вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про часткове забезпечення позову
01.09.2025м. ДніпроСправа № 904/4880/25
Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Дичко В.О., розглянувши заяву керівника Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області про забезпечення позову у справі № 904/4880/25
за позовом Дніпровської міської ради (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, просп.Дмитра Яворницького, буд. 75, код ЄДРПОУ 26510514)
до Приватного підприємства "ЛСД і К" (49127, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул.20-річчя Перемоги, буд. 22, код ЄДРПОУ 25013966)
про стягнення 258 330,93 грн безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки
Суддя Дичко В.О.
Без участі представників сторін.
Керівник Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Приватного підприємства "ЛСД і К" про стягнення безпідставно збережених коштів у сумі 258 330,93 гривень.
Судові витрати просить покласти на відповідача.
В обґрунтування позову прокурор зазначає, що за період з 01.01.2022 до 20.02.2025 Приватне підприємство "ЛСД і К" зберегло в себе 258 330,93 грн за рахунок Дніпровської міської ради внаслідок використання без достатньої правової підстави земельної ділянки площею 0,2234 га з кадастровим номером 1210100000:09:090:0003 за адресою: м. Дніпро, вул. 20-річчя Перемоги, 22.
Разом з позовною заявою прокуратурою подано заяву про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на грошові кошти, що належать відповідачу, що знаходяться на всіх відкритих рахунках та на тих, які будуть відкриті після постановлення ухвали суду, в усіх банківських та інших кредитно-фінансових установах, та на майно, яке належить на праві власності Приватному підприємству "ЛСД і К", у межах ціни позову в сумі 258 330,93 грн.
Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову, прокурор указує, що предметом спору в даній справі є стягнення до місцевого бюджету міської ради значної суми коштів в розмірі 258 330,93 грн, яка є безпідставно збереженими коштами за використання за період з 01.01.2022 по 20.02.2025 земельної ділянки площею 0,2234 га, з кадастровим номером 1210100000:09:090:0003, за адресою: м. Дніпро, вул. 20-річчя Перемоги, 22, від сплати яких відповідач безпідставно ухилився.
Прокуратура зауважує, що позов спрямований на задоволення потреб територіальної громади міста Дніпра.
Крім того, прокурор наголошує, що у зв'язку з відсутністю зареєстрованого за відповідачем майна, а також з урахуванням характеру спору, значної суми позовної заяви, заявлений захід забезпечення позову у виді накладення арешту на грошові кошти Приватного підприємства "ЛСД і К", які знаходяться на всіх його рахунках, у всіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, в межах суми 258 330,93 грн, є в даному випадку розумним, адекватним та співмірним.
Прокуратура також звертає увагу, що незвернення відповідача впродовж тривалого часу, а саме: з 07.02.2017 (дата придбання об'єкта нерухомості по вул. 20-річчя Перемоги, 22 у м. Дніпро) до 21.02.2025 (відчуження зазначеного об'єкта нерухомості на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпроектекспертиза") до Дніпровської міської ради щодо правомірного користування земельною ділянкою комунальної власності, укладення договору оренди, сплати орендної плати за землю та надалі відчуження вказаного об'єкта нерухомості іншій особі свідчить про недобросовісність Приватного підприємства "ЛСД і К" та його наміри ухилення від сплати коштів за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1210100000:09:090:0003.
Господарський суд, розглянувши заяву про забезпечення позову, всебічно та повно дослідивши фактичні обставини, на яких вона ґрунтується, дійшов висновку про наявність підстав для її часткового задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Зі змісту цієї норми вбачається, що під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на майно або грошові кошти, суд має виходити з того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватись та розпоряджатись майном або грошовими коштами, а тому може застосуватись у справі, у якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (іншого речового права) на майно, витребування (передачу) майна або про стягнення грошових коштів.
Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.
На підставі ч. 4 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18.
У п.п. 47-48 постанови від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22 Велика Палата Верховного Суду вказала, що при розгляді заяви про забезпечення позову ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3)співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред'явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.
Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (п. 35 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту.
Під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості поданої позовної заяви є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.
Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Предметом позову визначено стягнення безпідставно збережених коштів у сумі 258330,93 грн за використання земельної ділянки площею 0,2234 га з кадастровим номером 1210100000:09:090:0003, за адресою: м. Дніпро, вул. 20-річчя Перемоги, 22.
Ураховуючи вищевикладене, Дніпровська міська рада позбавлена можливості використати фактично належні їй грошові кошти на користь мешканців міста.
Суд звертає увагу, що позовна заява буде спрямована, перш за все, на задоволення потреб територіальної громади міста Дніпра.
У випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.
Подібну правову позицію викладено в постановах Верховного Суду від 09.06.2023 у справі № 37з-23, від 21.09.2023 у справі № 922/1856/23, від 11.12.2023 у справі №904/1934/23 та від 07.11.2024 у справі № 915/538/24.
Також за правовим висновком, викладеним у п. 24 постанови об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі №905/448/22, виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов'язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості.
Виконання в майбутньому судового рішення у цій справі у разі задоволення позовних вимог безпосередньо залежить від тієї обставини, чи матиме відповідач необхідну суму грошових коштів, а тому застосування заходу забезпечення позову, обраного позивачем, безпосередньо пов'язане із предметом позову.
Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду від 06.12.2023 у справі № 917/805/23.
Накладення арешту на грошові кошти боржника в межах суми стягнення співвідноситься з предметом позову про стягнення безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки. Крім того, існує зв'язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позову, а тому вжиття судом такого заходу забезпечення позову спроможне забезпечити фактичне виконання рішення суду в разі задоволення позову.
Суд звертає увагу, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент розпорядитися грошовими коштами, які знаходяться на його рахунках, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалено на користь позивача. За таких обставин вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права Приватного підприємства "ЛСД і К" у будь-який момент розпорядитись належними йому грошовими коштами) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.
Ураховуючи вищевикладене, суд вважає достатньо обґрунтованим припущення, що ненакладення арешту на грошові кошти відповідача в межах суми стягнення в розмірі 258330,93 грн може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в разі задоволення позовної заяви керівника Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради.
Здійснивши оцінку адекватності обраного прокурором заходу забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Приватного підприємства "ЛСД і К" у межах суми стягнення в розмірі 258 330,93 грн, суд дійшов висновку, що запропонований захід забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав боржника, оскільки грошові кошти фактично залишаться у володінні Приватного підприємства "ЛСД і К", а буде обмежено лише можливість розпоряджатись ними на час розгляду справи в суді.
З огляду на це, суд вважає, що обраний прокурором захід забезпечення позову в частині накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах суми позову відповідає вимогам процесуального законодавства щодо розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позову, доведеності обставин щодо ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття такого заходу.
Щодо вимоги Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області про накладення арешту на майно Приватного підприємства "ЛСД і К", суд звертає увагу, що за відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (відповідь № 1721634 від 01.09.2025) інформація щодо нерухомого майна Приватного підприємства "ЛСД і К" (код ЄДРПОУ 25013966) відсутня, що виключає можливість накладення арешту на нерухоме майно.
Згідно з ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.
Наразі суд не вбачає підстав для застосування зустрічного забезпечення.
На підставі ч. 1 ст. 144 Господарського процесуального кодексу України ухвала господарського суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Керуючись статтями 86, 136-140, 144, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Заяву керівника Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області (вх. № 37526/25 від 29.08.2025) про забезпечення позову - задовольнити частково.
2. Накласти арешт на грошові кошти в національній валюті України (гривня), що належать Приватному підприємству "ЛСД і К" (49127, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. 20-річчя Перемоги, буд. 22, код ЄДРПОУ 25013966), які знаходяться на всіх відкритих рахунках Приватного підприємства "ЛСД і К" (49127, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул.20-річчя Перемоги, буд. 22, код ЄДРПОУ 25013966) та на рахунках Приватного підприємства "ЛСД і К" (49127, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. 20-річчя Перемоги, буд. 22, код ЄДРПОУ 25013966), які будуть відкриті після постановлення ухвали суду про часткове забезпечення позову, в усіх банківських та інших кредитно-фінансових установах, у межах ціни позову в сумі 258 330,93 грн (двісті п'ятдесят вісім тисят триста тридцять гривень 93 копійки).
3. У задоволенні решти заяви про забезпечення позову - відмовити.
Стягувач: Дніпровська міська рада (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, 75, код ЄДРПОУ 26510514)
Боржник: Приватне підприємство "ЛСД і К" (49127, Дніпропетровська область, м.Дніпро, вул. 20-річчя Перемоги, буд. 22, код ЄДРПОУ 25013966)
Ухвала суду про часткове забезпечення позову є виконавчим документом, набирає законної сили з дати її постановлення та підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Дата набрання ухвалою суду законної сили - 01.09.2025.
Строк пред'явлення ухвали суду до виконання становить три роки - до 02.09.2028.
Ухвала суду про часткове забезпечення позову підлягає негайному виконанню незалежно від пред'явлення до примусового виконання.
Учасники судового процесу мають право звернутися до суду з клопотанням про скасування заходу забезпечення позову повністю або частково.
Ухвала суду може бути оскаржена у строк та в порядку, передбачені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України. Оскарження ухвали суду про часткове забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя В.О. Дичко