79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"19" серпня 2025 р. Справа №914/1489/21
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Бонк Т.Б.,
Суддів Бойко С.М.,
Якімець Г.Г.,
секретар судового засідання Шатан Т.О.
представники сторін:
позивача: Горбунов С.О., Горбунова О.Л.,
відповідача: Дяків В.Б.,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» б/н від 03.06.2025 (вх. суду від 04.06.2025 № 01-05/1715/25)
на ухвалу Господарського суду Львівської області від 26.05.2025 про відмову задоволені заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами (повну ухвалу підписано 29.05.2025, суддя Крупник Р.В.)
у справі № 914/1489/21
за позовом: Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго», м. Львів
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Олексюк Галини Йосифівни, м. Львів
про: стягнення вартості недоврахованої електричної енергії,
У провадженні Господарського суду Львівської області перебувала справа №914/1489/21 за позовом Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» до Фізичної особи-підприємця Олексюк Галини Йосифівни про стягнення вартості недоврахованої електричної енергії.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 10.07.2023 у справі № 914/1489/21, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 09.10.2023, у задоволенні позову відмовлено повністю, покладено на ПрАТ «Львівобленерго» судовий збір за подання позовної заяви, стягнуто з ПрАТ «Львівобленерго» на користь ФОП Олексюк Г.Й. 11 326,20 грн. за проведення судової експертизи.
Ухвалою Верховного Суду від 22.11.2023 відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі №914/1489/21 за касаційною скаргою ПрАТ «Львівобленерго» на постанову Західного апеляційного господарського суду від 09.10.2023 та рішення Господарського суду Львівської області від 10.07.2023.
Приватне акціонерне товариство «Львівобленерго» звернулось до суду першої інстанції з заявою про перегляд рішення суду у справі № 914/1489/21 за нововиявленими обставинами.
В обґрунтування поданої заяви позивач зазначив, що у ході розгляду справи № 914/1489/21 (як в суді першої, так і в суді апеляційної інстанції) він заявляв клопотання про проведення повторної комплексної судової експертизи, оскільки висновок експерта, наданий на виконання ухвали від 10.09.2021 та який був покладений в основу рішення від 10.07.2023, є неузгодженим та суперечливим. Разом з цим, суди відмовляли у задоволенні відповідних клопотань. Зважаючи на це, позивач звернувся до ННЦ «ІСЕ ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса» із заявою про проведення експертизи, на вирішення якої було поставлено ті самі питання, що і згідно із ухвалою суду від 10.09.2021.
Після набрання законної сили рішенням суду у справі №914/1489/21, на адресу ПрАТ «Львівобленерго» від ННЦ «ІСЕ ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса» надійшов висновок експерта № 21494 від 10.02.2025. Надані експертом відповіді відрізняються від тих, що викладені експертом у висновку, що був покладений в основу рішення від 10.07.2023. У зв'язку із цим, суд дійшов помилкових висновків щодо неможливості визначення вихідних даних для перевірки розрахунку недоврахованої електроенергії, що на думку позивача, є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 26.05.2025 у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» про перегляд рішення за нововиявленими обставинами у справі №914/1489/21 відмовлено.
Місцевий господарський суд дійшов висновку, що подана позивачем заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами спрямована на долучення до матеріалів справи нових доказів, які не були своєчасно подані під час розгляду цієї справи, а наведені в заяві доводи фактично зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції щодо оцінки доказів і встановлених на їх підставі обставин, тобто спрямовані на доведення необхідності переоцінки доказів і встановлення інших обставин, що згідно з частиною 4 статті 320 ГПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами.
Не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду, Приватне акціонерного товариства «Львівобленерго» звернулось до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 26.05.2025 у справі № 914/1489/21 та прийняти нове судове рішення, яким задоволити заяву позивача про перегляд рішення Господарського суду Львівської області від 10.07.2023 у справі № 914/1489/21 за нововиявленими обставинами.
Апелянт вважає, що станом на день постановлення оскаржуваної ухвали наявні нововиявлені обставини та існує доказ - висновок експерта № 21494 від 10.02.2025, який раніше не був доступний позивачу, однак такий доказ міг би призвести до іншого результату судового розгляду.
Скаржник зазначає, що такий доказ є суттєвим у цій справі та позивач не міг його надати суду раніше, оскільки судами неодноразово було відмовлено позивачу в задоволенні клопотань про призначення повторної судової експертизи у справі.
Фізична особа-підприємець Олексюк Галина Йосифівна відзиву на апеляційну скаргу не подала.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.06.2025 справу № 914/1489/21 розподілено колегії суддів у складі: головуючого судді Бонк Т.Б., суддів Бойко С.М. та Якімець Г.Г.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 09.06.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» б/н від 03.06.2025 (вх. суду від 04.06.2025 № 01-05/1715/25) на ухвалу Господарського суду Львівської області від 26.05.2025 про відмову задоволені заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами у справі № 914/1489/21.
Ухвалою суду від 23.06.2025 призначено справу №914/1489/21 до розгляду у судовому засіданні на 05.08.2025
Судове засідання 05.08.2025 не відбулося у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді-члена колегії Бойко С.М.
Ухвалою суду від 08.08.2025 призначено розгляд справи № 914/1489/21 на 19.08.2025.
У судовому засіданні 19.08.2025 представники апелянта підтримали доводи апеляційної скарги, представник відповідача заперечив такі доводи, сторони надали суду пояснення.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи.
Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) господарського судочинства відповідно до пункту 10 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним вважається строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.
При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (див. рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).
Таким чином, суд, враховуючи обставини справи, застосовує принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до зазначеної вище практики Європейського суду з прав людини.
Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну правову оцінку доводам, які містяться в апеляційній скарзі, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу першої інстанції залишити без змін, з огляду на таке.
Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, верховенство права (пункт 1 частини третьої статті 2 ГПК).
Одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, який, включає й дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності судового рішення. Згідно із цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі.
Відповідно до пункту 9 частини другої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов'язковість судового рішення.
Частиною першою статті 18 ГПК встановлено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження, порядок якого врегульовано статтею 320 ГПК.
За частиною першою статті 320 ГПК рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду (частина друга статті 320 Господарського процесуального кодексу України).
Наведений перелік підстав для перегляду судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами, визначений у частині другій статті 320 ГПК, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Частиною четвертою статті 320 ГПК встановлено, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Отже, нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.
До нововиявлених обставин належать факти об'єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є: існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи й ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; на час розгляду справи ці обставини об'єктивно не були та не могли бути відомі ні заявникові, ні суду, ні іншим учасникам господарського процесу; істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.01.2019 у справі №127/10129/17, у пункті 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.08.2022 у справі № 910/11027/18 зазначено, що не є нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці доказів, які вже оцінив суд у процесі розгляду справи. Крім того, судове рішення не можна переглядати у зв'язку з нововиявленими обставинами у разі, якщо обставини, передбачені процесуальним законом, відсутні, а також якщо ці обставини були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.
Так, рішення у даній справі набрало законної сили 09.10.2023, в той же час висновок експерта, на який позивач посилається як на підставу для перегляду рішення у справі № 914/1489/21 датований - 10.02.2025.
Слід зазначити, що під час розгляду справи судами було встановлено, що відповідачкою було здійснено самовільне підключення електроустановок до електричної мережі з порушенням схеми обліку, що підтверджується, зокрема, висновком експерта №7631/22-46 від 14.02.2023.
При постановленні судових рішень у цій справі висновок експерта №7631/22-46 від 14.02.2023 був оцінений як судом першої, так і судом апеляційної інстанції як належний та допустимий доказ.
Суд зазначає, що сам по собі висновок експерта №21494 від 10.02.2025 не може розцінюватися у якості нововиявленої обставини та не є доказом існування таких обставин, адже за своїх змістом він є новим доказом, позаяк такий з'явився вже після завершення розгляду справи № 914/1489/21 по суті та прийняття судом апеляційної інстанції постанови від 09.10.2023.
Поряд з тим, колегія суддів критично оцінює посилання апелянта на те, що судами неправомірно було відмовлено позивачу в задоволенні клопотань про призначення експертизи, позаяк позивач, який звернувся до суду за захистом свого порушеного права чи охоронюваного законом інтересу, ініціював судовий розгляд - не позбавлений права самостійно подати суду висновок експерта у визначені процесуальним законом строки.
Колегія суддів наголошує, що не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, виявлені після постановлення рішення суду (такий висновок викладено в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.08.2019 у справі № 920/1077/16, від 15.01.2020 у справі № 916/24/17).
Як неодноразово зазначав Верховний Суд, процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою формою судового процесу, що має свої особливості. Вона не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін; суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13).
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що заявником у заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами не обґрунтовано підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, передбачених статтею 320 ГПК України, а тому така заява не підлягає задоволенню.
Висновок апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги:
Відповідно до ч.1 ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
За приписами ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 276 ГПК України).
На підставі викладеного колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що ухвала Господарського суду Львівської області від 26.05.2025 у справі № 914/1489/21 ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і підстав для її скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника необґрунтовані і не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення.
Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює рішення, та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України). Відтак, згідно з ст. 129 ГПК України сплачений апелянтом судовий збір за подання апеляційної скарги слід залишити за скаржником.
Керуючись ст. ст. 86, 129, 236, 255, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» б/н від 03.06.2025 (вх. суду від 04.06.2025 № 01-05/1715/25) - залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 26.05.2025 у справі № 914/1489/21 - залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі ст.ст. 286-289 ГПК України.
4. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.
Повну постанову складено 01.09.2025.
Головуючий суддя Т.Б. Бонк
суддя С.М. Бойко
суддя Г.Г. Якімець