61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649
іменем України
01.09.2025р. Справа №905/540/25
Господарський суд Донецької області у складі судді Харакоза К.С.,
розглянувши справу за позовом Донецького обласного центру зайнятості, м.Краматорськ, Донецька область,
до відповідача ОСОБА_1, м.Покровськ, Донецька область,
за участю третьої особи - 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», м.Київ,
за участю третьої особи - 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Державного центру зайнятості, м.Київ,
про стягнення 250000,00 грн,
Позивач, Донецький обласний центр зайнятості звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до ОСОБА_1 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», Державного центру зайнятості, про стягнення 250000,00 грн.
Хід розгляду справи та процесуальні дії.
Ухвалою суду від 30.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу визначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Залучено до участі у справі Державний центр зайнятості, Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача. Встановлено відповідачу строк надати суду відзив на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження.
Відповідно до частини 5 статті 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Відповідно до статті 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Будь-яких заяв або клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до статті 252 ГПК України від учасників справи на адресу суду не надходило.
За таких обставин, не вбачаючи підстав для розгляду даної справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи з власної ініціативи, суд розглядає справу в порядку частини 8 статті 252 ГПК України за наявними в ній матеріалами в межах встановленого чинним процесуальним законодавством строку, без проведення судового засідання.
Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Позиції учасників справи.
В обґрунтування заявлених вимог Донецький обласний центр зайнятості посилається на порушення ОСОБА_1 вимог Порядку надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.06.2022 №738, оскільки з 20.01.2025 відповідач самовільно, без попередження Державного центру та уповноваженого банку, до закінчення трирічного строку реалізації проекту, припинив свою підприємницьку діяльність, що підтверджується даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Як на правову підставу позивач посилається на статті 11, 610, 611 Цивільного кодексу України, статті 193, 222 Господарського кодексу України, пункти 20, 21 Порядку надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.06.2022р. №738.
16.07.2025 через Електронний суд від Державного центру зайнятості надійшли пояснення в яких третя особа просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на порушення ФОП ОСОБА_1 Порядку надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу.
17.07.2025 через Електронний суд від АТ «Державний ощадний банк України» надійшли пояснення в яких третя особа повідомляє, що ФОП ОСОБА_1 звернувся до відділення Банку із заявою про приєднання до Договору про надання мікрогранту від 23.11.2023 року, відкрив рахунок обслуговування гранту (2603) в АТ «Ощадбанк». Зазначила, що наказ Донецького обласного центру зайнятості № 103 від 15.04.2025, як рішення про повернення мікрогранту ОСОБА_1 в розумінні абз. 5 п. 21 Порядку, передбачає повернення коштів мікрогранту у розмірі 250 000,00 грн на рахунок АТ «Ощадбанк».
Щодо повідомлення відповідача
Відповідно до ч. 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Згідно з частиною одинадцятою статті 242 ГПК України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Судом встановлено, що відповідач у справі електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» не зареєстрував.
Згідно позовної заяви місцем проживання відповідача, є: АДРЕСА_1 .
Згідно Акту відділу документального забезпечення та контролю (канцелярія) Господарського суду Донецької області від 02.07.2025 ухвала про відкриття провадження у справі №905/540/25 не відправлена у зв'язку з тимчасовою відсутністю обміну з відділенням поштового зв'язку у місті Покровську в умовах воєнного стану.
Ухвалою від 02.06.2025 господарський суд в порядку ч. 6 ст. 176 ГПК України зобов'язав Державну міграційну службу України, Міністерство соціальної політики України надати суду інформацію про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача.
16.06.2025 від Державної міграційної служби України до суду надійшов лист № 6.2-6823/6-25 від 09.06.2025, в якому повідомлено, що за наявною в ДМС інформацією, місце проживання ОСОБА_1 , значиться: АДРЕСА_2 .
На теперішній час за вказаною адресою послуги поштового зв'язку не надаються. МВ Мирноград тимчасово не функціонує.
Ухвалою від 30.06.2025 господарський суд в порядку ч. 6 ст. 176 ГПК України повторно зобов'язав, Міністерство соціальної політики України надати суду інформацію про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача.
02.07.2025 від Міністерства соціальної політики України до суду надійшов лист №16154/0/290-25/13 від 30.06.2025, в якому повідомлено, що в ЄІБД ВПО щодо запитуваної особи наявна інформація щодо адреси фактичного проживання: АДРЕСА_3 , з 24.07.2022.
02.07.2025 копія ухвали господарського про відкриття провадження у справі направлялась поштовим відправленням на адресу відповідача згідно листа Міністерства соціальної політики України №16154/0/290-25/13 від 30.06.2025 ( АДРЕСА_3 ). Однак поштове відправлення не було вручене відповідачу та повернулося до суду у зв'язку з відсутністю адресата, що підтверджується довідкою відділення поштового зв'язку на відповідному конверті.
Також, про відкриття провадження у даній справі відповідача було повідомлено шляхом направлення ухвали суду на електронну адресу: maksbandos1985@gmail.com, відомості про які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Згідно довідки про доставку електронного листа ухвала суду про відкриття провадження у справі в електронному вигляді була доставлена 03.07.2025 до електронної скриньки відповідача.
У даному випадку судом також враховано, що за приписами ч.1 ст. 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч.2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи наведене, суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою суду про відкриття провадження у справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Отже, відповідач був належним чином повідомлений про рух справи.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов, у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк, не скористався.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України).
Щодо підсудності справи.
Відомості Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань містять запис від 20.01.2025 про припинення здійснення відповідачем підприємницької діяльності.
Згідно з ч. 8 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" фізична особа-підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до відповідного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
За змістом ст. 51, 52, 598-609 Цивільного кодексу України, ч.8 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" у випадку припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов'язання (господарські зобов'язання) за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за зобов'язаною особою, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
З матеріалів справи вбачається, що 11.10.2023 ОСОБА_1 як фізична особа-підприємець через Портал Дія подав заяву №242RJK на отримання мікрогранту в сумі 250 000,00 грн на придбання обладнання для ведення господарської діяльності, відповідно до Порядку надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.06.2022р. №738.
Отже, з урахуванням наведених приписів та ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України спори, в яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб'єкта підприємницької діяльності та якщо ці спори пов'язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалась зазначеною особою, зареєстрованою підприємцем, розглядаються в порядку господарського судочинства.
Аналогічну позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17 (п. 73).
Фактичні обставини справи.
06.11.2018 громадянин ОСОБА_1 зареєструвався, як фізична особа - підприємець, що підтверджується даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, номер запису 22710000000011039.
11.10.2023 фізична особа-підприємець ОСОБА_1 на Порталі Дія підписав заявку №242RJK на отримання мікрогранту в сумі 250 000,00 грн на придбання обладнання для ведення господарської діяльності. До заявки долучив проект бізнес-плану.
Правовідносини між сторонами врегульовані Законом України Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні та Порядком надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.06.2022р. №738.
Так, Порядком надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.06.2022 № 738 Деякі питання надання грантів бізнесу (далі - Порядок № 738), визначено процедуру надання фізичним особам, суб'єктам господарювання (далі - отримувач) мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, напрями витрат, на покриття яких використовується мікрогрант, розмір мікрогрантів, джерела фінансування, а також умови повернення отримувачем коштів.
Згідно з абз. 4 пункту 1 Порядку № 738, метою надання безповоротної державної допомоги у формі мікрогрантів є сприяння зайнятості населення.
Відповідно до пункту 4 Порядку № 738 (в редакції, чинній на час виникнення правовідносин) розмір мікрогранту, який надається одному отримувачу, визначається відповідно до його запиту, але не менше 50 000,00 гривень та не перевищує:
- 150 000,00 гривень у випадку зобов'язання отримувача створити одне робоче місце після отримання мікрогранту та прийняття на нього працівника;
- 250 000,00 гривень у випадку зобов'язання отримувача створити не менше двох робочих місць після отримання мікрогранту та прийняття на них працівників.
Відповідно до абз. 2, 3 пункту 9 Порядку № 738 заява формується засобами Порталу Дія у довільній формі, придатній для сприйняття її змісту, відповідно до відомостей, визначених пунктами 10 і 11 цього Порядку. Формування заяви закінчується накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису. Невід'ємним додатком до заяви є бізнес-план, форма якого визначається Мінекономіки.
Відповідно до пункту 17 Порядку № 738 рішення про надання мікрогранту приймається Державним центром зайнятості протягом 15 робочих днів з дня кінцевого строку подання заяв на основі інформації уповноваженого банку, яка включає результати перевірки ділової репутації отримувача та відомостей, зазначених у заяві, а також оцінку співбесіди з отримувачем, проведеної регіональними центрами зайнятості. Порядок обміну та передачі документів між уповноваженим банком та Державним центром зайнятості визначається договором про взаємодію.
У разі коли отримувачем є суб'єкт господарювання, такий отримувач повинен протягом 20 робочих днів з дня отримання позитивного рішення про надання мікрогранту укласти договір мікрогранту та подати до уповноваженого банку пакет документів для відкриття рахунка. Уповноважений банк протягом двох робочих днів повинен відкрити рахунок отримувачу або повідомити отримувачу про відмову у відкритті такого рахунка (пункт 19 Порядку № 738).
Наказом Державного центру зайнятості Про надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу № 191 від 14.11.2023 вирішено надати мікрогранти на створення або розвиток власного бізнесу отримувачам на загальну суму 434 481 017 грн.
Відповідно до Додатку № 11 до наказу Державного центру зайнятості №191 від 14.11.2023 визначено список заявників, які отримали позитивне рішення комісії Державного центру зайнятості та набрали найбільшу сукупну кількість балів, у межах наявної граничної суми мікрогрантів, визначеної Мінекономіки, у період з 09.10.2023 по 22.10.2023.
У списку заявників, що отримали грант значиться заявка відповідача № 242RJK з порядковим номером 44, підсумковий скоринговий бал 185, із сумою виплати гранту 250 000,00 грн.
Наказом Міністерства економіки України від 06.07.2022 № 1969 затверджено форму договору про надання мікрогранту, який є договором приєднання у розумінні статті 634 Цивільного кодексу України і може бути укладений лише шляхом приєднання отримувача до всіх його умов в цілому шляхом надання АТ "Ощадбанк" Заяви про приєднання до умов цього договору в порядку, передбаченому цим договором, який укладається між Державним центром зайнятості та суб'єктом господарювання, щодо якого прийнято рішення про надання мікрогранту.
11.10.2023 відповідач подав заяву про приєднання до договору про надання мікрогранту (в редакції, що діяв на час приєднання), згідно з якою відповідач приєднався до умов договору про надання мікрогранту, що оприлюднений на офіційному сайті Державного центру зайнятості (www.dcz.gov.ua).
Укладання договору внаслідок приєднання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до його умов передбачало надання мікрогранту у розмірі 250 000,00 грн.
14.12.2023 сума мікрогранту була зарахована на рахунок фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, що підтверджується випискою АТ Ощадбанк за період з 23.11.2023 по 25.04.2025.
Згідно з пунктом 21 Постанови № 738 та пункту 4 розділу VI Договору про надання мікрогранту, Державний центр зайнятості має право через регіональні центри зайнятості, філії регіональних центрів зайнятості, а також із залученням відповідних центральних та/або місцевих органів влади, здійснювати моніторинг та контроль виконання умов договору (зокрема, шляхом періодичних виїзних оглядів місця провадження господарської діяльності отримувача) відповідно до Порядку, вимагати від отримувача необхідну інформацію та документи, зокрема, стосовно сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та створених робочих місць, вимагати повернення мікрогранту та розірвати цей договір у випадках, передбачених його умовами.
Відповідно до пункту 20 Порядку у договорі мікрогранту обов'язково зазначаються обрані з переліку, визначеного пунктом 5 цього Порядку, напрями витрат, на покриття яких використовується мікрогрант, а також умови, невиконання або неналежне виконання яких є підставою для повернення отримувачем коштів.
Обов'язковою умовою договору є створення протягом шести місяців з дня зарахування коштів на рахунок отримувача в уповноваженому банку робочих місць та працевлаштування на них осіб на строк не менш, як на 24 місяці протягом трирічного строку реалізації проекту (розділ V договору про надання мікрогранту).
Згідно інформації, наданої Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України», зараховані кошти мікрогранту витрачені відповідачем у повному обсязі.
Так, згідно виписки АТ Ощадбанк (за період з 23.11.2023 по 25.04.2025), 20.12.2023 з рахунку відповідача були перераховані кошти в сумі 36000,00 грн з призначенням платежу - оплата за матеріал згідно Рахунку-фактури № б/н від 18.12.2023 (Рахунок-фактура № б/н від 18.12.2023 долучено до матеріалів справи); 20.12.2023 з рахунку були перераховані кошти в сумі 189000,00 грн з призначенням платежу - Оплата за обладнання згідно Рахунку-фактури № б/н від 18 грудня 2023 (Рахунок-фактура № б/н від 18.12.2023 долучено до матеріалів справи); 27.12.2023 з рахунку були перераховані кошти в сумі 15000,00 грн з призначенням платежу - Оплата за візитки та банер згідно Рахунку-фактури №35АА від 27 грудня 2023р. (Рахунок-фактура №35АА від 27.12.2023 долучено до матеріалів справи); 12.03.2024 з рахунку було перераховані кошти в сумі 10000,00 грн з призначенням платежу - Оплата за надання приміщення в оренду згідно Рахунку-фактури №1 від 01 березня 2024р. (Рахунок-фактура №1 від 01.03.2024 долучено до матеріалів справи).
З метою реалізації Порядку № 738 для здійснення моніторингу та контролю виконання умов договору шляхом періодичних виїзних оглядів місця провадження господарської діяльності отримувача мікрогранту Покровською філією Донецького обласного центру зайнятості було проведено виїзд за місцем провадження підприємницької діяльності.
За результатами перевірки дотримання умов договору мікрогранту фахівцями Покровської філії Донецького обласного центру зайнятості складено акт від 20.11.2024 №1, яким встановлено, що після отримання коштів мікрогранту було створено 2 (два) робочих місця, на які працевлаштовані працівники, але на дату перевірки працівники були звільнені. На місця звільнених працівників інші особи не були працевлаштовані. Умова цільового використання гранту дотримана.
Позивач зазначає, що наступна перевірка дотримання умов договору мікрогранту планувалась на кінець січня-початок лютого 2025 року.
Проте, в порушення п.20 Порядку 20.01.2025 відповідач припинив свою підприємницьку діяльність.
Згідно акту перевірки дотримання умов договору мікрогранту від 03.02.2025 №2 перевіркою встановлено:
1. Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 згідно договору про надання мікрогранту отримав грант у розмірі 250 000,00грн. (двісті п'ятдесят тисяч гривень 00 копійок) на розвиток власного бізнесу. На дату перевірки кошти використані в повному обсязі за цільовим призначенням. Умова цільового використання коштів гранту дотримана.
2. Обов'язкова умова, визначена п.20 Договору, не виконана - після отримання гранту роботодавцем створено два робочих місця, на які працевлаштовані два працівника: Острянін А.М. та Лі О.В., однак в серпні місяці 2024 року трудові відносини з працівниками були припинені. Інших працівників не працевлаштовано.
3. Під час аналізу Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) припинив підприємницьку діяльність 20.01.2025 року (номер запису в ЄДР - 2002710060003011039) на підставі власного рішення, не попередивши фахівців Покровської філії ДОЦЗ про намір здійснити ліквідацію, що є порушенням п.20 Постанови КМУ №738. Телефонний зв'язок з особою відсутній. На електронну адресу ОСОБА_1 було надіслано лист стосовно виконання зобов'язань отримувача за договором мікрогранту (вих. №14.5/195/14.1-15-25 від 24.01.2025). Станом на дату проведення перевірки та складання акту відповідь не отримано.
4. На момент перевірки різниця між сумою мікрогранту та фактично сплаченими податками, зборами, ЄСВ становить 170797,00 грн.
У листі Міністерства економіки України від 06.04.2025 №3611-06/28689-03 «Щодо виконання умов Порядку надання мікрогрантів» Мінекономіки повідомило Державний центр зайнятості, що у відповідності до абз. 12 п. 21 Порядку у разі несвоєчасного та/або неповного виконання пунктів 20 і 21 цього Порядку сума мікрогранту вважається заборгованістю, стягнення якої здійснюється Державним центром зайнятості та/або регіональним центром зайнятості у судовому порядку.
15.04.2025 Донецький обласний центр зайнятості, як регіональний центр, прийняв рішення про повернення коштів мікрогранту ОСОБА_1, в підтвердження чого суду надана копія наказу Донецького обласного центру зайнятості від 15.04.2025 №103 «Про повернення коштів мікрогранту».
18.04.2025 Донецьким обласним центром зайнятості, як регіональним центром, підготовлена претензія з вимогою до ОСОБА_1 повернути отримані кошти у розмірі 250 000,00 грн, яка була направлена останньому на електронні поштові адреси згідно заявці на отримання мікрогранту, та даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Як зазначає позивач, ОСОБА_1 до теперішнього часу не повернув зазначені кошти мікрогранту на рахунок уповноваженого банку та відмовляється це робити. Отже, своїми діями ОСОБА_1 завдав матеріальну шкоду Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, з якого здійснювалось фінансування програми видачі мікрогрантів, у розмірі 250000,00 грн.
У зв'язку із тим, що відповідач не виконав обов'язкової умови договору мікрогранту позивач звернувся з вимогою про повернення коштів мікрогранту в сумі 250000 грн.
Правове обґрунтування і оцінка суду.
Оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позову з наведених нижче підстав.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позову, суд виходив з норм чинного законодавства України, що було чинним на час виникнення спірних відносин.
Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України та статті 173 Господарського кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Водночас, приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України відносно обов'язковості договору для виконання сторонами.
Відповідно до частини 1 статті 202 Господарського кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) та статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі статтею 12 Господарського кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) держава для реалізації економічної політики, виконання цільових економічних та інших програм і програм економічного і соціального розвитку застосовує різноманітні засоби і механізми регулювання господарської діяльності.
Підстави та порядок застосування засобів державної підтримки суб'єктів господарювання визначаються законом (частина 3 статті 16 Господарського кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)).
Статтею 48 Господарського кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що з метою створення сприятливих організаційних та економічних умов для розвитку підприємництва органи влади на умовах і в порядку, передбачених законом, зокрема, сприяють підприємцям в організації матеріально-технічного забезпечення та інформаційного обслуговування їх діяльності, підготовці кадрів; подають підприємцям інші види допомоги. Держава сприяє розвитку малого підприємництва, створює необхідні умови для цього.
Правовідносини між сторонами врегульовані Законом України "Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні" та Порядком надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.06.2022 № 738.
Частинами 1, 2 статті 12 Закону України "Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні" визначено, що державна підтримка надається суб'єктам малого і середнього підприємництва, які відповідають критеріям, встановленим частиною третьою статті 55 Господарського кодексу України. Державна підтримка передбачає формування програм, в яких визначається механізм цієї підтримки. Програми державної підтримки розробляються та впроваджуються спеціально уповноваженим органом у сфері розвитку малого і середнього підприємництва із залученням інших центральних органів виконавчої влади та громадських організацій, що представляють інтереси суб'єктів малого і середнього підприємництва. Державні програми підтримки затверджуються Кабінетом Міністрів України в установленому законом порядку.
Відповідно до статті 16 Закону України "Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні" надання фінансової державної підтримки здійснюється спеціально уповноваженим органом у сфері розвитку малого і середнього підприємництва, іншими органами виконавчої влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, Українським фондом підтримки підприємництва та іншими загальнодержавними фондами, регіональними та місцевими фондами підтримки підприємництва. Фінансова державна підтримка надається за рахунок державного та місцевих бюджетів.
Основними видами фінансової державної підтримки є: 1) часткова компенсація відсоткових ставок за кредитами, що надаються на реалізацію проектів суб'єктів малого і середнього підприємництва; 2) часткова компенсація лізингових, факторингових платежів та платежів за користування гарантіями; 3) надання гарантії та поруки за кредитами суб'єктів малого і середнього підприємництва; 4) надання кредитів, у тому числі мікрокредитів, для започаткування і ведення власної справи; 5) надання позик на придбання і впровадження нових технологій; 6) компенсація видатків на розвиток кооперації між суб'єктами малого і середнього підприємництва та великими підприємствами; 7) фінансова підтримка впровадження енергозберігаючих та екологічно чистих технологій; 8) інші види не забороненої законодавством фінансової державної підтримки.
Порядок використання коштів державного бюджету для фінансової державної підтримки суб'єктів малого і середнього підприємництва затверджується відповідно до вимог бюджетного законодавства.
Пунктом 1 Порядку визначено, що метою надання безповоротної державної допомоги у формі мікрогрантів є сприяння зайнятості населення, створення або розвиток власного бізнесу. Джерелами фінансування надання мікрогрантів отримувачам є кошти: Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (далі - Фонд); державного бюджету, у тому числі кошти, що надходять на рахунок Мінекономіки "Фонд підтримки малого та середнього бізнесу", відкритий у Національному банку, на який зараховуються добровільні внески (благодійні пожертви) від фізичних та юридичних осіб приватного права та/або публічного права в національній та іноземній валюті.
Надання передбачених цим Порядком мікрогрантів може здійснюватися разом з державною підтримкою, яка може надаватися відповідно до законодавства місцевими держадміністраціями, органами місцевого самоврядування, військовими адміністраціями на підставі регіональних та місцевих програм розвитку малого і середнього підприємництва за рахунок коштів місцевих бюджетів. З метою спільного надання державної підтримки, передбаченої цим Порядком і регіональними та місцевими програмами розвитку малого і середнього підприємництва, Державний центр зайнятості укладає договори про співробітництво з відповідними місцевими держадміністраціями, органами місцевого самоврядування, військовими адміністраціями, в яких визначаються основні умови виконання зазначених регіональних та місцевих програм.
Головним розпорядником бюджетних коштів є Мінекономіки. Розпорядником коштів Фонду є Державний центр зайнятості.
Розмір мікрогранту, який надається одному отримувачу, визначається відповідно до його запиту, але не менше 50 000,00 гривень та не перевищує: - 150 000,00 гривень у випадку зобов'язання отримувача створити одне робоче місце після отримання мікрогранту та прийняття на нього працівника; - 250 000,00 гривень у випадку зобов'язання отримувача створити не менше двох робочих місць після отримання мікрогранту та прийняття на них працівників. (пункт 4 Порядку № 738 (в редакції, чинній на час виникнення правовідносин)).
Надання мікрогрантів за рахунок джерел, передбачених абзацом сьомим пункту 1 цього Порядку, здійснюється Мінекономіки через АТ "Ощадбанк" (уповноважений банк) на підставі рішень Державного центру зайнятості, включених до подання про надання мікрогрантів (далі - подання), відповідно до договору про взаємодію між Мінекономіки, уповноваженим банком та Державним центром зайнятості (пункт 6 Порядку (в редакції, чинній на час виникнення правовідносин)).
Пунктом 9 Порядку передбачено, що заява формується отримувачем особисто або у відділенні уповноваженого банку засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) після проходження ним ідентифікації та автентифікації з використанням інтегрованої системи електронної ідентифікації, електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, та/або інших засобів ідентифікації, які дають змогу однозначно встановлювати особу отримувача.
Заява формується засобами Порталу Дія у довільній формі, придатній для сприйняття її змісту, відповідно до відомостей, визначених пунктами 10 і 11 цього Порядку.
Формування заяви закінчується накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.
Пунктом 17 Порядку передбачено, що рішення про надання мікрогранту приймається Державним центром зайнятості протягом 15 робочих днів з дня кінцевого строку подання заяв на основі інформації уповноваженого банку, яка включає результати перевірки ділової репутації отримувача та відомостей, зазначених у заяві, а також оцінку співбесіди з отримувачем, проведеної регіональними центрами зайнятості, та документальне підтвердження отримувачем відсутності даних щодо наявності судових справ, відкритих виконавчих проваджень, арешту/конфіскації майна (активів) у разі отримання таких даних з автоматизованих систем та відсутності податкового боргу станом на 1 число місяця, в якому подається заява. Порядок обміну та передачі документів між уповноваженим банком та Державним центром зайнятості визначається договором про взаємодію.
Відповідно до пункту 20 Порядку для отримання мікрогранту отримувач укладає договір мікрогранту у відділенні уповноваженого банку шляхом підписання заяви про приєднання. Обов'язковою умовою договору мікрогранту, крім надання мікрогранту отримувачам, визначеним абзацом другим пункту 4 цього Порядку, є створення протягом шести місяців з дня зарахування коштів на рахунок отримувача в уповноваженому банку робочих місць залежно від розміру мікрогранту, визначеного пунктом 4 цього Порядку, та працевлаштування на них осіб на строк не менш як 24 місяці протягом трирічного строку реалізації проекту. У разі невиконання обов'язкової умови договору мікрогранту, зокрема нестворення отримувачем робочих місць протягом шести місяців з дня зарахування коштів на його рахунок та непрацевлаштування на них осіб згідно з умовами цього Порядку, сума мікрогранту протягом одного місяця після закінчення такого шестимісячного періоду повертається отримувачем у повному обсязі уповноваженому банку на рахунок, з якого здійснюється перерахування мікрогранту.
Згідно з пунктом 21 Порядку Державний центр зайнятості через регіональні, міські, районні, міськрайонні центри зайнятості, філії регіональних центрів зайнятості здійснює моніторинг та контроль за виконанням умов договору мікрогранту, зокрема шляхом періодичних виїзних оглядів місця провадження господарської діяльності отримувача, протягом трьох років з дня зарахування коштів на рахунок отримувача в уповноваженому банку або до повного виконання обов'язкової умови договору мікрогранту, визначеної абзацом третім пункту 20 цього Порядку.
Для здійснення моніторингу та контролю за додержанням умов договору мікрогранту отримувачем центр зайнятості може залучати відповідні центральні та/або місцеві органи влади.
У разі неможливості встановлення факту цільового використання мікрогранту або встановлення факту нецільового використання мікрогранту під час моніторингу та контролю за додержанням умов договору мікрогранту, який здійснюється центром зайнятості, витрачені кошти протягом одного місяця повертаються отримувачем на спеціальний рахунок, відкритий в уповноваженому банку, для подальшого їх перерахування на рахунок, з якого здійснюється перерахування мікрогранту.
У разі несвоєчасного та/або неповного виконання пункту 20 цього Порядку і цього пункту сума мікрогранту вважається заборгованістю, стягнення якої здійснюється Державним центром зайнятості та/або регіональним центром зайнятості у судовому порядку.
Як було встановлено судом, 01.01.2024 ФОП ОСОБА_1 працевлаштував 2 осіб на новостворені робочі місця: ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ). Проте у порушення вимог Порядку 23.08.2024 з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ) та 31.08.2024 з ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2 ) трудові відносини були припинені. На місця звільнених працівників інші особи не були працевлаштовані.
Також, у порушення вимог Порядку з 20.01.2025 ФОП ОСОБА_1 самовільно, без попередження Державного центру та уповноваженого банку (сторони за договором мікрогранту), до закінчення трирічного строку реалізації проекту, припинив свою підприємницьку діяльність, що підтверджується даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
За наведених обставин суд дійшов висновку про порушення відповідачем своїх зобов'язань на виконання вимог Порядку № 738 та договору про надання мікрогранту, що має наслідком повернення відповідачем отриманої суми мікрогранту на підставі розділу V договору на отримання мікрогранту та пункту 20, 21 Порядку № 738, а відтак позовні вимоги підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат.
Згідно з ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розподіл судових витрат здійснюється наступним чином.
Позивач звернувся з даним позовом із майновою вимогою про стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 250000,00 грн.
Відповідно до п.2 ч.2. ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2025 встановлений на рівні 3028,00грн.
На підставі ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених ч. 2 ст. 4 цього закону, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, за звернення до суду з даною позовною заявою оплаті підлягає судовий збір в розмірі 3 000,00 грн з урахуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 3 750,00 грн згідно платіжної інструкції № 3239 від 23.05.2025, тобто 750,00 грн сплачено надмірно.
Таким чином, судовий збір в розмірі 750,00 грн може бути повернуто на користь позивача з Державного бюджету України за ухвалою суду за відповідним клопотанням позивача згідно до вимог ст.7 Закону України Про судовий збір, у зв'язку із внесенням судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Судові витрати позивача у вигляді судового збору в розмірі 3 000,00 грн у відповідності до вимог ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 7, 13, 42, 86, 123, 129, 165, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги Донецького обласного центру зайнятості до відповідача ОСОБА_1, за участю третьої особи - 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», за участю третьої особи - 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Державного центру зайнятості, про стягнення 250000,00 грн, задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) кошти мікрогранту в розмірі 250 000,00 грн на рахунок Акціонерного товариства «Ощадбанк» (отримувач: АТ "Державний ощадний банк України", код отримувача 00032129, надавач платіжних послуг отримувача: АТ "Ощадбанк", рахунок отримувача: НОМЕР_4 ). Стягувач: Донецький обласний центр зайнятості (84331, Донецька обл., м.Краматорськ, бульвар Краматорський, буд. 41; код ЄДРПОУ 03491004).
Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Донецького обласного центру зайнятості (84331, Донецька обл., м.Краматорськ, бульвар Краматорський, буд. 41; код ЄДРПОУ 03491004) судовий збір в сумі 3000,00 грн.
Видати накази після набрання рішенням суду законної сили.
Згідно із ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі http://dn.arbitr.gov.ua.
Суддя К.С. Харакоз