вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"01" вересня 2025 р. Справа№ 911/3023/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гаврилюка О.М.
суддів: Майданевича А.Г.
Ходаківської І.П.
розглянувши у письмовому провадженні матеріали справи за апеляційною скаргою Київського управління механізації № 519 Дочірнє підприємство Акціонерного товариства - фірми «Сантехмонтаж-1»
на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 26.03.2025
у справі № 911/3023/24 (суддя Черногуз А.Ф.)
за позовом Київського управління механізації № 519 Дочірнє підприємство Акціонерного товариства - фірми «Сантехмонтаж-1»
до Приватного підприємства «Норд Інвест Плюс»
про стягнення 33 200,00 грн безпідставно отриманих коштів
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду
Київське управління механізації № 519 Дочірнє підприємство Акціонерного товариства - фірми «Сантехмонтаж-1» звернулось до Господарського суду Київської області із позовною заявою до Приватного підприємства «Норд Інвест Плюс» про стягнення 33 200, 00 грн.
Рішенням Господарського суду Київської області від 17.02.2025 (суддя Сокуренко Л.В.) позовні вимоги задоволено повністю. Присуджено до стягнення з Приватного підприємства «Норд Інвест Плюс» на користь Київського управління механізації № 519 Дочірнє підприємство Акціонерного товариства - фірми «Сантехмонтаж-1» 33 200, 00 грн безпідставно набутих коштів та 2 422, 40 грн судового збору.
19.02.2025 від позивача надійшла заява про стягнення судових витрат разом із доказами понесення таких судових витрат та ухвалення додаткового рішення, у якій позивач просив покласти на відповідача витрати на правничу допомогу адвоката у справі в розмірі 25 000,00 грн.
Додатковим рішенням Господарського суду Київської області від 26.03.2025 заяву позивача від 19.02.2025 про стягнення судових витрат та ухвалення додаткового рішення у справі задоволено частково. Вирішено стягнути з Приватного підприємства «Норд Інвест Плюс» на користь Київського управління механізації № 519 Дочірнє підприємство Акціонерного товариства - фірми «Сантехмонтаж-1» 10 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
В решті вимог заяви відмовлено.
Задовольняючи частково заяву позивача про розподіл судових витрат на правничу допомогу, суд першої інстанції виходив з того, що ця справа не є складною, врахував критерії реальності і розумності, об'єм проведеної представником позивача роботи у межах справи, а тому дійшов висновку, що заявлені витрати на професійну правничу допомогу є необґрунтовано завищеними, не відповідають вимогам щодо співмірності, обґрунтованості та пропорційності до предмету спору, а тому з огляду на складність спору та об'єм роботи проведеної адвокатом співмірними для покладення на відповідача є витрати на правову допомогу у розмірі 10000 грн.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись із прийнятим додатковим рішенням, Київське управління механізації № 519 Дочірнє підприємство Акціонерного товариства - фірми «Сантехмонтаж-1» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Київської області від 26.03.2025 у тій частині, в якій у задоволенні заяви про стягнення судових витрат та ухвалення додаткового рішення відмовлено, заяву про стягнення судових витрат та ухвалення додаткового рішення задовольнити повністю.
Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.
Скаржник вважає оскаржуване додаткове рішення є таким, що прийнято з порушенням норм процесуального права та з неправильним застосуванням норм матеріального права.
Позивач вважає, що оскільки відповідач не скористався своїм правом подати відзив на позов та звернутись до суду з клопотанням про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, то у суду першої інстанції не було процесуальних підстав для відмови позивачу у стягненні витрат позивача на правничу допомогу у зв'язку з розглядом справи.
Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу
Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався
Отже, з урахуванням частини третьої статті 263 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції, справа розглядається за наявними матеріалами.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.04.2025, апеляційну скаргу Київського управління механізації № 519 Дочірнє підприємство Акціонерного товариства - фірми «Сантехмонтаж-1» на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 26.03.2025 у справі № 911/3023/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Іоннікова І.А., судді: Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.04.2025 витребувано з Господарського суду Київської області матеріали справи № 911/3023/24.
До Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 911/3023/24.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.05.2025 апеляційну скаргу Київського управління механізації № 519 Дочірнє підприємство Акціонерного товариства - фірми «Сантехмонтаж-1» на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 26.03.2025 у справі № 911/3023/24 залишено без руху.
12.05.2025 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява про усунення недоліків, до якої додано докази надсилання копії апеляційної скарги Приватному підприємству «Норд Інвест Плюс».
Розпорядженням керівника апарату суду від 27.05.2025 у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді Іоннікової І.А. відповідно до 2.3.44 пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №911/3023/24.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 911/3023/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Майданевич А.Г., Ходаківська І.П.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Київського управління механізації № 519 Дочірнє підприємство Акціонерного товариства - фірми «Сантехмонтаж-1» на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 26.03.2025 у справі № 911/3023/24 та призначено до розгляду вказану апеляційну скаргу у порядку письмового провадження без повідомлення учасників.
Враховуючи викладене, воєнний стан в Україні та обмеження, спричинені цим станом, систематичні оголошення сигналу повітряної тривоги, враховуючи тимчасові непрацездатності суддів, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, справа № 911/3023/24 розглядалась протягом розумного строку.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Київське управління механізації № 519 Дочірнє підприємство Акціонерного товариства - фірми «Сантехмонтаж-1» звернулось до Господарського суду Київської області із позовною заявою до Приватного підприємства «Норд Інвест Плюс» про стягнення 33 200, 00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ним було сплачено на користь відповідача кошти без достатньої правової підстави, а договірні та/або первинні бухгалтерські документи не укладались. У зв'язку із чим позивачем подано зазначену позовну заяву до відповідача про стягнення 33 200, 00 грн безпідставно набутих коштів.
Рішенням Господарського суду Київської області від 17.02.2025 (суддя Сокуренко Л.В.) позовні вимоги задоволено повністю.
19.02.2025 від представника позивача надійшла заява про стягнення судових витрат разом із доказами понесення таких судових витрат та ухвалення додаткового рішення, в якій позивач просив покласти на відповідача витрати на правничу допомогу адвоката у справі в розмірі 25000,00 грн.
Позивачем долучено до справи копію договору про правничу допомогу від 26.02.2024, що був укладений між позивачем, як клієнтом, та Мельниковим Денисом Олександровичем, як адвокатом, а також додаткову угоду до вказаного договору від 06.11.2024 та акт приймання-передачі послуг від 18.02.2025 до вказаного договору.
Відповідно до пункту 1.1. договору, адвокат зобов'язується надати клієнту правову (правничу) допомогу в такому обсязі: бути представником клієнта у підприємствах, установах, організаціях, банках, Головному управлінні Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, державному підприємстві «Центр державного земельного кадастру», органах Міністерства внутрішніх справ, Національної поліції, прокуратурі, Державному бюро розслідувань, Національному антикорупційному бюро України, судах першої та апеляційної інстанцій, Верховному Суді, органах примусового виконання судового рішення у цивільній справі.
Відповідно до пункту 1.2. договору, клієнт надає право адвокату при здійсненні своїх повноважень: одержувати необхідні довідки та документи, складати, підписувати і подавати заяви, клопотання, позовні заяви, скарга, апеляційні скарги, касаційні скарги, розписуватись на них від імені клієнта, сплачувати від імені клієнта судовий збір, брати участь у судових засіданнях, подавати клопотання, одержувати копії рішень, ухвал, постанов та інших процесуальних документів, а також користуватись усіма іншими процесуальними правами, наданими законодавством України адвокату як представнику Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та цим договором.
Пунктом 1.3. договору сторони зокрема погодили, що клієнт надає право адвокату здійснювати захист - вид адвокатської діяльності, що полягає у забезпеченні захисту прав, свобод і законних інтересів свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, у тому числі з такими правами: заявляти (підписувати) позови, заяви, скарги, підписувати і направляти контрагентам претензії/листи та відповіді на претензії/листи; підписувати будь-які документи правового характеру, пов'язані з представництвом інтересів клієнта, сплачувати в установах банків суми судового збору, державного мита та інші платежі, вести переговори з будь-якими особами, замовляти клопотання про призначення експертизи, аудиторської перевірки, надсилати адвокатські запити та отримувати інформацію, в т.ч. конфіденційну, щодо особи клієнта.
06.11.2024 між сторонами укладена додаткова угода до договору, відповідно до умов якої, між іншого погоджено, що за згодою сторін вартість правничої допомоги адвоката зі складання позовної заяви, подання її до суду першої інстанції у передбаченому законом порядку, складання відповіді на відзив (за потреби), а також інших процесуальних документів (за потреби), складає 25000,00 грн. Оплата - на підставі акта прийому-передачі послуг протягом 15 банківських днів від дня набуття законної сили рішення суду.
Як вбачається з акту приймання-передачі послуг від 18.02.2025 до договору, адвокат надав клієнту правничу допомогу зі складання процесуальних документів, представництва інтересів клієнта у Господарському суді Київської області у справі № 911/3023/24 за позовом клієнта до приватного підприємства «Норд Інвест Плюс» про стягнення коштів. Детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних Адвокатом у справі №911/3023/24: - первинна консультація клієнта, вивчення та аналіз адвокатом доказів, кількість витраченого адвокатом часу - 1 година; - складання адвокатом позовної заяви, підготовка та оформлення додатків, заява про усунення виявлених недоліків, заява про неможливість подати витребуваний судом доказ, заява про розподіл судових витрат, пов'язаних розглядом справи, кількість витраченого адвокатом часу - 3 години; - розсилка позовної заяви з додатками, інших процесуальних документів у справі через Електронний Суд (ЄСІТС) - 1 година. Разом, сума гонорару адвоката у справі № 911/3023/24 склала 25000,00 грн.
Відповідач своїм процесуальним правом на подання заперечень на заяву позивача про ухвалення додаткового рішення не скористався.
Суд першої інстанції дійшов висновку про неспівмірність заявлених позивачем витрат на правничу допомогу, а тому з огляду на складність спору та об'єм роботи проведеної адвокатом на переконання суду співмірними для покладення на відповідача є витрати на правову допомогу у розмірі 10000 грн, які було присуджено оскаржуваним рішенням суду.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає на наступне.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного додаткового рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду не підлягає зміні чи скасуванню, виходячи з наступних підстав.
Статтею 244 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати зокрема на професійну правничу допомогу.
Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України унормовано: витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.
За приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»).
Як було зазначено вище, відповідно до акту приймання-передачі послуг від 18.02.2025 до договору, адвокат надав клієнту правничу допомогу зі складання процесуальних документів, представництва інтересів клієнта у господарському суді Київської області у справі № 911/3023/24 за позовом клієнта до приватного підприємства «Норд Інвест Плюс» про стягнення коштів. Детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних Адвокатом у справі №911/3023/24: - первинна консультація клієнта, вивчення та аналіз адвокатом доказів, кількість витраченого адвокатом часу - 1 година; - складання адвокатом позовної заяви, підготовка та оформлення додатків, заява про усунення виявлених недоліків, заява про неможливість подати витребуваний судом доказ, заява про розподіл судових витрат, пов'язаних розглядом справи, кількість витраченого адвокатом часу - 3 години; - розсилка позовної заяви з додатками, інших процесуальних документів у справі через Електронний Суд (ЄСІТС) - 1 година. Разом, сума гонорару адвоката у справі № 911/3023/24 склала 25000,00 грн.
При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат суд першої інстанції врахував зокрема, що справа № 911/3023/24 розглядалась у порядку спрощеного позовного провадження, ціна позову у цій справі складала 33 200,00 грн, а об'єм досліджуваних доказів та складність цієї справи не є значними.
Крім того, суд першої інстанції виходив з наступного:
- позовна заява з додатками у роздрукованому вигляді склала всього 11 аркушів, а єдиним доказом у справі, на підставі якого виникли спірні правовідносини сторін щодо повернення відповідачем безпідставно отриманих від позивача грошових коштів на підставі статті 1212 ЦК України, є платіжна інструкція №124 від 24.09.2024 на суму 33 200,00 грн, згідно якої, власне, позивач і перерахував грошові кошти відповідачу;
- підготовка позовної заяви, а також підготовка та оформлення додатків до неї - не повинні вимагати у кваліфікованого правника значних витрат його часу, позаяк спірні правовідносини є типовими та не вимагають нестандартного підходу та значного інтелектуального навантаження;
- витрати позивача, пов'язані з поданням його представником заяви про усунення недоліків та заяви про неможливість подати витребуваний судом доказ не підлягають відшкодуванню відповідачем, оскільки їх подання зумовлене не протиправною поведінкою та/або неправильними діями відповідача, а неналежною реалізацією представником позивача власних процесуальних прав.
Разом з тим, судова колегія погоджується з тим, що витрати, понесені позивачем у зв'язку із складанням його представником заяви про розподіл судових витрат, пов'язаних розглядом цієї справи - також не підлягають відшкодуванню відповідачем, оскільки заява сторони про розподіл судових витрат є фактично заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв'язку з необхідністю відшкодування правової допомоги. Наведене узгоджується із висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 31.08.2022 у справі №914/1564/20 та від 02.02.2024 у cправі № 910/9714/22, а також у додаткових постановах від 20.09.2023 у справі №922/838/22, від 14.09.2023 у справі №911/3076/21, від 06.09.2023 у справі №914/131/22, від 30.08.2023 у справі №911/3586/21, від 25.07.2023 у справі №914/4092/21, від 07.02.2023 у справі №922/4022/20, від 23.08.2022 у справі №909/328/18, від 05.07.2022 у справі №910/10507/21.
Відтак, суд першої інстанції врахувавши, що ця справа не є складною, з огляду на критерії реальності і розумності, об'єм проведеної представником позивача роботи у межах справи, дійшов висновку, що заявлені витрати на професійну правничу допомогу є необґрунтовано завищеними, не відповідають вимогам щодо співмірності, обґрунтованості та пропорційності до предмету спору, а тому з огляду на складність спору та об'єм роботи проведеної адвокатом співмірними для покладення на відповідача за висновком суду першої інстанції є витрати на правову допомогу у розмірі 10000 грн, з чим погоджується судова колегія апеляційного суду.
При цьому, позивач, посилаючись на те, що відповідач не скористався своїм правом подати відзив на позов та звернутись до суду з клопотанням про зменшення розміру витратна правничу допомогу, вважає, що у суду першої інстанції не було процесуальних підстав для відмови позивачу у стягненні витрат позивача на правничу допомогу у зв'язку з розглядом справи.
Колегія суддів вважає, що такі доводи є необґрунтованими з огляду на наступне.
У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів статей 123-130 ГПК України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».
Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:
1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;
2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат, понесених нею на правову допомогу повністю або частково - керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою - сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України (а саме: пов'язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами.
Сукупний аналіз норм процесуального кодексу, якими врегульовано питання критеріїв визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу (статті 126, 129 ГПК України), дає підстави дійти висновку, що вирішення питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу по суті (розміру суми витрат, які підлягають відшкодуванню) є обов'язком суду, зокрема, шляхом надання оцінки доказам поданим стороною із застосуванням критеріїв визначених у статті 126 та частинах п'ятою - сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України.
Такий обов'язок у кожному конкретному випадку реалізовується на засадах змагальності та рівності сторін, шляхом надання сторонам можливості надати свої міркування/заперечення. За наслідками оцінки обставин справи і наведених учасниками справи щодо цього питання обґрунтувань та дослідження поданих стороною доказів за правилами статті 86 ГПК України, суд і ухвалює рішення в цій частині.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.02.2024 у справі №910/9714/22.
Із урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи тощо (пункт 6.52 постанови Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 02 лютого 2024 року у справі № 910/9714/22).
Колегія суддів з урахуванням наведених норм та зазначених фактичних обставин справи, керуючись зокрема такими критеріями, як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також враховуючи критерій розумності розміру витрат на правничу допомогу, виходячи з конкретних обставин справи, беручи до уваги предмет позову - 33 200,00 грн, дійшла висновку, що витрати позивача на правову допомогу, які підлягають розподілу в розмірі 25 000,00 грн за розгляд даної справи в суді першої інстанції - не відповідають критерію розумності та пропорційності їхнього розміру з урахуванням складності справи та предмету позову.
За викладених обставин, апеляційний господарський суд вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції про часткове задоволення заяви позивача про ухвалення додаткового рішення та стягнення з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.
Виходячи з викладеного, доводи позивача про необґрунтованість зменшення заявленого розміру за відсутності клопотання іншої сторони судова колегія відхиляє та вважає, що суд першої інстанції керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою - сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України вмотивовано відмовив з власної ініціативи стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат, понесених нею на правову допомогу частково з обґрунтованих мотивів, викладених в оскаржуваному рішенні, з якими погодилась судова колегія та які позивачем як скаржником в апеляційній скарзі не спростовано.
Судова колегія апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).
Таким чином, скаржником не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.
Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване додаткове рішення прийняте відповідно до вимог процесуального та матеріального права, підстав для його скасування або зміни не вбачається.
Таким чином, апеляційна скарга Київського управління механізації № 519 Дочірнє підприємство Акціонерного товариства - фірми «Сантехмонтаж-1» на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 26.03.2025 у справі № 911/3023/24 задоволенню не підлягає. Додаткове рішення Господарського суду Київської області від 26.03.2025 у справі № 911/3023/24 слід залишити без змін.
Керуючись ст. 8, 11, 74, 129, 240, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Київського управління механізації № 519 Дочірнє підприємство Акціонерного товариства - фірми «Сантехмонтаж-1» на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 26.03.2025 у справі № 911/3023/24 залишити без задоволення.
2. Додаткове рішення Господарського суду Київської області від 26.03.2025 у справі № 911/3023/24 залишити без змін.
3. Справу № 911/3023/24 повернути до Господарського суду Київської області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя О.М. Гаврилюк
Судді А.Г. Майданевич
І.П. Ходаківська