номер провадження справи 6/119/25
28.08.2025 Справа № 908/2325/25
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Федько О.А.,
за участю секретаря судового засідання Краснікової С.І.
розглянув у відкритому судовому засіданні в спрощеному позовному провадженні справу № 908/2325/25
за позовом: Першого заступника керівника Знам'янської окружної прокуратури Кіровоградської області (27400, Кіровоградська область, м Знам'янка, вул. Братів Лисенків, буд. 5) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах,
позивача-1: Долинської міської ради (28500, Кіровоградська область, м. Долинська, вул. Соборності України, буд. 28)
позивача-2: Управління культури Долинської міської ради (28500, Кіровоградська область, м. Долинська, вул. Героїв Рятувальників, буд. 65)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКАМ ФІНАНС» (69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, буд. 11А, кабінет №8)
про стягнення грошової суми,
за участю представників сторін:
прокурор: Стешенко В.Є., посвідчення №075793 від 01.03.2023;
від позивача-1:- не з'явився,
від позивача-2: - не з'явився,
від відповідача - не з'явився,
Процесуальні дії по справі.
29.07.2025 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява вих. №52/02-6407ВИХ-2552/02-51-2551-25 (вх. № 2547/08-07/25, документ направлений засобами поштового зв'язку 25.07.2025) Першого заступника керівника Знам'янської окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Долинської міської ради та Управління культури Долинської міської ради до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКАМ ФІНАНС» про стягнення 63626,31 грн, з яких: 55380,00 грн основного боргу та 8246,31 грн пені.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 29.07.2025, здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/2325/25 та визначено до розгляду судді Федько О.А.
Ухвалою суду від 04.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №908/2325/25. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 28.08.2025 о 10 год. 00 хв. Явка в судове засідання учасників справи визнана не обов'язковою.
В судове засідання 28.08.2025 з'явився прокурор. Позивачі та відповідач в судове засідання не з'явився, були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, ухвала суду від 04.08.2025 доставлена до електронного кабінету позивача-1 та відповідача 04.08.2025 о 14 год. 47 хв., позивачу-2 була направлена засобами поштового зв'язку. Відповідач про причини неявки суду не повідомив. Судом постановлено розглядати справу по суті за відсутності представників позивача-1, позивача-2 та відповідача, оскільки вони належним чином повідомлені про розгляд справи та їх неявка не перешкоджає вирішенню спору.
В судовому засіданні 28.08.2025 судом, в порядку ст. 240 ГПК України, проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення. Суд повідомив строк виготовлення повного тексту рішення, роз'яснив порядок і строк його оскарження.
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
В якості підстави для звернення з позовом прокурор зазначив про наявність між Управлінням культури Долинської міської ради та ТОВ «ІНКАМ ФІНАНС» господарських правовідносин, які врегульовані договорами поставки №135 від 25.10.2023, №643 від 01.08.2024 та №644 від 02.08.2024. Прокурор доводить, що зобов'язання за вказаними правочинами Покупець (позивач-2 у справі) виконав та перерахував на користь відповідача грошові кошти в загальній сумі 78120,00 грн. Відповідач зобов'язання щодо поставки товару (бензин А-95) в загальній кількості 1440 літрів за вказаними договорами не виконав. На даний час непоставленим залишається товар загальною вартістю 55380,00 грн. Зазначена сума попередньої оплати позивачеві не повернута. У зв'язку з порушенням відповідачем грошових зобов'язань прокурор нарахував та заявив до стягнення пеню в розмірі 8246,31 грн за період прострочення з 01.01.2025 по 30.06.2025.
26.08.2025 до суду від Управління культури Долинської міської ради надійшла заява (вх. № 17211/08-08/25, документ направлено засобами поштового зв'язку 22.08.2025) відповідно до якої позивач-2 підтримав заявлені прокурором позовні вимоги. Просив позов задовольнити в повному обсязі.
Позивач-1 (Долинська міська рада) будь-яких письмових пояснень щодо заявлених прокурором позовних вимог не надала.
Відповідач не скористався наданим йому законом правом на подання відзиву на позов.
Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
Згідно ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Ураховуючи ненадання відповідачем відзиву на позов, суд дійшов висновку, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
25.10.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНКАМ ФІНАНС» (постачальник, відповідач у справі) та Управлінням культури Долинської міської ради (покупець, позивач-2 у справі) укладено договір поставки №135 (надалі - договір), за умовами якого постачальник приймає на себе зобов'язання передати Покупцю у власність товари, а Покупець зобов'язується оплатити і прийняти вказаний товар (п. 1.1 договору).
Пунктом 1.2 договору встановлено найменування товару: бензин А-92, бензин А-95, бензин А-95 Еnergy, дизпаливо, газ.
Загальна сума договору становить 38880,00 грн, у тому числі ПДВ 6480,00 грн (п. 3.1 договору).
Пунктом 4.1 договору встановлено, що оплата товару здійснюється Покупцем в національній валюті України в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на рахунок Постачальника в день виписки рахунку-фактури та накладної на товар. Ціна одного літру товару вказується у рахунку-фактурі та дійсна протягом дня його виписки.
Оплата товару здійснюється покупцем в національній валюті України в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на вказані в рахунку-фактурі реквізити постачальника (п. 4.2 договору).
Згідно з п. 5.1 договору строк поставки товарів - до закінчення терміну дії довірчого документу (скретч-картка).
Передача Покупцю товару за цим договором здійснюється на АЗС Постачальника шляхом заправки автомобілів Покупця при пред'явленні довіреними особами Покупця скретч-картки (п. 5.2.1 договору).
Скретч-картка є підставою для видачі (заправки) з АЗС вказаного у карті об'єму і марки товару, після чого всі обов'язки сторін по погашеним талонам вважаються виконаними, при цьому Постачальник не може передати Покупцю товар іншої марки чи в кількості меншій, ніж зазначено в талоні скретч-картці (п. 5.2.2 договору).
Пунктом 6.3 договору встановлено, що Постачальник зобов'язаний забезпечити поставку товару у строки, встановлені цим договором, забезпечити поставку товарів, якість яких відповідає умовам, установлених розділом 2 цього договору.
У пункті 7.2 договору сторони передбачили, що за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за цим договором, сторони несуть відповідальність шляхом сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного стороною зобов'язання за кожний день прострочення.
Згідно з п. 10.2 договору цей договір укладений до 31 грудня 2023.
01.08.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНКАМ ФІНАНС» (постачальник, відповідач у справі) та Управлінням культури Долинської міської ради (покупець, позивач-2 у справі) було укладено договір поставки №643, умови якого ідентичні умовам договору №135 від 25.10.2023.
Відповідно до п. 3.2 договору № 643 від 01.08.2024 загальна сума договору: 11990,00 грн, у тому числі ПДВ - 1998,93 грн. Строк дії договору - до 31 грудня 2024 року (п. 10.2 договору).
02.08.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНКАМ ФІНАНС» (постачальник, відповідач у справі) та Управлінням культури Долинської міської ради (покупець, позивач-2 у справі) було укладено договір поставки №644, умови якого ідентичні умовам договору №135 від 25.10.2023 та умовами договору №643 від 01.08.2024.
Відповідно до п. 3.2 договору № 644 від 02.08.2024 загальна сума договору: 27250,00 грн, у тому числі ПДВ - 4541,67 грн. Строк дії договору - до 31 грудня 2024 року (п. 10.2 договору).
На виконання вказаних договорів Покупець (позивач-2 у справі) перерахував на розрахунковий рахунок постачальника грошові кошти в загальній сумі 78120,00 грн, в тому числі ПДВ 13020,60 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №1156 від 31.10.2023 на суму 38880,00 грн, № 938 від 06.08.2024 на суму 11990,00 грн та №945 від 08.08.2024 на суму 27250,00 грн, копії яких містяться в матеріалах справи.
Постачальник передав покупцеві скретч-картки на 1440 літрів бензину А-95, що підтверджується видатковими накладними №0008/0000236 від 02.11.2023 на 720 л на суму 38880,00 грн, №0008/0001348 від 01.08.2024 на 220 л на суму 11990,00 грн та №0008/0001469 від 15.08.2024 на 500 л суму 27250,00 грн.
Одночасно з підписанням видаткових накладних сторонами підписані специфікації відпущених скетч-карток на нафтопродукти по купюрах до видаткових накладних.
Через відсутність палива на АЗС ANP та АЗС Авіас Плюс Покупець (позивач-2) не використав скретч-картки в кількості 51 штука, копії яких наявні в матеріалах справи.
Загальна вартість не переданого відповідачем товару відповідно до договорів поставки № №135 від 25.10.2023, №643 від 01.08.2024 та №644 від 02.08.2024, який оплачений позивачем, становить 55380,00 грн.
З метою досудового врегулювання спору 01.03.2025 на адресу відповідача була направлена претензія №01-38-23 від 26.02.2025 з вимогою повернути грошові кошти в сумі 55390,00 грн за непоставлений товар за договорами № №135 від 25.10.2023, №643 від 01.08.2024 та №644 від 02.08.2024, яка отримана відповідачем 10.03.2025 відповідно до трекінгу АТ «Укрпошта».
25.03.2025 Управління культури Долинської міської ради направило на адресу відповідача нагадування про розгляд та задоволення претензії за вих. №01-38-23 від 26.02.2025, яке отримано адресатом 04.04.2025.
Відповідач вимоги Покупця, які викладені в претензії та нагадуванні залишив без реагування.
Зазначені вище обставини стали підставою для звернення позивача до суду, за яким відкрито провадження у даній справі.
Доказів передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати, внесеної позивачем-2, відповідач на час розгляду справи суду не надав.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Щодо підстав здійснення прокурором представництва інтересів держави у спірних правовідносинах суд зазначає таке.
З положень статті 131-1 слідує, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.
Статтею 4 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді до юрисдикції якого вона віднесена законом.
До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (частина третя статті 4 ГПК України).
Згідно з частиною 3 статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Відповідно до частин четвертої ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
Підстави для звернення до суду прокурора визначені у ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», відповідно до норм якої прокурор здійснює представництво інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Аналіз вказаної статті Закону дає підстави дійти висновку, що «інтереси держави» (як загальне поняття) являють собою комплекс прав та законних інтересів як в цілому держави України (або народу України), так й інтереси окремої територіальної громади певної місцевості (жителі певного населеного пункту або декількох населених пунктів).
Інтереси держави та інтереси певної територіальної громади є частинами одного цілого - «інтересів держави», про які зазначено в ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».
Отже, суду належить з'ясувати питання наявності уповноваженого органу та вжиття ним заходів із захисту порушених інтересів держави.
Частиною 4 ст. 13 Конституції України визначено, що держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.
У зв'язку з цим, уповноважені державні та інші органи зобов'язані вживати (реалізувати) комплекс організаційно-правових та інших заходів, спрямованих на створення умов для такого захисту прав.
Інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також у захисті прав та свобод місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізується у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17, від 08.02.2019 у справі №915/20/18).
Статтею 140 Конституції України передбачено, що місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.
Статтею 143 Конституції України встановлено, що територіальні громади безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.
За змістом ст. 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», місцеве самоврядування в Україні здійснюється на принципах, зокрема, законності, поєднання місцевих і державних інтересів, державної політики та гарантії місцевого самоврядування.
Згідно з ч.ч. 1, 4 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спору, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.
Частиною 8 статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 05.12.2019 у справі №461/10922/15-а, у системі органів місцевого самоврядування України має місце певна субординація її елементів - територіальної громади, ради, її виконавчих органів із збереженням відповідного розмежування їх прав і повноважень... Територіальна громада є основним носієм функцій і повноважень місцевого самоврядування. Сільські, селищні, міські ради ... є органами місцевого самоврядування, які представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування. Сільські, селищні, міські ради мають свої виконавчі органи, які їм підзвітні та підконтрольні.
Отже, державою гарантується належне функціонування місцевого самоврядування та наділення повноваженнями діяти від імені територіальної громади відповідних рад.
У позовній заяві прокурор зазначив, що порушення інтересу держави у спірних правовідносинах відбулося внаслідок недобросовісних дій відповідача, а саме невиконання зобов'язань щодо поставки/передачі Покупцю (позивачу-2) товару, який був попередньо оплачений за бюджетні кошти.
Суд зазначає, Долинська міська рада є представницьким органом місцевого самоврядування, який наділений правом представляти інтереси територіальної громади, приймати від її імені рішення та здійснювати в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування.
Завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності, належного виконання передбачених законом повноважень.
Для реалізації наданих повноважень ради мають право звертатися до суду та здійснювати інші функції і повноваження у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 5 Бюджетного кодексу України, бюджетна система України складається з державного бюджету та місцевих бюджетів. Місцевими бюджетами є бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети та бюджети місцевого самоврядування.
За приписами п. 6 ч.1 ст.7 Бюджетного кодексу України, бюджетна система України ґрунтується на таких принципах: ефективності та результативності - при складанні та виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки, шляхом забезпечення якісного надання публічних послуг при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.
Згідно з положеннями ст. 22 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів, що уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійснення видатків бюджету, зобов'язані ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, чим сприяти недопущенню порушень інтересів держави у бюджетній сфері.
Частиною 5 ст. 64 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», видатки місцевого бюджету здійснюються із загального та спеціального фондів місцевого бюджету відповідно до вимог Бюджетного кодексу України та закону про Державний бюджет України.
Статтею 26 Бюджетного кодексу України, контроль за дотриманням бюджетного законодавства спрямований на забезпечення ефективного і результативного управління бюджетними коштами та здійснюється на всіх стадіях бюджетного процесу його учасниками відповідно до цього Кодексу та іншого законодавства, а також забезпечує, зокрема, досягнення економії бюджетних коштів, їх цільового використання, ефективності і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів шляхом прийняття обґрунтованих управлінських рішень ( пункт 3 частини 1 статті 26).
Ураховуючи викладене, Долинська міська рада уповноважена на захист державних інтересів у спірних правовідносинах.
З Положення про Управління культури Долинської міської ради, затвердженого рішенням Долинської міської ради від 08.11.2024 №5767 вбачається, що Управління культури Долинської міської ради є виконавчим органом Долинської міської ради, створеним рішенням Долинської міської ради у структурі її виконавчих органів. Управління культури є підзвітним і підконтрольним міській раді, підпорядковується виконавчому комітету Долинської міської ради, міському голові, безпосередньо заступнику міського голови за розподілом обов'язків (п. 1 розділу 1).
Відповідно до п. 1 розділу 10 Положення Управління культури фінансується за рахунок коштів міського бюджету, які виділяються на його утримання.
Джерелами фінансування Управління культури є: кошти міського бюджету; інші кошти, передані Управлінню культури, згідно з чинним законодавством (п. 2 розділу 10 Положення).
Ураховуючи викладене, Управління культури Долинської міської ради є органом, уповноваженим на захист державних інтересів у спірних правовідносинах.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 наведено правовий висновок, відповідно до якого прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Прокурор за певних обставин може звертатися до суду в інтересах держави і в особі органу місцевого самоврядування, зокрема тоді, коли цей орган є стороною правочину, про недійсність якого стверджує прокурор. Оскільки таку позовну вимогу вправі заявити, зокрема, будь-яка сторона правочину, відповідний орган як така сторона може бути позивачем. У такій ситуації прокурор для представництва інтересів держави в особі компетентного органу як сторони правочину має продемонструвати, що цей орган не здійснює або неналежним чином здійснює захист відповідних інтересів, не реагуючи на повідомлення прокурора про наявність підстав для звернення до суду.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №469/1044/17 та постановах Верховного Суду від 08.12.2020 у справі №908/1664/19, від 19.01.2021 у справі № 925/1133/18.
Знам'янська окружна прокуратура Кіровоградської області листами від 17.03.2025 та від 25.06.2025 повідомила Управління культури Долинської міської ради та Долинську міську раду про порушення ТОВ «ІНКАМ ФІНАНС» вимог законодавства під час виконання умов Договорів поставки №135 від 25.10.2023, №643 від 01.08.2024 та №644 від 02.08.2024.
Згідно з відповідями Долинської міської ради №01-40/311/1 від 02.07.2025 та Управління культури Долинської імської ради №01-38-23 від 06.03.2025, останні повідомили про невжиття ними судового захисту та просять прокурора про здійснення належного захисту.
Зазначене є доказом нездійснення захисту інтересів територіальної громади органом місцевого самоврядування та є підставою для застосування представницьких повноважень прокурором.
09.07.2025 прокурор направив на адресу Управління культури Долинської міської ради та Долинської міської ради повідомлення від 09.07.2025 вих. №52/02-5906ВИХ-25, в якому в порядку п. 4 ст. 23 закону України «Про прокуратуру» зазначив про звернення в інтересах держави до господарського суду Запорізької області з позовом до ТОВ «Інкам Фінанс» про стягнення грошових коштів за договорами поставки №135 від 25.10.2023, №643 від 01.08.2024 та №644 від 02.08.2024.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що прокурором доведено наявність підстав представництва інтересів держави у спірних правовідносинах.
Щодо вимоги про стягнення основного боргу за договорами поставки №135 від 25.10.2023, №643 від 01.08.2024 та №644 від 02.08.2024.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).
Спірні правовідносини сторін є господарськими та врегульовані договорами поставки №135 від 25.10.2023, №643 від 01.08.2024 та №644 від 02.08.2024.
За змістом ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
З положень статей 662, 663 ЦК України вбачається, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
За змістом ч. 1 статті 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:
1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;
2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Учасники правочину в пункті 4.1 договорів 135 від 25.10.2023, №643 від 01.08.2024 та №644 від 02.08.2024 узгодили порядок розрахунків за товар, а саме шляхом перерахування коштів на рахунок Постачальника в день виписки рахунку на товар. Тобто Замовник здійснює попередню оплату за отримання товару в майбутньому.
Матеріали справи містять докази перерахування позивачем відповідачу попередньої оплати в загальному розмірі 78120,00 грн.
Відповідач передав позивачу довірчі документи (скретч-картки) на придбання палива (бензину А-95), про що свідчать видаткові накладні, копії яких містяться в матеріалах справи.
Постановою Кабінету Міністрів України №1442 від 20.12.1997 затверджені Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами, згідно яких торгівля нафтопродуктами, призначеними для відпуску споживачам, здійснюється через мережу автозаправних станцій, автогазозаправних станцій та автогазозаправних пунктів (надалі - АЗС) (абзац 2 п.3 Правил).
Згідно з п.9 Правил, розрахунки за реалізовані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із використанням електронних платіжних засобів, паливних карток, талонів, відомостей на відпуск пального тощо) в установленому законодавством порядку. Разом з продукцією споживачеві в обов'язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару.
Спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року №281/171/578/155 затверджена Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (далі - Інструкція).
Згідно з п.3 Інструкції, талон - спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.
Порядок відпуску нафтопродуктів за талонами визначений у п.п.10.3.3 Інструкції, а саме: форму, зміст та ступінь захисту бланків талонів установлює емітент талона.
З огляду на викладене, талон є документом, який засвідчує право його власника отримати пальнена АЗС.
Аналіз наявних в матеріалах справи документів свідчить про непоставку відповідачем товару за договорами № №135 від 25.10.2023, №643 від 01.08.2024 та №644 від 02.08.2024, який оплачений позивачем, на суму 55380,00 грн, а саме: за договором №135 від 25.10.2023 на суму 21600,00 грн, №643 від 01.08.2024 на суму 9800,00 грн та №644 від 02.08.2024 на суму 23980,00 грн.
Згідно з ч. 1 та ч. 2 статті 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Таким чином, відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України у покупця виникає право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати від продавця, який одержав суму попередньої оплати товару і не поставив його в установлений строк.
Визначене зазначеною нормою право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати є за своїм змістом правом покупця на односторонню відмову від зобов'язання, внаслідок якої припиняється зобов'язання продавця перед покупцем по поставці товару і виникає нове грошове зобов'язання.
Тобто, виходячи з аналізу положень статті 693 ЦК України умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Тобто, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.
Оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 року по справі №918/631/19.
Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Аналіз матеріалів справи свідчить, що відповідач не дотримався встановлених договорами поставки № 135 від 25.10.2023, №643 від 01.08.2024 та №644 від 02.08.2024 умов щодо передачі товару позивачеві в обумовленій кількості, відтак у нього виник обов'язок повернути суму грошових коштів, сплачених позивачем в якості попередньої оплати за товар, який не переданий відповідачем.
Приписами ст. ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст. ст. 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Матеріалами справи підтверджується перерахування позивачем попередньої оплати на користь відповідача в загальній сумі 55380,00 грн.
Відповідач заявлені позовні вимоги належними та допустимими доказами не спростував, доказів своєчасної поставки товару (бензину марки А-95) на суму отриманої передоплати або повернення суми попередньої оплати в розмірі 55380,00 грн суду не надав.
Ураховуючи вище встановлені обставини, приписи ст.ст. 74, 76, 77-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 21600,00 грн внесеної відповідачеві попередньої оплати за договором поставки №135 від 25.10.2023, 9800,00 грн за договором поставки №643 від 01.08.2024 та 23980,00 грн за договором поставки №644 від 02.08.2025, є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.
Щодо вимоги про стягнення штрафних санкції (пені).
За неналежне виконання відповідачем грошового зобов'язання прокурором нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню у загальному розмірі 8246,31 грн за період прострочення з 01.01.2025 по 30.06.2025 (за договором поставки №135 від 25.10.2023 у розмірі 3216,33 грн, за договором №643 від 01.08.2024 у розмірі 1459,26 грн та за договором №644 від 02.08.2024 у розмірі 3570,72 грн).
Згідно з ч. 1 ст. 610 та п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного Кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частини друга, третя статті 549 ЦК України).
Пунктом 7.2 договору сторонами погоджено, що за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором, сторони несуть відповідальність шляхом сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного зобов'язання за кожний день прострочення.
Факт неналежного виконання відповідачем зобов'язання щодо своєчасної поставки товару за договорами підтверджується матеріалами справи та є доведеним.
Аналіз статей 612, 530 ЦК України свідчить, що для оцінки правильності нарахування позивачем пені та компенсаційних санкцій слід встановити не тільки документально підтверджену суму боргу, а й дату, коли зобов'язання мало бути виконано, тобто з'ясувати момент прострочення боржником виконання грошового зобов'язання. Прострочення слід розглядати як юридичний склад, що тягне за собою зміну правовідносин сторін по зобов'язанню, яке не виконано в строк. Складовими прострочення при цьому є такі юридичні факти: наявність між сторонами договірних відносин, настання строку виконання зобов'язання, невиконання стороною зобов'язання у встановлений строк.
Прокурор нараховує відповідачеві пеню за порушення ним строку виконання грошового зобов'язань з 01.01.2025 оскільки зазначає, що відповідач неналежним чином не виконував свої зобов'язання за договорами поставки з 01.01.2025.
Як встановлено судом, Покупець (позивач-2) 01.03.2025 направив на адресу відповідача претензію №01-38-23 від 26.02.2025 з вимогою повернути грошові кошти в сумі 55390,00 грн за непоставлений товар за договорами № №135 від 25.10.2023, №643 від 01.08.2024 та №644 від 02.08.2024, яка отримана відповідачем 10.03.2025, про що свідчить трекінг АТ «Укрпошта» за номером поштового відправлення 2850003035426.
25.03.2025 Управління культури Долинської міської ради направило на адресу відповідача нагадування про розгляд та задоволення претензії за вих. №01-38-23 від 26.02.2025, яке отримано адресатом 04.04.2025. Претензія залишена відповідачем без відповіді та без задоволення.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
З огляду на викладене відповідач зобов'язаний повернути грошові кошти позивачеві-2 у семиденний строк з дня отримання претензії - не пізніше 17.03.2025. Відтак, з 18.03.2025 відповідач допустив прострочення виконання грошового зобов'язання щодо повернення суми попередньої оплати позивачеві.
Ураховуючи наведене суд дійшов висновку про правомірність застосування до порушника штрафних санкцій починаючи з 18.03.2025.
Матеріали справи не містять доказів звернення позивача-1 або позивача-2 до відповідача з вимогами поставити товар за укладеними договорами або повернути суму попередньої оплати до направлення претензії відповідачеві №01-38-23 від 26.02.2025. Відтак зазначене вище спростовує твердження прокурора про правомірність нарахування відповідачеві пені з 01.01.2025 року.
Відповідно до розрахунків, здійснених судом за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство», до стягнення з відповідача підлягає пеня за період прострочення з 18.03.2025 по 30.06.2025 у розмірі 4938,69 грн, а саме за неналежне виконання зобов'язань за договором поставки №135 від 25.10.2023 у сумі 1926,25 грн, за договором поставки №643 від 01.08.2024 - 873,95 грн, за договором поставки №644 від 02.08.2024 - 2138,49 грн. В іншій частині вимог про стягнення пені в сумі 3307,62 грн суд відмовляє, оскільки такі вимоги заявлені безпідставно.
Таким чином позов задовольняється судом частково.
Щодо розподілу судових витрат.
Згідно з п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України до основних засад (принципів) господарського судочинства, віднесено, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
За результатами вирішення спору судові витрати щодо судового збору у справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНКАМ ФІНАНС» (69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, буд. 11-А, кабінет №8, ідентифікаційний код юридичної особи 40308189) на користь Управління культури Долинської міської ради (28500, Кіровоградська область, м. Долинська, вул. Героїв Рятувальників, буд. 65, ідентифікаційний код юридичної особи 44104797) суму основного боргу у розмірі 21600,00 грн (двадцять одну тисячу шістсот гривень 00 коп.) та суму пені в розмірі 1926,25 грн (одну тисячу дев'ятсот двадцять шість гривень 25 коп.) за договором поставки №135 від 25.10.2023, суму основного боргу у розмірі 9800,00 грн (дев'ять тисяч вісімсот гривень 00 коп.) та суму пені в розмірі 873,95 грн (вісімсот сімдесят три гривні 95 коп.) за договором поставки №643 від 01.08.2024, суму основного боргу у розмірі 23980,00 грн (двадцять три тисячі дев'ятсот вісімдесят гривень 00 коп.) та суму пені в розмірі 2138,49 грн (дві тисячі сто тридцять вісім гривень 49 коп.).
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНКАМ ФІНАНС» (69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, буд. 11-А, кабінет №8, ідентифікаційний код юридичної особи 40308189) на користь Кіровоградської обласної прокуратури (25006, Кіровоградська область, м. Кропивницький, пр-т Європейський, буд. 4, ідентифікаційний код юридичної особи 02910025, банк - Державна Казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, розрахунковий рахунок UA848201720343100001000004600, код класифікації видатків бюджету - 2800) судовий збір у розмірі 2870,59 грн (дві тисячі вісімсот сімдесят гривень 59 коп.).
Після набрання рішенням законної сили видати накази.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано 01.09.2025.
Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за вебадресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя О.А. Федько