"01" вересня 2025 р. Справа № 363/4999/25
01 вересня 2025 року м. Вишгород
Суддя Вишгородського районного суду Київської області Лукач О.П., вирішуючи питання про прийняття позовної заяви та відкриття провадження по справі за позовною заявою Акціонерного товариства «ОТП БАНК»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
25.08.2025 до Вишгородського районного суду Київської області, через систему «Електронний суд», представником АТ «ОТП БАНК» - адвокатом Гнип В.В. подав вказану вище позовну заяву, у якій, діючи в інтересах позивача, просить стягнути з відповідача на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» кредитну заборгованість за кредитним договором №002/18852660-СК_SB від 06.02.2023, що в частині тіла кредиту та процентів станом на 01.07.2025 складає 53040,47 грн, а також стягнути з відповідача на користь АТ «ТАСКОМБАНК» понесені позивачем судові витрати.
Перевіривши матеріали поданої позовної заяви, на предмет дотримання представником позивача загальних вимог цивільного процесуального законодавства щодо форми звернення та повноважень на здійснення представництва інтересів особи, яка звертається до суду, судом встановлено, що позовну заяву подано особою, яка не має відповідних повноважень на такі дії згідно законодавства.
Принцип диспозитивності цивільного судочинства визначений у статті 13 ЦПК України, вимагає від суду розглядати справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Так, відповідно до частини другої статті 175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Згідно із частиною сьомою статті 177 ЦПК України, до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України, сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Згідно із частинами першою та другою статті 60 ЦПК України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника (частина третя статті 58 ЦПК України).
Відповідно до частин першої, другої статті 60 ЦПК України, представником у суді може бути адвокат або законний представник. Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.
Зі змісту статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» вбачається, що документами, які посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги та повноваження адвоката як представника в цивільному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.
Відповідно до частин першої, третьої та четвертої статті 62 ЦПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені, зокрема, довіреністю фізичної або юридичної особи. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (кваліфікованим електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами. Повноваження адвоката як представника підтверджуються, зокрема, довіреністю.
Відповідно до частин першої, третьої, четвертої статті статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.
Адвокат зобов'язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об'єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.
Відповідно до статті 59 Конституції України, кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Як убачається із позовної заяви Акціонерного товариства «ОТП Банк», її подано до суду адвокатом Гнип В.В., який діє від імені вказаного товариства на підставі Ордеру серія СВ №1120525 від 25.08.2025.
Водночас, як убачається із змісту позовної заяви та позовних вимог, заявлених до відповідача, АТ «ОТП Банк», через свого представника, звернулося до суду з позовом в інтересах Акціонерного товариства «ТАКСОМБАНК», тобто в інтересах іншої юридичної особи.
Так, зі змісту позовної заяви вбачається, що кредитний договір №002/18852660-СК_SB від 06.02.2023 був укладений між АТ «ТАСКОМБАНК» та відповідачем і до останнього заявлено вимогу про стягнення саме на користь АТ «ТАСКОМБАНК». Тобто цивільні правовідносини виникли між АТ «ТАСКОМБАНК» та відповідачем Кравченко О.В., при цьому, ні у позовній заяві не зазначено, ні додані до неї документи, не свідчать про порушення прав АТ «ОТП БАНК», який звернувся до суду з цим позовом. Зазначене свідчить про те, що позовна заява подана особою, яка не має права її подавати.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 185 ЦПК України заява повертається у випадку, якщо її підписано особою, яка не має права її підписувати.
У зв'язку із зазначеним вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви.
Відповідно до частини сьомої статті 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із позовом до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення. А тому позивач має право повторно звернутись з вищевказаним позовом у встановленому законом порядку.
Таким чином, повернення позовної заяви не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки після усунення вказаних вище невідповідностей вимогам закону, позивач має право повторного звернення до суду із позовом.
Керуючись статтями 185, 260 ЦПК України, суд
позовну заяву Акціонерного товариства «ОТП БАНК»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - повернути позивачу.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.П. Лукач