Рішення від 28.08.2025 по справі 904/3502/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.08.2025м. ДніпроСправа № 904/3502/23

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро

до Департаменту соціальної політики виконкому Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг

про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 119 593,96 грн.

Суддя Ніколенко М.О.

Без участі представників сторін.

РУХ СПРАВИ.

Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Департаменту соціальної політики виконкому Криворізької міської ради про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 119 593,96 грн.

Ухвалою суду від 10.07.2023 позовну заяву Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" № НЮс-01/91 від 29.06.2023 залишено без руху. Ухвалено Акціонерному товариству "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" в строк до 10.08.2023 включно усунути недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 10.07.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі. Справу № 904/3524/23 ухвалено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.

Позивач зазначив, що між AT "Українська залізниця" та Департаментом соціальної політики виконкому Криворізької міської ради було укладено договір на відшкодування наданих пільг населенню № 204 ПР/ДН-2-2072/НЮдч від 29.01.2020..

Предметом вищевказаного договору є відносини сторін щодо часткового відшкодування пільг, пов'язаних з наданням послуг з перевезення пасажирів, які мають право на ці пільги згідно з діючим законодавством України (п.1.1 договору).

Відповідно до п. 1.3 договору сума договору на 2020 рік складає 5 302 400,00 грн.

Згідно п. 1 додаткової угоди № 1 від 19.10.2020 до договору № 204 від 29.01.2020 запланована сума договору зменшена на 2 800 326,00 грн. і складає 2 502 074,00 грн.

Відповідно до умов п. 2.2.2 договору Департамент соціальної політики зобов'язаний здійснювати перерахування коштів, виділених з міського бюджету на оплату за надані послуги перевезення пасажирів пільговим категоріям населення міста, відповідно рішення міської ради від 21.12.2016 №1182 "Про затвердження Програми соціального захисту окремих категорій мешканців м. Кривого Рогу на 2017-2022 роки" та виділених на ці цілі асигнувань, встановлених на 2020 рік.

Позивач звертає увагу суду, що згідно платіжних доручень №1 від 25.02.2020, № 2 від 26.03.2020, № 3 від 29.07.2020, № 4 від 31.07.2020, №5 від 01.09.2020, № 1 від 11.02.2021, №2 від 11.02.2021, № 3 від 11.02.2021, № 4 від 26.02.2021 Департаментом компенсовано 2 382 480,04 грн.

Натомість як зазначає позивач, сума заборгованості за договором складає 119593,96 грн. яка не сплачена відповідачем.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА.

Відповідач надав відзив, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог за таких обставин.

Відповідач наполягає на тому, що Департамент соціальної політики виконкому Криворізької міської ради є неналежним відповідачем у даній справі, оскільки збитки за пільгові перевезення громадян залізничним транспортом підлягають відшкодування за рахунок держави а не територіальної громади.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ПОЗИВАЧА НА ВІДЗИВ ВІДПОВІДАЧА.

Позивач надав відповідь на відзив, у якому позовні вимоги просить задовольнити повністю.

Позивач наполягає на тому, що відповідач дійшов хибних висновків, що "є неналежним відповідачем по справі, оскільки збитки за пільгові перевезення громадян залізничним транспортом підлягають відшкодуванню за рахунок держави (а не територіальних громад)".

Позивач звертає увагу на тому, що у справі, що розглядається, предметом спору є стягнення заборгованості за укладеним з Департаментом як головним розпорядником бюджетних коштів договором. У той час як стягнення збитків здійснюється поза межами договірних зобов'язань, зобов'язання сторін у цьому випадку виникають безпосередньо із законів України і не залежать від їх волевиявлення.

ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом цього судового розгляду є вимоги позивача про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 119 593,96 грн, у зв'язку з порушенням відповідачем своїх зобов'язань за договором на відшкодування наданих пільг населенню № ПР/ДН-2-2072/НЮдч від 29.01.2020 з відшкодування позивачу пільг, пов'язаних з наданням послуг з перевезенням пасажирів

Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити:

- які саме правовідносини склались між сторонами, які взаємні права та обов'язки виникли між сторонами (чи були надані відповідачем послуги, на яку суму);

- наявність правила поведінки, встановленого законом або договором;

- які саме зобов'язання порушені боржником.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД. ПОЗИЦІЯ СУДУ.

Між AT "Українська залізниця" та Департаментом соціальної політики виконкому Криворізької міської ради було укладено договір на відшкодування наданих пільг населенню №204 ПР/ДН-2-2072/НЮдч від 29.01.2020.

Предметом вищевказаного договору є відносини сторін щодо часткового відшкодування пільг, пов'язаних з наданням послуг з перевезення пасажирів, які мають право на ці пільги згідно з діючим законодавством України (п.1.1 договору).

Відповідно до п. 1.3 договору сума договору на 2020 рік складає 5302 400,00 грн.

Згідно п. 1 додаткової угоди № 1 від 19.10.2020 до договору № 204 від 29.01.2020 запланована сума договору зменшена на 2800 326,00 грн. і складає 2502 074,00 грн.

Відповідно до умов п. 2.2.2 договору Департамент соціальної політики зобов'язаний здійснювати перерахування коштів, виділених з міського бюджету на оплату за надані послуги перевезення пасажирів пільговим категоріям населення міста, відповідно рішення міської ради від 21.12.2016 №1182 "Про затвердження Програми соціального захисту окремих категорій мешканців м. Кривого Рогу на 2017-2022 роки" та виділених на ці цілі асигнувань, встановлених на 2020 рік.

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та застосовується до відносин сторін, які виникли до його укладання, а саме з 01.01.2020 до 31.12.2021 , та визначається відповідно до частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України, але в будь якому разі до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором (в редакції додаткової угоди №2 від 30.12.2020 до договору №240 від 29.01.2020).

Позивач звертає увагу суду, що згідно платіжних доручень №1 від 25.02.2020, № 2 від 26.03.2020, № 3 від 29.07.2020, № 4 від 31.07.2020, №5 від 01.09.2020, № 1 від 11.02.2021, №2 від 11.02.2021, № 3 від 11.02.2021, № 4 від 26.02.2021 Департаментом компенсовано 2382 480,04 грн. (том 1, а.с. 39-43).

Натомість як зазначає позивач, сума заборгованості за договором складає 119 593,96 грн. яка не сплачена відповідачем.

Відповідач зазначає, що Департамент соціальної політики виконкому Криворізької міської ради є неналежним відповідачем у даній справі, оскільки збитки за пільгові перевезення громадян залізничним транспортом підлягають відшкодування за рахунок держави а не територіальної громади.

Акціонерне товариство "Українська залізниця" є юридичною особою, що утворене відповідно до Закону України "Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 № 200 "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", предметом діяльності якого є, зокрема надання послуг з перевезення пасажирів, вантажів, зокрема небезпечних вантажів, багажу, вантажобагажу і пошти залізничним транспортом у внутрішньому та міжнародному сполученні.

Основні правові, економічні та організаційні засади діяльності залізничного транспорту загального користування, його роль в економіці і соціальній сфері України, регламентує його відносини з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, іншими видами транспорту, пасажирами, відправниками та одержувачами вантажів, багажу, вантажобагажу і пошти з урахуванням специфіки функціонування цього виду транспорту як єдиного виробничо-технологічного комплексу визначені Законом України "Про залізничний транспорт".

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України "Про залізничний транспорт", перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізничним транспортом загального користування організується на договірних засадах. Для забезпечення виконання договірних зобов'язань здійснюється перспективне та поточне планування перевезень.

За частиною 6 статті 9 Закону України "Про залізничний транспорт", для захисту інтересів окремих категорій громадян на пасажирських перевезеннях, у тому числі приміських, можуть передбачатися пільгові тарифи. Збитки залізничного транспорту загального користування від їх використання відшкодовуються за рахунок державного або місцевих бюджетів залежно від того, яким органом прийнято рішення щодо введення відповідних пільг.

Приписами статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 167 Цивільного кодексу України, держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.

Держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом (ч. 1 ст. 170 Цивільного кодексу України).

У відповідності до статті 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Як вже зазначалось, позивач є суб'єктом господарювання, який надає послуги з перевезення пасажирів, метою діяльності якого як учасника господарських відносин є досягнення економічних та соціальних результатів та одержання прибутку від провадження підприємницької діяльності згідно із частиною 2 статті 3 Господарського кодексу України.

Таким чином, у позивача виникло цивільне право на відшкодування вартості послуг перевезення, наданих особам, які згідно з чинним законодавством мають право на соціальні пільги, а у держави (її відповідного органу) як замовника послуг - цивільний обов'язок здійснити з позивачем розрахунок за надані цим особам послуги.

Аналогічний висновок щодо характеру правовідносин, які виникають між державою як замовником послуг на пільгових умовах відповідній категорії споживачів з метою забезпечення державних соціальних гарантій та особою, яка надає такі послуги, викладений у численних постановах Великої Палати Верховного Суду, зокрема, від 10.04.2018 у справі № 927/291/17, від 17.04.2018 у справі № 906/621/17, від 23.10.2019 у справі № 911/1924/18 та ін. (у справах щодо відшкодування витрат на надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям споживачів).

При цьому, відшкодування витрат на перевезення пільговиків залізничним транспортом можливо за рахунок місцевих бюджетів на договірній основі. Це узгоджується із вимогами частини 1 статті 7 Закону України "Про залізничний транспорт", відповідно до якої відносини підприємств залізничного транспорту з місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування базуються на податковій і договірній основах відповідно до чинного законодавства України. Вказаної позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 03.03.2020 у справі № 904/94/19.

Згідно із частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У частині 1 статті 627 Цивільного кодексу України зазначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За положеннями статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Згідно із частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Приписами пункту 1 частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що, якщо у зобов'язанні передбачено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За правилами статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

Суд встановив, що відповідно до додаткової угоди № 1 від 19.10.2020 до договору № 204 ПР/ДН-2-2072/НЮдч від 29.01.2020 запланована сума договору зменшена на 2800 326,00 грн. і складає 2502 074,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання за договором про відшкодування наданих пільг населенню № 204 ПР/ДН-2-2072/НЮдч від 29.01.2020 виконав.

Разом із тим, відповідачем не була здійснена повна компенсація суми пільгових витрат за означеним договором, внаслідок чого в нього виникла заборгованість у розмірі 119593,96 гривень.

Факт наявності заборгованості по відшкодуванню пільгових витрат у відповідача перед позивачем в розмірі 119593,96 гривень доведений суду належним чином. Строк оплати з умовами договору є таким, що настав.

В свою чергу, відповідачем не спростовано доводів позивача та доказів відшкодування заборгованості за означеним договором до суду не надано.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з Департаменту соціальної політики виконкому Криворізької міської ради заборгованості за договором № 204 ПР/ДН-2-2072/НЮдч від 29.01.2020 в розмірі 119 593,96 гривень є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Господарський суд погоджується з позицією позивача, що предметом спору є стягнення заборгованості за укладеним з Департаментом як головним розпорядником бюджетних коштів договором. У той час як стягнення збитків здійснюється поза межами договірних зобов'язань, зобов'язання сторін у цьому випадку виникають безпосередньо із законів України і не залежать від їх волевиявлення.

ПЕРЕЛІК ДОКАЗІВ, ЯКИМИ СТОРОНИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ НАЯВНІСТЬ КОЖНОЇ ОБСТАВИНИ, ЯКА Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Обставини, на які посилається позивач, доводяться копіями облікових форм за період січень-грудень 2020 та копії рахунків №1 від 12.02.2020, №12 від 13.03.2020, № 26 від 09.04.2020, № 46 від 09.07.2020, № 56 від 11.08.2020, № 74 від 07.09.2020, №95 від 07.10.2020. №№ 106 від 10.11.2020, № 118 від 09.12.2020, № 136 від 11.01.2021-22 (том 1 а.с. 11-22), рахунків (том 1 а.с. 23-32), договором № 204 ПР/ДН-2-2072/НЮдч від 29.01.2020 (том 1 а.с. 33-35), копією додаткової угоди № 1 від 19.10.2020 та копією додаткової угоди № 2 від 30.12.2020 (том 1 а.с. 36-37), довідка про заборгованість по Договору за 2020 рік (том 1 а.с. 38), копії платіжних доручень №1 від 25.02.2020, № 2 від 26.03.2020, № 3 від 29.07.2020, № 4 від 31.07.2020, №5 від 01.09.2020, № 1 від 11.02.2021, №2 від 11.02.2021, № 3 від 11.02.2021, № 4 від 26.02.2021 (том 1 а.с. 39-43).

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити у повному обсязі.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача.

Керуючись положеннями Господарського Кодексу України, Цивільного кодексу України, ст. 73, 74, 123, 129, п. 2 ч. 1 ст. 231, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Департаменту соціальної політики виконкому Криворізької міської ради (місцезнаходження: 50101, м. Кривий Ріг, пр. Металугів, 36Б; ідентифікаційний код: 26136777) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, 5, ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (місцезнаходження: 49602, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 108, ідентифікаційний код 40081237) суму основної заборгованості у розмірі 119 593,96 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 684,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України, протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений та підписаний 28.08.2025.

Суддя М.О. Ніколенко

Попередній документ
129848979
Наступний документ
129848981
Інформація про рішення:
№ рішення: 129848980
№ справи: 904/3502/23
Дата рішення: 28.08.2025
Дата публікації: 03.09.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Дніпропетровської області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їхніх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення; надання послуг
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (28.08.2025)
Дата надходження: 04.07.2023
Предмет позову: стягнення суми основної заборгованості у розмірі 119 593,96 грн.