Справа № 553/1612/25
Провадження № 2/553/1020/2025
Іменем України
28.08.2025м. Полтава
Подільський районний суд міста Полтави у складі:
головуючого - судді Москаленко В.В.,
за участю секретаря судового засідання - Чоповди А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
встановив:
21.04.2025 до Подільського районного суду міста Полтави надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості.
Позивач посилається на те, що 04.02.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» укладено електронний договір № 7548311 про надання споживчого кредиту. Кредитний договір укладено відповідно до правил надання коштів у позику, зокрема на умовах фінансового кредиту, встановлених ТОВ «Авентус Україна» та оприлюднених у вільному доступі на сайті https://creditplus.ua/documents. Відповідач самостійно обрав час для ознайомлення з цими правилами, після чого добровільно, без примусу чи тиску, висловив бажання отримати кошти. Для цього він зареєструвався на сайті, пройшов процедуру ідентифікації та верифікації й надав свої персональні ідентифікаційні дані, самостійно обрав бажані умови кредитування, зокрема суму й строк.
Датою укладення кредитного договору є дата одержання Товариством електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції (оферти). Дата та час отримання повідомлення зафіксовані у кредитному договорі в розділі «Реквізити та підписи сторін». Електронний підпис одноразовий ідентифікатор А1309 введено 04.02.2024 о 09:02:29, зокрема дана інформація підтверджується Розділом 10 Кредитного договору та додатком №1 до нього. Введення Позичальником одноразового ідентифікатора відповідає вимогам ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» та прирівнюється до підписання Договору.
Згідно з п. 1.3. Кредитного договору сума кредиту(загальний розмір) складає 17000,00 гривень. Тип кредиту - кредит. В подальшому, сторони домовились збільшити суму кредиту на 500,00 гривень, що підтверджується додатковою угодою.
04.02.2024 Товариство ініціювало переказ коштів за Кредитним договором шляхом безготівкового зарахування через компанію PaytechFinancial на платіжну картку (маска- карти) № 4149-49ХХ-ХХХХ-6348, що свідчить про прийняття Відповідачем пропозиції кредитодавця - ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА". Отже, первісний кредитор свої зобов'язання щодо надання грошових коштів виконав в повному обсязі, що підтверджується листом №12102/24-Е від 27.11.2024 з відміткою ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та повідомленням від платіжної системи, яка здійснювала перерахування коштів - PaytechFinancial.
Також зазначає, що 23.10.2024 ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» уклали Договір факторингу №23.10/24-Ф згідно умов якого право вимоги перейшло до останнього.
Крім того, 20.01.2025 ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» та позивач уклали Договір факторингу № 20/01/2025-01 згідно умов якого, позивач набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.
Оскільки відповідач не виконав свої зобов'язання за кредитним договором - виникла заборгованість у розмірі 56297,29 грн., яка складається з наступного: 15466,29грн. - заборгованість за тілом кредиту; 40831,00 грн. - заборгованість за процентами від суми позики.
Дана сума підтверджується випискою з особового рахунку на період 20.01.2025 - 12.02.2025. Позивачем жодних нарахувань за кредитним договором не здійснювалось, до того ж неустойка, штраф та пеня не стягуються.
16.05.2025 суд відкрив провадження у цій справі у порядку спрощеного провадження.
Відповідач відзиву, в установлений судом строк, на позов не подав.
Розглянувши наявні у справі документи і матеріали, суд встановив наступне.
З матеріалів справи вбачається, що 04.02.2024 між ТОВ «АВЕНТУС» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» було укладено електронний договір № 7548311 від 04.02.2024 про надання споживчого кредиту (а.с. 15-24).
Згідно п. 1.3-1.4, 1.5.1-1.5.3 умов якого позивач взяв на себе зобов'язання надати відповідачу грошові кошти (фіксований кредит) в сумі 17000 гривень зі строком кредитування на 360 днів. Стандартна процентна ставка становить 2,20% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору. Знижена процентна ставка 0,99 % в день та застосовується відповідно до наступних умов. Якщо Споживач до 05.03.2024 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Споживач, як учасник Програми лояльності, отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв'язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою.
У випадку невиконання Споживачем умов для отримання індивідуальної знижки від Товариства, користування кредитом для Споживача здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим Договором та доступні для інших споживачів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. При цьому, Споживач розуміє та погоджується, що застосування зниженої процентної ставки є виключно його правом отримання індивідуальної знижки лише як учасника Програми лояльності та лише за умови виконання ним вимог для її застосування, передбачених цим Договором. Споживач погоджується, повністю розуміє та поінформований, що у разі невикористання Споживачем права на отримання знижки (невиконання умов для отримання знижки) застосовується стандартна процентна ставка, при цьому застосування стандартної процентної ставки без знижки, не є зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для Споживача, оскільки надання кредиту за цим Договором здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки. Протягом строку дії Договору розмір процентів за користування кредитними коштами може бути змінений у бік зменшення для Споживача у випадку та на умовах визначених в пп. 1.5.2 Договору, зокрема у випадку отримання Споживачем знижки на стандартну процентну ставку.
Крім того, 04.02.2025 позивачем був підписаний паспорт споживчого кредиту, відповідно до п. 3,4 якого сума/ліміт кредиту 17000,00 грн., строк кредитування 360 днів, стандартна процентна ставка, відсотків різних: 805,20 річних (2,20% в день), знижена процентна ставка, відсотків різних: 361,35% річних (0,99% в день) (а.с. 40-42).
08.02.2024 між ТОВ «АВЕНТУС» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до Договору № 7548311 про надання споживчого кредиту від 04.02.2024, відповідно до п. 1 якого Сторони домовилися збільшити суду кредиту на 500,00 грн, в зв'язку з чим погодили внести зміни до Договору (а.с. 24-26).
Крім того, 08.02.2025 позивачем був підписаний паспорт споживчого кредиту, відповідно до п. 3,4 якого сума/ліміт кредиту 17500,00 грн., строк кредитування 360 днів, стандартна процентна ставка, відсотків різних: 805,20 річних (2,20% в день), знижена процентна ставка, відсотків різних: 361,35% річних (0,99% в день) (а.с. 27-29).
ТОВ «АВЕНТУС» свої зобов'язання надати грошові кошти відповідачу виконало в повному обсязі, а саме: 04.02.2024 р ініціювало переказ коштів в сумі 17000,00грн. безготівковим зарахуванням через компанію ТОВ «Пейтек» на платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується інформаційною довідкою ТОВ «Пейтек» за вих. №20241113-1/1 від 13.11.2024 (запис № 1347) (а.с.43-44).
Із наданої АТ «ПриватБанк» інформації вбачається, що на ім'я - ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 (IBAN НОМЕР_3 ). Також по клієнту емітувалися інші картки. Згідно виписки по рахунку № НОМЕР_2 , 13.02.2024-зарахована сума 17000,00 грн., а 08.02.2024 зарахована сума 500,00 грн.
Таким чином, позивачем доведено факт укладання з відповідачем кредитного договору № 7548311 від 04.02.2025 р. та надання відповідачу 17500,00 грн. кредитних коштів.
23.10.2024 між ТОВ «АВЕНТУС» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір
факторингу № 23.10/24-Ф, відповідно до умов якого, до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступлено право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 7548311 від 04.02.2025 р. (а.с. 59-66).
Відповідно до реєстру боржників за договором факторингу № 23.10/24-Ф від 23.10.2024 до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 7548311 від 04.02.2025 на загальну суму 56297,29 грн. (а.с. 67-68).
20.01.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено Договір факторингу № 20/01/2025-01, відповідно до умов якого, до ТОВ «Юніт Капітал» відступлено право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 7548311 від 04.02.2025 р. (а.с. 71-75).
Відповідно до реєстру боржників за договором факторингу № 23.10/24-Ф від 23.10.2024 до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 7548311 від 04.02.2025 на загальну суму 56297,29 грн. (а.с. 76-77).
Суд вважає, що перехід права вимоги за кредитним договором проведено згідно вимог законодавства, про що суду позивачем надано належні та допустимі докази.
Згідно виписки з особового рахунку за Кредитним договором № 7548311 ОСОБА_1 та розрахунку заборгованості, заборгованість відповідача за кредитним договором № 7548311 від 04.02.2025 становить 56297,29 грн., з яких: 15466,29грн. - заборгованість за тілом кредиту; 40831,00 грн. - заборгованість за процентами від суми позики (а.с. 51-58).
При цьому, суд зауважує, що за весь період перебування права вимоги за вищезазначеним договором у ТОВ «Юніт Капітал», позивач не здійснював жодних додаткових нарахувань і не застосовував жодних штрафних санкцій до боржника.
Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Як свідчить зміст ч. 3, 5, 6, 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Згідно ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний
сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Згідно ч.1 ст. 627 ЦК України відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 ЦК України).
В абзаці 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України визначено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
На підставі ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 1049 Цивільного кодексу України).
Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, в тому числі, з договорів.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За вимогами ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 ЦК України, наслідками порушення Боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту. Для належного виконання зобов'язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов'язання є його порушенням.
Положеннями ч. 1 ст. 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
За змістом ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності .
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З огляду на викладене, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, а також і те, що відповідачем будь-яких доказів на спростування вказаних обставин суду надано не було, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а тому вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 56297,29 грн.
Також на підставі ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн.
Вирішуючи питання про стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат, які складаються з витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн., суд враховує наступне.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України).
Відповідно до ст.137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує обставини, визначені у ч.3 ст.141 ЦПК України, зокрема обґрунтованість витрат та пропорційність до предмета спору з урахуванням ціни позову; поведінку сторони під час розгляду справи; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до ч. 8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Представник позивача у обґрунтування розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу подав: договір про надання правничої допомоги № 10/02/25-02 від 10.02.2025, укладений між ТОВ «Юніт Капітал» та адвокатським бюро «Тараненко та партнери»; протокол погодження вартості послуг (додаток № 1 до договору про надання правничої допомоги № 10/02/25-02 від 10.02.2025); додаткову угоду № 4 до договору про надання правничої допомоги № 10/02/25-02 від 10.02.2025; актом прийому-передачі наданих послуг від 10.02.2025 у розмірі 7000,00 грн.; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
Клопотання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу від відповідача до суду не надходило.
Відсутність клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, від іншої сторони виключає можливість суду самостійно (без указаного клопотання) зменшувати розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Таку позицію викладено в постановах Верховного Суду від 29.03.2018 у справі № 907/357/16, від 18.12.2018 у справі №910/4881/18, від 08.04.2019 у справі № 922/619/18.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у сумі 7000,00 грн.
На підставі викладеного та відповідно до ст.ст. 509, 526, 527, 530, 611, 626, 628, 638,1048, 1049, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 2, 12, 19, 141, 263, 265, 274-279 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором № 7548311 від 04.02.2024 у розмірі 56297 (п'ятдесят шість тисяч двісті дев'яносто сім) грн. 29 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» судовий збір в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000 (сім тисяч) грн. 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили протягом тридцяти днів з дня його проголошення, якщо не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст.265 ЦПК України:
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», код ЄДРПОУ 43541163, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Рогнідинська, буд. 4, літера А, офіс 10.
Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 01.09.2025.
Суддя Подільського районного суду міста Полтави В. В. Москаленко