вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"22" серпня 2025 р. Cправа №902/288/25
Господарський суд Вінницької області у складі головуючої судді Нешик О.С., при секретарі судового засідання Шаравській Н.Л., за участю:
прокурора: Міняйло І.М. (посвідчення №072234 від 01.03.2023),
сторони - не з'явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, м.Київ
до Селянського (фермерського) господарства "Лідія", с.Осіївка Бершадського району Вінницької області
про стягнення 289000,00 грн заборгованості за договором про надання фінансової підтримки
Процесуальні дії у справі, стислий виклад позицій сторін.
До Господарського суду Вінницької області звернувся прокурор в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств з позовом про стягнення з Селянського (фермерського) господарства "Лідія" 289000,00 грн заборгованості за договором про надання фінансової підтримки на поворотній основі фермерському господарству №7ФГ-2018 від 30.08.2018, що нарахована з посиланням на неналежне виконання відповідачем зобов'язань в частині повернення отриманих коштів фінансової підтримки.
Ухвалою суду від 24.03.2025 відкрито провадження в справі №902/288/25, яку вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 29.04.2025.
З метою вжиття додаткових заходів задля повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, ухвалою суду від 29.04.2025 в підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 12.06.2025.
За наслідками слухання справи, 12.06.2025, судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 19.08.2025.
На визначену судом дату, 19.08.2025, з'явилась прокурор Міняйло І.М.
Сторони правом участі в судовому засіданні не скористались.
Водночас в заяві б/н від 18.08.2025 (вх. канц. суду №01-34/8675/25 від 19.08.2025) позивач просив судове засідання, призначене на 19.08.2025, провести без участі його представника.
Відповідач про дату, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, що підтверджується відтиском штемпелю вихідної кореспонденції суду про направлення ухвали від 12.06.2025 на адресу його місцезнаходження (а.с.79) та адресу електронної пошти згаданого (а.с.79). Відповідно до інформації поштових відправлень Укрпошти: поштове повідомлення (лист з ухвалою суду від 12.06.2025) 28.06.2025 вручено представнику відповідача.
Присутня в судовому засіданні, 19.08.2025, прокурор Міняйло І.М. позов підтримала та просила його задовольнити.
У зв'язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, відповідно до положень ч.2 ст.178 ГПК України, судом вирішено спір за наявними матеріалами справи.
Фактичні обставини, які встановив суд, та зміст спірних правовідносин.
30.08.2018 між Українським державним фондом підтримки фермерських господарств (далі - Укрдержфонд) та Селянським (фермерським) господарством "Лідія" (далі - фермерське господарство) укладено договір про надання фінансової підтримки на поворотній основі фермерському господарству №7ФГ-2018 (далі - Договір) (а.с.29).
Відповідно до розділу 1 Договору Укрдержфонд надає фінансову підтримку на поворотній основі фермерському господарству в сумі 300000,00 (триста тисяч) гривень, а фермерське господарство зобов'язується використати її за цільовим призначенням і повернути зазначену суму фінансової підтримки у строк та на умовах, що визначені цим Договором.
На підставі довідки №7 від 01.08.2018, виданої конкурсною комісією, фінансова підтримка на поворотній основі надається для придбання сільськогосподарської техніки, інвентаря, насіння, засобів захисту рослин, відповідно до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання підтримки фермерським господарствам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1102 від 25.08.2004 (розділ 2 Договору).
Підпунктом 3.2.1 п.3.2 розділу 3 Договору передбачено, що Укрдержфонд зобов'язаний надати обумовлену договором суму фінансової підтримки у безготівковому порядку шляхом перерахування зазначеної суми платіжним дорученням на поточний рахунок фермерського господарства, відкритий у банківській установі.
Згідно з пп.3.4.2 п.3.4 розділу 3 Договору, фермерське господарство зобов'язане повернути кошти фінансової підтримки Укрдержфонду згідно з встановленим графіком, а саме:
- до 15 листопада 2020 року в сумі 10000,00 гривень;
- до 15 листопада 2021 року в сумі 40000,00 гривень;
- до 15 листопада 2022 року в сумі 50000,00 гривень;
- до 01 серпня 2023 року в сумі 200000,00 гривень.
Положеннями п.4.1 розділу 4 Договору визначено, що фінансова підтримка надається фермерському господарству з кінцевим терміном повернення 01 серпня 2023 року та повертається останнім згідно з встановленим графіком (пп.3.4.2 Договору), крім випадків зміни умов Договору та/або розірвання Договору Укрдержфондом в односторонньому порядку та вимоги від фермерського господарства дострокового повернення фінансової підтримки.
Згідно з п.7.1 розділу 7 Договору, останній набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін. Цей Договір діє до повного повернення фермерським господарством коштів фінансової підтримки та повного виконання ними будь-яких інших грошових зобов'язань, передбачених цим Договором (п.7.2 розділу 7 Договору).
На виконання умов Договору Укрдержфондом перераховано на поточний рахунок відповідача 300000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №72 від 03.09.2018 (а.с.30).
Відповідно до виписок з рахунку Укрдержфонду (а.с.31-33) відповідачем сплачено 11000,00 грн в рахунок повернення фінансової допомоги до Договору.
В матеріалах справи міститься претензія позивача №1 від 25.01.2024 (а.с.34) з вимогою повернути залишок заборгованості за Договором в сумі 289000,00 грн у зв'язку з простроченням термінів, визначених п.3.4.2 п.3.4 розділу 3 Договору.
У відповідь на претензію позивача відповідачем у листі №1 від 12.02.2024 (а.с.36) повідомлено, що неможливість своєчасного повернення коштів за Договором обумовлено обставинами, які не залежать від фермерського господарства, зокрема різким падінням закупівельних цін на сільськогосподарську продукцію у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Норми права, які застосував суд, оцінка доказів та висновки щодо порушення, невизнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Вирішуючи питання стосовно того, чи мав прокурор право на звернення з цим позовом в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, суд враховує таке.
Відповідно до ч.3 ст.4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно із ч.3 ст.41 ГПК України у господарських справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
У статті 53 ГПК України унормовано, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Відповідно до ч.4 ст.53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
За правилами ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII від 14.10.2014 прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
З огляду на правовий висновок щодо застосування норм права, викладений в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.04.2021 у справі №922/3219/20: "...системне тлумачення положень частин 3-5 статті 53 Господарського процесуального кодексу України і частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах."
Як зазначено в висновку щодо застосування норм права, викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18: "...прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтування підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим."
Як зазначено в рішенні Конституційного Суду України №3-рп/99 від 08.04.99: "...Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах."
Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України "Про фермерське господарство" №973-IV від 19.06.2003 новоствореним фермерським господарствам у період становлення (перші три роки після його створення), фермерським господарствам, зокрема з відокремленими фермерськими садибами, сімейним фермерським господарствам, фермерським господарствам, які провадять господарську діяльність та розташовані у гірських населених пунктах, на поліських територіях, визначених в установленому порядку Кабінетом Міністрів України, надається допомога за рахунок коштів державного бюджету, у тому числі через Український державний фонд підтримки фермерських господарств, а також може надаватися за рахунок коштів місцевих бюджетів.
Український державний фонд підтримки фермерських господарств є державною бюджетною установою, яка виконує функції з реалізації державної політики щодо фінансової підтримки становлення і розвитку фермерських господарств, діє на основі Статуту, який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики (ст.10 Закону України "Про фермерське господарство" №973-IV від 19.06.2003).
Постановою Кабінету Міністрів України №1102 від 25.08.2004 затверджено Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання підтримки фермерським господарствам (далі - Порядок).
Відповідно до п.3, 4 Порядку (в редакції, чинній станом на 16.09.2016) фінансова підтримка надається в межах коштів, передбачених у державному бюджеті на відповідні цілі (далі - бюджетні кошти).
Головним розпорядником бюджетних коштів є Мінагрополітики. Розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня є Фонд. Відповідальним виконавцем бюджетних програм з надання фінансової підтримки фермерським господарствам є Фонд.
Звертаючись із цим позовом до суду держави прокурор обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави та необхідність їх захисту: тривале неповернення відповідачем бюджетних коштів позбавило державу можливості раціонально використати такі кошти та ефективно їх реалізувати в аграрному секторі, держава не змогла у подальшому спрямувати виділені відповідачу кошти на допомогу іншим фермерським господарствам.
Пунктом 13 Порядку (в редакції, чинній станом на 16.09.2016) передбачено, що кошти фінансової підтримки, наданої фермерським господарствам на конкурсних засадах на поворотній основі, повертаються згідно з укладеними відповідно до цього Порядку договорами на відповідний рахунок Фонду, відкритий в Казначействі за місцем реєстрації, і протягом двох робочих днів перераховуються до державного бюджету.
Листом №53-02/6 від 14.02.2025 (а.с.24-25) позивач повідомив прокурора, що не звертався із позовом про стягнення із відповідача 289000,00 грн заборгованості за Договором.
Враховуючи визначені прокурором підстави позову, суд доходить висновку, що останній правомірно звернувся із цим позовом в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, на користь якого (у випадку задоволення позову) мають бути присуджені бюджетні кошти в сумі 289000,00 грн.
Розглядаючи даний спір по суті, суд виходить з такого.
Судом встановлено, що між сторонами укладено договір позики, положення якого регламентовано главою 71 ЦК України.
Згідно із ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором.
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Суд враховує правову позицію, висвітлену в постанові Верховного Суду від 23.09.2019 у справі №910/10254/18, згідно з якою банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.
Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що відповідач отримав від позивача позику і заборгованість останнього складає 289000,00 грн. Доказів протилежного матеріали справи не містять.
Відповідно до норм ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).
Суд зауважує, що згідно з умовами пп.3.4.2 п.3.4 розділу 3 Договору останній платіж за Договором відповідач мав здійснити 01.08.2023, а тому є таким, що прострочив виконання своїх зобов'язань з 02.08.2023.
Поряд з тим, суд зазначає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).
Згідно зі ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст.193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч.7 ст.193 ГК України).
Враховуючи наведені вище приписи законодавства, відсутність доказів повного повернення фермерським господарством коштів фінансової підтримки за договором №7ФГ-2018 від 30.08.2018, позовні вимоги про стягнення 289000,00 грн заборгованості суд вважає правомірними та обґрунтованими.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Положення ст.76, 77 ГПК України передбачають, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно зі ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на вищевикладене, оцінивши подані докази, суд дійшов висновку про повне задоволення позовних вимог.
Щодо судових витрат.
За правилами ст.129 ГПК України на відповідача покладається судовий збір в сумі 4335,00 грн.
Керуючись ст. 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 ГПК України, суд
1. Позов у справі №902/288/25 задовольнити.
2. Стягнути з Селянського (фермерського) господарства "Лідія" (вул.Печеного, буд.5, с.Осіївка, Бершадський р-н, Вінницька обл., 24456, ідентифікаційний код: 31968526) на користь Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (вул.Януша Корчака, буд.9/12, м.Київ, 03190, ідентифікаційний код: 20029342) 289000,00 грн заборгованості.
3. Стягнути з Селянського (фермерського) господарства "Лідія" (вул.Печеного, буд.5, с.Осіївка, Бершадський р-н, Вінницька обл., 24456, ідентифікаційний код: 31968526) на користь Вінницької обласної прокуратури (вул.Монастирська, буд.33, м.Вінниця, Вінницька обл., 21050, ідентифікаційний код: 02909909) 4335,00 грн витрат зі сплати судового збору.
4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
5. Повне рішення направити учасникам справи.
6. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1, 2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів із дня його проголошення. Враховуючи, що в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.256, 257 ГПК України).
7. Повне рішення складено 01 вересня 2025 р.
Суддя Нешик О.С.
кількість прим. рішення:
1 - до справи;
2, 3 - Вінницькій обласній прокуратурі - в електронній формі до електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС та на адресу електронної пошти (sekretariat@vin.gp.gov.ua);
4, 5 - Українському державному фонду підтримки фермерських господарств - в електронній формі до електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС та на адресу електронної пошти (ukrdergfond@ukr.net);
6 - Селянському (фермерському) господарству "Лідія" (вул.Печеного, буд.5, с.Осіївка, Бершадський район, Вінницька обл., 24456) - рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення