вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про залишення позовної заяви без руху
01.09.2025м. ДніпроСправа № 904/4777/25
Суддя Назаренко Н.Г. , розглянувши матеріали
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургійний завод "Дніпросталь", м. Дніпро
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кью.Еф.Ем.Кейтерінг", смт. Слобожанське, Дніпровський район, Дніпропетровська область.
про стягнення заборгованості за комунальні послуги в розмірі
Товариство з обмеженою відповідальністю "Металургійний завод "Дніпросталь" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кью.Еф.Ем.Кейтерінг" про стягнення заборгованості за договором оренди №21/1237 від 01.07.2021 в розмірі 208 035,00 грн.
Ціна позову складається з наступних сум:
- заборгованість за надані комунальні послуги в розмірі 138 312,74грн.,
- пеня в розмірі 27 856,00 грн.,
- інфляційні втрати в розмірі 32 177,00 грн.,
- 3% річних у розмірі 9 690,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору в частині повної та своєчасної оплати вартості наданих комунальних послуг.
Дослідивши позовну заяву разом з доданими до неї матеріалами, суд встановив, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164 Господарського процесуального кодексу України.
За частиною другою статті 164 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Позивач на підтвердження викладених у позові обставин, якими обґрунтовані позовні вимоги, позивач додав до позову копії документів, складених іноземною (російською) мовою за відсутності їх перекладу на українську, а саме: договору оренди № 21/1237 від 01.07.2021, та додатків № 1,2,3 до нього.
Згідно зі статтею 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова. Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова.
За приписом частини першої статті 12 Закону України "Про судоустрій та статус судів" судочинство і діловодство в судах України провадиться державною мовою.
Відповідно до статті 14 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою. У судовому процесі може застосовуватися інша мова, ніж державна, у порядку, визначеному процесуальними кодексами України та Законом України "Про судоустрій і статус суддів".
Згідно з частиною шостою статті 13 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної і комунальної форм власності беруть до розгляду документи, складені державною мовою, крім випадків, визначених законом.
За змістом частин першої, другої, четвертої, п'ятої статті 91 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
При цьому до письмових доказів, викладених недержавною мовою, повинні додаватися переклади українською мовою, засвідчені належним чином. Вірність перекладу документів юридичного характеру повинна бути нотаріально засвідченою в порядку статті 79 Закону України "Про нотаріат". Пунктом 2.1 глави 8 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України № 296/5 від 22.02.2012, визначено, якщо нотаріус не знає відповідних мов (однієї з них), переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус за правилами, передбаченими цим Порядком. Переклад має бути зроблений з усього тексту документа, що перекладається, і закінчуватися підписами. Під текстами оригіналу та перекладу вміщується підпис перекладача у разі здійснення перекладу перекладачем. Посвідчувальний напис викладається під текстами документа і перекладу з нього. Переклад, розміщений на окремому від оригіналу чи копії аркуші, прикріплюється до нього, прошнуровується і скріплюється підписом нотаріуса і його печаткою.
Отже, докази, не перекладені з російської мови (недержавної мови) на українську мову та не засвідчені належним чином в порядку статті 79 Закону України "Про нотаріат" не є належними й допустимими, оскільки не оформлені в установленому законом порядку.
Наведене відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 20.06.2019 у справі № 910/4473/17, від 12.03.2025 у справі № 910/20940/21 (910/19964/23).
Близька за змістом позиція про те, що використання документів, викладених іноземною (російською) мовою без їх засвідченого у встановленому порядку перекладу українською мовою, суперечить положенням Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" та частини першої статті 9 Цивільного процесуального кодексу України (мова цивільного судочинства), міститься у постанові Верховного Суду від 18.09.2024 у справі № 751/1620/23.
Суд зауважує, що відсутність нотаріально завіреного перекладу на українську мову документу, складеного на іноземній мові, унеможливлює встановлення судом змісту такого документу, дії, яка вчинена на підставі вказаного документу, особи, якою вона була вчинена та на користь кого.
Наведені обставини є підставою для залишення позовної заяви без руху.
Частиною другою статті 174 ГПК України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини 3 статті 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (частина 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України).
З урахуванням положень статті 242 Господарського процесуального кодексу України, надати позивачу можливість усунути недоліки позовної заяви в строк - протягом п'яти днів з моменту отримання ухвали про залишення позову без руху.
Керуючись статтями 162, 164, 174, 180, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовну заяву залишити без руху.
Позивачу протягом п'яти днів з дня вручення цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви, а саме:
- надати до суду належним чином здійснений в установленому законом порядку переклад на українську мову викладеного російською мовою договору оренди № 21/1237 від 01.07.2021, та додатків № 1,2,3 до нього.
Роз'яснити Позивачу, що в разі неусунення всіх недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась з позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя Н.Г. Назаренко