вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
01.09.2025м. ДніпроСправа № 904/2187/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) представників сторін, справу:
за позовом Акціонерного товариства "КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ", Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг
до Фізичної особи-підприємця Александрової Тамари Іллінічни, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг
про стягнення заборгованості за надану послугу з постачання теплової енергії у загальному розмірі 57 818,22 грн.
Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, у якому просить стягнути з Фізичної особи-підприємця Александрової Тамари Іллінічни (далі - відповідач) заборгованість за надану послугу з постачання теплової енергії у загальному розмірі 57 818,22 грн., яка складається з наступних сум: основний борг у розмірі 42 927,86 грн, плата за абонентське обслуговування у розмірі 216,54 грн, 3% річних у розмірі 2 502,90 грн, інфляційні втрати у розмірі 9 121,64 грн, пеня у розмірі 3 049,28 грн.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи визначено суддю Скриннікову Н.С., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.05.2025р.
Ухвалою суду від 14.05.2025 (суддя Скриннікова Н.С.) прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 904/2187/25, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.
Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.2025 №245 у зв'язку із звільненням з посади судді ОСОБА_1 , відповідно до пункту п. 2.3.44 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, здійснено повторний автоматичний розподіл матеріалів справи по вх. № 4-2088/25 справи 904/2187/25.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.07.2025 справу №904/2187/25 передано на розгляд судді Бєлік В.Г.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.07.2025 справу №904/2187/25 прийнято до свого провадження та розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Судом встановлено, що у відповідача відсутній електронний кабінет.
Про розгляд справи відповідач повідомлявся рекомендованим листом з повідомленням про вручення за юридичною адресою, що підтверджується наявним у справі рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулося до господарського суду з відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою".
Отже, відповідач не скористався наданим йому законом правом подати письмові заперечення проти позову.
В зазначені строки, які встановленні ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.07.2025, сторони не подали витребувані судом документи.
Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись, з ухвалою про відкриття провадження, також у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Згідно з ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.07.2025 не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.
Станом на час винесення рішення по справі відзив на позовну заяву, клопотання щодо необхідності надання додаткового строку на підготовку своєї правової позиції у справі від відповідача до канцелярії суду не надходило.
Виходячи з викладеного, а також враховуючи достатність наявних у справі доказів, згідно із ст.165 ГПК України, суд вбачає за можливе розглянути справу по суті заявлених вимог за наявними у ній документами відповідно до вимог ч.2 ст. 178 вказаного нормативно-правового акту.
Відповідно до частин 4, 5 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд,
Позиція позивача
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов типового індивідуального договору № 1181/жб від 01.11.2021 про надання послуги з постачання теплової енергії в частині своєчасної оплати наданих послуг.
У зв'язку із несвоєчасним виконанням відповідачем умов договору, позивачем нараховано відповідачу 3% річних, інфляційні втрати та пеню.
Позиція відповідача
Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ
Державне підприємство "Криворізька теплоцентраль" 16.03.2017 перетворено у Публічне Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль", про що внесено відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Відповідно до частини другої статті 108 Цивільного кодексу України Публічне Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" є правонаступником Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль".
В результаті проведення державної реєстрації змін до Статуту ПАТ “Криворізька теплоцентраль», що пов'язані зі зміною типу товариства у відповідності до ЗУ “Про акціонерні товариства», змінено найменування товариства на Акціонерне товариство “Криворізька теплоцентраль», про що 14.05.2018 внесені дані до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Згідно з рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради № 343 від 12.10.2011 “Про надання згоди на передачу окремих об'єктів теплопостачання від Комунального підприємства “Криворіжтепломережа» до Державного підприємства “Криворізька теплоцентраль» до ДП “Криворізька теплоцентраль» передано об'єкти теплопостачання у Довгинцівському, Жовтневому (по новому Покровському), Інгулецькому та Саксаганському районах міста. Таким чином, з 01.10.2013 року виконавцем послуги з теплопостачання для будинку №12 по проспекту 200-річчя Кривого Рогу є Акціонерне товариство “Криворізька теплоцентраль» (далі - Позивач, Виконавець).
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно таї Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №423380669 від 18.04.2025, нежитлове приміщення №2 за адресою: 200-річчя Кривого Рогу, буд. №12 належить на праві приватної власності ОСОБА_2 , площею 56,7 кв.м. що у місті Кривому Розі належить на праві власності ОСОБА_2 .
Також відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_2 є фізичною особою - підприємцем.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про теплопостачання" теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігрів питної води, інших господарських та технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі -продажу.
Вказаним Законом також передбачено, що теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу. Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію (частини 4, 6 статті 19 Закону України "Про теплопостачання").
Відповідно до частини 5 статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі, якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.
АТ “Криворізька теплоцентраль», як виконавець послуги з постачання теплової енергії, 01.10.2021 на своєму офіційному сайті: https://tec.dp.ua розмістило Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії за посиланням: https://tec.dp.ua/typovyj-indyvidualnyj-dogovir-pro-nadannya-poslugy-z-postachannya-teplovoyi-energiyi/, який є публічним договором приєднання (дачі - Типовий договір).
Оскільки протягом 30 днів з дня опублікування Типового договору, на адресу Позивача не надходило документів про рішення власників багатоквартирного будинку 12 по проспекту 200-річчя Кривого Рогу у м. Кривий Ріг, про обрання моделі договірних відносин, а також у Відповідача не виникло заперечень щодо його укладання, виходячи з практики викладеної постановою ВСУ від 22.02.2018 року по справі №641/2634/16, постановою ВСУ від 11.11.2019 по справі №646/834/17, з 01.11.2021 року з Александровою Тамарою Іллінічною, яка є власником нежитлового приміщення 2 по проспекту 200-річчя Кривого Рогу у будинку 12 фактично укладено Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії. У Позивача даний Типовий договір з Відповідачем обліковується за реквізитами № 1181/жб від 01.11.2021.
Цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води індивідуальному споживачу. Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України (пункт 1 договору).
Даний договір є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на офіційному веб-сайті виконавця (пункт 2 договору).
Фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги (п.4 Типового договору)
Згідно з пунктом 4 договору фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунку за надані послуги, факт отримання послуг.
Відповідно до п. 5 Типового договору про надання послуги з постачання теплової енергії, обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України “Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», та складається з:
- обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача безпосередньо; частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку;
- та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення.
Згідно з п. 8 Правил №830 опалювальний період - період, протягом якого теплопостачальні організації постачають теплову енергію для потреб опалення.
Постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період. Рішення про початок та закінчення опалювального періоду приймається органами місцевого самоврядування з урахуванням кліматичних умов згідно з будівельними нормами і правилами, правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж, державними санітарними нормами і правилами.
Відповідно до пункту 30 вказаного договору плата за послуги постачання теплової енергії складається з:
- плати за послугу, визначеної відповідно до Правил № 830 в редакції постанови КМУ від 08.09.2021 року № 1022, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру
затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання;
- плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного КМУ, інформація про яку розміщується на веб-сайті Виконавця.
Пунктом 31 Типового договору передбачено, що вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.
Пунктом 32 договору визначено, що розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.
Споживач здійснює оплату щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу (пункт 34 договору).
Споживач зобов'язаний оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, встановленими відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені цим договором (частина 3 пункту 41 договору).
Згідно з пунктом 47 договору оформлення претензій споживача щодо ненадання послуги, надання її не в повному обсязі або надання послуги неналежної якості здійснюється в порядку, визначеному статтею 27 Закону України “Про житлово-комунальні послуги».
Цей договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше, ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом 1 року з дати набрання чинності.
Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк (п.п. 51, 52 договору).
Факт поставки теплової енергії у період з листопада 2021 року по березень 2024 року підтверджується актами подачі та припинення подачі теплоносія на житловий будинок 12 по проспекту 200-річчя Кривого Рогу у місті Кривий Ріг: акт № 6 від 27.10.2021 про подачу теплоносія, акт №166 від 01.04.2022 про припинення подачі теплоносія, акт №23 від 01.11.2022 про подачу теплоносія, акт №140 від 28.03.2023 про припинення подачі теплоносія, акт №192 від 19.11.2023 про подачу теплоносія, акт №278 від 28.03.2024 про припинення подачі теплоносія.
Подача та припинення подачі теплоносія здійснюється на виконання рішень Виконкому Криворізької міської ради про початок та закінчення опалювального сезону (Рішення №490 від 22.09.2021 “Про початок опалювального сезону 2021/2022», Рішення №158 від 23.03.2022 “Про закінчення опалювального сезону 2021/2022», Рішення №760 від 28.09.2022 “Про початок опалювального сезону 2022/2023», Рішення №338 від 22.03.2023 “Про закінчення опалювального сезону 2022/2023», Рішення №1162 від 20.09.2023 “Про початок опалювального сезону 2023-2024 років». Рішення №339 від 18.03.2024 “Про закінчення опалювального сезону 2023-2024 років».
Обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 № 315 (далі - Методика розподілу). Одиницею вимірювання обсягу спожитої послуги є гігакалорія (Гкал) (п. 11 Типового договору).
Згідно з приписами п. 19 Правил № 830, комерційний облік послуги здійснюється вузлом (вузлами) комерційного обліку, що забезпечує (забезпечують) загальний облік споживання послуги у будівлі, її частині (під'їзді), обладнаній окремим інженерним вводом, згідно з показаннями його (їх) засобів вимірювальної техніки.
Відповідно до п. 24 Правил № 830, розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі послуги здійснюється з урахуванням показань вузлів розподільно обліку/приладів-розподілювачів теплової енергії, а у разі їх відсутності - пропорцій» опалюваній площі (об'єму) приміщення споживача відповідно до Методики розподілу.
Згідно із п. 10 Методики розподілу базою для розподілу загального обсягу спожитої теплової енергії у будівлі/будинку за відсутності приладів розподільного обліку теплової енергії є опалювана площа приміщень, зазначена у договорі про надання послуги з постачання теплової енергії.
У разі, якщо відомості про опалювану площу не були надані споживачем, базою для розподілу загального обсягу спожитої теплової енергії у будівлі/будинку за відсутності приладів розподільного обліку теплової енергії є загальна площа приміщення у метрах квадратних, визначена за даними, зазначеними у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а у разі відсутності у ньому інформації про окремі приміщення - за даними, зазначеними у документах, що посвідчують право власності на такі приміщення.
Пунктом 2 Правил № 830 встановлено, що опалювана площа (об'єм) приміщення - це загальна площа (об'єм) приміщення без урахування площі лоджій, балконів, терас.
В будинку АДРЕСА_1 встановлено комерційний прилади обліку теплової енергії обчислювач 8К8-3, заводський номер 008496, який був введений в експлуатацію 12.10.2021 року.
Прилад-розподілювач теплової енергії в зазначеному будинку не встановлено, тому розподіл обсягу спожитої енергії по будинку здійснюється з урахуванням приладу комерційного обліку і пропорційно опалювальній площі приміщення.
Загальна площа п'ятиповерхового житлового будинку за адресою: м. Кривий Ріг, вулиця Кропивницького, будинок 12 складає - 4 205,8 м2.
Фактичне споживання послуги з постачання теплової енергії житловим будинком за адресою: місто Кривий Ріг, проспект 200-річчя Кривого Рогу, будинок 12 за період листопад 2021 по березень 2024 складає: листопад 2021- 54,85 Гкал; грудень 2021 - 77,41 Гкал; січень 2022 - 81,42 Гкал; лютий 2022 - 59,29 Гкал; березень 2022 - 63,32 Гкал; листопад 2022 - 32,96 Гкал; грудень 2022 - 53,86 Гкал; січень 2023 - 57,67 Гкал; лютий 2023 - 58,35 Гкал; березень 2023 - 50,46 Гкал; листопад 2023 - 20,28 Гкал; грудень 2023 - 55,37 Гкал; січень 2024 - 61,35 Гкал; лютий 2024 - 35,79 Гкал; березень 2024 - 34,90 Гкал.
Відповідно до актів передачі-прийняття теплової енергії (надання послуг) у період листопад 2021 року по березень 2024 Відповідачем, який володіє нежитловим приміщенням за адресою: місто Кривий Ріг, проспект 200-річчя Кривого Рогу, будинок 12, приміщення 2, було спожито теплової енергії у обсязі: листопад 2021 - 0,85 Гкал; грудень 2021 - 1,5 Гкал; січень 2022 - 1,46 Гкал; лютий 2022 - 0,86 Гкал; березень 2022 - 0,69 Гкал; листопад 2022 - 0,46Гкал; грудень 2022 - 1,02 Гкал; січень 2023 - 0,77 Гкал; лютий 2023 - 0,96 Гкал; березень 2023 - 0,67 Гкал; листопад 2023 - 0,25 Гкал; грудень 2023 - 0,77 Гкал; січень 2024 - 0,82 Гкал; лютий 2024 - 0,46 Гкал; березень 2024 - 0,52 Гкал на загальну суму 62 132,55 грн.
На виконання п. 33 Типового договору Відповідачу засобами поштового зв'язку було направлено рахунки на оплату спожитої теплової енергії, послуги з абонентського обслуговування та акти передачі-прийняття теплової енергії, акти про надання послуги з абонентського обслуговування.
Відповідно до актів передачі-прийняття теплової енергії (надання послуг) та актів надання послуг з абонентського обслуговування за період листопад 2021 - березень 2024 Відповідачеві нараховано плату за абонентське обслуговування у розмір 230,58 грн.
Всі вищенаведені акти направлялися Відповідачеві, частина з них була ним підписана, що також свідчить про приєднання до Типового договору. Окрім того, на виконання п. 33 Типового договору Відповідачу було направлено рахунки на оплату спожитої теплової енергії та послуги з абонентського обслуговування
Відповідачем частково здійснено оплату наданих послуг та абонентське обслуговуваний в сумі 17 427,69 грн., а також Позивачем здійснено перенесення переплати з договору №1181 від 03.12.2013 (Який діяв між сторонами до дати укладення типового індивідуального договору) в сумі 1 560,46 грн.
Таким чином, АТ “КТЦ» заявляє позовні вимоги на суму заборгованості 43 144,40 грн., з яких 42 927,86 грн. - заборгованість за спожиту теплову енергію, 216,54 грн. - заборгованість за абонентське обслуговування.
Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань з оплати за поставлену теплову енергію у сумі 42 927,86 грн. та послуги з абонентського обслуговування у розмірі 216,54 грн., що і є причиною виникнення спору.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина перша статті 193 Господарського кодексу України).
Відповідно до статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Згідно зі статтею 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
З наведеного убачається, що постачання теплової енергії має здійснюватися на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії, укладеного між споживачем та енергопостачальною організацією.
Водночас, оскільки користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі - продажу теплової енергії, на споживача покладається обов'язок укласти договір з теплопостачальною організацією.
Виникнення цивільних прав та обов'язків підтверджується діями сторін: постачальник надає послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, надсилає споживачу платіжні документи (рахунки) на оплату таких послуг, а споживач отримує такі послуги, оскільки від мереж централізованого опалення та/або постачання гарячої води у встановленому чинним законодавством порядку не відмовлявся (не відключався), та має здійснювати оплату виставлених рахунків.
Частиною першою статті 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Акціонерним товариством "Криворізька теплоцентраль", як виконавцем послуг, 01.10.2021 на своєму офіційному сайті було розміщено Типовий індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії, який є публічним договором приєднання.
Отже, як вже було встановлено судом, з 01.11.2021 між Акціонерним товариством "Криворізька теплоцентраль" та Фізичною особою-підприємцем Александровою Тамарою Іллінічною, укладено типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії (позивачем присвоєно договору про надання послуги з постачання теплової енергії № 1181/жб).
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 ЦК України).
Ураховуючи приписи пункту 34 договору строк оплати поставленої теплової енергії у розмірі 42 927,86 грн та послуги з абонентського обслуговування у розмірі 216,54 грн є таким, що настав.
Станом на день прийняття рішення у справі заборгованість за типовим індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії № 1181/жб від 01.11.2021 складає 42 927,86 грн за поставлену теплову енергію та 216,54 грн плати за абонентське обслуговування, яка підлягає до стягнення і підтверджується матеріалами справи.
Щодо стягнення 3% річних у розмірі 2 502,90 грн., інфляційних втрат у розмірі 9 121,64 грн., пені у розмірі 3 049,28 грн.
Положеннями статті 611 ЦК України встановлено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За приписами статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Статтею 617 ЦК України встановлено підстави звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, а саме: особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Норми статей 614, 617 ЦК України кореспондуються із нормами статті 218 ГК України, згідно з якими учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Особливості регулювання грошових зобов'язань встановлено статтею 625 ЦК України, відповідно до якої боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Формулювання статті 625 Цивільного кодексу України, коли нарахування процентів тісно пов'язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів.
Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (стаття 548 ЦК України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та управління побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов'язаний сплатити пеню у розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.
Відповідно до пункту 45 типового договору у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов'язаний сплатити пеню у розмірі 0,01 % суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100% загальної суми боргу.
Господарський суд встановив, що послуги, які надані відповідачу з теплопостачання, є комунальними послугами, а тому їх регулювання підпадає під норми Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
Відповідно до статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною четвертою статті 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються у розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
У пункті 34 договору визначено, що споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
Приймаючи до уваги встановлений факт прострочення відповідачем строків оплати за теплову енергію, вимоги про стягнення з нього 3 % річних за період з 04.01.2022 по 01.05.2025 у розмірі 2 502,90 грн., інфляційних втрат за період з лютого 2022 по березень 2025 у розмірі 9 121,64 грн. та пені у період з 04.01.2022 по 28.03.2025 у розмірі 3 049,28 грн. заявлено позивачем обґрунтовано.
Перевіривши розрахунки позивача, суд доходить висновку, що вони є правомірними, обґрунтованими, відповідають вимогам чинного законодавства та договору, тому в цій частині позов підлягає задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
СУДОВІ ВИТРАТИ.
Щодо судового збору.
Згідно із частиною першою статті 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Закон України "Про судовий збір" визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (стаття 9 Закону України "Про судовий збір").
Оскільки при зверненні до Господарського суду Дніпропетровської області заявлено вимогу майнового характеру (57 818,22 грн), позивач сплатив судовий збір у розмірі 3 028,00грн.
Отже відповідно до статті 129 ГПК України судовий збір у справі покладається на відповідача у розмірі 3 028,00 грн.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця Фізичної особи-підприємця Александрової Тамари Іллінічни ( АДРЕСА_2 ; код РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" (50014, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Електрична, 1; код ЄДРПОУ 00130850) заборгованість за надані послуги з постачання теплової енергії у розмірі 42 927,86 грн, плата за абонентське обслуговування у розмірі 216,54 грн, 3% річних у розмірі 2 502,90 грн, інфляційні втрати у розмірі 9 121,64 грн, пеня у розмірі 3 049,28 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 028,00 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено та підписано - 01.09.2025.
Суддя В.Г. Бєлік