушень є особливо тяжким злочином, загальний строк позбавлення волі може бути більшим п'ятнадцяти років, але не повинен перевищувати двадцяти п'яти років. При складанні покарань у виді довічного позбавлення волі та будь-яких менш суворих покарань загальний строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю вироків, визначається шляхом поглинення менш суворих покарань довічним позбавленням волі. Призначене хоча б за одним із вироків додаткове покарання або невідбута його частина за попереднім вироком підлягає приєднанню до основного покарання, остаточно призначеного за сукупністю вироків.
Згідно ч.4 статті 71 Кримінального кодексу України, остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
Невідбутою частиною покарання треба вважати, зокрема, покарання, від відбування якого особу звільнено умовно-достроково на підставі ст.81-1 Кримінального кодексу України.
Згідно ч.3 статті 81-1 Кримінального кодексу України, у разі вчинення особою, до якої було застосовано умовно-дострокове звільнення від відбування покарання для проходження військової служби за контрактом, протягом невідбутої частини покарання нового кримінального правопорушення суд призначає такій особі покарання за правилами, передбаченими статтями 71 і 72 цього Кодексу.
Отже, остаточне покарання, призначене обвинуваченому, відповідно до положень ч.4 статті 71 Кримінального кодексу України, має бути більшим, ніж 9 років.
Враховуючи вище наведені правила складання покарань, суд вважає за необхідне частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 18.10.2022 за частиною 4 статті 186 Кримінального кодексу України до позбавлення волі строком на 7 років, звільненого 20.06.2024 умовно - достроково від відбування основного покарання у вигляді позбавлення волі на невідбуту частину 4 роки 10 місяців 29 днів для проходження військової служби за контрактом на підставі ухвали Дзержинського районного суду м. Харкова від 12.06.2024, - строком на 1 рік, та остаточно призначити покарання обвинуваченому у виді 10 (десяти) років позбавлення волі.
На переконання суду, призначена міра покарання є справедливою і достатньою для виправлення обвинуваченого, слугуватиме попередженню вчинення ним нових кримінальних правопорушень та відповідатиме принципам гуманності й справедливості кримінального судочинства, а також розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.
Початок строку відбування покарання обвинуваченому рахувати з моменту його фактичного затримання - з 07 серпня 2024 року.
Згідно ч.5 статті 72 Кримінального кодексу України, попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті. При призначенні покарань, не зазначених у частині першій цієї статті, суд, враховуючи попереднє ув'язнення, може пом'якшити покарання або повністю звільнити засудженого від його відбування.
Враховуючи викладене, належить зарахувати обвинуваченому у строк відбування призначеного покарання строк тримання під вартою, починаючи з 07.08.2024 року по день набрання цим вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
З метою забезпечення виконання вироку належить продовжити обвинуваченому раніше обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою в ДУ "Харківський слідчий ізолятор" до набрання цим вироком законної сили.
Цивільний позов не заявлено.
Процесуальні витрати, пов'язані з залученням експерта для проведення експертиз:
№СЕ-19/121-24/23214-Д від 20.08.2024 - 3029,12 гривні;
№СЕ-19/121-24/24156 - АВ від 27.08.2025 - 1415,56 гривні;
№СЕ-19/121-24/23217-БД від 15.01.2025 - 4380,68 гривні;
№СЕ-19/121-24/23221-БД від 15.01.2025 - 4317,55 гривні, відповідно до вимог статті 124 КПК України, належить стягнути з обвинуваченого (а.с.70, 78, 179, 196, т.3).
Арешт на тимчасово вилучене майно, накладений ухвалою слідчого судді Зміївського районного суду Харківської області від 12.08.2024, - скасувати на підставі ч.4 статті 174 КПК України
Речовий доказ по справі: транспортний засіб марки «ВАЗ 2109» зеленого кольору, державний номер « НОМЕР_2 », він-код НОМЕР_5 , з пробігом 237951 км, зв'язка ключів у кількості 8 шт. - вважати повернутим потерпілому.
Речові докази по справі, що зберігаються у відділі поліції № 2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області відповідно до Квитанції про отримання на зберігання речових доказів № 523, у кримінальному провадженні ЄРДР № 12024221260000512 (т.3, а.с.39) - знищити відповідно до положень статті 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.100, 124, 349, 368-371, 373, 374, 392-393 КПК України, суд
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 289 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді 9 (дев'ять) років позбавлення волі.
На підставі ч.1, ч.4 статті 71 Кримінального кодексу України, за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання до покарання за цим вироком невідбутої частини покарання за вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 18.10.2022 року, з урахуванням ухвали Дзержинського районного суду м. Харкова від 12.06.2024, у виді 1 (одного) року позбавлення волі, остаточно призначити обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання у виді позбавлення волі на строк 10 (десять) років.
Початок строку відбування покарання обвинуваченому у виді позбавлення волі за цим вироком рахувати з моменту його фактичного затримання - з 07 серпня 2024 року.
Зарахувати ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в строк відбування покарання за цим вироком строк попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі з 07 серпня 2024 року до набрання цим вироком законної сили.
Продовжити ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою у ДУ «Харківській слідчий ізолятор» до набрання цим вироком законної сили.
Стягнути з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави в особі Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру витрати на проведення експертиз:
№СЕ-19/121-24/23214-Д від 20.08.2024 - 3029,12 гривні;
№СЕ-19/121-24/24156 - АВ від 27.08.2025 - 1415,56 гривні;
№СЕ-19/121-24/23217-БД від 15.01.2025 - 4 380,68 гривні;
№СЕ-19/121-24/23221-БД від 15.01.2025 - 4 317,55 гривні;
а всього 13 142 (тринадцять тисяч сто сорок дві) гривні 91 копійок,
які перерахувати за реквізитами: Стягувач - Держава, код доходів 24060300, отримувач: ГУК Харківська область/МТГ Харків/24060300, рахунок UA048999980313050115000020649, ЄДРПОУ 37874947, Банк Казначейство України, МФО 899998.
Арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Зміївського районного суду Харківської області від 12.08.2024, після набрання вироком законної сили - скасувати.
Речові докази по справі: дві липкі стрічки з відбитками папілярних візерунків, три змиви на три ватні палички, футболка чоловіча світло-коричневого кольору, металева дверна ручка, два змиви з керма, один змив з коробки переключання передач, один змив з лівого перемикача, пуста пачка цигарок ТМ «KENT», металевий шампур довжиною 45 см, довжина ручки 3 см, шириною 1 см, з загостреним кінцем, два змиви на дві ватні палички - знищити відповідно до положень ст.100 КПК України.
Речовий доказ по справі: транспортний засіб марки «ВАЗ 2109» зеленого кольору, державний номер « НОМЕР_2 », він-код НОМЕР_5 , з пробігом 237951 км, зв'язка ключів у кількості 8 шт. - вважати повернутим потерпілому.
Вирок суду може бути оскаржений в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.
Відповідно до частини 15 статті 615 КПК України, в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов'язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.
Вирок складено і проголошено 01.09.2025
Суддя ОСОБА_18