вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
29.08.2025м. ДніпроСправа № 904/3089/25
За позовом Нікопольської міської ради Дніпропетровської області
до Приватного підприємства "Брета"
про стягнення боргу
Суддя Юзіков С.Г.
Без участі представників сторін
Позивач просить стягнути з Відповідача 144 193, 21 грн. - безпідставно збережених коштів за період з 07.07.2022 по 31.05.2025 та судові витрати.
Господарський суд Дніпропетровської області 16.06.2025 відкрив провадження у справі №904/3089/25 та призначив її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами. Заперечень щодо порядку розгляду справи від сторін не надходило. Судом зобов'язано: Відповідача, протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, надати відзив на позовну заява; Позивача, протягом 5 днів з дня одержання відзиву, надати відповідь на відзив.
Про вирішення спору сторони повідомлялися належно, про повідомлення Відповідача свідчить повернуте 30.06.2025 до суду, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №0691013849580.
В ході розгляду даної справи Господарським судом Дніпропетровської області, відповідно до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Стаття 43 ГПК України зобов'язує учасників судового процесу та їх представників добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Всупереч пропозицій суду, викладених в ухвалі від 16.06.2025, Відповідач відзив на позовну заву не надав, у зв'язку з чим, відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України, справа розглядається за наявними матеріалами (доказами).
Судом досліджено надані до матеріалів справи докази.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -
Відповідно до даних з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно ТОВ "БРЕТА" (далі - Відповідач) є власником торгівельного павільйону, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Богуна Івана, 7/3 у період з 18.11.2016.
Вказаний об'єкт нерухомого майна знаходиться на земельній ділянці кадастровий номер 1211600000:03:004:0028, призначена для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.
Відповідно до витягу № НВ-9921521232025 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянок від 31.01.2025, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 1211600000:03:004:0028 - 536 457,55 грн.
Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області листом від 13.03.2025 за № 11594/5/04-36-24-17-18 повідомлено, що Відповідач за період з 01.01.2022 по теперішній час (13.03.2025) податкову звітність з плати за землю (земельний податок/або оренда плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) не надавало.
Виконавчим комітетом Нікопольської міської ради направлено на адресу Відповідача лист 24.04.2025 за № 899/25 про врегулювання земельних відносин з пропозицією добровільно сплатити збитки у вигляді неодержаних доходів у розмірі 133 464,06 грн. за період з 07.07.2022 по 31.03.2025.
За даними Позивача, вимога отримана Відповідачем, проте залишена Відповідачем без відповіді й задоволення.
Внаслідок порушення Відповідачем своїх обов'язків, Нікопольська міська рада позбавлена можливості отримати дохід у розмірі 144 193,21 грн. від здачі земельної ділянки в оренду в період з 07.07.2022р. до 31.05.2025р.
Розрахунки визначені на підставі витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок.
Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.
Предметом доказування у даній справі є факт користування Відповідачем земельною ділянкою без достатніх підстав та обґрунтованість стягуваних сум.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
До нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення (ч. 1 ст. 181 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону (ст. 206 Земельного кодексу України).
Відповідно до ст. 122, 123, 124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Згідно з ч. 1-5 ст. 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв); за затвердженими комплексними планами просторового розвитку території територіальних громад, генеральними планами населених пунктів, детальними планами території. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у ч. 6 - 7 цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.
Згідно з ч. 1,2 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Зі змісту глави 15, ст. 120, 125 Земельного кодексу України та ст. 1212 ЦК України випливає, що до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об'єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформленого права на цю ділянку (без укладеного договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.
Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18), від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17 (провадження №12-182гс18) та від 13.02.2019 у справі №320/5877/17 (провадження № 14-32цс19).
Отже, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника земельної ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.
Такі висновки зроблені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 04.12.2019 в справі№917/1739/17, від 23.05.2018 в справі №629/4628/16-ц, від 20.11.2018 в справі №922/3412/17.
Згідно з п. 289.1 ст. 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.
Базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельної ділянки, нормативну грошову оцінку якої не проведено (підп. 271.1.1, 271.1.2 п. 271.1 ст. 271 Податкового кодексу України).
Підпунктом 14.1.125 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України передбачено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок для цілей розділу XII, глави 1 розділу XIV цього Кодексу - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років.
Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (ст. 20 Закону України "Про оцінку земель").
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно зі ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно зі ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідач не надав суду доказів відсутності боргу чи контррозрахунку стягуваної суми, доводи Позивача не спростував.
Перевіривши надані докази, суд погоджується з позицією Позивача.
Так, згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, сформовано земельну ділянку з кадастровим номером 1211600000:03:004:0028 площею 193 м2 по вул. І. Богуна, 7/3 в м. Нікополь. Сформована ділянка має категорію земель: землі житлової та громадської забудови. Цільове призначення - 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна державна реєстрація земельної ділянки проведена 30.12.2015. Власником земельної ділянки з кадастровим номером 1211600000:03:004:0028 є Територіальна громада міста Нікополя в особі Нікопольської міська рада. 22.11.2017 зареєстровано право оренди земельної ділянки за ТОВ "Онтавія", строк дії: до 06.07.2022, з правом пролонгації, додаткові відомості: орендна плата вноситься орендарем у формі 12% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки, у розмір 39 006,77 грн. за один рік.
Відповідно до Витягу № НВ-9921521232025 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 1211600000:03:004:0028 складає 536 457,55 грн. Дата формування витягу 31.01.2025.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна право власності на торгівельний павільйон, загальною площею 139,6 кв.м розташований по вул. Івана Богуна, 7/3 у м. Нікополь з 18.11.2016 зареєстровано за ПП "БРЕТА" на підставі рішення, серія та номер: б/н, виданий 17.11.2016, видавник: ТОВ "ОНТАВІЯ".
Відповідно до ч. 1 ст. 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
Згідно з листом Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області від 13.03.2025 № 11594/5/04-36-24-17-18, інформація щодо зареєстрованих договорів оренди з ПП "БРЕТА" за період з 2022-2025 рік відсутня.
Отже, Відповідач, набувши право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на спірній земельній ділянці (кадастровий номер 1211600000:03:004:0028) у період з 07.07.2022 (дата закінчення строку дії договору оренди) по 31.05.2025 не сплачував за користування наведеною земельною ділянкою, внаслідок чого зберіг за рахунок Нікопольської міської ради, як власника земельної ділянки, майно - грошові кошти у розмірі орендної плати.
Матеріали справи не містять доказів, що у спірний період Відповідач набув права власності на спірну земельну ділянку, а, відтак, останньому належали лише правомочності фактичного володіння та користування спірною земельною ділянкою, що відповідає правомочності орендного користування, а тому він не є суб'єктом плати за землю у формі земельного податку, а єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата (стаття 14.1.72 ПК України).
Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов'язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (статті 14.1.125, 14.1.136, 288.5 ПК України).
Розмір збережених Відповідачем коштів розрахований за період з 07.07.2022 по 31.05.2025 в сумі 144 193,21 грн, як розмір плати за земельну ділянку комунальної власності у формі орендної плати, який нараховується та сплачується за регульованою ціною, встановленою уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування.
Так, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який у будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями підпункту 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 20 та ч. 3 ст. 23 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як Витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру.
Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період.
Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 1211600000:03:004:0028 (вул. І. Богуна, 7/3 у м. Нікополь), виданого Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 325 056,39 грн.
Для 2022 року, слід враховувати, що дане значення потребує перерахунку шляхом врахування коефіцієнта індексації (1,1), для 2023 року 1,051, для 2024 року 1,12.
Відповідно до Витягу № НВ-9921521232025 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 1211600000:03:004:0028 нормативно грошова оцінка земельної ділянки 536 457,55 грн. Витяг сформований 31.01.2025.
Позивач при розрахунку керувався за період з 07.07.2022 по 31.12.2022 підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, та за період з 01.01.2023 по 31.05.2025 рішенням Нікопольської міської ради від 26.05.2022 № 13-21/VІІІ. Вказаним рішенням встановлені ставки орендної плати за землю на території м. Нікополю, зокрема, що розмір ставки орендної плати встановлено на рівні 12 % від нормативної грошової оцінки земель міста в рік (п. 03.07 - "для будівництва та обслуговування будівель торгівлі").
Відтак, розрахунки за період 07.07.2022 - 31.05.2025 проведено правильно.
З урахуванням викладеного, позов підлягає задоволенню, до стягнення належать: 144 193,21 грн. - безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1211600000:03:004:0028 за період 07.07.2022 - 31.05.2025.
Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати у справі слід покласти на Відповідача.
Керуючись ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Приватного підприємства "Брета" (53201, Дніпропетровська обл., м. Нікополь, пр. Трубників, 41, кв. 81, код 40965447) на користь Нікопольської міської ради (53213, Дніпропетровська обл., м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 3, код 37338501) 144 193 грн. 21 коп. - безпідставно збережених коштів, 2 422 грн. 40 коп. - судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду у строк, передбачений ст.256 ГПК України.
Суддя С.Г. Юзіков