вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
28.08.2025 м. ДніпроСправа № 904/3142/25
За позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Національної Гвардії 19", м. Дніпро
до ОСОБА_1 , с. Зоряне Дніпропетровської області
про зобов'язання вчинити певні дії
Суддя Євстигнеєва Н.М.
Представники:
Від позивача: Трубачова І.Ю., адвокат, ордер серії АЕ №1351110 від 15.01.2025
Від відповідача: не з'явився
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Національної Гвардії 19" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить:
- зобов'язати колишню голову ОСББ "Національної Гвардії 19" ОСОБА_1 , передати новообраному правлінню ОСББ "Національної Гвардії 19" всю документацію, що стосується діяльності об'єднання, згідно до акту прийому-передачі справ та майна від 08.10.2024.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.06.2025 справу №904/3142/25 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.
Ухвалою суду від 16.06.2025 позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків.
17 червня 2025 року від позивача на виконання вимог ухвали суду до господарського суду надійшла заява та долучено відповідні докази.
Ухвалою суду від 23.06.2025 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 07.07.2025.
Ухвалою суду від 07.07.2025 продовжено строк підготовчого провадження по справі №904/3142/25 на тридцять днів, відкладено підготовче засідання у справі на 28.08.2025.
27 серпня 2025 року від ОСОБА_1 до господарського суду надійшло клопотання, яким просить зупинити провадження по даній справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №904/5716/25 за позовом ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Національної Гвардії 19" про визнання недійсними та скасування рішення загальних зборів ОСББ, рішення правління ОСББ "Національної Гвардії 19", визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, про що постановити відповідну ухвалу.
ОСОБА_1 не погоджується із підставами її звільнення, зокрема відповідно до Статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Національної Гвардії 19" призначення голови правління віднесено до виключної компетенції загальних зборів, однак поточний керівник позивача призначена протоколом правління ОСББ "Національної Гвардії 19", до того ж звільнення ОСОБА_1 відбулося без посилання на будь-яку ст. КЗпП при наявності трудового договору, що створює на її думку незаконність її звільнення та призначення поточного керівника. У звязку із чим ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Національної Гвардії 19".
ОСОБА_1 вважає, що непередання документації чинній голові правління ОСББ "Національної Гвардії 19" дозволить їй відновити свої трудові права та права на управління юридичною особою, захист ж самого права здійснюється у межах справи №904/5716/24.
Вирішення питання щодо обов'язку відповідача передати правлінню позивача документи за переліком залежить від питання хто є керівником юридичної особи позивача як й ефективність обраного способу захисту права. На думку відповідача відповідь на такі питання може бути надане лише за результатом розгляду справи №904/5716/24, після чого може бути вирішена по суті й справа №904/3142/25.
Позивач проти задовлення клопотання заперечує та зазначає, що у справі №904/3142/25 предметом спору є передача документації новообраному правлінню ОСББ "Національної Гвардії 19". Натомість у справі № 904/5716/25 розглядається трудовий спір про законність звільнення ОСОБА_1 . Ці справи відмінні за своєю правовою природою. Обов'язок колишнього голови правління передати документацію ОСББ випливає зі статей 15, 16 Цивільного кодексу України, статті 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" та не залежить від вирішення трудових спорів.
Розглянувши подане клопотання, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні, виходячи з наступного.
Згідно статті 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є: верховенство права; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; розумність строків розгляду справи судом.
Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
За ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до п. 4 частини першої статті 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 5 частини першої статті 227 цього Кодексу - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.
Суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду (п.5 ч.1 ст. 227 ГПК України).
Зі змісту наведеної норми вбачається, що зупинення провадження у справі може мати місце лише у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи та у випадку неможливості встановити і оцінити обставини, що мають значення для справи на підставі зібраних у справі доказів.
Зупинення провадження по справі - це врегульована законом і оформлена ухвалою суду тимчасова перерва в провадженні по господарській справі, викликана наявністю однієї з передбачених в законі обставин, які заважають здійснювати її розгляд.
З питань, зазначених у цій статті, суд постановляє ухвалу (ч. 2 ст. 227 ГПК України).
Пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини 4, 6 статті 75 ГПК України).
Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з'ясовані та встановлені у цьому процесі, проте, які мають значення для справи, провадження у якій зупинено.
Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку зобов'язаний з'ясувати: 1) як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, з іншою справою, що розглядається судом; 2) чим обумовлюється об'єктивна неможливість розгляду справи.
Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 19.06.2018 у справі № 910/13545/17 сформульовано правовий висновок, відповідно до якого для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку повинен з'ясовувати як пов'язана справа, що розглядається даним судом, зі справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи.
Суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Згідно з усталеною практикою Верховного Суду, викладеною, серед іншого, також у постановах від 09.07.2020 у справі № 910/1667/19, від 17.04.2019 у справі №924/645/18, за наведеною нормою обов'язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об'єктивною неможливістю її розгляду до вирішення іншої справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, тощо.
Ухвалою суду від 23.06.2025 відкрито провадження у справі №904/3142/25 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 07.07.2025.
ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом (вх. № 4-5469/24 від 30.12.2024), яким просить:
- визнати недійсним рішення загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Національної Гвардії 19", оформленого протоколом загальних зборів №1/19.09.2024 від 19.09.2024 та затверджені цим протоколом додатки: Зміни до кошторису на утримання будинку та прибудинкової території ОСББ "Національної Гвардії 19" на IV квартал 2024 та 2025 рік згідно з додатком з усіма доповненнями; Положення про правління ОСББ "Національної Гвардії 19"; Порядок роботи ревізійної комісії ОСББ "Національної Гвардії 19";
- визнати недійсним рішення Правління Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Національної Гвардії 19", оформленого протоколом засідання правління ОСББ "Національна Гвардія 19" №1/20.09.2024 від 20.09.2024;
- визнати протиправним та скасувати наказ №3-02/10/2024 від 02.10.2024 про припинення повноважень та звільнення ОСОБА_1 ;
- поновити ОСОБА_1 на посаді голови правління Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Національної Гвардії 19";
- стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Національної Гвардії 19" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 03.10.2024 по дату поновлення на посаді з розрахунку 581,40грн за кожний робочий день, за який допущено вимушений прогул.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням процедури проведення загальних зборів ОСББ 03.09.2024 на яких було прийнято рішення про припинення повноважень голови правління ОСОБА_1 та її звільнення.
Ухвалою суду від 13.012025 відкрито провадження у справі №904/5716/24 за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 13.02.2025.
Оцінюючи предмет і підстави позову Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Національної Гвардії 19", враховуючи процесуальні повноваження суду під час розгляду справ, суд у справі №904/3142/25 не обмежений можливістю самостійно встановити обставини справи та оцінити надані сторонами докази для вирішення спору з огляду на предмет, підстави позову, предмет доказування.
Враховуючи те, що в даному випадку зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду, суд прийшов до висновку відмовити у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням у справі №904/5716/24.
Відмовляючи в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі суд також враховує таке.
Верховний Суд у своїх постановах, зокрема у справах № 910/5425/18, від 20.06.2019 у справі № 910/12694/18 неодноразово зазначав, що необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що може призвести до порушення положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка покладає на національні суди обов'язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.
Слід зауважити, що зупинення провадження у справі, на відміну від відкладення розгляду справи, здійснюється без зазначення строку, до усунення обставин (до вирішення іншої справи; до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі), які зумовили зупинення провадження, тому провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього. Подібний правовий висновок викладений, зокрема, у постанові Верховного Суду від 15.05.2019 у справі №904/3935/18.
Суд зазначає, що порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").
Таким чином, сама по собі взаємопов'язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду цієї справи до прийняття рішення у іншій справі, оскільки незалежно від результату розгляду справи №904/5716/24, господарський суд має достатньо правових підстав для розгляду та вирішення по суті справи №904/3142/25.
Ураховуючи вищевикладене, відсутність в клопотанні представника відповідача аргументованих та переконливих мотивів щодо необхідності зупинення провадження у справі №904/3142/25, як у частині об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до набрання законної сили судовим рішенням у справі №904/5716/24, так і стосовно того, що зібрані у справі докази дійсно не дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду та мають суттєве значення для вирішення цього спору, клопотання про зупинення провадження у справі задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 2, 227, 229, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі №904/3142/25 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №904/5716/25 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Повний текст ухвали складено - 29.08.2025.
Суддя Н.М. Євстигнеєва