Справа № 344/15299/25
Провадження № 1-кп/344/1288/25
01 вересня 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі судді ОСОБА_1 , розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні, за відсутності учасників судового розгляду, обвинувальний акт з матеріалами кримінального провадження № 12025096010000380 віл 13 липня 2025 рокупро обвинувачення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, проживаючої по АДРЕСА_1 , не одруженої, не працюючої, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, раніше не судимої, РНОКПП НОМЕР_1 ,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, -
ОСОБА_2 вчинила кримінальний проступок - умисно завдала удар, який завдав фізичний біль і не спричинив тілесних ушкоджень за наступних обставин.
Зокрема, 11 липня 2025 року близько 22 год. 00 хв. потерпіла ОСОБА_3 зі своєю матір'ю ОСОБА_4 прийшли до магазину «Продукти», що за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Сорохтея, 35-А, щоб придбати продукти. У цей час повз магазин «Продукти» проходила ОСОБА_2 зі своїми знайомими. Тоді, між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на ґрунті довготривалих неприязних відносин зав'язалась словесна суперечка. У ході суперечки ОСОБА_2 , перебуваючи під впливом негативних емоцій, наблизилась впритул до потерпілої ОСОБА_3 та, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний і протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх шкідливі наслідки та свідомо бажаючи їх настання, обома руками схопила потерпілу за волосся та силою повалила на землю і вдарила останню головою об бруківку. В результаті умисних протиправних дій ОСОБА_2 потерпілій ОСОБА_3 внаслідок удару, завдано фізичного болю та не спричинено тілесних ушкоджень.
Обвинувачена ОСОБА_2 , яка під час досудового розслідування була забезпечена захисником ОСОБА_5 , у своїй письмовій заяві беззаперечно визнала свою вину у вчиненому, не оспорювала встановлені досудовим розслідуванням обставини і згідна на розгляд обвинувального акту за її відсутності.
Потерпіла ОСОБА_3 надала суду письмову заяву щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні.
Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали суд вважає, що вина обвинуваченої ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення повністю знайшла своє підтвердження та кваліфікує її дії за ч. 1 ст. 126 КК України,як умисне завдання удару, який завдав фізичного болю і не спричинив тілесних ушкоджень.
Згідно з ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_2 суд враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком; дані про особу винної; її вік; стан здоров'я та її майновий стан; вона не працює; неодружена; має на утриманні двох неповнолітніх дітей 2009 та 2014 років народження; до КНП «ПОКЦПЗ ІФ ОР» та протягом життя в КНП «ПНЦ ІФ ОР» не зверталась, амбулаторну допомогу не отримує; вперше притягається до кримінальної відповідальності - раніше не судима, а також відсутність будь-яких претензій у потерпілої.
Обставиною, яка пом'якшує покарання, суд визнає щире каяття.
Обставиною, яка обтяжує покарання, є вчинення кримінального правопорушення у присутності дитини.
Отже, враховуючи вищенаведене, суд вважає, що ОСОБА_2 слід призначити основне покарання у виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 126 КК України і таке покарання буде достатнім, справедливим та необхідним для її виправлення, а також для запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як нею, так і іншими особами.
Цивільний позов не заявлявся.
Процесуальні витрати відсутні.
Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Запобіжний захід щодо обвинуваченої ОСОБА_2 не обирався.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374, 381, 382, 394 Кримінального процесуального кодексу України, -
ОСОБА_2 визнати винуватою у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 Кримінального кодексу України, та призначити їй покарання у виді штрафу у розмірі 50 (п'ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Речовий доказ: оптичний носій інформації, диск на якому міститься відеозапис «_20250711223014» (постанова дізнавача від 17 липня 2025 року), - зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Вирок суду може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня отримання його копії з урахуванням особливостей, передбачених у ч. 1 ст. 394 Кримінального процесуального кодексу України, а саме: даний вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_6