79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"20" серпня 2025 р. Справа №914/1788/24
Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:
головуючого (судді-доповідача): Бойко С.М.,
суддів: Бонк Т.Б.,
Орищин Г.В.,
секретар судового засідання Бабій М.М.,
явка учасників справи:
від позивача: Залуцький В.Н.;
від відповідача: не з'явився,
розглянув заяву Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Злагода" б/н від 30.06.2025
про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу
у справі №914/1788/24
за позовом ОСОБА_1 , м. Хмельницький, Хмельницької області
до відповідача Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Злагода", м. Винники, Львівської області
про визнання частково недійсними рішень загальних зборів та скасування державної реєстрації
рішенням Господарського суду Львівської області від 11.12.2024 в задоволенні позову відмовлено повністю.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 25.06.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 б/н від 23.01.2025 - залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Львівської області від 11.12.2024 у справі №914/1788/24 - залишено без змін. Судовий збір за розгляд справи в апеляційному порядку покладено на апелянта.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач повідомив, що орієнтовна сума судових витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи в суді апеляційної інстанції складає 40 000,00 грн.
01.07.2025 від Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Злагода" до Західного апеляційного господарського суду через систему «Електронний суд» надійшла заява б/н від 30.06.2025 про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі №914/1788/24, в порядку ст.244 ГПК України щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь заявника 40 000 грн - витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції. До вказаної заяви відповідач долучив договір про надання правової допомоги №27.05/25, додаток 1 до договору та акт приймання-передачі наданих послуг від 30.06.2025.
Відповідно до ч.1 ст.244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч.3 ст.244 ГПК України).
Згідно з ч.4 ст.244 ГПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 07.07.2025 розгляд заяви Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Злагода" призначено в судовому засіданні на 20.08.2025.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 19.08.2025 задоволено заяву представника ОСОБА_1 - Залуцького В.Н. про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів та електронного цифрового підпису.
19.08.2025 від позивача до суду надійшло клопотання, в якому останній просить зменшити суму витрат на професійну правничу допомогу до 4 000,00 грн.
В судове засідання 20.08.2025 з'явився представник позивача, відповідач в судове засідання не з'явився.
Представник позивача заперечив проти задоволення заяви апелянта про стягнення 40 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу та просив зменшити розмір заявлених витрат до 4 000,00 грн, навівши при цьому доводи, аналогічні викладеним у його заяві про зменшення витрат на професійну правничу допомогу.
Розглянувши заяву Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Злагода" про ухвалення додаткової постанови, колегія суддів вирішила таку задоволити частково, з огляду на наступне:
Згідно з ч.1 ст.281 ГПК України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги ухвалює судові рішення у формі постанов згідно з вимогами, встановленими статтею 34 та главою 9 розділу III цього Кодексу, з урахуванням особливостей, зазначених у цій главі.
Відповідно до ч.1 ст.244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
В силу положень ч.4 ст.129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч.5 ст.129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Згідно з ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За змістом ч.1 ст.126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч.2 ст.126 ГПК України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст. 126 ГПК України).
Так, представництво інтересів позивача в апеляційному суді здійснювала адвокат Хабаль Жанна Михайлівна на підставі ордеру серія ВХ №1097588 від 27.05.2025.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи судом апеляційної інстанції в загальній сумі 40 000 грн відповідач надав суду наступні докази: копію договору про надання правової допомоги №27.05/25 та додаток 1 до договору, а також акт приймання-передачі наданих послуг від 30.06.2025 на загальну суму - 40 000,00 грн., з яких: 4 000,00 грн. за усне консультування відповідача; 8 000,00 грн. за ознайомлення з апеляційною скаргою; 12 000,00 грн. за підготовку відзиву на апеляційну скаргу; 16 000,00 грн. за участь в судових засіданнях у справі №914/1788/24 у Західному апеляційному господарському суді.
Відповідно до п.1.1 договору №27.05/25 про надання правової допомоги від 27.05.2025, укладеного між відповідачем Обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив "Злагода" (клієнт) та адвокатом Хабаль Ж.М. (виконавець), виконавець зобов'язується надати клієнту послуги з надання правової інформації, консультації з правових питань, складання процесуальних документів та представництво в суді інтересів клієнта у справі №914/1788/24, а останній зобов'язується прийняти надані послуги та оплатити їх у розмірі та порядку визначених цим договором.
Згідно з п.3.1 Договору за роботу виконану виконавцем клієнт здійснює оплату згідно умов викладених у Додатку №1 до цього договору, але не позбавляє клієнта права здійснювати оплату шляхом внесення авансових платежів в розмірі узгодженому сторонами.
У Додатку №1 до договору про надання правничої допомоги визначено види правової допомоги (послуг), одиниці їх виміру (години роботи адвоката), орієнтовний обсяг наданих послуг (у годинах), ціну за одну годину та попередню загальну вартість правничої допомоги (гонорар).
Зокрема, вказано такі послуги:
- усне консультування відповідача - 2 години, загальна вартість 4 000,00 грн (2 000,00 грн/год);
- ознайомлення з апеляційною скаргою - 4 години, загальна вартість 8 000,00 грн (2 000,00 грн/год);
- підготовка відзиву на апеляційну скаргу - 4 години, загальна вартість 12 000,00 грн (3 000,00 грн/год);
- участь у судових засіданнях у справі №914/1788/24 в Західному апеляційному господарському суді - 4 години, загальна вартість 16 000,00 грн (4 000,00 грн/год).
Загальна попередня вартість наданої правової допомоги становить 40 000,00 грн.
Згідно з п.3.2 договору, факт надання правової допомоги підтверджується Актом приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), у якому міститься детальний опис виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та здійснених ним витрат.
Відповідно до ст.1 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно з ст.19 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема є: 1) надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; 2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характер; 6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст.30 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 вказала, що гонорар може встановлюватися у формі фіксованого розміру або погодинної оплати. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Як вбачається з умов Додатку №1 до Договору №27.05/25 про надання правничої допомоги від 27.05.2025 сторони передбачили гонорар у формі погодинної оплати загальна сума якого становить 40 000 грн.
Як встановлено колегією суддів, під час розгляду справи апеляційним судом адвокатом Хабаль Ж.М. підготовлено та надіслано суду відзив на апеляційну скаргу на 4-х аркушах, а також здійснено представництво інтересів відповідача в 2-ох судових засіданнях (28.05.2025 та 25.06.2025), загальна тривалість яких становить 45 хв..
Відповідно до ч.4 ст.126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з ч.5 ст.126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч.6 ст.126 ГПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Від позивача до суду надійшло клопотання, в якому останній просить суд зменшити розмір витрат на правничу допомогу, заявлених ОК ЖБК «Злагода», з огляду на їх завищеність, необґрунтованість та неспівмірність.
Позивач зазначає, що в акті приймання-передачі наданих послуг від 30.06.2025 року адвокатом зазначено 2 години усного консультування відповідача у справі №914/1788/24 та 4 години на ознайомлення з апеляційною скаргою у тій же справі. На думку позивача такі послуги фактично охоплюються загальною послугою з підготовки відзиву на апеляційну скаргу, а отже, не можуть бути предметом окремого стягнення витрат на правничу допомогу. Така правова позиція підтверджується постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18 лютого 2025 року у справі №922/2830/23.
Крім того, у вказаному акті зазначено 4 години, витрачені на підготовку відзиву на апеляційну скаргу. Проте, така тривалість є безпідставною, оскільки правова позиція відповідача вже була сформована під час підготовки відзиву на позов, а правові аргументи є тотожними. Доказів щодо необхідності додаткового глибокого аналізу чи всебічного вивчення справи на апеляційній стадії не надано.
Також, за словами заявника, в акті вказано 4 години участі адвоката в судових засіданнях у Західному апеляційному господарському суді. Водночас, судове засідання, яке відбулось 25.06.2025 року, фактично тривало менше години. Отже, заявлена кількість часу не відповідає дійсності, а витрати у цій частині є завищеними.
З огляду на викладене, позивач вважає, що загальна сума витрат на професійну правничу допомогу не підтверджена належними доказами фактичного понесення та не є співмірною складності справи, кількості процесуальних дій, обсягу підготовлених документів та тривалості розгляду. У зв'язку з цим він просить суд зменшити суму витрат на правничу допомогу, яка підлягає відшкодуванню.
З урахуванням наведених у клопотанні доводів, апеляційний суд вважає їх обґрунтованими та такими, що заслуговують на увагу.
Суд погоджується, що заявлені до відшкодування послуги, зокрема усне консультування та ознайомлення з апеляційною скаргою, за своїм змістом є складовими підготовки відзиву, а отже, не можуть оцінюватися як окремі види правничої допомоги для цілей компенсації. Надмірність часу, зазначеного на підготовку відзиву, також є очевидною, враховуючи, що правова позиція у справі вже була сформована на етапі розгляду в суді першої інстанції та не зазнала істотних змін. Відсутність у матеріалах справи доказів додаткового аналізу або опрацювання нових правових підстав унеможливлює визнання заявленого часу як обґрунтованого.
Так само підлягає врахуванню посилання на невідповідність фактичної тривалості судового засідання заявленому часу участі адвоката. Зафіксований у матеріалах справи час проведення засідання (загалом 45 хвилин) свідчить про значно менший обсяг роботи, ніж зазначено в акті.
З огляду на викладене, апеляційний суд вважає за доцільне зменшити суму витрат на правничу допомогу з урахуванням вимог розумності, необхідності та співмірності, передбачених статтею 129 ГПК України.
Слід зазначити, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.5-7, ч.9 ст.129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.
За висновками Великої Палати Верховного Суду, які викладено в пунктах 33-34, 37 додаткової постанови від 07.07.2021 у справі №910/12876/19, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову з урахуванням складності та значення справи для сторін.
Також відповідно до усталеної практики Верховного Суду суд, вирішуючи питання про судові витрати та своєчасність подання доказів понесених додаткових витрат на професійну правничу допомогу, повинен враховувати, що:
-не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, а тому, вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 та від 16.11.2022 у справі №922/1964/21);
-при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20, постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц);
-суд зобов'язаний оцінити розмір адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (позиція викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі №916/2102/17, від 25.06.2019 у справі №909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі №922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі №915/237/18).
У постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023 у справі №914/2355/21 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Із урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи тощо.
Так, проаналізувавши подані представником відповідача докази на понесення витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в сумі 40 000 грн, беручи до уваги предмет спору, кількість документів, що знаходиться у матеріалах справи, незначну складність цієї справи, поведінку сторін, зміст та об'єм наданих адвокатом пояснень, виходячи із загальних засад цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності, принципу співмірності та розумності судових витрат, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої фактичності та неминучості) та розумності їх розміру, пропорційності до предмета спору та обсягу наданих послуг, враховуючи, що для суду не є обов'язковими зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, апеляційний господарський суд дійшов висновку не присуджувати відповідачу, на користь якого ухвалено судове рішення, всі його витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
Разом з тим, колегія суддів, керуючись критеріями обґрунтованості, пропорційності та розумності, дійшла висновку, що витрати відповідача на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції підлягають відшкодуванню відповідачем частково в сумі 7 000,00 грн. (з яких: 6 000,00 грн. - за підготовку відзиву на апеляційну скаргу на 4-х аркушах та 1 000,00 грн. - за участь адвоката у двох судових засіданнях (28.05.2025 та 25.06.2025), які не були тривалими). У відшкодуванні решти суми витрат суд відмовляє.
Керуючись ст.ст.123, 126, 129, 221, 244, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд,
заяву Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Злагода" б/н від 30.06.2025 про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Злагода" (79495, Львівська обл., м. Винники, вул. Звенигородська, 2-а, ЄДРПОУ 33894493) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн. за розгляд справи в суді апеляційної інстанції. В решті задоволення заяви - відмовити.
Місцевому господарському суду видати наказ в порядку ст. 327 ГПК України.
Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом строків передбачених ст. 288 ГПК України.
Повний текст додаткової постанови складено 29.08.2025.
Головуючий (суддя-доповідач) Бойко С.М.
Суддя Бонк Т.Б.
Суддя Орищин Г.В.