вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про залишення позовної заяви без розгляду
28.08.2025м. ДніпроСправа № 904/2054/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДБК-Скеля", м. Дніпро
до Фізичної особи-підприємця Гокунь Анни Петрівни, м. Дніпро
про стягнення попередньої оплати на виконання умов договору поставки, складеного за спрощеною процедурою у загальному розмірі 518 176,69 грн.
Суддя Бєлік В.Г.
Секретар судового засідання Голігорова Т.І.
Представники:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Степанов І.В., адвокат.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ДБК-Скеля" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, у якій просить стягнути з Фізичної особи-підприємця Гокунь Анни Петрівни (далі-відповідач) попередню оплату на виконання умов договору поставки, складеного за спрощеною процедурою, згідно платіжних інструкцій №3528 від 01.12.2022 та №3564 від 29.12.2022 у загальному розмірі 518 176,69 грн., з яких: основна заборгованість у розмірі 402 127,20 грн., 3% річних у розмірі 27 810,72 грн., збитки від інфляції у розмірі 88 238,77 грн.
Крім того позивач просить стягнути з відповідача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 7 772,65 грн. та витрати на професійну правничу допомогу.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
06.05.2025 до суду, через систему "Електронний суд", від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
20.05.2025 до суду, через систему "Електронний суд", від позивача надійшла відповідь на відзив.
20.05.2025 до суду, через систему "Електронний суд", від позивача надійшло клопотання про витребування доказів, у якому просить витребувати у Фізичної особи-підприємця Гокунь Анни Петрівни оригінали договору поставки товару № 1/122022 від 01.12.2022 року, видаткових накладних № 02т-245 від 29.12.2022 року, № 02т-243 від 19.12.2022 року, № 02т-245 від 01.12.2022 року, № 02т-244 від 23.12.2022 року, та довіреностей № 1 від 19.12.2022 року, № 1 від 23.12.2022 року, № 1 від 29.12.2022 року.
Клопотання мотивоване тим, що відповідач надав до суду у якості доказів підроблені документи, для підтвердження доводів Позивача візуальний огляд надасть можливість в цьому переконатися, тому, існує необхідність витребувати у Відповідача оригінал договору поставки товару № 1/122022 від 01.12.2022 року, видаткових накладних № 02т-245 від 29.12.2022 року, № 02т-243 від 19.12.2022 року, № 02т-245 від 01.12.2022 року, № 02т-244 від 23.12.2022 року, та довіреностей № 1 від 19.12.2022 року, № 1 від 23.12.2022 року, № 1 від 29.12.2022 року, для огляду та ознайомлення та для вирішення питання щодо призначення експертизи зазначених документів. Оскільки оригіналу примірника оригінал договору поставки товару № 1/122022 від 01.12.2022 року, видаткових накладних № 02т-245 від 29.12.2022 року, № 02т-243 від 19.12.2022 року, № 02т-245 від 01.12.2022 року, № 02т-244 від 23.12.2022 року, та довіреностей № 1 від 19.12.2022 року, № 1 від 23.12.2022 року, № 1 від 29.12.2022 року, у Позивача в наявності не має тому, відповідно до статей 13, 14 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2025 відмовлено задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ДБК-Скеля" про витребування доказів.
29.05.2025 до суду, через систему "Електронний суд", від позивача надійшло клопотання про витребування доказів, у якому просить витребувати у Фізичної особи-підприємця Гокунь Анни Петрівни оригінали договору поставки товару № 1/122022 від 01.12.2022 року, видаткових накладних № 02т-245 від 29.12.2022 року, № 02т-243 від 19.12.2022 року, № 02т-245 від 01.12.2022 року, № 02т-244 від 23.12.2022 року, та довіреностей № 1 від 19.12.2022 року, № 1 від 23.12.2022 року, № 1 від 29.12.2022 року.
30.05.2025 до суду, через систему "Електронний суд", від відповідача надійшло клопотання про відмову у задоволенні клопотання позивача про витребування доказів.
03.06.2025до суду, через систему "Електронний суд", від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2025 здійснено перехід від спрощеного позовного провадження до розгляду справи № 904/2054/25 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 25.06.2025 о 11:00 год.
24.06.2025 до суду, через систему "Електронний суд", від відповідача надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи доказів.
25.06.2025 від відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи оригіналу пояснення свідка.
25.06.2025 від представника відповідача надійшла заява про відкладення розгляду справи.
У призначене підготовче судове засідання 25.06.2025 представник відповідача не з'явився.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.06.2025 оголошено перерву в підготовчому судовому засіданні до 02.07.2025 о 14:45 год.
02.07.2025 від позивача через систему "Електронний суд" надійшли заперечення на клопотання про залучення доказів.
02.07.2025 від позивача через систему "Електронний суд" надійшло клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справу.
02.07.2025 від відповідача через систему "Електронний суд" надійшло клопотання про перерву у підготовчому судовому засіданні.
02.07.2025 від відповідача через систему "Електронний суд" надійшла заява про вступ у справу як представника.
У призначене підготовче судове засідання 02.07.2025 представники сторін не з'явилися.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2025 оголошено перерву в підготовчому судовому засіданні до 15.07.2025 о 11:30 год.
15.07.2025 від представника відповідача через систему "Електронний суд" надійшла заява про відкладення судового засідання на іншу дату.
У призначене підготовче судове засідання 15.07.2025 представник відповідача не з'явися.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2025 оголошено перерву в підготовчому судовому засіданні до 30.07.2025 о 14:30 год.
У підготовчому судовому засіданні 30.07.2025 судом розглянуто та задоволено клопотання про витребування доказів (а.с. 99-101).
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.07.2025 частково задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ДБК-Скеля" про витребування доказів та витребувано у витребувати у Фізичної особи-підприємця Гокунь Анни Петрівни оригінали договору поставки товару № 1/122022 від 01.12.2022 року, видаткових накладних № 02т-245 від 29.12.2022 року, № 02т-243 від 19.12.2022 року, № 02т-245 від 01.12.2022 року, № 02т-244 від 23.12.2022 року, та довіреностей № 1 від 19.12.2022 року, № 1 від 23.12.2022 року, № 1 від 29.12.2022 року.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.07.2025 продовжено строк розгляду підготовчого провадження до 01.09.2025 включно та оголошено перерву в підготовчому судовому засіданні до 28.08.2025 о 12:00 год.
Позивач свого повноважного представника для участі у справі 28.08.2025 не забезпечив.
У судовому засіданні 28.08.2025 представник відповідача заявив усне клопотання про залишення позову без розгляду через неявку позивача (представника позивача).
Відповідно до статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно зі статтею 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи.
За приписами ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.
Згідно з вимогами ст. 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов'язків, передбачених ст. 46 ГПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 120 ГПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою.
При цьому на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов'язок (а не право) демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи.
За змістом частини третьої статті 196 Господарського процесуального кодексу України учасник справи може відмовитися від свого права брати участь в судовому засіданні, заявивши клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Отже, учасник справи має право:
а) брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника);
б) не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов'язковою.
Аналіз зазначених норм процесуального права свідчить про те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано.
Частина 1 статті 202 ГПК передбачає, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження (ч.2 ст.202 ГПК України).
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з'явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з'явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов'язковою (ч.3 ст.202 ГПК України).
У разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору (ч.4 ст.202 ГПК).
Пунктом 4 частини першої статті 226 ГПК України передбачено, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору
Системний аналіз змісту частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України свідчить про те, що процесуальним наслідком неявки позивача в судове засідання є залишення позову без розгляду.
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.
Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання:
1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання;
2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання;
3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.
При цьому зміст частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача у судове засідання та неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов'язковою.
У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, статті 202, 226 ГПК передбачають подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності (такий правовий висновок викладений у постановах об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.06.2020 у справі №910/16978/19 та від 16.10.2020 у справі №910/8816/19, Верховного Суду від 25.11.2020 у справі №910/15226/19, від 09.11.2022 у справі №925/1376/21).
Встановлені обставини справи свідчать про відсутність у позивача наміру брати участь у її розгляді.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Також, Європейський суд у своїх рішеннях наголошує на тому, що позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення Європейського суду прав людини у справі "Каракуця проти України").
Проаналізувавши положення частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду зазначив про те, що у цих нормах законодавець не застосував слова "може", "має право", "за власної ініціативи" та інші подібні у своєму значенні слова. Зазначені норми процесуального права не передбачають можливості інших варіантів дій суду, окрім залишення позовної заяви без розгляду. Формулювання "суд залишає позов без розгляду", що міститься у частині четвертій статті 202 ГПК України, та формулювання "суд залишає позов без розгляду", що міститься у пункті 4 частини першої статті 226 ГПК України, виражає імперативну вказівку суду (судді) щодо заборони продовження розгляду справи, щодо завершення судового провадження без винесення рішення. З огляду на викладене Верховний Суд зазначає про те, що повноваження суду залишити позов без розгляду, передбачені цими нормами процесуального права, відносяться до імперативних.
Зазначений правовий висновок викладений у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.11.2022 у справі №905/458/21, якою обґрунтована підстава касаційного оскарження.
Таким чином, достатньою та самостійною правовою підставою для залишення позову без розгляду з підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, є безпосередньо сам факт нез'явлення позивача у судове засідання, за умови відсутності заяви останнього про розгляд справи за його відсутності.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач повідомлений про час та місце слухання справи належним чином, в порядку встановленому ч. п.2. ч.6, та ч.7 Господарського процесуального кодексу України за 26 днів до призначеного судового засідання
До початку судового засідання клопотань про участь іншого представника в судовому засіданні, розгляду справи без участі представника або про відкладення розгляду справи не подавались, а тому суд прийшов до висновку про залишення позовної заяви без розгляду.
У даному випадку, як зазначено вище, позивач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, однак у призначене судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомлено, на час проведення судового засідання повітряна тривога в м. Дніпро та Дніпропетровській області не оголошувалась.
Враховуючи викладене, з огляду на неявку представника позивача в судове засідання та неподання позивачем заяви про розгляд справи за відсутності його представника, суд дійшов висновку про залишення позову без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.
За таких обставин, враховуючи неявку уповноваженого представника позивача, суд дійшов висновку про те, що даний позов на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України підлягає залишенню без розгляду.
Суд звертає увагу позивача, що відповідно до частини 4 статті 226 ГПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Крім того, суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду, у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
Так, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, залишення позову без розгляду.
Керуючись ч. 4 ст. 226, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ДБК-Скеля" до Фізичної особи-підприємця Гокунь Анни Петрівни про стягнення попередньої оплати на виконання умов договору поставки, складеного за спрощеною процедурою у загальному розмірі 518 176,69 грн - залишити без розгляду.
Дана ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття - 28.08.2025 та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено та підписано - 01.09.2025.
Суддя В.Г. Бєлік