79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"27" серпня 2025 р. Справа №914/1496/24
м. Львів
Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:
головуючого (судді-доповідача): Бойко С.М.,
суддів: Бонк Т.Б.,
Якімець Г.Г.,
секретар судового засідання Бабій М.М.
явка учасників справи:
від позивача: Гузюк Н.І.;
від відповідача-1: не з'явився;
від відповідача-2: не з'явився;
від відповідача-3: не з'явився,
розглянув апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Колодій Євгенії Іванівни б/н від 09.05.2025,
на рішення Господарського суду Львівської області від 13.03.2025, суддя Ділай У.І., м.Львів, повний текст рішення складено 24.03.2025
у справі №914/1496/24
за позовом Львівської міської ради, м.Львів
до відповідача-1 товариства з обмеженою відповідальністю "Газавтосервіс Плюс", м.Львів
до відповідача-2 товариства з обмеженою відповідальністю "Атмосфера-Центр-К", м.Львів
до відповідача-3 фізичної особи - підприємця Колодій Євгенії Іванівни, м.Львів
про стягнення 550 459,57 грн. безпідставно збережених коштів,
Короткий зміст позовних вимог позивача
10.06.2024 Львівська міська рада звернулась до Господарського суду Львівської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Газавтосервіс Плюс", товариства з обмеженою відповідальністю "Атмосфера-Центр-К" та фізичної особи - підприємця Колодій Євгенії Іванівни з позовними вимогами про стягнення 550 459,57 грн. безпідставно збережених коштів.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачі - ТзОВ «Газавтосервіс Плюс», ФОП Колодій Є.І. та ТзОВ «Атмосфера-Центр-К» - у період з 14.01.2022 по 01.03.2024 здійснювали фактичне користування земельною ділянкою комунальної власності за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 4610136300:06:020:0286, площею 1,2351 га, без прийняття Львівською міською радою рішення про передачу цієї ділянки в оренду та без укладення відповідного договору оренди.
На підставі цього розраховано розмір збитків, завданих територіальній громаді м. Львова, які підлягають стягненню як безпідставно збережені кошти відповідно до статей 1212- 1214 Цивільного кодексу України.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Господарського суду Львівської області від 13.03.2025 задоволено позов Львівської міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю "Газавтосервіс Плюс", товариства з обмеженою відповідальністю "Атмосфера-Центр-К" та фізичної особи-підприємця Колодій Є.І. про стягнення безпідставно збережених коштів.
Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Газавтосервіс Плюс" на користь Львівської міської ради 318 830,65 грн. безпідставно збережених коштів у зв'язку з користуванням земельною ділянкою комунальної власності (кадастровий номер 4610136300:06:020:0286) за період з 14.01.2022-14.02.2024 без правовстановлюючих документів та 4 780, 74 грн. судового збору.
Стягнуто з фізичної особи-підприємця Колодій Є.І. на користь Львівської міської ради 212 215,34 грн. безпідставно збережених коштів у зв'язку з користуванням земельною ділянкою комунальної власності (кадастровий номер 4610136300:06:020:0286) за період з 14.01.2022-18.04.2023 без правовстановлюючих документів та 3 187,17 грн. судового збору.
Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Атмосфера-Центр-К" на користь Львівської міської ради 19 413,58 грн. безпідставно збережених коштів у зв'язку з користуванням земельною ділянкою комунальної власності (кадастровий номер 4610136300:06:020:0286) за період з 15.02.2024-01.03.2024 без правовстановлюючих документів та 288,99 грн судового збору.
Рішення суду обґрунтовано тим, що земельна ділянка площею 1,2351 га, з кадастровим номером 4610136300:06:020:0286, є сформованою та належить до земель комунальної власності. Відповідачі користувалися цією ділянкою без належної правової підстави, не уклавши договорів оренди, та не сплачували орендну плату за фактичне користування.
Суд встановив, що таке користування земельною ділянкою порушує право територіальної громади як власника на отримання доходу від земельних ресурсів.
Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка без достатньої правової підстави набула або зберегла майно (у цьому випадку - грошові кошти у вигляді несплаченої орендної плати), зобов'язана його повернути.
Розмір безпідставно збережених коштів визначено на підставі витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки. Розмір плати визначено у розмірі 3% від нормативної оцінки згідно з ухвалою Львівської міської ради № 1995 від 25.05.2017. Відповідачі не надали доказів, що спростовують наведений позивачем розрахунок або контррозрахунку. За результатами перевірки розрахунку позивача щодо стягнення 550 459,57 грн суд дійшов висновку про його обґрунтованість.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та заперечення позивача
12.05.2024 до Західного апеляційного господарського суду через систему "Електронний суд" надійшла апеляційна скарга фізичної особи-підприємця Колодій Євгенії Іванівни б/н від 09.05.2025 на рішення Господарського суду Львівської області від 13.03.2025 в справі №914/1496/24.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення Господарського суду Львівської області від 13.03.2025, яким задоволено позов Львівської міської ради до ТОВ «Газавтосервіс Плюс», ТОВ «Атмосфера-центр-К» та ФОП Колодій Є.І. про стягнення 550 459,57 грн. безпідставно збережених коштів, є незаконним і необґрунтованим, оскільки суд першої інстанції помилково залучив Колодій Є.І. як відповідача, не врахувавши, що фактичними користувачами земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , були лише ТОВ «Газавтосервіс Плюс» та ТОВ «Атмосфера-центр-К».
Крім того, позивачем не доведено використання земельної ділянки Колодій Є.І. у підприємницькій діяльності.
Згідно з матеріалами справи, Колодій Є.І. набула у власність нежитлові будівлі Б-1, Д-1, А-2 у період з 23 червня 2009 року до 5 лютого 2010 року на підставі договорів купівлі-продажу, тоді як її державна реєстрація як фізичної особи-підприємця відбулася лише 16 червня 2016 року, тобто значно пізніше набуття нерухомого майна у власність.
У зв'язку з цим суд першої інстанції помилково залучив Колодій Є.І. як відповідача, чим порушив правила підвідомчості господарського суду.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу б/н від 16.06.2025 (вх. № ЗАГС 01-04/4744/25 від 17.06.2025) в якому заперечив доводи апелянта, просив суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення Господарського суду Львівської області від 13.03.2025 в справі №914/1496/24 залишити без змін.
Відповідачі-2,3 своїм правом, передбаченим ч.1 ст. 263 ГПК України, не скористались, відзиву на апеляційну скаргу не подали.
Рух справи в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.05.2025 справу №914/1496/24 розподілено колегії суддів у складі: головуючого судді Бойко С.М., суддів Бонк Т.Б., Якімець Г.Г..
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 19.05.2025 з підстав, що визначені ч. 2 ст. 260 ГПК України апеляційну скаргу фізичної особи- підприємця Колодій Євгенії Іванівни б/н від 09.05.2025 на рішення Господарського суду Львівської області від 13.03.2025 у справі №914/1496/24 залишено без руху.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 28.06.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою фізичної особи- підприємця Колодій Євгенії Іванівни б/н від 09.05.2025 на рішення Господарського суду Львівської області від 13.03.2025 у справі №914/1496/24.
Ухвалою від 19.06.2025 призначено справу №914/1496/24 до розгляду у судовому засіданні на 06.08.2025.
Судове засідання 06.08.2025 не відбулось у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю головуючого судді Бойко С.М. з 05.08.2025 по 07.08.2025 включно.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 08.08.2025 призначено справу №914/1496/24 до розгляду у судовому засіданні на 27.08.2025.
У судове засідання 27.08.2025 з'явився представник позивача, відповідачі-1,2,3 в судове засідання не з'явились, хоча належним чином був повідомлений про дату час та місце розгляду справи в порядку, визначеному ч.5 ст. 242, ст. 285 ГПК України, що підтверджується списком розсилки поштової кореспонденції.
У судовому засіданні суд заслухав міркування представника позивача щодо можливості розгляду справи по суті за відсутності відповідачів-1,2,3, які в судове засідання не з'явилися, яка не заперечила проти розгляду справи за відсутності відповідачів.
Представник позивача заперечила проти задоволення апеляційної скарги, просила рішення суду першої інстанції залишити без змін. При цьому наводила доводи, аналогічні викладеним у відзиві на апеляційну скаргу.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи.
Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) господарського судочинства відповідно до пункту 10 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним вважається строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.
При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (див. рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).
Таким чином, суд, враховуючи обставини справи, застосовує принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до зазначеної вище практики Європейського суду з прав людини.
Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанції
На підставі звернення ТзОВ "Газавтосервіс плюс" та ФОП Є.І.Колодій ухвалою Львівської міської ради від 22.03.2018 №3238 «Про надання ТзОВ "Газавтосервіс плюс" та ФОП Колодій Є. І. дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_1» надано товариству з обмеженою відповідальністю "Газавтосервіс плюс" та фізичній особі-підприємцю Колодій Євгенії Іванівні дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 1,2351 га на АДРЕСА_1 для обслуговування нежитлових будівель за рахунок земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
Ухвалою Львівської міської ради від 29.11.2018 № 4340 внесено зміни до ухвали міської ради від 22.03.2018 № 3238 замінивши у назві та тексті слова "товариство з додатковою відповідальністю "Газавтосервіс" словами "товариство з обмеженою відповідальністю "Газавтосервіс плюс" у відповідних відмінках.
Ухвали Львівською міською ради щодо передачі в оренду товариству з обмеженою відповідальністю "Газавтосервіс плюс" зазначеної земельної ділянки не приймалося.
19.04.2023 ФОП Колодій Є. І. відчужила об'єкти нерухомого майна ТзОВ "Газавтосервіс плюс".
15.12.2023 Управлінням державного контролю за використанням та охороною земель департаменту містобудування Львівської міської ради було проведено обстеження земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 та встановлено, що ТзОВ "Газавтосервіс плюс" та ТзОВ "Атмосфера-Центр-К" фактично використовують земельну ділянку площею 1,2351 га (кадастровий номер 4610136300:06:020:0286) для обслуговування будівель та споруд, в яких здійснюється підприємницька діяльність, пов'язана з отриманням прибутку (об'єкти дорожнього сервісу) на АДРЕСА_1 за відсутності відповідного рішення органу місцевого самоврядування про її надання в користування (оренду) та за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки. Також під час обстеження встановлено, що земельна ділянка частково засмічена металобрухтом та автомобільними шинами. На земельній ділянці здійснюється розміщення вантажної техніки. Доступ до земельної ділянки частково обмежений бетонним парканом та металевими воротами.
Також позивач зазначив, що ТОВ «Атмосфера-Центр-К» розміщено на зазначеній земельній ділянці комунальної власності цистерни для зберігання та продажу газу пропан-бутан, на підставі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним виданої Головним управлінням ДПС у Львівській області N613030314201900234 від 01.07.2019 строком до 01.07.2024 та розміщено тимчасову металеву споруду «КАСА» де здійснюється розрахунок за продаж пального.
За результатами обстеження управлінням державного контролю за використанням та охороною земель складено акт обстеження земельної ділянки від 15.12.2023 №435 та вимогу №2412-вих-6848 від 18.01.2024, які скеровувались на адресу ТзОВ «Газавтосервіс Плюс».
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 24.04.2024 №375845270 на АДРЕСА_1 в приватній власності ТзОВ «Газавтосервіс Плюс» до 14.02.2024 перебували об'єкти нерухомого майна: нежитлові будівлі: літ."А-2" заг. пл, 412,8 кв. м; літ. "Б-1" заг.пл. 963,4 кв.м; літ."В-1" заг.пл. 665,8 кв. м; літ.Т-1" заг.пл. 639,9 кв.м.; літ."Д-1" заг. пл. 214,2 кв, м: та нежитлова будівля: заг.пл. 424,6 кв.м (дата набуття права приватної власності з 21.06.2018 та 19.04.2023).
У приватній власності ТзОВ «Атмосфера-Центр-К» з 14.02.2024 (дата набуття права приватної власності) перебувають об'єкти нерухомого майна: нежитлові будівлі: літ."А-2" заг. пл. 412,8 кв.м; літ. "Б-1" заг.пл. 963,4 кв.м; літ."В-1" заг.пл. 665,8 кв. м; літ."Г-1" заг.пл. 639,9 кв.м; літ."Д-1" заг. пл. 214,2 кв. м: Е-1 заг.пл. 424,6 кв.м.
Згідно з інформації з витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 25.04,2024 № НВ-9937825782024 (кадастровий номер 4610136300:06:020:0286), нормативно грошова оцінка становить 19944526,36 грн.
Позовні вимоги враховують період використання земельних ділянок без правовстановлюючих документів з 14.01.2022 по 01.03.2024.
Відповідно до ухвали Львівської міської ради № 1995 від 25.05.2017 «Про затвердження Порядку продажу земельних ділянок комунальної власності та нарахування орендної плати за землю у м. Львові», затверджено порядок продажу земельних ділянок комунальної власності та нарахування орендної плати за землю у м. Львові. Пунктом 5 ухвали встановлено, що ця ухвала набирає чинності з 01.01.2018.
Пунктом 3.4. Розділу 3 вказаного Порядку визначено, підставою для визначення розміру орендної плати за землю є ухвала міської ради про надання земельної ділянки в оренду з обов'язковим визначенням категорії земель та цільового призначення земельної ділянки (відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель) та витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за поточний рік.
Відповідно до п. п. 3.5.1. Розділу 3 Порядку встановлено, що річний розмір орендної плати встановлюється у розмірі 3 відсотки від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, за винятком, коли розмір орендної плати за землю визначений ухвалою міської ради про надання земельної ділянки в оренду або протоколом аукціону (у разі набуття права оренди на земельну ділянку на конкурентних засадах) та для земельних ділянок, використання яких вказано у пунктах 3.6 - 3.19 цього Порядку.
Відповідно до розрахунку недоотриманих коштів міським бюджетом з плати за землю внаслідок використання земельної ділянки без документів, наданого управлінням земельних ресурсів департаменту природних ресурсів, будівництва та розвитку громад Львівської міської ради, розмір збитків, завданих власнику землі за користування відповідачем земельною ділянкою площею 1,2351 га (кадастровий номер: 4610136300:06:020:0286) на АДРЕСА_1, за період з 14.01.2022 по 01.03.2024 становить 836 534,24 грн.
ТзОВ "Газавтосервіс Плюс" здійснював сплату земельного податку за користування земельною ділянкою за кадастровим номером 4610136300:06:020:0286 за період з 14.01.2022 по 14.04.2024 та ТзОВ "Атмосфера-Центр-К" з 15.02.2024 за ставкою земельного податку у розмірі 1%.
Разом з тим, за період 14.01.2022 по 18.04.2023. фактичними землекористувачами за адресою: АДРЕСА_1 були ТзОВ «Газавтосервіс Плюс» та ФОП Колодій Є.І., отже сума коштів за вказаний період підлягає розподілу між ТзОВ «Газавтосервіс Плюс» та ФОП Колодій Є.І.
Відповідно до детального розрахунку суми недоотриманих коштів міським бюджетом з плати за землю внаслідок використання земельної ділянки без документів, наданого управлінням земельних ресурсів департаменту природних ресурсів, будівництва та розвитку громад Львівської міської ради, розмір збитків, завданих власнику землі за користування відповідачем земельною ділянкою площею 1,2351 га (кадастровий номер: 4610136300:06:020:0286) на АДРЕСА_1, за період з 14.01.2022 по 19.04.2024 становить 456 377,08 грн.
У зв'язку з тим, що за період з 14.01.2022 по 18.04.2023 на спірній земельній ділянці у ТОВ «Газавтосервіс Плюс» перебували будівлі площею 1830,3 а у ФОП Колодій Є.І площею 1590,4 кв.м. то сума розрахунку суми недоотриманих коштів міським бюджетом у сумі 456 377,08 грн підлягає розподілу пропорційно відповідно до загальної площі об'єктів нерухомого майна, що розташовані за земельній ділянці та суми нарахованих коштів. Отже, у власності ТОВ «Газавтосервіс Плюс» перебувало 53,5% об'єктів нерухомого майна на земельній ділянці кадастровим номером 4610136300:06:020:0286 (1830,3 * 100% : 3420,7), а у ФОП Колодій Є.І. - 46,5 % ( 1590,4* 100% : 3420,7).
Таким чином, стягнення суми у розмірі 456 377,08 грн. підлягає розподілу відповідно до відсоткового співвідношення об'єктів нерухомого майна на земельній ділянці, що перебували між ТзОВ «Газавтосервіс Плюс» та ФОП Колодій і розрахунок виглядає наступним чином:
-ТзОВ «Газавтосервіс Плюс» за фактичне використання земельної ділянки з 14.01.2022 по 18.04.2023 повинно сплатити 244161,74 грн (456 377,08 грн *- 53,5%),
-ФОП Колодій Є.І. за фактичне використання земельної ділянки з 14.01.2022 по 18.04.2023 повинен сплатити 212 215,34 грн (456 377,08 грн * 46,5 %).
Відповідно до листа Головного управління ДПС у Львівській області від 03.04.2024 № 1.8-13668-24 за період позовних вимог від ТзОВ "Газавтосервіс Плюс" надійшло 279 697,91грн земельного податку та від ТзОВ "Атмосфера-Центр-К" 6376,76грн земельного податку за користування земельною ділянкою за кадастровим номером 4610136300:06:020:0286 площею 1,2351 га за адресою: АДРЕСА_1.
Остаточна сума, що підлягає сплаті за ТзОВ "Газавтосервіс Плюс" за фактичне використання земельної ділянки з 14.01.2022 по 18.04.2023 становить 84 668,4 грн (244 161,74грн нараховано - 159 493,34 грн сплачена земельним податком), а за період з 19.04.2023 по 14.02.2024 становить 234 162,25 грн. Загальна сума з 14.01.2022- 14.02.2024 складає 318 830,65 грн.
Відповідно до листа управління адміністрування місцевих та залучених фінансів від 01.08.2024, за період 14.01.2022 по 18.04.2023 від ФОП Колодій Є.І. коштів за користування земельною ділянкою в бюджет Львівської міської ради не надходило.
Остаточна сума, що підлягає сплаті за ФОП Колодій Є.І. за фактичне використання земельної ділянки з 14.01.2022 по 18.04.2023 становить 212 215,34грн.
За розрахунком позивача загальна сума заборгованості ТзОВ "Атмосфера-Центр К" за період з 15.02.2024 по 01.03.2024 становить 19 413,58 грн (25 790,34 грн нарахованого податку - 6 376,76 грн сплаченого земельного податку).
Спір виник внаслідок несплати відповідачами відповідних платежів за користування земельною ділянкою комунальної власності. Отже, Львівська міська рада подала позов про стягнення з відповідачів безпідставно збережених коштів на загальну суму 550459,67грн.
Норми права та висновки, якими суд апеляційної інстанції керувався при прийнятті постанови.
Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Предметом апеляційного оскарження є рішення Господарського суду Львівської області від 13.03.2025 щодо стягнення з ФОП Колодій Є.І. безпідставно збережених коштів у розмірі 212 215,34 грн за користування земельною ділянкою комунальної власності без правовстановлюючих документів у період з 14.01.2022 по 18.04.2023.
Відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси і континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Суб'єктами права на землі комунальної власності, згідно з статтею 80 Земельного кодексу України, є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.
Статтями 7, 140, 142 Конституції України та ст. ст. 16, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування, функціонування якого гарантується державою, є рухоме і нерухоме майно, доходи міських бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах.
Згідно з ст. ст. 26, 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та ст. 12 Земельного кодексу України до компетенції сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, зокрема розпорядження землями територіальних громад, здійснення контролю за додержанням земельного природоохоронного законодавства, використання і охороною земель, вирішення земельних спорів та інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
Частиною 5 ст. 60 цього Закону визначено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності.
Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України та п. 14.1.147. ст.14 Податкового кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Плата за землю - це обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Земельним податком є обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин). Отже, законодавець розмежовує поняття «земельний податок» та «орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності» в залежності від правових підстав передання прав землекористування такими ділянками.
Відповідно до статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Відповідно до частини 2 статті 152 Земельного кодексу України (надалі - ЗК України) власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, відшкодування завданих збитків.
Згідно зі ст. 1212 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження відбулось за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
Для кондиційних зобов'язань наявність вини набувача (зберігача) майна не є необхідною обставиною. Визначальним є наявність факту неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.
Таким чином обов'язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності. Набувач має обов'язок повернути майно, яке він безпідставно набув (зберігав), або його вартість.
Кваліфікація спірних правовідносин як зобов'язань у зв'язку із набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави, означає необхідність застосування норм, передбачених ст.ст. 1212-1214 Цивільного кодексу України та правових наслідків дій/бездіяльності відповідача у вигляді збереження (заощадження) у себе відповідних сум орендної плати.
Такі висновки суду відповідають, викладеним у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17, від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, у постановах Верховного Суду від 12.04.2019 у справі № 922/981/18, від 05.08.2022 у справі № 922/2060/20.
Як встановлено судами, за період з 14.01.2022 по 18.04.2023 фактичними землекористувачами спірної земельної ділянки були ТзОВ «Газавтосервіс Плюс» та ФОП Колодій Є.І..
Докази наявності чинних договорів чи іншої правової підстави користування, які укладені з міською радою за період з 14.01.2022 по 18.04.2023, - відсутні.
Таким чином, відповідач-3, як фактичний користувач земельної ділянки - землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення для розміщення виробничих об'єктів по обслуговуванню кар'єру, площею 1,2351 га з кадастровим номером 4610136300:06:020:0286, без достатньої правової підстави зберіг в себе кошти, які мав заплатити за користування нею її власнику. Такими діями відповідач-3 порушив право позивача (власника земельної ділянки) на отримання вказаних коштів. Це право позивача підлягає захисту в судовому порядку на підставі ст. 1212 Цивільного Кодексу України.
Відновлення порушених прав позивача за таких обставин і в такий спосіб не створює для відповідача-3 жодних необґрунтованих, додаткових або негативних наслідків, оскільки предметом позову є стягнення грошових коштів, які останній мав би сплатити за звичайних умов як і фактичний добросовісний землекористувач.
Для вирішення спору суду необхідно встановити такі обставини справи: формування земельної ділянки, фактичне, без правових підстав користування відповідачем земельними ділянками, правильність нарахування.
Щодо формування земельної ділянки.
Згідно з ч. 1 ст. 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 9 ст. 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.
Земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі (постанова Верховного Суду від 05 серпня 2022 року у справі № 922/2060/20). Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 16.06.2021 у справі № 922/1646/20 та від 04.03.2021 у справі № 922/3463/19.
Згідно з матеріалами справи земельній ділянці - землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення для розміщення виробничих об'єктів по обслуговуванню кар'єру, площею 1,2351га з кадастровим номером 4610136300:06:020:0286, що свідчить про те, що відповідна ділянка є сформованою.
Щодо користування відповідачем-3 земельною ділянкою без правових підстав,
судами встановлено, що в період з 14.01.2022 по 18.04.2023 спірною земельною ділянкою фактично користувалися ТзОВ «Газавтосервіс Плюс» та Колодій Є.І.. Жоден із зазначених користувачів не мав чинного договору чи іншої правової підстави користування земельною ділянкою.
Щодо розміру безпідставно збережених коштів за період з 14.01.2022 по 18.04.2023.
Відповідно до пункту 289.1 статті 289 Податкового Кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок на 1 січня поточного року, за певною формулою (пункт 289.2 статті 289 Податкового Кодексу України).
Отже, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який у будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено приписами підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового Кодексу України.
Статтею 13 Закону України «Про оцінку земель» регламентовано, що для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності нормативна грошова оцінка земель проводиться обов'язково. Нормативно-грошова оцінка земельних ділянок розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5 - 7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7 - 10 років (стаття 18 Закону України «Про оцінку земель»).
Відповідно до статті 20 Закону України «Про оцінку земель» за результатами … нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.
Частиною 2 статті 20 Закону України «Про оцінку земель» передбачено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Згідно з положеннями частини 3 статті 23 цього Закону Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру.
При стягненні безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, нарахування мають здійснюватися позивачем не самостійно (шляхом арифметичного розрахунку без проведення нормативної грошової оцінки землі), а виключно на підставі витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель (постанови Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 922/902/18, від 08.08.2019 у справі № 922/1276/18, від 01.10.2019 у справі № 922/2082/18, від 06.11.2019 у справі № 922/3607/18).
При цьому, чинне законодавство не містить обґрунтування обов'язковості надання витягу з технічної документації за кожен календарний рік упродовж спірного періоду, формування такого здійснюється автоматично в режимі реального часу, тобто на час звернення заявника, у зв'язку з чим програмним забезпеченням і чинним законодавством не передбачено формування вказаних витягів на певну дату, яка вже минула (вказаний правовий висновок викладено у постанові ВС від 29.05.2020 у справі № 922/2843/19).
Верховний Суд у справі № 922/2060/20 вказує, що «витяг може бути доказом проведення оцінки та визначати дані про акту оцінку як на момент його видачі, так за попередній період, за умови, що нормативно-грошова оцінка була сталою і не зазнала змін у цей період».
Згідно з витягом із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 25.04,2024 № НВ-9937825782024, нормативна грошова оцінка становить 19944526,36 грн.
Відповідно до листа Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 11.04.2024 № 0-13-0.91-1444/15-24 нормативна грошова оцінка земельної ділянки (кадастровий номер 4610136300:06:020:0286) за 2023 рік становить 1081,21 грн за 1 м кв., за 2022 рік становить 940,18 грн за 1 м кв., за 2021 рік становить 854,71 грн за 1 м кв.
Відповідно до ухвали Львівської міської ради № 1995 від 25.05.2017 «Про затвердження Порядку продажу земельних ділянок комунальної власності та нарахування орендної плати за землю у м. Львові», затверджено порядок продажу земельних ділянок комунальної власності та нарахування орендної плати за землю у м. Львові. Пунктом 5 ухвали встановлено, що ця ухвала набирає чинності з 01.01.2018.
Пунктом 3.4. Розділу 3 вказаного Порядку визначено, підставою для визначення розміру орендної плати за землю є ухвала міської ради про надання земельної ділянки в оренду з обов'язковим визначенням категорії земель та цільового призначення земельної ділянки (відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель) та витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за поточний рік.
Відповідно до п. п. 3.5.1. Розділу 3 Порядку встановлено, що річний розмір орендної плати встановлюється у розмірі 3 відсотки від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, за винятком, коли розмір орендної плати за землю визначений ухвалою міської ради про надання земельної ділянки в оренду або протоколом аукціону (у разі набуття права оренди на земельну ділянку на конкурентних засадах) та для земельних ділянок, використання яких вказано у пунктах 3.6 - 3.19 цього Порядку.
Враховуючи вищевикладене, відповідач-3 за період з 14.01.2022 по 18.04.2023 має сплатити 212 215,34 грн в повернення позивачу безпідставно збережених коштів.
Апеляційний суд, перевіривши наданий розрахунок за період з 14.01.2022 по 18.04.2023 щодо стягнення безпідставно збережених коштів з ФОП Колодій Є.І. за наявними у справі матеріалами, погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що такий розрахунок відповідає правовим приписам щодо визначення розміру стягнення коштів у спірних правовідносинах.
В спростування доводів апелянта про те, що судом першої інстанції безпідставно залучено ФОП Колодій Є.І. як відповідача, слід зазначити, що наведені апелянтом доводи не відповідають матеріалам справи та не враховують фактичний характер правовідносин між сторонами.
З матеріалів справи вбачається, що на підставі звернень ТОВ «Газавтосервіс Плюс» та ФОП Колодій Є.І., Львівською міською радою ухвалою від 22.03.2018 № 3238 надано дозвіл на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_1. Цей дозвіл був наданий одночасно як ТОВ «Газавтосервіс Плюс», так і ФОП Колодій Є.І., що підтверджує обізнаність та зацікавленість останніх у набутті прав на землю та свідчить про їх фактичну участь у правовідносинах, пов'язаних з використанням цієї земельної ділянки.
Протягом періоду з 14.01.2022 по 18.04.2023 право власності на об'єкти нерухомого майна, розташовані на спірній земельній ділянці, зареєстровано за ТОВ «Газавтосервіс Плюс» та Колодій Є.І. При цьому, загальна площа об'єктів нерухомості становила 3 420,7 кв.м., з яких 1 830,3 кв.м. належали ТОВ «Газавтосервіс Плюс», а 1 590,4 кв.м. - Колодій Є.І. Це свідчить про фактичне користування земельною ділянкою зазначеними особами у визначений період.
У зв'язку з тим, що за період з 14.01.2022 по 18.04.2023 у «Газавтосервіс Плюс» на земельній ділянці з кадастровим номером 4610136300:06:020:0286 перебували будівлі площею 1830,3 кв.м., а у ФОП Колодій Є.І площею 1590,4 кв.м. то сума коштів за користування земельною ділянкою у сумі 456 377,08 грн. була розподілена пропорційно відповідно до загальної площі об'єктів нерухомого майна, що розташовані за земельній ділянці.
Посилання апелянта на те, що не встановлено використання земельної ділянки ФОП Колодій Є.І. у підприємницькій діяльності, спростовуються наступними доказами.
Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, Колодій Є.І. є фізичною особою-підприємцем. У графі «Дата та номер запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, підстава внесення» відповідна інформація відсутня, отже, статус ФОП Колодій Є.І. не припинений.
Крім цього, основними видами діяльності ФОП Колодій Є.І. є: 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (основний) 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур 01.24 Вирощування зерняткових і кісточкових фруктів 01.50 Змішане сільське господарство 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві 56.30 Обслуговування напоями 56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування 55.10 Діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщування 56.21 Постачання готових страв для подій 56.29 Постачання інших готових страв 55.20 Діяльність засобів розміщування на період відпустки та іншого тимчасового проживання 55.90 Діяльність інших засобів тимчасового розміщування 82.30 Організування конгресів і торговельних виставок.
Згідно з ч. 1 ст. 3 ГК України господарська діяльність - це діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку.
Статтею 42 ГК України визначено, що підприємництвом є самостійна, ініціативна, систематична господарська діяльність, яка здійснюється на власний ризик з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах вже визначала співвідношення понять фізичної особи та ФОП та їх правового статусу, оскільки вирішення питання про юрисдикційність спору залежить від того, який статус у спірних правовідносинах має відповідач.
Тобто для встановлення факту користування відповідачем земельною ділянкою з метою здійснення господарської, зокрема підприємницької, діяльності потрібно встановити факт ведення діяльності ним як ФОП на цій земельній ділянці, спрямованої на виготовлення та реалізацію, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру.
Аналогічний висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 15 травня 2019 року у справі №686/19389/17 та від 09 жовтня 2019 року у справі за №209/1721/14-ц, від 12.06.2018 у справі №922/3204/17, від 03.10.2018 у справі №904/1182/17.
Управлінням державного контролю за використанням та охороною земель департаменту містобудування Львівської міської ради 15.12.2023 було зафіксовано факт використання земельної ділянки ТОВ «Газавтосервіс Плюс» та ТОВ «Атмосфера-Центр-К» для здійснення господарської діяльності, пов'язаної з отриманням прибутку. Така діяльність включала обслуговування об'єктів дорожнього сервісу на АДРЕСА_1 без укладеного договору оренди землі.
Слід враховувати, що 19.04.2023 Колодій Є.І. відчужила належні їй об'єкти нерухомості на користь ТОВ «Газавтосервіс Плюс», співвласником якого вона є. Це свідчить про тісний взаємозв'язок між Колодій Є.І. та юридичною особою, що підтверджує їх фактичне користування земельною ділянкою.
Враховуючи вищевикладене, посилання апелянта на те, що Колодій Є.І. набула право власності на нерухоме майно ще до державної реєстрації її як фізичної особи-підприємця, не має правового значення для оцінки характеру її фактичної діяльності у спірний період. Важливим є не момент набуття права власності, а спосіб використання нерухомого майна після набуття статусу ФОП. Колодій Є.І. зареєстрована як фізична особа-підприємець з 16.06.2016 року, а в Єдиному державному реєстрі відсутні записи про припинення її підприємницької діяльності. У період з 14.01.2022 по 18.04.2023 вона фактично використовувала земельну ділянку для обслуговування власних об'єктів нерухомості загальною площею 1 590,4 кв.м, при цьому здійснюючи діяльність, що має ознаки підприємницької. Наявність зареєстрованого статусу ФОП та використання об'єктів нерухомого майна для ведення господарської діяльності свідчать про правомірність залучення Колодій Є.І. як відповідача в даній справі вудом першої інстанції.
У Постановах Великої Палати Верховного Суду у справі № 916/1261/18 від 03.07.2019 та №916/385/19 від 25.02.2020 року зазначено, що спір виникає з приводу майна, що належить фізичній особі на праві приватної власності, але використовується нею в підприємницькій діяльності, є господарськими.
Доводи апелянта щодо порушення правил юрисдикції є необґрунтованими, оскільки предметом спору є стягнення безпідставно збережених коштів за фактичне користування земельною ділянкою, що перебуває у комунальній власності, суб'єктами господарювання - юридичною особою (ТОВ «Газавтосервіс Плюс») та фізичною особою-підприємцем (Колодій Є.І.). Відповідно до усталеної судової практики Великої Палати Верховного Суду, у випадках, коли фізична особа використовує майно, що перебуває у її власності, для здійснення підприємницької діяльності, спір набуває господарсько-правового характеру. У цій справі встановлено, що спірна земельна ділянка використовувалась двома відповідачами саме у межах їх господарської діяльності, що підтверджено матеріалами справи. Отже, спір у цій справі є таким, що підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
Враховуючи викладені вище обставини, апеляційний суд погоджується з рішенням суду першої інстанції про задоволення позовних вимог позивача в частині стягнення з ФОП Колодій Є.І. безпідставно збережених коштів у розмірі 212 215,34 грн.
Беручи до уваги наведене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги не знайшли підтвердження в судовому засіданні, а заперечення позивача були підтвердженні дослідженими матеріалами справи та доводами викладеними в судовому засіданні.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Рішення Господарського суду Львівської області від 13.03.2025 в справі №914/1496/24 прийнято з дотриманням вимог норм матеріального і процесуального права, а тому підлягає залишенню без змін.
Апелянтом не спростовано висновки суду першої інстанції, які тягнуть за собою наслідки у вигляді скасування прийнятого судового рішення, оскільки не доведено неправильного застосування норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.
За змістом статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами як письмові, речові та електронні докази.
Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Дана норма кореспондується зі ст. 46 ГПК України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.
Згідно зі ст. ст. 73,74,77 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Частиною 1 ст. 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безсторонньому дослідженні наявних у справі доказів.
Однак, скаржником всупереч вищенаведеним нормам права, не подано доказів, які б підтвердили доводи, викладені в апеляційній скарзі, та спростували правомірність висновків, викладених в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції.
Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Якщо одна із сторін визнала пред'явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 191 цього Кодексу.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції виходить з того, що Європейським судом з прав людини у рішенні Суду у справі «Трофимчук проти України» № 4241/03 від 28.10.2010 зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
Судові витрати.
У зв'язку з залишенням апеляційної скарги без задоволення, апеляційний господарський суд на підставі ст. 129 ГПК України дійшов до висновку про покладення на апелянта витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 86, 129, 236, 254, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -
апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Колодій Євгенії Іванівни б/н від 09.05.2025 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Львівської області від 13.03.2025 - залишити без змін.
Судовий збір за розгляд справи в апеляційному порядку покласти на апелянта.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Порядок та строки оскарження постанов апеляційного господарського суду до касаційної інстанції визначені ст.ст. 287-289 ГПК України.
Справу скерувати на адресу місцевого господарського суду.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 01.09.2025
Головуючий суддя Бойко С.М.
Судді Бонк Т.Б.
Якімець Г.Г.