вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
про відмову в забезпеченні позову
"25" серпня 2025 р. Cправа № 902/1219/24(902/1103/25)
Господарський суд Вінницької області у складі:
головуючого судді Лабунської Т.І.
за участю: секретаря судового засідання Марчук А.П.
арбітражного керуючого Болховітіна В.М.
представника ФГ "Карат" - Ібадова Ельмар Табріз Огли
представника ОСОБА_1 - Піпко А.М.
представника ФГ "ДОБРОБУТ-БСГ" - Відловської І.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву про забезпечення позову у справі
за позовом: Фермерського господарства "КАРАТ" (вул. Святомиколаївська, буд. 2Г, смт. Чернівці, Могилів-Подільський рн., Вінницька обл., 24100, код 32067642) в особі арбітражного керуючого Болховітіна В.М.
до: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 )
до: Фермерського господарства "ДОБРОБУТ-БСГ" (вул. Перемоги, буд. 25, с. Володіївці, Могилів-Подільський рн., Вінницька обл., 24120, код 32908871)
про визнання недійсними договорів купівлі-продажу та зобов"язання повернути майно
в межах справи № 902/1219/24
за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕЛЕДА" (вул. Вінницька, буд. 36, селище Чернівці, Могилів -Подільський рн., Вінницька обл., 24100, код 45819316).
до: Фермерського господарства "КАРАТ" (вул. Святомиколаївська, буд. 2Г, смт. Чернівці, Могилів-Подільський рн., Вінницька обл., 24100, код 32067642)
про банкрутство
В провадженні Господарського суду Вінницької області знаходиться справа № 902/1219/24 за заявою ТОВ "СЕЛЕДА" про банкрутство ФГ "Карат".
Ухвалою суду від 24.12.2024 відкрито провадження у справі про банкрутство ФГ "КАРАТ", введено процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Болховітіна В.М.
Ухвалою суду від 02.04.2025 затверджено план санації ФГ "Карат", введено процедуру санації та призначено керуючим санацією арбітражного керуючого Болховітіна В.М.
08.08.2025 до суду від ФГ "КАРАТ", в особі арбітражного керуючого Болховітіна В.М., через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява до ОСОБА_1 , ФГ "ДОБРОБУТ-БСГ" про визнання недійсними договорів купівлі-продажу та зобов"язання повернути майно.
Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду (з присвоєним єдиним унікальним номером судової справи № 902/1219/24(902/1103/25), вказаний позов передано на розгляд судді Лабунській Т.І.
Ухвалою суду від 11.08.2025 за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 902/1219/24(902/1103/25), визначено, що розгляд справи підлягає здійсненню за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 03.10.2025.
Разом з позовною заявою позивачем також подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на транспортний засіб - комбайн зернозбиральний CLAAS LEXION 600, 2006 року випуску, заводський номер НОМЕР_2 , двигун № НОМЕР_3 та заборони Фермерському господарству «ДОБРОБУТ-БСГ» (ідентифікаційний код юридичної особи: 32908871) здійснювати будь-які дії з комбайном зернозбиральним CLAAS LEXION 600, 2006 року випуску, заводський номер НОМЕР_2 , двигун № НОМЕР_3 , зокрема: відчужувати в будь-який спосіб, змінювати власника, передавати в заставу, оренду третім особам, передавати до статутного капіталу будь- яких юридичних осіб, вчиняти будь-які реєстраційні дії, пов'язані із зміною власника.
Мотивуючи заяву про забезпечення позову позивач вказує наступне:
- в ході процедури розпорядження майном стало відомо про те, що боржником ФГ «КАРАТ», було знято з реєстрації належну фермерському господарству сільськогосподарську техніку, та в подальшому перереєстровано її на користь ОСОБА_1 ;
- як вбачається зі змісту позовної заяви та доданих до позовної заяви доказів, між ФГ «КАРАТ» та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу зазначеної вище техніки;
- ФГ «КАРАТ» виконано майнові зобов'язання з передачі комбайну зернозбирального раніше встановленого строку - до повної оплати ОСОБА_1 за майно та за відсутності такої оплати;
- продаж майна за спірним договором було здійснено за ціною, яка є значно нижчою у порівнянні з ринковою вартістю вказаного транспортного засобу на момент продажу, тобто за ціною, що на 3 680 000, 00 грн. менше від ринкової станом на 30.10.2023 року;
- на момент вчинення спірного правочину, у ФГ «КАРАТ» вже існувала заборгованість перед рядом юридичних осіб, про стягнення якої судами було прийнято відповідні рішення;
- виконання спірного договору, в кінцевому результаті, призвело до зменшення активів ФГ «КАРАТ» на значну суму, а відтак і призвело до неможливості задоволення вимог кредиторів останнього за рахунок такого майна;
- в подальшому, ОСОБА_1 було продано сільськогосподарську техніку на користь ФГ «ДОБРОБУТ-БСГ», шляхом укладення Договору купівлі-продажу від 11.03.2025 року (після відкриття провадження у справі про банкрутсво ФГ «КАРАТ»).
Отже, на думку заявника, необхідно вжити заходи забезпечення позову, оскільки майно ФГ «КАРАТ» про повернення якого просить позивач, знаходиться у власності ФГ «ДОБРОБУТ-БСГ», існує ризик неможливості виконання рішення суду (за умови задоволення позову) у разі вчинення ФГ «ДОБРОБУТ-БСГ» дій, спрямованих на відчуження (розпорядження іншим чином) майна що є предметом спірного правочину та про повернення якого просить позивач. Більше того, якщо майно буде відчужено, відновлення порушених прав стане неможливим, а задоволення позову матиме формальний характер та не призведе до реального захисту порушеного права.
Для досягнення мети запровадженої процедури санації боржника важливо не лише зберегти всі активи боржника у ліквідаційній масі, а і повернути майно, що вибуло з власності боржника за фраудаторним правочином, для максимально повного задоволення вимог кредиторів та відновлення підприємницької діяльності боржника.
Вказану заяву призначено до розгляду в судовому засіданні на 19.08.2025.
18.08.2025 в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" надійшло заперечення ФГ "ДОБРОБУТ-БСГ" на заяву про забезпечення позову, у якій останнє просить відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову, оскільки ФГ "ДОБРОБУТ-БСГ" є добросовісним набувачем комбайна, не вчиняє дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, укладення договорів поруки чи застави і тд.), відсутні будь-які докази зі сторони заявника про протилежне, при цьому з його боку наявні лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення Відповідача-2 від виконання судового рішення без наведення достатнього обґрунтування (що не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви), позову шляхом накладення арешту на комбайн та заборони ФГ «ДОБРОБУТ-БСГ» здійснювати будь-які дії з комбайном зернозбиральним зокрема: відчужувати в будь- який спосіб, змінювати власника, передавати в заставу, оренду третім особам, передавати до статутного капіталу будь-яких юридичних осіб, вчиняти будь-які реєстраційні дії, пов'язані із зміною власника.
Крім того, ФГ "ДОБРОБУТ-БСГ" у випадку задоволення заяви про забезпечення позову шляхом заборони передачі комбайна в оренду, просить про затосування зустрічного забезпечення у вигляді внесення на депозитнирахунок суду грошових коштів в розмірі 2 000 000,00 грн.
22.08.2025 в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" надійшло заперечення ОСОБА_1 на заяву про забезпечення позову, у якій остання просить відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову, оскільки до позовних вимог немайнового характеру не може бути застосований такий захід забезпечення позову як арешт спірного майна.
25.08.2025 до суду від арбітражного керуючого Болховітіна В.М. надійшли пояснення щодо забезпечення позову, в яких зазначено, що у заяві про забезпечення позову, метою звернення позивача до суду є повернення майна, яке вибуло з власності і володіння ФГ «КАРАТ» за спірними правочинами, оскільки для досягнення мети запровадженої процедури санації боржника (ФГ «КАРАТ») важливо не лише зберегти всі активи боржника у ліквідаційній масі, а і повернути майно, що вибуло з власності боржника за фраудаторним правочином, для максимально повного задоволення вимог кредиторів та відновлення підприємницької діяльності боржника.
В даному випадку, позивачем зазначено, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити або унеможливити справедливий та ефективний захист прав в межах одного цього судового провадження без нових звернень до суду. Зазначений висновок є очевидним, оскільки спірне майно перебуває у власності та володінні відповідача, який має необмежене право на розпорядження спірним майном на власний розсуд. Про наявність спірного майна у власності та володінні ФГ «ДОБРОБУТ-БСГ» та про можливість останнього на власний розсуд розпоряджатись таким майном зазначено і в запереченнях представника ФГ «ДОБРОБУТ-БСГ».
В судовому засіданні 19.08.2025 судом оголошено перерву до 25.08.2025.
В судовому засіданні 25.08.2025 розглянувши заяву про забезпечення позову, дослідивши наявні в матеріалах заяви докази, суд вважає, що вказана заява задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Частиною 1 ст. 137 ГПК України встановлено, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 140 ГПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.
Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18.
Вжиття заходів забезпечення позову відповідно до статті 136 ГПК України є правом суду, а за наявності відповідних виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку підстав для забезпечення позову.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч.4 ст. 137 ГПК України).
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті (ч. 11 ст. 137 ГПК України).
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.12.2018 у справі № 914/970/18, від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20).
Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Відповідні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
В таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, від 18.12.2018 у справі № 912/1616/18 і від 26.09.2019 у справі №917/751/19.
Обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язань після пред'явлення позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд зобов'язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані в обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги.
Слід зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.
Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.
Така позиція висвітлена у постанові Верховного Суду від 06.06.2023 у cправі № 902/1308/22.
При цьому, як зазначив Верховний Суд у постанові від 14.04.2023 у cправі № 916/2865/22, вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів, оскільки такі обмеження господарюючого суб'єкта можуть призвести до незворотних наслідків. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
У постанові Верховного Суду від 21.02.2021 у справі № 910/18193/21 міститься висновок, що не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову, оскільки їх вжиття (або відмова у такому) знаходиться у прямій залежності від фактичних обставин кожного конкретного господарського спору.
Так, у заяві про забезпечення позову заявник наводить обставини щодо спірних правовідносин стосовно, на його переконання, незаконного вибуття з власності ФГ "Карат" майна - комбайна зернозбирального, про визнання недійсним договору купівлі-продажу якого подано позов.
Поряд з цим, заявником не надано до суду достатніх, допустимих та беззаперечних доказів на підтвердження його доводів щодо існування недобросовісних навмисних намірів ФГ "ДОБРОБУТ-БСГ" відчужити майно, що в свою чергу ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду.
Суд зважає також на те, що заявник звертаючись до суду з даною заявою про забезпечення позову не навів достатньо обґрунтованих припущень та не надав належних на те доказів щодо того, що невжиття таких заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Заява про забезпечення позову не може ґрунтуватися на припущеннях заявника.
Крім того, суд враховує, що договір купівлі-продажу транспортного засобу укладено ще 30.10.2023, тобто майже 2 роки тому, і за цей час доказів вчинення ФГ "ДОБРОБУТ-БСГ" дій, направлених на відчуження майна чи вчинення будь-яких інших дій заявником не надано.
До того ж ФГ "ДОБРОБУТ-БСГ" у своїх запереченнях зазначило, що не має наміру відчужувати комбайн і не вчиняє жодний дій, спрямованих на відчуження майна.
Отже, враховуючи вищевикладене, заявником не наведено обґрунтованих мотивів та доказів, на підставі яких суд міг би дійти висновку щодо доцільності та необхідності термінового забезпечення позову.
Таким чином, розглянувши мотиви поданої заяви, з урахуванням того, що заявник не надав доказів в обґрунтування того, що невжиття заходів до забезпечення позову вказаним в заяві шляхом, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся до суду, суд приходить до висновку, що в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 12, 18, 73, 74, 76-79, 86, 136-140, 234, ч. 1 ст. 235, 255, 256, 326 ГПК України, суд -
1. Відмовити в задоволенні заяви арбітражного керуючого Болховітіна В.М. б/н від 08.08.2025 про забезпечення позову.
2. Відповідно до ч. 1 ст. 235 ГПК України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення - 25.08.2025.
3. Ухвала суду може бути оскаржена протягом 10 днів з дня складення повного тексту ухвали суду до Північно-західного апеляційного господарського суду.
4. Повний текст ухвали суду складено на підписано 29.08.2025.
5. Копію ухвали суду надіслати до електронних кабінетів ЄСІТС, рекомендованим листом та на електронну адресу: арбітражному керуючому - Болховітіну В.М. - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ФГ "КАРАТ" - karatfg@ukr.net; ФГ "ДОБРОБУТ-БСГ" - advokat.irynavidlovska@gmail.com; vidlovskaira1@gmail.com; Лутковській Н.В. - ІНФОРМАЦІЯ_2
Суддя Лабунська Т.І.
1 - до справи
2 - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 );
3 - ФГ "ДОБРОБУТ-БСГ" (вул. Перемоги, буд. 25, с. Володіївці, Могилів-Подільський рн., Вінницька обл., 24120, код 32908871).