вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про відмову у видачі судового наказу
01.09.2025м. Дніпро№ 904/4656/25
Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Бєлік В.Г., розглянувши заяву:
заявника Акціонерного товариства "Вінницяобленерго", м. Вінниця
до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест", м. Дніпро
про видачу судового наказу за вимогою про стягнення грошових кошті в у розмірі 22 880,00 грн.
До Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест" заборгованості у сумі 22 880,00 грн.
Судом перевірено зазначене у заяві місцезнаходження боржника за відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. За результатами такої перевірки встановлено, що заява про видачу судового наказу підсудна Господарському суду Дніпропетровської області.
Водночас, розглянувши заяву та подані Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" докази, суд приходить до висновку про необхідність відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу з таких підстав.
В обґрунтування заяви Акціонерне товариство "Вінницяобленерго" посилається на неналежне виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест" умов договору поставки нафтопродуктів № 3182 від 30.11.2022 в частині поставки пального.
Розглянувши заяву та подані Акціонерним товариством "Вінницяобленерго" докази, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні заяви про видачу судового наказу з таких підстав.
Заявник зазначає, що 30.11.2022 між Акціонерним товариством "Вінницяобленерго" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест" (постачальник) було укладено договір поставки нафтопродуктів № 3182.
Заявник зазначає, що ним на рахунок боржника перераховано 390 000,00 грн. Отже, заявник своєчасно та у повному обсязі сплатив кошти за товар на умовах зазначеного договору.
Залишок товару в кількості 440 літрів на суму 22 880,00 грн. заявником не отримано, у зв'язку з відсутністю товару на автозаправних станціях боржника, внаслідок чого за ним виникла заборгованість на суму непоставленого товару.
Заявник стверджує, що товар був оплачений покупцем в повному обсязі.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).
З огляду на викладені обставини, спираючись на твердження заявника про неотримання ним товару за договором, господарський суд вважає, що належним доказом, який свідчить про факт неотримання товару та кількість не отриманого товару є невикористані скретч-картки/талони.
Згідно зі ст. 147 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими законом для виконання судових рішень.
Частиною 1 ст. 148 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Договором нафтопродуктів № 3182 від 30.11.2022 передбачене зобов'язання постачальника саме поставити товар покупцю. У зазначених договорах не встановлений обов'язок постачальника повернути кошти покупцю, якщо постачальник не поставив товар.
Саме статтею 693 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк.
Відповідно до ч. 3 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України до заяви про видачу судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника, - якщо заява підписана представником заявника; 3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості;
Частиною 2 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2011 № 14 “Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» наявність спору про право вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги.
Тобто, Господарський процесуальний кодекс України передбачає можливість задоволення заяви про видачу судового наказу лише за умови безспірності вимог. Відповідно заявник, крім іншого, має додати документи, що вказують на правильність та безспірність грошових сум.
З огляду на вищевикладене, господарський суд не вбачає безспірності вимог, заявлених заявником.
Крім того ст. 148 Господарського процесуального кодексу України не передбачає права заявника об'єднати вимоги за кількома договорами одночасно.
В даному випадку будо об'єднано вимоги за 9 договорами одночасно, що є порушенням зазначених вимог.
Суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням вимог статті
150 цього Кодексу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу (п. 1, 8 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України).
Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу (ч. 2 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про необхідність відмови у видачі судового наказу, за яким звернувся заявник.
Згідно з ч. 1 ст. 153 Господарського процесуального кодексу України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Керуючись ст. 150, 152 - 154, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Відмовити Акціонерному товариству "Вінницяобленерго" у задоволенні заяви про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест" заборгованості у сумі 22 880,00 грн.
Ухвала набирає законної сили 01.09.2025.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя В.Г. Бєлік