вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"09" липня 2025 р. Справа№ 920/1232/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тарасенко К.В.
суддів: Сибіги О.М.
Коробенка Г.П.
секретар судового засідання: Гріщенко А.О.
за участі представників сторін:
прокурор: Биховцова О.А.
від позивача-1: не з'явились
від позивача-2: не з'явились
від відповідача: Кондратенко М.М.
від третьої особи: не з'явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Лебединського дочірнього агролісогосподарського підприємства «Лебединський агролісгосп»
на рішення Господарського суду Сумської області від 29.04.2025 (повний текст рішення складено - 05.05.2025)
у справі № 920/1232/23 (суддя - Джепа Ю.А.)
за позовом: першого заступника керівника Сумської окружної прокуратури в інтересах держави в особі позивачів:
1. Державної екологічної інспекції у Сумській області
2. Лебединської міської ради
до відповідача: Лебединського дочірнього агролісогосподарського підприємства «Лебединський агролісгосп»,
за участі третьої особи, яка не заявляє позовних вимог на предмет спору на стороні позивача: Сумська обласна рада,
про стягнення 390 134, 27 грн
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1.1. короткий зміст позовних вимог
Перший заступник керівника Сумської окружної прокуратури в інтересах держави в особі позивачів: Державної екологічної інспекції у Сумській області, Лебединської міської ради звернувся до суду з позовною заявою, у якій просить суд стягнути з Лебединського дочірнього агролісогосподарського підприємства «Лебединський агролісгосп» 390 134,27 грн шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища на рахунок Лебединської міської ради UА738999980333199331000018554, код отримувача 37970404, банк одержувача - Казначейство України, код бюджетної класифікації 24062100 «Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності», з подальшим перерозподілом до бюджетів відповідних рівнів у наступних розмірах: 117 040,28 грн. - до спеціального фонду Державного бюджету України (30%), 78 026,85 грн. - до спеціального фонду обласного бюджету Сумської обласної ради (20%), 195 067,14 грн. - до спеціального фонду бюджету Лебединської міської ради (50%).
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням інтересів Держави у сфері охорони навколишнього природного середовища, а саме невідшкодування збитків, завданих навколишньому природному середовищу внаслідок протиправної бездіяльності у вигляді не вчинення дій, спрямованих на забезпечення охорони і збереження лісу, що в свою чергу призвело до незаконного вирубування невстановленими особами дерев.
1.2. короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Господарського суду Сумської області від 29.04.2025 у справі № 920/1232/23 задоволено позов.
Стягнуто з Лебединського дочірнього агролісогосподарського підприємства «Лебединський агролісгосп» 390 134,27 грн шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, на користь та на рахунок Лебединської міської ради (вул. Сумська, 12, м. Лебедин, Сумська область, 42200, код 39449040) UA738999980333199331000018554, код отримувача 37970404, банк одержувача - Казначейство України, код бюджетної класифікації 24062100 Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, з подальшим перерозподілом до бюджетів відповідних рівнів у наступних розмірах: 117 040, 28 грн - до спеціального фонду Державного бюджету України (30%), 78 026, 85 грн - до спеціального фонду обласного бюджету Сумської обласної ради (20%), 195 067, 14 грн - до спеціального фонду бюджету Лебединської міської ради (50%).
Стягнуто з Лебединського дочірнього агролісогосподарського підприємства «Лебединський агролісгосп» на користь Сумської окружної прокуратури відшкодування витрат зі сплати судового збору у розмірі 5 852,01 грн.
Суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з доведеності факту вчинення відповідачем протиправного діяння - незаконної порубки дерев, чим було спричинено шкоду, арифметично підтверджену висновком експерта, а відтак наявний причинно-наслідковий зв'язок між поведінкою відповідача та заподіяною шкодою.
1.3. короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Лебединське дочірнє агролісогосподарське підприємство «Лебединський агролісгосп» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 29.04.2025 у справі №920/1232/23 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
2. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ:
2.1. визначення складу суду, заяви, клопотання
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.05.2025 для розгляду даної справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді: Коробенко Г.П., Кравчук Г.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.05.2025 витребувано з Господарського суду Сумської області матеріали справи № 920/1232/23 та відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Лебединського дочірнього агролісогосподарського підприємства «Лебединський агролісгосп» на рішення Господарського суду Сумської області від 29.04.2025 у справі до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи № 920/1232/23.
09.06.2025 матеріали справи надійшли до суду апеляційної інстанції.
Розпорядженням керівника апарату суду від 11.06.2025 у зв'язку з перебуванням судді Кравчука Г.А., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем) у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.06.2025 у справі визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді - Коробенко Г.П., Сибіга О.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.06.2025, відкрито апеляційне провадження у справі № 920/1232/23 за апеляційною скаргою Лебединського дочірнього агролісогосподарського підприємства «Лебединський агролісгосп» на рішення Господарського суду Сумської області від 29.04.2025 та призначено апеляційну скаргу до розгляду на 09.07.2025.
20.06.2025 до суду через систему «Електронний суд» від Першого заступника керівника Сумської окружної прокуратури та Сумської обласної ради надійшли відзиви на апеляційну скаргу.
23.06.2025 через систему «Електронний суд» від представника Лебединського дочірнього агролісогосподарського підприємства «Лебединський агролісгосп» надійшла заява про участь у судових засіданнях у справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2025 заяву представника Лебединського дочірнього агролісогосподарського підприємства «Лебединський агролісгосп» про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.
2.2. узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
В обгрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає наступне:
- судом неправильно оцінено докази щодо визначення розміру шкоди, які відповідач вважає недопустимими, а тому необґрунтовано визнано встановлений факт розміру шкоди, що був заподіяний;
- прокурором не наведено доводів та доказів порушення лісового законодавства саме відповідачем, зокрема вчинення бездіяльності та порушення законодавства щодо охорони лісів.
2.3. узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
2.3.1. Прокурор заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, посилаючись на наступне:
- відповідачем не доведено свою позицію належними доказами, не надано доказів на спростування позиції прокуратури;
- шкода, завдана навколишньому середовищу внаслідок незаконного вирубування дерев відповідно до вимог законодавства та судова практику у подібних правовідносинах має бути відшкодована постійним користувачем, тобто відповідачем.
2.3.2. Сумська обласна рада у поданому відзиві на апеляційну скаргу просила суд розглядати справу без участі її представника та ухвалити рішення відповідно до норм чинного законодавства.
2.4. явка в судове засідання
У судове засідання 09.07.2025 з'явилися прокурор та представник відповідача.
Представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд її задовольнити.
Прокурор заперечив проти доводів апеляційної скарги та просив суд відмовити в її задоволенні.
Позивачі в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про розгляд справи в суді апеляційної інстанції були повідомлені належним чином та завчасно, що підтверджується наявними у матеріалах справи довідками про доставку ухвали суду до їх електронного кабінету системи «Електронний суд».
Третя особа в судове засідання не з'явилася, у поданому відзиві просила суд розглядати справу без участі її представника.
Враховуючи належне повідомлення учасників процесу про дату, час та місце розгляду справи, а також те, що наявних матеріалів достатньо для належного перегляду оскаржуваного рішення суду в апеляційному порядку, оскільки явка учасників апеляційного провадження в судове засідання не була визнана обов'язковою, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, зокрема, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими їм процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, беручи до уваги строки розгляду апеляційної скарги, встановлені Господарським процесуальним кодексом України, колегія суддів дійшла висновку про можливість перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами та за відсутності представників, що не з'явились в судове засідання.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА.
3.ПОЗИЦІЯ СУДУ:
3.1. обставини встановлені судом апеляційної інстанції і визначення відповідно до них правовідносин та доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції, а також посилання на норми права
Сумською окружною прокуратурою Сумської області при виконанні повноважень, визначених ст. 131-1 Конституції України, встановлено порушення інтересів Держави у сфері охорони навколишнього природного середовища, а саме невідшкодування збитків, завданих навколишньому природному середовищу внаслідок протиправної бездіяльності у вигляді не вчинення дій, спрямованих на забезпечення охорони і збереження лісу, що в свою чергу призвело до незаконного вирубування невстановленими особами дерев.
Внаслідок такої бездіяльності здійснено незаконну рубку 52 сироростучих дерев породи «Ясен звичайний» поблизу с. Василівка Лебединської міської ради Сумського району Сумської області на території лісового масиву квартал 45 виділ 40, що перебуває у користуванні Лебединського дочірнього агролісогосподарського підприємства.
Державною екологічною інспекцією у Сумській області 30.09.2022 здійснено розрахунок розміру шкоди, заподіяної лісу внаслідок незаконної рубки 52 сироростучих дерев породи «Ясен звичайний» на території Лебединського дочірнього агролісогосподарського підприємства на території лісового масиву квартал 45 виділ 40 поблизу с. Василівка Лебединської міської ради Сумського району Сумської області.
Відповідно до цього розрахунку, проведеного на підставі Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665, загальна сума шкоди заподіяної лісу внаслідок незаконної, тобто в порушення вимог ст. ст. 16, 64, 67, 69, 89, 90 Лісового кодексу України та ст. ст. 12, 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», рубки дерев становить 386 092,08 грн.
Вказаний розрахунок здійснено в ході досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.09.2022 за №12022200590000215, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 246 КК України.
Підставою для внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про вчинення кримінального правопорушення стало повідомлення 12.09.2022 заступника директора ДП «Лебединський агролісгосп» ОСОБА_1 щодо незаконної порубки дерев породи ясен.
Крім цього, факт вчинення незаконної порубки дерев у кварталі 45 виділ 40 на території Василівського старостинського округу Лебединської міської ради підтверджується протоколом огляду місця події місця незаконної порубки дерев від 12.09.2022 з фото таблицею до нього, який проведений за участю майстрів лісу ДП «Лебединський агролісгосп» ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та підписаний ними без зауважень.
Також факт вчинення незаконної порубки дерев підтверджується протоколом допитів представника потерпілого ДП «Лебединський агролісгосп» ОСОБА_4 від 29.09.2022, свідків заступника директора ДП «Лебединський агролісгосп» ОСОБА_1 від 19.10.2022, протоколами допиту майстрів лісу ДП «Лебединський агролісгосп» ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 від 26.10.2022 та 28.10.2022, а також протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 19.10.2022.
В ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження Сумським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України на підставі постанови слідчого проведено судову економічну експертизу за результатами якої складено висновок експерта № СЕ-19/119-22/11689-ЕК від 06.10.2022.
За результатами проведення експертизи встановлено, що вищевказаний розрахунок розміру шкоди заподіяної лісу внаслідок незаконної рубки дерев, проведений Державною екологічною інспекцією у Сумській області, арифметично підтверджується у сумі 390 134,27 грн.
За наявною у Сумської окружної прокуратури Сумської області інформацією дії посадових осіб Державної екологічної інспекції у Сумській області щодо розрахунків розміру збитків відповідачем у порядку адміністративного судочинства не оскаржувались, вказана шкода до цього часу не відшкодована.
Суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, з чим погоджується судова колегія, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» державній охороні і регулюванню використання на території України поряд з навколишнім природним середовищем як сукупністю природних і природно-соціальних умов та процесів також підлягає такий природний ресурс як ліс.
Статтею 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, що використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог.
Згідно зі ст. 63 Лісового кодексу України, ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.
Відповідно до п. 5 ст. 64 Лісового кодексу України, підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов'язані здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.
За змістом ч. 1, ч. 5 ст. 86 та ст. 90 Лісового кодексу України організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб. Забезпечення охорони і захисту лісів покладається на органи виконавчої влади з питань лісового господарства та органи місцевого самоврядування, власників лісів і постійних лісокористувачів відповідно до цього Кодексу. Основними завданнями державної лісової охорони є: здійснення державного контролю за додержанням лісового законодавства; забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, захист від шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу.
Статтею 16 Лісового кодексу України передбачено, що право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування.
Відповідно до ст. 17 Лісового кодексу України у постійне користування ліси на землях комунальної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створені спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.
Статтею 19 Лісового кодексу України, встановлено, що постійні лісокористувачі зобов'язані: забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів, відповідно до законодавства, на основі принципів сталого розвитку; дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів, вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснювати використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створювати сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення.
Відповідно до інформації, розміщеної у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань до видів діяльності ДП «Лебединський агролісгосп» належать лісівництво та інша діяльність у лісовому господарстві, лісозаготівлі, надання допоміжних послуг у лісовому господарстві, мисливство, відловлювання тварин і надання пов'язаних із ними послуг.
Згідно з п. 3.1 Статуту ДП «Лебединський агролісгосп» основною метою діяльності Дочірнього підприємства є реалізація державної та регіональної політики розвитку лісового господарства і раціонального використання лісових ресурсів, охорона і захист лісів в системі АПК району відповідно до скоординованих засновником обсягів і напрямків цієї роботи, а також одержання прибутку за рахунок задоволення потреб споживчого ринку у його продукції та послугах на основі ефективного використання виробничого і фінансового потенціалу.
Відповідно до п. 3.2 Статуту предметом діяльності ДП «Лебединський агролісгосп» для реалізації зазначеної мети є спеціалізоване ведення лісового господарства у районі.
Пунктом 2.10 Статуту передбачено, що ДП «Лебединський агролісгосп» набуває статусу лісокористувача та здійснює його повноваження згідно з Лісовим кодексом України.
Пунктом 2.11 визначено, що ДП «Лебединський агролісгосп» здійснює володіння та користування землею, іншими природними ресурсами межах статутних повноважень згідно з законодавством України.
Надання ДП «Лебединський агролісгосп» земель лісового фонду здійснюється у встановленому законодавством порядку (п.2.12 Статуту).
Рішенням Сумської обласної ради від 19.10.2000 «Про вилучення і надання земельних ділянок для несільськогосподарських потреб» дочірнім агролісогосподарським підприємствам Сумського обласного комунального агролісогосподарського підприємства «Сумиагроліс» для ведення лісового господарства надано у постійне користування землі сільських, селищних та міських рад Сумської області, зокрема ДП «Лебединський агролісгосп» 12307,1 га, в тому числі 12055,3 га лісів та інших лісовкритих площ.
Згідно з відповіддю ДП «Лебединський агролісгосп» від 05.09.2023 земельна ділянка, на якій здійснено самовільну порубку дерев, перебуває у постійному користуванні підприємства та розташована на території Василівського старостинського округу Лебединської міської ради у кварталі 45 виділ 40 площею 1,2 га.
Відповідно до плану запроектованих лісогосподарських заходів «ДП Лебединський агролісгосп» загальна площа земель лісового фонду цього лісогосподарського підприємства на цій території становить 549,8 га (до якого входить квартал 45 виділ 40).
Стаття 41 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачає відшкодування в установленому законом порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
У відповідності до приписів ст. ст. 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишньої о природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Статтею 105 Лісового Кодексу України передбачено, що особи, винні у порушенні лісового законодавства, зокрема, у незаконному видобуванні та пошкодженні дерев і чагарників, порушенні порядку заготівлі та вивезення деревини, порушенні інших вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, несуть встановлену законом дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність.
Відповідно до статті 107 цього кодексу підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, завдану ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.
За приписами статей 63, 64, 86, 89, 90 Лісового кодексу України організація і забезпечення охорони і захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів, зокрема від незаконних рубок, покладається на постійних лісокористувачів відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до п. 1.1. Положення про лісову охорону Сумського обласного комунального агролісогосподарського підприємства «Сумиоблагроліс», затвердженого рішенням Сумської обласної ради від 14.11.2001, лісова охорона підприємства ОКАП «Сумиоблагроліс» - спеціалізована служба, яка створена відповідно до рішення обласної ради і діє в межах лісового фонду ОКАП «Сумиоблагроліс», районних агролісогосподарських підприємств для організації і забезпечення здійснення комплексу спеціалізованих лісоохоронних, лісогосподарських, інженерно-технічних та інших заходів, спрямованих на збереження від знищення, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб, боротьбу з браконьєрством, а також розширене відтворення, раціональне використання лісосировинних ресурсів.
Згідно з п. 1.3. Положення, положення про лісову охорону Сумського обласного комунального агролісогосподарського підприємства «Сумиоблагроліс» регламентує обов'язки, права, порядок проходження служби, соціальний захист працівників лісової охорони, які працюють в ОКАП «Сумиоблагроліс» та районних агролісогосподарських підприємствах області, співзасновником яких є ОКАП «Сумиоблагроліс», та затверджується обласною радою.
Відповідно до п. 1.2 статуту та інформації з єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань засновником ДП «Лебединський агролісгосп» є Сумське обласне комунальне агролісогосподарське підприємство «Сумиоблагроліс».
Пунктом 1.4 вказаного Положення встановлено, що до складу лісової охорони входять працівники обласного комунального агролісогосподарського підприємства «Сумиоблагроліс», працівники агролісгоспів та агролісництв області, що входять до переліку посад лісової охорони, згідно з додатком, зокрема директор, головний лісничий, головний інженер, інженер лісового господарства, інженер лісових культур, інженер з охорони та захисту' лісу, лісничий, помічник лісничого, старший майстер лісу, майстер лісу, лісник дочірніх агролісогосподарських підприємств.
Пунктом п. 3.12 положення передбачено, що лісова охорона організовує та здійснює охорону лісів від самовільних порубів, пошкоджень, розкрадання та інших правопорушень.
Таким чином, як правильно зауважив суд першої інстанції, ДП «Лебединський агролісгосп», яке в розумінні ст. 17 Лісового кодексу України є постійним лісокористувачем, в порушення вимог ст. от. 19, 63, п. 5 ст. 64, ст. ст. 86, 89, 90 Лісового кодексу України та власного Статуту не забезпечило охорону і збереження лісових насаджень на підвідомчій території, тобто не забезпечивши належну охорону лісів допустило протиправну бездіяльність, наслідком якої стало незаконне вирубування дерев.
З огляду на зазначене та положення ст. ст. 105, 107 Лісового кодексу України, ст. ст. 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», відповідач, допустивши протиправну бездіяльність у вигляді невчинення дій, спрямованих на забезпечення охорони і збереження лісу від незаконних порубок на підвідомчій йому території земель лісового фонду, діяв неправомірно, що призвело до незаконного вирубування невстановленими особами 52 сироростучих дерев породи «Ясен звичайний», а відтак, відповідач на виконання вимог чинного законодавства має відшкодувати шкоду, заподіяну внаслідок допущення незаконної вирубки дерев.
Вказане узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у складі Касаційного господарського суду у постановах від 20.12.2018 у справі № 924/12/18, 24,04,2018 у справі № 910/6277/16, 15.02.2018 у справі № 927/1096/16, 20.08.2018 у справі № 920/1293/16, від 24,02.2021 у справі № 906/366/20 та у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 09.08.2018 у справі №909/976/17.
Виходячи з аналізу наведеної вище судової практики, враховуючи вимоги законодавства, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільне вирубування дерев, а також постійні лісокористувачі, вина яких полягає у допущенні та не перешкоджанні їх працівниками незаконному вирубуванню лісових насаджень (пошкодженню дерев) внаслідок неналежного виконання ними своїх службових обов'язків.
Тобто, проявом їх протиправної бездіяльності є незабезпечення охорони і захисту лісів, внаслідок чого відбувається вирубування дерев (пошкодження дерев) третіми (невстановленими) особами.
Аналогічними є висновки Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду при розгляді цієї категорії справ у постановах від 23.08.2018 у справі № 917/1261/17, 20.09.2018 у справі № 909/495/17, 07.06.2019 у справі № 914/1960/17 та у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суд від 09.08.2018 у справі № 909/976/17.
Слід зазначити, що відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.
Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди міститься у ст. 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювана школи та шкодою, вини. Отже, підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду.
Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
Протиправною поведінкою є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Причинний зв'язок виражає зв'язок протиправної поведінки і шкоди, що настала та полягає в тому, що: протиправна поведінка завжди передує в часі шкідливому результату, що настав; шкідливий результат є наслідком саме цієї протиправної поведінки.
Вина та протиправна поведінка відповідача полягає у тому, що всупереч вимог законодавства він не виконав обов'язок щодо охорони і збереження лісового фонду, внаслідок чого відбулось незаконне вирубування дерев, чим спричинено шкоду, визначену вищевказаним розрахунком Державної екологічної інспекції у Сумській області та арифметично підтверджену висновком експерта.
Факт вчинення протиправного діяння відповідачем підтверджується протоколом огляду місця події місця незаконної порубки дерев від 12.10.2022 з фото таблицею до нього, який проведений за участю майстрів лісу ДП «Лебединський агролісгосп» ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та підписаний ними без зауважень.
Також факт вчинення незаконної порубки дерев підтверджується протоколом допиту свідка заступника директора ДП «Лебединський агролісгосп» ОСОБА_1 від 19.10.2022, протоколами допиту майстрів лісу ДП «Лебединський агролісгосп» ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 від 26.10.2022 та 28.10.2022, протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 19.10.2022, а також нотаріально посвідченими заявами свідків ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , листом ВП №3 Сумського РУП ГУНП в Сумській області від 17.07.2024 № 10573/63/01-2024.
Відтак, наявний причинно-наслідковий зв'язок між поведінкою відповідача та заподіяною шкодою, який полягає у завданні шкоди навколишньому природному середовищу (незаконне вирубання дерев третіми особами) саме протиправною поведінкою відповідача (внаслідок протиправної бездіяльності - не виконання обов'язку щодо охорони і збереження лісу).
За викладених обставин, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.
Колегія суддів, перевіривши наявні в матеріалах справи докази як окремо, так і в їх сукупності, з урахуванням критерію вірогідності доказів, погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції враховуючи при цьому те, що відповідач в поданій апеляційній скарзі вказане не спростовано.
4. ВИСНОВКИ СУДУ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА:
4.1. висновки за результатами розгляду матеріалів справи
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на їх доведеність та обгрунтованість.
4.2. посилання на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції
Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18).
За приписами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
5. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ:
5.1. мотиви прийняття або відхилення аргументів, викладених учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу
Колегією суддів встановлено, що при вирішенні спору судом першої інстанції була надана належна оцінка доводам сторін та всебічно досліджено докази, як окремо, так і в їх сукупності, а тому доводи скаржника про неповне з'ясування судом обставин справи є необґрунтованими.
Аргументи скаржника про недопустимість доказів, наданих прокурором щодо визначення розміру шкоди судова колегія оцінює критично, оскільки такі докази в розумінні статті 77 Господарського процесуального кодексу України є допустимими, протилежного апелянтом не доведено.
Доводи відповідача стосовно відсутності доказів порушення саме ним лісового законодавства зокрема вчинення бездіяльності та порушення законодавства щодо охорони лісів судова колегія відхиляє як необґрунтовані та такі, що спростовуються встановленими обставинами справи, зокрема про те, що саме відповідач є постійним користувачем, який в силу вимог законодавства зобов'язаний відшкодувати шкоду, завдану навколишньому середовищу внаслідок незаконного вирубування дерев.
Усі інші доводи та міркування сторін судом апеляційної інстанції враховано, однак вони не спростовують наведених вище висновків суду та не можуть бути достатньою підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
6. ВИСНОВКИ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ:
Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається.
Рішення Господарського суду Сумської області від 29.04.2025 у справі № 920/1232/23 підлягає залишенню без змін.
Апеляційна скарга Лебединського дочірнього агролісогосподарського підприємства «Лебединський агролісгосп» на рішення Господарського суду Сумської області від 29.04.2025 у справі № 920/1232/23 задоволенню не підлягає.
7. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ:
Судові витрати у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги, згідно з ч. 1 ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Лебединського дочірнього агролісогосподарського підприємства «Лебединський агролісгосп» на рішення Господарського суду Сумської області від 29.04.2025 у справі № 920/1232/23 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Сумської області від 29.04.2025 у справі № 920/1232/23 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 920/1232/23 повернути до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення.
Сторони мають право оскаржити постанову в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів, відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України.
Повний текст постанови складено та підписано 25.08.2025 після виходу суддів з відпусток.
Головуючий суддя К.В. Тарасенко
Судді О.М. Сибіга
Г.П. Коробенко