вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"28" серпня 2025 р. Cправа № 902/133/24
Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Тварковського А.А.,
за участю секретаря судового засідання Литвиненко О.Р.,
представників:
стягувача - Машкевич О.С.,
боржника - Карплюк Л.Р., Романюка І.М.,
приватного виконавця - Дяківа В.Б..
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТ ДЕВЕЛОПМЕНТ" вих. №б/н від 08.08.2025 (вх. канцелярії суду №01-34/8331/25 від 11.08.2025) на дії приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича, подану у справі
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "АМК АЛЬЯНС" (вул. Небесної сотні, буд. 11, кв. 4, м. Умань, Черкаська область, 20301)
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТ ДЕВЕЛОПМЕНТ" (вул. Подільська, буд. 1В, село Гришівці, Вінницький район, Вінницька область, 23337)
про стягнення 6013204,68 грн,
Господарським судом Вінницької області 28.04.2020 ухвалено рішення у справі № 902/133/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АМК АЛЬЯНС" (стягувач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТ ДЕВЕЛОПМЕНТ" (боржник) про стягнення 6013204,68 грн, відповідно до якого позов задоволено повністю.
02.08.2024 на виконання вказаного рішення видано наказ, який скеровано стягувачу.
11.08.2025 в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" надійшла скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТ ДЕВЕЛОПМЕНТ" вих. №б/н від 08.08.2025 (вх. канцелярії суду №01-34/8331/25 від 11.08.2025) на дії приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича у виконавчому провадженні ВП №75900634 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Вінницької області від 02.08.2024 у справі № 902/133/24.
Ухвалою від 18.08.2025 скаргу призначено до розгляду у судовому засіданні на 28.08.2025 о 14.00 год. Водночас ухвалою від 26.08.2025 судом забезпечено участь представників стягувача, боржника та приватного виконавця в режимі відеоконференцзв'язку з власними технічними засобами поза межами приміщення суду.
26.08.2025 на адресу суду надійшли письмові заперечення представника приватного виконавця Білецького І.М. на подану ТОВ «ВТ ДЕВЕЛОПМЕНТ» скаргу.
На визначену судом дату розгляду скарги на дії приватного виконавця з'явилися усі учасники.
Представники ТОВ «ВТ ДЕВЕЛОПМЕНТ» скаргу на дії приватного виконавця підтримали у повному обсязі та просили її задовольнити. В судовому засіданні в обґрунтування мотивів скарги вони зазначили, що приватним виконавцем було порушено вимоги п.3 Розділу ІІ Порядку реалізації арештованого майна та статті 57 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: вартість майна не погоджувалася з боржником; сторонам не надався строк для визначення вартості майна за взаємною згодою; звіт про оцінку майна боржник не отримував та не ознайомлювався із ним; виконавцем порушено строки оприлюднення оголошення про проведення аукціону щодо передачі на реалізацію нерухомого майна; оцінювач безпосередньо не виїздив для огляду за місцем знаходження нерухомого майна, що суттєво впливає на достовірність проведеної оцінки. Крім того, представники боржника наголосили, що ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 17.04.2024 у справі №757/17242/24-к з метою забезпечення спеціальної конфіскації на майно, яке приватним виконавцем виставлено на торги, накладено арешт із забороною користування та розпорядження.
Таким чином, на думку представників боржника, наведені обставини вказують на неправомірність дій приватного виконавця, тому наявні підстави для задоволення скарги.
Приватний виконавець Білецький І.М. через свого повноважного представника щодо задоволення скарги категорично заперечив. Посилаючись на свої письмові заперечення зазначив, що, по-перше, залучення боржником до участі у розгляді скарги Офісу Генерального прокурора та ДП «Сетам» є неможливим в силу змісту ст.342 ГПК України, так як учасниками провадження з розгляду скарги є лише боржник, стягувач та виконавець.
По-друге, 23.07.2025 приватним виконавцем винесено постанову про призначення суб'єкта оціночної діяльності ФОП Семка Володимира Зіновійовича та зобов'язано надати звіт про вартість майна: нежитлових приміщень холодильника-розподілювача, позначені літ. «Ж-2», «Ж-1», реєстраційний номер 1535337446101, місцезнаходження: Львівська область, м. Львів, вул. Апостола Данила, 14.
30.07.2025 ФОП Семко В.З. надав звіт з незалежної оцінки нерухомого майна, згідно із яким ринкова вартість об'єкта оцінки склала 25 616 700 грн. Цього ж дня даний висновок було розміщено в Автоматизованій системі виконавчого провадження, доступ до якої має як боржник, так і стягувач. Водночас слід врахувати, що документи виконавчого провадження сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження, які мають електронні кабінети в ЄСІТС, надсилаються виключно в електронній формі. Тобто виконавцем виконано вимогу Закону щодо повідомлення сторін про результат визначення вартості майна.
Як вважає представник виконавця, ч.1 ст.57 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. Однак, частиною другою ст.57 Закону встановлено, що у разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого мана.
Отже, на думку представника приватного виконавця, 10-денинй строк для визначення майна боржника за взаємною згодою сторін виконавчого провадження обчислюється з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника, а не як зазначив боржник у скарзі. Постанова про опис та арешт майна боржника була винесена ще 28.08.2024 і протягом 10-денного строку, який визначений ч.2 ст.57 Закону України «Про виконавче провадження», сторони виконавчого провадження не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна.
До того ж пункт 3 Розділу ІІ Порядку реалізації арештованого майна визначає, що виконавець у строк п'яти робочих днів після ознайомлення сторін із результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна готує проект заявки на реалізацію арештованого майна, тобто йдеться про граничний строк у п'ять робочих днів, що не забороняє здійснити відповідні дії раніше.
По-третє, представник приватного виконавця вважає, що ухвала про накладення арешту на майно, на яку покликаються представники боржника, виключно обмежує права боржника, а не наділяє його новими перевагами. Рішення Господарського суду Вінницької області, яке виконує у примусовому порядку приватний виконавець, ухвалено 11.04.2024, тобто до постановлення зазначеної ухвали слідчим суддею. Жодним нормативно-правовим актом України не передбачено, що приватний виконавець з метою виконання рішення суду, яке набрало законної сили, не має права звертати стягнення на майно боржника, яке арештоване на підставі рішення чи ухвали на час звернення на нього стягнення. Законом України «Про виконавче провадження» також не встановлено заборон звертати стягнення на майно боржника, на яке накладено арешти або щодо якого встановлені заборони.
Отже, системний аналіз приписів нормативно-правових актів свідчить про те, що арештоване нерухоме майно може бути реалізованим в процедурі примусового виконання з арештами, заборонами, а також з арештами накладеними на підставі ухвал суду, які хоч і виконавець не вправі знімати, однак такі мають бути знятими судом після реалізації такого майна.
Відтак, на думку представника приватного виконавця, доводи та вимоги скарги є безпідставними та необґрунтованими.
Представниця ТОВ «АМК Альянс» підтримала процесуальну позицію приватного виконавця, не вбачаючи жодних ознак протиправності у його діях.
Дослідивши матеріали скарги, суд встановив таке.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького І.М. від 23.08.2024 відкрито виконавче провадження №75900634 з виконання наказу Господарського суду Вінницької області від 02.08.2024.
Відповідно до постанови приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького І.М. від 28.08.2024 на усе майно ТОВ «ВТ Девелопмент» накладено арешт.
23.07.2025 постановою приватного виконавця Білецького І.М. від 23.07.2025 у виконавчому провадженні призначено суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання ФОП Семка Володимира Зіновійовича.
Згідно із висновком про вартість майна, який міститься у автоматизованій системі виконавчого провадження №75900634 (ідентифікатор доступу 59Е86Е099ВВ3), ринкова вартість нежитлової будівлі приміщень холодильника-розподілювача літ. «Ж-2», «Ж-1», загальною площею 1758,3 кв.м, що знаходиться за адресою: Львівська область, м. Львів, вул. Апостола Данила, 14, становить 25 616 700 грн.
Також в матеріалах скарги наявна ухвала Печерського районного суду м. Києва від 17.04.2024 у кримінальному провадженні № 757/17242/24-к, відповідно до якої накладено арешти на майно із забороною користування та розпорядження, а саме на:
- будівлю, позначену в плані літерою «А-4», нежитлова будівля, розташована за адресою: Львівська обл., м. Львів, вулиця Героїв УПА, будинок 72 , загальна площа (кв.м): 3119,6, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 735881946101, належна на праві власності ТОВ «ВТ Девелопмент» (код 43413041);
- земельну ділянку, кадастровий номер: 4610136900:06:002:0061, площа (га): 0,1538, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 735750646101, належна на праві власності ТОВ «ВТ Девелопмент» (код 43413041);
- нежитлові приміщення холодильника-розподілювача літ. «Ж-2»; «Ж-1», розташовані за адресою: м. Львів, вулиця Апостола Д., будинок 14 , загальна площа (кв.м): 1758,3, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1535337446101, належна на праві власності ТОВ «ВТ Девелопмент» (код 43413041);
- будівлі та споруди майнового комплексу, розташовані за адресою: Львівська обл., Львівський р., с. Муроване, вулиця Тецівська, будинок 17, загальна площа (кв.м): 5668,9, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2652255146060, належна на праві власності ТОВ «ПЕРСПЕКТИВА «МІСТО БУД"» (код 41654425).
Даний арешт як запис про обтяження станом на час розгляду скарги відображено у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (Інформацію з Реєстру отримано судом 27.08.2025).
Визначаючись щодо поданої скарги, поданих відносно неї заперечень, суд враховує, що умови і порядок виконання рішень судів регламентовані Законом України "Про виконавче провадження".
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом (ст. 3 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів").
Згідно із ч. 1 ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження" та п. 6 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2832/5) під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
В силу приписів ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, зокрема, зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Що стосується вимог скарги про зупинення проведення аукціону як забезпечувального заходу, то дане питання судом вирішено в ухвалі від 18.08.2025 про призначення скарги до розгляду, у ній же наведено відповідні мотиви, з яких виходив суд, відмовляючи у задоволенні цієї вимоги.
Щодо визнання неправомірними дій приватного виконавця про призначення суб'єкта оціночної діяльності ФОП Семка В.З., про визначення вартості майна і використання звіту про оцінку майна, скасування постанови про призначення суб'єкта оціночної діяльності від 23.07.2025, суд врахував таке.
Правовідносини визначення вартості майна боржника, оцінка майна боржника у виконавчому провадженні врегульовані приписами ст.57 Закону «Про виконавче провадження».
Так, частинами 1-6 цієї статті передбачено, що визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження.
У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника.
Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна.
У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна.
Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, об'єктів незавершеного будівництва, майбутніх об'єктів нерухомості, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання.
У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для проведення оцінки майна.
Під час здійснення виконавчого провадження, за яким стягувачем виступає банк, тимчасова адміністрація або ліквідація якого здійснюється відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", для проведення оцінки майна (активів) виконавець зобов'язаний залучити суб'єкта оціночної діяльності з переліку, який визначений Фондом гарантування вкладів фізичних осіб у порядку, передбаченому нормативно-правовими актами Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
У разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки майна, проведеної суб'єктом оціночної діяльності, який визначений Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, під час здійснення виконавчого провадження, за яким стягувачем виступає банк, тимчасова адміністрація або ліквідація якого здійснюється відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна іншому суб'єкту оціночної діяльності з переліку, який визначений Фондом гарантування вкладів фізичних осіб у порядку, передбаченому нормативно-правовими актами Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.
Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.
Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні є дійсним протягом шести місяців з дня його підписання суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно.
Якщо строк дійсності звіту про оцінку майна закінчився після передачі майна на реалізацію, повторна оцінка такого майна не проводиться.
Аналізуючи дії приватного виконавця через призму положень наведеної статті, судом не встановлено будь-яких порушень ані під час призначення ним суб'єкта оціночної діяльності та винесення відповідної постанови, ані щодо дотримання 10-денного строку для визначення вартості майна боржника за взаємною згодою із стягувачем, ані щодо використання звіту оцінки майна та порядку його надсилання сторонам виконавчого провадження.
Так, ст.57 Закону безпосередньо надає виконавцю повноваження щодо призначення суб'єкта оціночної діяльності для визначення вартості нерухомого майна. В даному випадку приватний виконавець цілком підставно виніс відповідну постанову, оскільки сторони у 10-денний строк з моменту винесення постанови про арешт майна боржника (28.08.2024) не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, адже приписи Закону покладають ініціювання такого питання саме на сторін із обов'язковим письмовим повідомлення виконавця. Натомість в матеріалах скарги відсутні докази, що сторони спільно погоджувати вартість арештованого майна.
Не вбачає суд також і порушення виконавцем порядку ознайомлення сторін виконавчого провадження зі звітом про оцінку майна, адже в силу ч.2 ст.28 Закону України «Про виконавче провадження» документи виконавчого провадження органам та особам, які мають електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), яка забезпечує обмін документами, надсилаються виключно в електронній формі. За письмовим зверненням таких осіб документи виконавчого провадження їм додатково надсилаються за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі.
Під час судового засідання встановлено, що 30.07.2025 звіт про оцінку майна завантажено до Автоматизованої системи виконавчих проваджень, а супровідним листом від цієї ж дати сторін виконавчого провадження повідомлено про результат оцінки майна, чим виконано положення ст.57 Закону. При цьому з матеріалів справи вбачається наявність електронних кабінетів ЄСІТС як у божника, та і у стягувача, водночас відсутні докази письмових звернень боржника до виконавця для надсилання документів за його адресою.
У свою чергу доводи скаржника в частині не погодження із оцінкою майна з інших підстав та через невиїзд оцінювача за місцезнаходженням майна до уваги не беруться, оскільки боржник не був позбавлений можливості скористатися процедурою рецензування звіту відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оцінку діяльність в України».
Таким чином, судом встановлено, що приватний виконавець діяв у спосіб визначений ст.57 Закону «Про виконавче провадження», відтак вимоги скарги у цій частині не є обґрунтованими, а тому і не підлягають задоволенню.
Щодо арешту у майна у кримінальному провадженні.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
У пункті 9 частини другої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість судового рішення.
Згідно із ч. 1, 2 ст.18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
В силу приписів ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Виконання судових рішень у справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Дійсно, суд погоджується із твердженням представника приватного виконавця, що рішення суду, яке набрало законної сили і яке знаходиться на виконанні у виконавця, підлягає обов'язковому виконанню.
Разом із тим, виконавець відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження», вчиняючи заходи щодо виконання судових рішень, окрім Конституції України, цього Закону, також керується і діє у спосіб, визначений іншими законами та нормативно-правовими актами.
У даному випадку до таких законів віднесено і Кримінальний процесуальний кодекс України (КПК України).
Стаття 170 КПК України регулює правовідносини з накладення арешту на майно.
Частиною 1 названої статті визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Системний аналіз наведених приписів КПК України вказує на те, що арештом є такий захід, який застосовується для забезпечення виконання завдань кримінального провадження, зокрема для збереження речових доказів, забезпечення спеціальної конфіскації, конфіскації майна як покарання, а також для відшкодування шкоди, завданої злочином, або стягнення неправомірної вигоди.
Як уже встановлено судом, ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 17.04.2024 у кримінальному провадженні № 757/17242/24-к накладено арешт на майно із забороною користування та розпорядження, зокрема, на нежитлові приміщення холодильника-розподілювача літ. «Ж-2»; «Ж-1», розташовані за адресою: м. Львів, вулиця Апостола Д., будинок 14 , загальна площа (кв.м): 1758,3, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1535337446101, належна на праві власності ТОВ «ВТ ДЕВЕЛОПМЕНТ» (код 43413041). Дана ухвала є чинною на моменту розгляду скарги, а накладений арешт не скасовано.
Таким чином, на думку суду, дане обтяження є перешкодою для відчуження вказаного нерухомого майна будь-яким суб'єктом, у тому числі і приватним виконавцем, оскільки за змістом ухвали заборона стосується невизначеного кола осіб, а не лише боржника, як стверджував представник приватного виконавця.
Частиною 1 статті 170 КПК України встановлено, що арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Водночас матеріали справи не містять доказів звернення приватного виконавця щодо скасування арешту у визначеному КПК України порядку.
Отже, з огляду на вказані положення чинного законодавства, дії щодо передачі приватним виконавцем нерухомого майна для реалізації на електронні торги за наявності чинного арешту суперечать ухвалі слідчого судді, положенням ст.170 КПК України та нівелюють саме призначення арешту як забезпечувального заходу у кримінальному провадженні. Відтак вони не можуть вважатися правомірними, а тому скарга у цій частині підлягає задоволенню.
Водночас скасування оголошення про проведення аукціону, на думку суду, не є ефективним способом захисту прав скаржника, оскільки саме по собі не зупинить проведення електронного аукціону та не належить до таких підстав, які визначені п.2 розділу ХІ Порядку реалізації арештованого майна, що затверджений наказом Мінюсту від 29.09.2016 №2831/5.
Судом відхиляються доводи представника приватного виконавця щодо необхідності та пріоритетності виконання рішення Господарського суду Вінницької області, так як воно прийнято раніше, оскільки рішення суду набрало законної сили пізніше ніж ухвала слідчого судді. При цьому виконавець не обмежений у інших заходах визначених профільним Законом, які не пов'язані із відчуженням арештованого у кримінальному провадженні майна.
Відповідно до приписів ст. 343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Таким чином, на підставі усього вище викладеного, суд прийшов до висновку, щодо неправомірності дій приватного виконавця лише в частині оголошення аукціону та передачі на реалізацію нерухомого майна через електронні торги.
Тому враховуючи положення ч.2 ст.343 ГПК України суд вважає за необхідне зобов'язати приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Оскільки порушення, на думку суду, полягало у оголошенні аукціону та передачі майна на електронні торги для відчуження, то і усунення даного порушення полягатиме в утриманні приватним виконавцем від дій щодо реалізації даного нерухомого майна у межах виконавчого провадженні за наявності чинного арешту у кримінальному провадженні. Адже в силу існуючого арешту майна дані торги узагалі не мали б проводитися. При цьому вони є передчасними, оскільки виконавець не позбавлений можливості звернутися до слідчого судді у кримінальному провадженні для вирішення питання щодо можливості зняття арешту у визначеному КПК України порядку, навівши свої мотиви щодо необхідності звернення стягнення на дане нерухоме майно.
Керуючись ст. 2, 5, 18, 232, 233, 234, 235, 240, 242, 326, 339, 342, 343, 345 Господарського процесуального кодексу України,
1. Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТ ДЕВЕЛОПМЕНТ" вих. №б/н від 08.08.2025 (вх. канцелярії суду №01-34/8331/25 від 11.08.2025) на дії приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича у справі №902/133/24 задовольнити частково.
2. Визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича щодо оголошення аукціону та передачі на реалізацію нежитлових приміщень холодильника-розподілювача літ. «Ж-2»; «Ж-1», розташованих за адресою: м. Львів, вулиця Апостола Д., буд.14, загальною площею (кв.м): 1758,3, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1535337446101, через електронні торги (СЕТАМ) у виконавчому провадженні №75900634 та зобов'язати приватного виконавця Білецького Ігоря Мироновича усунути порушення (поновити порушене право заявника).
3. В решті вимог скарги відмовити.
4. Відповідно до ч. 1 ст. 235 ГПК України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Кодексом України з процедур банкрутства.
5. За приписами п.25 ч.1 ст. 255 ГПК України ухвалу про розгляд скарги на рішення, дії (бездіяльність) органів Державної виконавчої служби, державного виконавця, приватного виконавця може бути оскаржено окремо від рішення суду першої інстанції до Північно-західного апеляційного господарського суду.
6. Згідно із положеннями ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
7. Примірник ухвали надіслати сторонам та приватному виконавцю Білецькому Ігоря Мироновичу до Електронного кабінету ЄСІТС.
Дата складання повного тексту ухвали 01.09.2025.
Суддя А.А. Тварковський
віддрук. прим.:
1 - до справи