ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
27.08.2025Справа № 910/8732/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Андреїшиної І.О., за участю секретаря судового засідання Березовської С.В., розглянувши матеріали господарської справи
За позовом Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3; ідентифікаційний код 24584661) в особі філії "Відокремлений підрозділ "Енергоатом-Трейдинг" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (вул. Назарівська, 3, м. Київ, 01032, ідентифікаційний код 42041573)
до Державного підприємства "Гарантований покупець" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 27, ідентифікаційний код 43068454)
про стягнення 537 167 580,05 грн,
Представники учасників судового процесу:
Від позивача: Синьоока Г.І.
Від відповідача: Франюк А.В.
До Господарського суду міста Києва звернулося Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Енергоатом-Трейдинг" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" з позовом до Державного підприємства "Гарантований покупець" про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу електричної енергії № 65-150-SD-20-00068/320/01/20 від 27.02.2020 та за договором купівлі-продажу електричної енергії № 65-150-SD-20-000138/1452/01/20 від 25.05.2020 у розмірі 537 167 580,05 грн, з яких: 433 228 252,64 грн інфляційних втрат та 103 939 327,41 грн 3% річних.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи № 910/8732/25 здійснювати у порядку загального позовного провадження, підготовче засідання у справи № 910/8732/25 призначено на 27.08.2025.
23.07.2025 через підсистему "Електронний суд" надійшла заява відповідача про продовження строку для вчинення процесуальних дій, зокрема, на подачу відзиву на позовну заяву.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.07.2025 задоволено заяву Державного підприємства "Гарантований покупець" про продовження встановленого судом строку частково; продовжено відповідачу встановлений ухвалою від 21.07.2025 Господарського суду міста Києва строк на подання до суду відзиву на позовну заяву на 5 днів, до 11.08.2025.
13.08.2025 через підсистему "Електронний суд" від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, який залучено до матеріалів справи.
18.08.2025 через підсистему "Електронний суд" від представника позивача надійшла відповідь на відзив, яку залучено до матеріалів справи.
22.08.2025 від через підсистему "Електронний суд" від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, які залучено до матеріалів справи.
25.08.2025 від через підсистему "Електронний суд" від представника відповідача надійшло ряд клопотань, зокрема, про залучення до участі у справі третіми особами, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Кабінету Міністрів України, Міністерства енергетики України, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг та Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго".
Також 26.08.2025 та 27.08.2025 через підсистему "Електронний суд" від представника позивача надійшли заперечення на клопотання про залучення до участі у справі третіми особами, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Кабінету Міністрів України, Міністерства енергетики України та Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго". Дані заперечення залучено до матеріалів справи.
У засіданні суду 27.08.2025 представник відповідача підтримав клопотання про залучення до участі у справі третіми особами, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Кабінету Міністрів України, Міністерства енергетики України, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг та Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", просив задовольнити дані клопотання.
Представник позивача заперечив щодо задоволення вказаних клопотань відповідно до поданих письмових заперечень.
Розглянувши клопотання відповідача про залучення до участі у справі третіми особами, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Кабінету Міністрів України, Міністерства енергетики України, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, суд протокольними ухвалами відмовив у їх задоволенні, оскільки рішення у даній справі не може вплинути на їх права та обов'язки.
Обґрунтовуючи клопотання про залучення до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", відповідач посилається на те, що платником послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії є НЕК «Укренерго». Відповідна присуджена до стягнення сума коштів, у разі задоволення позову фактично буде компенсована НЕК «Укренерго».
Розглянувши клопотання про залучення до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", з огляду на предмет та підстави позовних вимог, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання представника відповідача та залучити до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго", оскільки рішення у даній справі може вплинути на його права та обов'язки.
Так, частиною 1 статті 50 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
Слід зазначити, що метою участі третіх осіб у справі є обстоювання ними власних прав і законних інтересів, на які може справити вплив рішення чи ухвала суду.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, виступає в процесі на боці тієї сторони, з якою в неї існують певні правові відносини.
Залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, до участі у справі вирішується господарським судом з урахуванням того, чи є у цієї особи юридичний інтерес до даної справи.
Що ж до наявності юридичного інтересу у третьої особи, то у вирішенні відповідного питання суд має з'ясовувати, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому.
Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі (частина 4 статті 50 Господарського процесуального кодексу України).
При цьому, суд зазначає, що в силу приписів частини 2 статті 172 Господарського процесуального кодексу України на позивача покладається обов'язок надіслати залученій третій особі копію позовної заяви та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Разом з тим, 25.08.2025 через підсистему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про зміну предмета позову, відповідно до якої, останній просить суд стягнути з відповідача 923 869 476,78 грн, з яких: 103 939 327,41 грн три проценти річних, 433 228 252,64 грн інфляційні втрати та 386 701 896,73 грн пені.
У засіданні суду 27.08.2025 представник позивача підтримав заяву про зміну предмета позову, просив прийняти її до розгляду.
Представник відповідача заперечив щодо прийняття до розгляду заяви про збільшення розміру позовних вимог та просив надати час для викладення своїх заперечень у письмовій формі.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Частиною 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.04.2024 у справі № 657/1024/16-ц зазначила, що в разі надходження до суду такої заяви суд виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.
Оскільки предмет позову кореспондує зі способами захисту права, які визначені, зокрема, статтею 16 ЦК України, то зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, що може полягати в обранні позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту порушеного права в межах спірних правовідносин, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки в разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
Водночас, під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Збільшенням розміру позовних вимог не може вважатися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви. Така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 10.12.2019 у справі 923/1061/18, від 19.12.2019 у справі № 925/185/19, від 23.01.2020 у справі № 925/186/194.17.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.04.2024 у справі № 657/1024/16-ц зробила висновок, зокрема, про те, що: "як збільшення або зменшення розміру позовних вимог потрібно розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Збільшенням розміру позовних вимог не може бути заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені в тексті позовної заяви. Заяву про зміну предмета або підстав позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави) і норми права (юридичні підстави), які позивач первісно не визначив підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами".
Висновки з приводу того, що неправомірно висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви також наведені у пункті 4.16 постанови Верховного Суду від 09.07.2020 року у справі № 922/404/19.
Верховний Суд у постанові від 26.11.2024 у справі № 910/15342/23 зазначив, що одночасна зміна підстав і предмета позову є тоді, коли фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом. Заяву про зміну предмета або підстав позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави) і норми права (юридичні підстави), які позивач первісно не визначив підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами. Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права. Подібні за змістом висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 13.08.2024 у справі № 914/3080/20.
При цьому об'єднання позовних вимог відповідно до частини першої статті 173 Господарського процесуального кодексу України можливе саме в одній позовній заяві при зверненні з позовом до суду, а не шляхом подання нового самостійного позову з додатковими похідними вимогами після відкриття провадження у справі для його спільного розгляду з первісним позовом.
За змістом позовної заяви в первинній редакції, позивач просить суд стягнути 537 167 580,05 грн, з яких: 103 939 327,41 грн три проценти річних та 433 228 252,64 грн інфляційні втрати.
У заяві про зміну предмета позову позивач доповнив позов вимогою про стягнення пені у сумі 386 701 896,73 грн та зазначив, що відповідно до пункту 6.2 договору 00068 сторони дійшли згоди, що у випадку не оплати (оплати у неповному обсязі) Гарантованим покупцем за електричну енергію, у порядку передбаченому окремо кожним із п. 4.3.2, 4.3.3, 4.3.4 цього договору Гарантований покупець зобов'язаний сплатити продавцю пеню за кожний день прострочення відповідного платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на день прострочення, враховуючи день фактичної оплати. Нарахування пені здійснюється за увесь час порушення зобов'язання. Аналогічні умови щодо відповідальності Гарантованого покупця та нарахування пені сторони передбачили у пункті 6.2 договору 00138.
З огляду на зазначене, позивачем заявлено про зміну предмету позову, зокрема, включення до складу позовних вимог вимоги про стягнення пені у розмірі 386 701 896,73 грн
Отже, з аналізу вищенаведеної заяви вбачається, що позивачем доповнено позовні вимоги новою вимогою про стягнення пені у сумі 386 701 896,73 грн, яку не було заявлено при подачі позову.
Як було зазначено вище, збільшено може бути одну і ту саму вимогу, яка була заявлена в позовній заяві та неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.
Оскільки заявою позивача від 25.08.2025 про зміну предмета позову доповнено позов майновою вимогою про стягнення пені, яку не було заявлено при подачі позову, суд дійшов висновку про відсутність підстав для прийняття до розгляду вказаної заяви Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом".
Також 25.08.2025 через підсистему "Електронний суд" від представника відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до закінчення розгляду Об'єднаною Палатою Касаційного господарського суду/Великою Палатою Верховного Суду та опублікування повного тексту у справі № 910/10365/15.
Представник відповідача підтримав дане клопотання, просив його задовольнити.
Представник позивача заперечив щодо задоволення клопотання про зупинення провадження у справі.
Розгляд клопотання про зупинення провадження у справі відкладено на наступне судове засідання.
Положеннями статті 177 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що завданнями підготовчого провадження є остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Частиною 2 статті 183 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження, зокрема, у випадках залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача, а також в інших випадках, коли питання, визначені частиною 2 статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.
За змістом пункту 10 частини 3 статті 2 та частини 2 статті 114 Господарського процесуального кодексу України, основними засадами (принципами) господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом, а строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.
З огляду на конкретні обставини справи, з урахуванням її складності, комплексності правової кваліфікації відносин, з яких виник спір, без чого неможливо правильно вирішити справу по суті та застосувати норми матеріального права, визначається розумність строку розгляду цієї справи.
Враховуючи вищевикладене, з огляду на відсутність у матеріалах справи належних достатніх та допустимих доказів для закриття підготовчого провадження і переходу до розгляду справи по суті, у зв'язку із залученням до участі у справі третьої особи, а також з метою дотримання процесуальних прав сторін, рівності сторін перед законом і судом, змагальності, дотримання принципів диспозитивності та пропорційності, закріплених положеннями статей 7, 8, 13-15 Господарського процесуального кодексу України та виконання завдань підготовчого провадження, суд дійшов висновку про необхідність відкласти підготовче засідання у справі.
Керуючись статтями 2, 50, 183, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва
1. Залучити до участі у справі № 910/8732/25 Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (Україна, 01032, місто Київ, вул. Симона Петлюри, 25, ідентифікаційний код 00100227) третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.
2. Відкласти підготовче засідання на 17.09.25 о 09:30 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44- Б, зал № 9.
3. Зобов'язати позивача у строк не пізніше двох днів з дня постановлення даної ухвали суду направити третій особі копію позовної заяви з додатками, докази такого направлення надати суду до початку підготовчого судового засідання.
4. Запропонувати Приватному акціонерному товариству "Національна енергетична компанія "Укренерго" у строк не пізніше п'яти днів з дня отримання даної ухвали суду надати письмові пояснення по справі з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України.
5. Попередити учасників судового процесу, що при ухиленні від виконання вимог суду до них можуть бути застосовані заходи процесуального примусу у вигляді штрафу, передбаченого статтею 135 ГПК України.
6. Нагадати, що сторони відповідно статті 192 ГПК України, можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.
7. Звернути увагу учасників процесу на те, що документи подаються через відділ діловодства та документообігу суду за умови їх оформлення належним чином (кожна сторінка має бути належним чином засвідчена, документи прошиті та подане клопотання про приєднання зазначених документів до матеріалів справи).
8. Звернути увагу сторін, що інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі Судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://ki.arbitr.gov.ua
Дана ухвала набирає чинності з моменту оголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя І.О. Андреїшина