26 серпня 2025 року м. ПолтаваСправа № 640/11163/20
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Удовіченка С.О.,
за участю:
секретаря судового засідання - Козак А.К.,
представника позивача - Кухаревської Н.О.,
представника відповідача - Гончаренка Б.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м.Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Акціонерне товариство "Сенс Банк" про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м.Києві в якому просив:
1) визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 30.03.2020:
№ 0026724202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем військовий збір у розмірі 34391,34 грн.;
№ 0026684202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб у розмірі 412695,99 грн.;
№ 0026704202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб у розмірі 510 грн.
№ 0026694202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб у розмірі 170 грн.;
2) визнати протиправним не направлення матеріалів податкової перевірки на запит та зобов'язати відповідача направити матеріали податкової перевірки на адресу позивача.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.08.2020 відкрито спрощене провадження у цій справі та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Акціонерне товариство «Альфа-Банк» (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100, код ЄДР: 23494714).
Законом України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13.12.2022 № 2825-IX (зі змінами, внесеними згідно із Законом № 3863-IX від 16.07.2024) постановлено ліквідувати Окружний адміністративний суд міста Києва, утворити Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві; територіальна юрисдикція Київського міського окружного адміністративного суду поширюється на місто Київ.
Частиною третьою статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України врегульовано, що у разі ліквідації або припинення роботи адміністративного суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи адміністративного суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено.
Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13.12.2022 № 2825-IX передбачено, що з дня набрання чинності цим Законом (15.12.2022) Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя.
До початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом, крім випадку, передбаченого абзацом четвертим цього пункту.
Не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративні справи, які були передані до Київського окружного адміністративного суду та розподілені між суддями до набрання чинності Законом України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ", розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ", але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
За правилами пункту 10 цього Порядку розподіл судових справ, які не розглянуті ОАСК та передані до КОАС, але не розподілені між суддями, передаються на розгляд та вирішення судам (крім судових справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України) шляхом їх автоматичного розподілу між цими судами з урахуванням навантаження за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 24.03.2025 справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління державної податкової служби у м.Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Акціонерне товариство «Альфа-Банк» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень прийняти до провадження. Допущено заміну відповідача - Головного управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код юридичної особи 43141267) на його правонаступника - Головне управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44116011, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19). Вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження.
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 23.04.2008 ОСОБА_1 та ПАТ "Укрсоцбанк" уклали договір кредиту №031.29-08/365 відповідно до умов якого банк надав позичальнику 91 316 доларів США, що підтверджується договором. При проведення перевірки відповідач не врахував, що борг який нібито був прощений банком не підтверджений первинними бухгалтерськими документами щодо надання банком коштів по кредиту умови надання кредиту, сум погашення і підстави списання банком зазначеної суми з зазначенням періоду нарахування, зарахування сум проплат, які були здійснені за кредитом. Відтак, довідка банку, відповідно до якого визначено що ОСОБА_1 отримав дохід, який підлягає оподаткуванню та договір. Проте, ці документи не є належними, допустимими та законними доказами наявності та отримання доходу, оскільки лише первинні бухгалтерські документи відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" можуть підтверджувати наявність та отримання доходу, та сум доходу. Довідка банку та договір не можуть бути такими доказами оскільки в цих документах вказана довільна сума надуманого доходу, яка не відповідає дійсності і банк не може підтвердити ці нарахування і відтак списання і прощення боргу, які можна вважати доходами належними допустимими та законними доказами. Так, банком нарахована заборгованість за кредитом довільно і не підтверджена фінансовими документами - первинними бухгалтерськими документами - виписками по рахунку. Відтак, у ОСОБА_1 відсутній будь який борг перед банком який був прощений банком і тому відсутній дохід який підлягає оподаткуванню. Так відповідно до статті 164 Податкового кодексу України податок на дохід нараховується на суму отриманого доходу. Проте, ОСОБА_1 не отримав жодного доходу від кредиту. Тому не є тотожніми поняття сума нарахованого, боргу який банк довільно в односторонньому порядку нарахував без законних підстав і належним фінансових документів, і отриманий дохід оскільки ці нарахування є по суті нарахованою пенею неустойкою та відсотками по кредиту які не є доходом і не оподатковуються відповідно до статті 164 Податкового кодексу України. Крім того, строки давності щодо стягнення заборгованості за даним кредитом є такими що закінчились і відтак відсутні підстави для сплати заборгованості строки давності по якому закінчились. Так , кредит був отриманий в 2008 році і відповідно до пункту 4.5. Договору строк дії кредиту закінчився після 90 днів після несплати чергового платежу. Відтак оскільки кредит нами не сплачувався починаючи з 2009 року, відтак строк дії кредиту закінчився і строки позовної давності до стягнення заборгованості закінчилися . Тому відсутній будь який дохід у вигляді прощеного боргу в період з 01.01.2018 по 31.12.2018, оскільки строк дії договору кредиту закінчився в 2009 році, що підтверджується договором кредиту та виписками по рахунку який повинен надати банк .
Відповідач у відзиві проти задоволення позову заперечував, зазначаючи, що платником податків - фізичною особою ОСОБА_1 не включено до загального річного оподатковуваного доходу за 2018 доходи, отримані у вигляді додаткового блага, у сумі 1834204,38 грн, які підлягають | ображенню платником в податковій декларації про майновий стан і доходи, а також не сплачено податок на доходи фізичних осіб з таких доходів, чим порушено вимоги підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164, підпункту 168.2.1 пункту 168.2 статті 168 Податкового кодексу України. Фізичною особою - платником податків ОСОБА_1 не подано до ДПІ у Голосіївському районі Головне управління ДПС у Києві податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2018 рік. На лист Головного управління ДФС у м. Києві від 07.02.2019 №12393/П/26-15-04-20 про подання податкової декларації про майновий стан та доходи за 2018 рік та парування доходу, отриманого як додаткове благо, фізичною особою ОСОБА_1 відповідь та інформація не надані. В порушення вимог пункту 179.1 статті 179 розділу IV Кодексу з урахуванням підпункту 49.18.4 49.18 статті 49 Кодексу фізичною особою ОСОБА_1 не подано податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2018 рік до ДПІ у Голосіївському районі Головне управління ДПС у м. Києві. В порушення підпункту 168.2.1 пункту 168.2 статті 168 з урахуванням вимог підпункту "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Кодексу фізичною особою - платником податків ОСОБА_1 не сплачено до бюджету податок на доходи фізичних осіб за 2018 в сумі 330156,79 грн з отриманого доходу у вигляді основної суми боргу, анульованого кредитором АТ "УКРСОЦБАНК" (ЄДРПОУ 00039019). Перевіркою правильності визначення бази оподаткування, повноти нарахування, утримання та своєчасності сплати (перерахування) до бюджету військового збору, встановлено, що фізична особа - платник податків ОСОБА_1 занизив та не перерахував до бюджету військовий збір за 2018 рік в сумі 27513,07 грн. чим порушив вимоги підпункту 1.2, підпункту 1.3 пункту 16 Підрозділу 10 розділу XX Перехідних Положень Кодексу. В адміністративному позові позивач стверджує, що прощена банком сума боргу не підтверджена первинними бухгалтерськими документами, щодо надання банком коштів по кредиту та умови надання кредиту та посилається на те, що вказана банком сума є довільною та видуманою. Все це говорить про необізнаність позивача, оскільки; банк не може в силу Закону України "Про банки і банківську діяльність", а саме відповідно статті 62, інформація щодо юридичних та фізичних осіб , яка містить банківську таємницю, розкривається банком центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику лише щодо наявності банківських рахунків. А отже банк не може ждати первинні документи. Але, в той же час, банк надає інформацію на запит ГУ ДФС у м. Києві №102770/10/26-15-13-19-22 від 31.05.2019 та підтверджує у своїй відповіді отриманий позивачем дохід у вигляді прощення основної кредитної заборгованості за самостійним рішенням банку, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Також позивач посилається на те, що до 1 січня 2015 року операції з прощення боргу за відсотками та пенею за кредитами в іноземній валюті не становили об'єкт оподаткування податком на доходи фізичних осіб. Але прощений борг, за інформацією від банку у відповіді на запит ГУ ДФС у м. Києві було вказано, що анулювання (прощення) боргу відбулося в 2 кварталі 2018 року.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10.06.2025 закрито підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.
Представник позивача у судовому засіданні наполягав на правомірності вимог та задоволені позову.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні обставини та відповідні правовідносини.
Судом встановлено, що 31.05.2019 Головне управління ДФС у м.Києві звернулося листом №102770/10/26-15-13-19-22 до АТ "Укрсоцбанк", в якому зазначило, що за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення громадянином ОСОБА_1 податкового законодавства, а саме ОСОБА_1 не подав декларацію про майновий стан і доходи за звітний 2018 рік та не задекларував суму доходу у вигляді додаткового блага у розмірі 1834204,37 грн, відображених у податковому розрахунку (форма №1-ДФ) за 2018 рік. Запропоновано надати копії договорів, або копії наданих повідомлень вказаному громадянину під підпис особисто про анулювання (прощення) боргу на загальну суму 1834204,37 грн у 2 кварталі 2018 року.
Листом від 09.09.2019 №3357 АТ "Укрсоцбанк" повідомило Головне управління ДФС у м.Києві, що на ваш запит №102770/10/26-15-13-19-22 від 31.05.2019 (вхідний №4241 від 08.07.2019) АТ "Укрсоцбанк" підтверджує, що вказаній у запиті фізичній особі банком у Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) у 2 кварталі 2018 року відображено нарахований та виплачений дохід з ознакою доходу "126" у вигляді основної кредитної заборгованості прощеної (анульованої) за самостійним рішенням банку, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності в розмірі 1834204,38 грн. Що стосується надання копій підтверджуючих документів щодо здійснених банком операцій з анулювання (прощення) заборгованості, повідомляємо наступне. Відповідно до статті 60 Закону України "Про банки та банківську діяльність" відомості про операції, які були проведені на користь чи за дорученням клієнта, здійснені ним угоди є банківською таємницею.
13.12.2019 в.о начальника Головного управління ДПС у м.Києві винесено наказ №4689 про проведення документальної позапланової перевірки платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 з метою дотримання вимог своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету з отриманого доходу як додаткове благо у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором АТ "Укрсоцбанк" за період з 01.01.2018 по 31.12.2018.
За результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог своєчасності достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету з отриманого доходу як додаткове блага платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 за період з 01.01.2018 по 31.12.2018, складено 27.01.2020 акт №191/26-15-42-02-30/ НОМЕР_1 за висновками якого встановлено порушення платником податків - фізичною особою ОСОБА_1 :
- пункт 179.1 статті 179 розділу IV Кодексу з урахуванням підпункту 49.18.4 пункту 49.18 статті 49 Кодексу, не подано до ДПІ у Голосїївському районі ГУ ДПС у м. Києві податкову декларацію про майновий стан і доходи з відповідними додатками за 2018 рік;
- підпункт "а" пункт 176.1 статті 176, пункт 44.1, пункт 44.3 статті 44 Кодексу, не надано до перевірки Книгу обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу;
- підпункт 168.2.1 пункт 168.2 статті 16 8 з урахуванням вимог підпункту "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Кодексу, не задекларовано річний оподатковуваний дохід за 2018 рік у сумі 1834204,38 грн, та не перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб в сумі 330156,79 грн;
- підпункт 1.2, підпункт 1.3 пункт 161 підрозділу 10 Розділу XX Перехідних Положень Кодексу, не нараховано, не утримано та не перераховано до бюджету військовий збір за 2018 рік у сумі 27513,07 грн.
На підставі висновків акту від 27.01.2020 №191/26-15-42-02-30/ НОМЕР_1 Головним управління ДПС у м.Києві 30.03.2020 складено податкові повідомлення-рішення:
- №0026724202, яким ОСОБА_1 визначено суму грошового зобов'язання за платежем військовий збір в розмірі 27513,07 грн, в тому числі за штрафними санкціями 6878,27 грн,
- №0026684202, яким ОСОБА_1 визначено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб в розмірі 330156,79 грн., в тому числі за штрафними санкціями 82539,20 грн,
- №0026704202, яким до ОСОБА_1 застосовано штраф в розмірі 510 грн,
- №00266994202, яким до ОСОБА_1 застосовано штраф в розмірі 170 грн.
Не погодившись з прийнятими податковими повідомленнями - рішеннями від 30.03.2020 №0026694202, №0026684202, №0026704202, №0026724202, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Завданням адміністративного судочинства, згідно частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та відповідним доводам сторін, суд дійшов таких висновків.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України.
Відповідно до пункту 14.1.156 статті 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Положеннями пункту 44.1 статті 44 ПК України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Згідно із підпунктом 162.1.1 пункту 162.1 статті 162 ПК України платником податку на доходи фізичних осіб є фізична особа-резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.
Підпунктом 163.1.1 пункту 163.1 статті 163 ПК України встановлено, що об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Відповідно до підпункту "д підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо у вигляді, зокрема, основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку-боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом
Пунктом 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України передбачено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.
Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту. Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу. Платники збору зобов'язані забезпечувати виконання податкових зобов'язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу.
За приписами пункту 179.1 статті 179 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.
Судом встановлено та не заперечується сторонами, що у 2008 році між ОСОБА_1 та АКБСР "Укрсоцбанк" укладено договір кредиту №031.29-08/365 про надання коштів в розмірі 91316 доларів США.
Згідно заявки на видачу готівки № 03-001 від 23.04.2008 ОСОБА_1 отримав від ПАТ "Укрсоцбанк" 91316 доларів США, що еквівалентно 461145,80 гривень.
21.10.2008 між ОСОБА_1 та АКБСР "Укрсоцбанк" укладено додаткову угоду про внесення змін до договору кредиту № 031.29-08/365 від 23.04.2008, згідно якої змінено розмір процентної ставки.
19.03.2013 між ОСОБА_1 та ПАТ "Укрсоцбанк" підписано договір про внесення змін №1 до договору кредиту № 031.29-08/365 від 23.04.2008, згідно пункту 1.1 якого погашення заборгованості по кредиту, яка станом на дату вкладення цього договору про внесення змін становить - заборгованість за кредитом - 89731 доларів США, заборгованість за процентами за користування кредитом - 50536,70 доларів США.
16.04.2014 між ОСОБА_1 та ПАТ "Укрсоцбанк" підписано договір про внесення змін №3 до договору кредиту № 031.29-08/365 від 23.04.2008, згідно пункту 2.1 якого встановлено погашення заборгованості за кредитом, станом на дату укладення договору, про внесення змін, в розмірі 78065,97 доларів США та згідно пункту 2.2.1 пункту 2.2 договору сплата процентів за користування кредитом, що нараховані станом на 16.04.2014 в розмірі 43968,19 доларів США.
10.08.2017 ОСОБА_1 подано заявку про дострокове повернення кредиту №1 на суму 15000 доларів США.
Згідно квитанції №FJB1722202700087 від 10.08.2017 ОСОБА_1 внесено 15000 доларів США, що еквівалентно 385867,55 грн.
Довідкою про стан кредиторської заборгованості у сегменті роздрібного бізнесу від 10.08.2017 ПАТ "Укрсоцбанк" повідомило ОСОБА_1 , що внесенням коштів у розмірі 15000 доларів США останній виконав зобов'язання перед банком відповідно до додаткової угоди від 10.08.2017 до договору кредиту № 031.29-08/365 від 23.04.2008 внаслідок чого станом на 10.08.2017 заборгованість позичальника за договором про надання невідновлювальної кредитної лінії № 031.29-08/365 від 23.04.2008 складає 103721,97 доларів США. Повідомлено ОСОБА_1 , що користуючись своїми правами наданими ПАТ "Укрсоцбанк" нормами статті 605 Цивільного кодексу України, ПАТ "Укрсоцбанк" звільнить позичальника протягом шести місяців з моменту 10.08.2017 від подальшого виконання невідновлювальної кредитної лінії №031.29-08/365 від 23.04.2008 у розмірі 103727,16 доларів США.
Основним питанням, яке потребує вирішення у цій справі, є правомірність віднесення контролюючим органом суми прощеної (анульованої) кредитором заборгованості до складу оподаткованого доходу позивача як додаткового блага на підставі підпункту "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2статті 164 ПК України.
Так, згідно із підпунктом 163.1.1 та 163.1.2 пункту 163.1 статті 163 ПК України об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).
Відповідно до абзацу 2 пункту 164.1 статті 164 ПК України загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Підпунктами 14.1.47, 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).
Дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді: а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України; б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів; в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів; г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України; ґ) доходів страховиків - резидентів від страхування ризиків страхувальників - резидентів за межами України; д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов'язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов'язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем контролюючих органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо); е) спадщини, подарунків, виграшів, призів; є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору; ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю.
Згідно із пунктом 164.1 статті 164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Відповідно до підпункту "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України (в редакції, чинній до 1 січня 2015 року) до оподатковуваного доходу включаються суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку-боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.
Частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно із частиною першою статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно зі статтею 605 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.
Відсутність в підпункті "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України точності щодо визначення додаткового блага у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, була усунута шляхом внесення змін Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 № 71-VIII, який набрав чинності з 01.01.2015.
Зокрема, відповідно до підпункту "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.
Отже, додаткове благо визначається як дохід у разі приросту показників фінансового та/або майнового стану платника податку. Грошова сума, яка надана в кредит, підлягає поверненню, тому сама по собі ця сума не збільшує дохід платника податку. Водночас, у разі коли відпадуть встановлені законом та/або договором підстави для витребування кредитором у боржника грошової суми, наданої на умовах повернення, у платника податку - боржника виникає приріст фінансових показників за рахунок суми, взятої в борг.
Таким чином, сума кредиту, прощена (анульована) банком, збільшує дохід платника податку і включається в його оподатковуваний дохід. Разом з тим проценти, які нараховані банком за умовами договору за користування кредитом, та підвищені проценти, нараховані у разі прострочення платежу, не є доходами, які призводять до приросту показників фінансового та/або майнового стану платника податку. Відповідно, у разі прощення (анулювання) процентів, нарахованих за користування кредитом, та підвищених процентів, нарахованих у разі прострочення платежу, відсутні підстави вважати їх додатковим благом платника податку.
З викладеного слідує, що під додатковим благом розуміється основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, і не включає в цю суму боргу (кредиту) проценти, нараховані за користування кредитом, прощені (анульовані) кредитором.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 28.07.2021 у справі № 826/12872/17, від 16.09.2021 у справі № 826/15158/16, від 16.05.2023 у справі № 820/880/16, від 18.12.2024 у справі № 816/208/17.
Крім цього, 07.05.2015 набув чинності Закон України від 09.04.2015 № 321-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо кредитних зобов'язань" (далі Закон № 321-VIII), згідно з яким підрозділ 1 розділу ХХ Перехідних положень ПК України доповнено пунктом 8 у наступній редакції: не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов'язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Норми цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 1 січня 2014 року.
Дія абзацу першого цього пункту поширюється на операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що здійснювалися, починаючи з 01.01.2015.
Із системного аналізу правових норм Верховний Суд в постанові від 28.07.2021 у справі № 826/12872/17 дійшов висновку, що у разі, якщо кредитором (банком) здійснено анулювання (прощення) основної суми боргу (кредиту), а не суми у розмірі різниці, розрахованої кредитором відповідно до пункту 8 підрозділу 1 розділу XX Перехідних положень ПК України, то з метою оподаткування сума такого анульованого боргу вважається додатковим благом і включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу відповідно до підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України з обчисленням та перерахуванням до бюджету відповідної суми податку.
Отже, для правильного встановлення правової природи анульованого (прощеного) кредитором боргу (кредиту) позивача (як курсової різниці, розрахованої відповідно до пункту 8 підрозділу 1 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, або додаткового блага, яке підлягає включенню до загального оподатковуваного доходу фізичної особи) необхідною умовою є дослідження судом характеру угоди між кредитором та позичальником щодо відповідної реструктуризації боргу та прощення його частини, зокрема, чи було змінено валюту зобов'язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню.
У силу колізійного принципу пріоритету норми акта, виданого пізніше, до правовідносин, які виникли у зв'язку із прощенням банками з 01.01.2015 боргу позичальникам за кредитами в іноземній валюті, які не було погашено до 01.01.2014, та валюту зобов'язання за якими було змінено з іноземної на національну, застосовуються норми пункту 8 підрозділу 1 розділу XX "Перехідні положення" ПК України.
Застосування вимог підпункту "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України має місце виключно у випадку перевищення суми прощеного (анульованого) кредитором боргу над сумою курсової різниці, обрахованої за правилами, передбаченими пунктом 8 підрозділу 1 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України.
Такий правовий висновок Верховного Суду викладено в постановах від 15.05.2018 у справі № 821/1594/17, від 19.07.2019 у справі № 826/4240/18, від 14.11.2019 у справі № 520/10880/18.
Для правильного встановлення правової природи анульованого (прощеного) кредитором боргу (кредиту) позивача (як курсової різниці, розрахованої відповідно до пункту 8 підрозділу 1 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, або додаткового блага, яке підлягає включенню до загального оподатковуваного доходу фізичної особи) необхідною умовою є дослідження судом характеру угоди між кредитором та позичальником щодо відповідної реструктуризації боргу та прощення його частини.
При вирішенні питання про можливість застосування преференцій щодо сплати податку на доходи фізичних осіб слід з'ясувати, чи відбулась зміна валюти зобов'язання на гривню, а також, чи є більшою різниця, що розрахована у відповідності до пункту 8 підрозділу І розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, яка не підлягає оподаткуванню, ніж сума боргу, що прощена кредитором позивачу.
Таку правову позицію висловив Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постановах від 20.10.2020 у справі № 640/4857/19 та від 18.03.2025 у справі № 480/805/21.
Отже, визначальною ознакою доходу платника податку, як об'єкта та бази оподаткування податком з доходу фізичних осіб, в тому числі у вигляді додаткового блага, є приріст показників фінансового та/або майнового стану платника податку.
Основна сума боргу платника податку анульована (прощена) кредитором за його самостійним рішенням є доходом такого платника. Законодавець під додатковим благом розуміє тільки основну суму боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, і не включає в цю суму боргу (кредиту) проценти, нараховані за користування кредитом, прощені (анульовані) кредитором. Курсова різниця, що виникла внаслідок знецінення національної валюти по відношенню до валюти прощеного боргу (кредиту), не відноситься до доходів платника податку та не підлягає оподаткуванню.
Як встановлено вище судом, АТ "Укрсиббанк" прийняв рішення про анулювання кредитної заборгованості ОСОБА_1 за договором про надання невідновлювальної кредитної лінії № 031.29-08/365 від 23.04.2008, яка складає 103721,97 доларів США. Повідомлено ОСОБА_1 , що користуючись своїми правами наданими ПАТ "Укрсоцбанк" нормами статті 605 Цивільного кодексу України, ПАТ "Укрсоцбанк" звільнить позичальника протягом шести місяців з моменту 10.08.2017 від подальшого виконання невідновлювальної кредитної лінії №031.29-08/365 від 23.04.2008 у розмірі 103727,16 доларів США.
Додаткові чи інші угоди до договору споживчого кредиту №031.29-08/365, зокрема, про зміну валюти та прощення боргу, не укладалися.
При цьому, позивач сам в своєму позові зазначає, що з 2009 року отриманий у 2008 році кредит в сумі 91316 доларів США не сплачував.
Дострокове погашення кредиту відбулося шляхом внесення 10.08.2017 15000 доларів США, що еквівалентно 385867,55 грн, тобто по курсу 25,73 грн.
З 10.08.2017 ОСОБА_1 звільнено від подальшого виконання його обов'язків щодо повернення частини заборгованості за договором про надання невідновлювальної кредитної лінії №031.29-08/365 від 23.04.2008 у розмірі 103727,16 доларів США, що станом на 10.08.2017 еквівалентно 2668899,83 грн.
Листом же від 09.09.2019 №3357 АТ "Укрсоцбанк" повідомило Головне управління ДФС у м.Києві, що ОСОБА_1 банком у Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) у 2 кварталі 2018 року відображено нарахований та виплачений дохід з ознакою доходу "126" у вигляді основної кредитної заборгованості прощеної (анульованої) за самостійним рішенням банку, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності в розмірі 1834204,38 грн.
Про звільнення позивача від подальшого виконання його обов'язків щодо повернення частини заборгованості за договором про надання невідновлювальної кредитної лінії №031.29-08/365 від 23.04.2008 у розмірі 103727,16 доларів США, останній знав достименно, оскільки сам звернувся із заявою від 10.08.2017 про дострокове повернення кредиту, сплатив 10.08.2017 суму заборгованості та ознайомився 10.08.2017 з довідкою про стан кредиторської заборгованості у сегменті роздрібного бізнесу.
Таким чином, суд вважає правильними висновки податкового органу, що сума основного боргу (тіла кредиту), анульованого кредитором за його самостійним рішенням, відповідно до підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України є додатковим благом, а тому підлягає включенню до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.
Проте, позивачем у встановлений строк податкова декларація не подана, податки не сплачені.
За таких обставин, податковий орган дійшов обґрунтованих висновків про збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, а також застосування фінансових санкцій за неподання платником податків податкової декларації та документів.
Щодо вимоги позивача визнати протиправним не направлення матеріалів податкової перевірки на запит та зобов'язати відповідача направити матеріали податкової перевірки на адресу позивача, суд зазначає наступне.
23.01.2020 у Головному управлінні ДПС у м.Києві зареєстровано пояснення ОСОБА_1 за № П/1137/ДЗН, в яких останній, зокрема просив направити матеріали податкової перевірки.
Листом від 30.01.2020 №4688/п/26-15-42-02-27 Головне управління ДПС у м.Києві повідомило ОСОБА_1 , що акт перевірки від 27.01.2020 №191/26-15-42-02-30/ НОМЕР_1 направлявся рекомендованим листом з повідомленням про вручення за податковою адресою платника податків.
Вищевказаний лист отримано позивачем 03.02.20202, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
На підтвердження направлення акту перевірки відповідачем додано до відзиву копію конверту та рекомендованого повідомлення на якою відділенням Укрпошти проставлено відмітку "Повернення за закінченням терміну зберігання".
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Зважаючи на встановлені в ході розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог повністю.
Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у м.Києві (код ЄДРПОУ ВП 44116011, вул. Шолуденка, 33/19, м.Київ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Акціонерне товариство "Сенс Банк" про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 28.08.2025.
Суддя С.О. Удовіченко