Рішення від 29.08.2025 по справі 420/13178/25

Справа № 420/13178/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Радчука А.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом приватного підприємства «РЕДХЕД ФЕМІЛІ» (вул. Гена Іоганна, буд. 19, м. Одеса, 65098, ЄДРПОУ 44288313) до Відділу державного нагляду (контролю) у Київській області Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Антоновича, буд. 51, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 39816845), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, - товариства з обмеженою відповідальністю «РІВНЕСТАНДАРТ» (вул. Князя Володимира, буд. 286, оф. 32, м. Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 38888641) про визнання протиправними та скасування постанов,

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява приватного підприємства «РЕДХЕД ФЕМІЛІ» до Відділу державного нагляду (контролю) у Київській області Державної служби України з безпеки на транспорті, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - товариства з обмеженою відповідальністю «РІВНЕСТАНДАРТ», у якій позивач, з урахуванням заяви від 09.05.2025 року, просить суд:

визнати протиправною та скасувати Постанову Державної служби України з безпеки на транспорті, Відділ державного нагляду (контролю) у Київській області про накладення штрафу від 03 квітня 2025 року №006/27-25/1;

визнати протиправною та скасувати Постанову Державної служби України з безпеки на транспорті, Відділ державного нагляду (контролю) у Київській області про накладення штрафу від 03 квітня 2025 року № 006/27-25/2;

визнати протиправною та скасувати Постанову Державної служби України з безпеки на транспорті, Відділ державного нагляду (контролю) у Київській області про накладення штрафу від 03 квітня 2025 року; №006/27-25/3;

визнати протиправною та скасувати Постанову Державної служби України з безпеки на транспорті, Відділ державного нагляду (контролю) у Київській області про накладення штрафу від 03 квітня 2025 року №006/27-25/4;

визнати протиправною та скасувати Постанову Державної служби України з безпеки на транспорті, Відділ державного нагляду (контролю) у Київській області про накладення штрафу від 03 квітня 2025 року №006/27-25/5;

визнати протиправною та скасувати Постанову Державної служби України з безпеки на транспорті, Відділ державного нагляду (контролю) у Київській області про накладення штрафу від 03 квітня 2025 року №006/27-25/6;

визнати протиправною та скасувати Постанову Державної служби України з безпеки на транспорті, Відділ державного нагляду (контролю) у Київській області про накладення штрафу від 03 квітня 2025 року №006/27-25/7;

визнати протиправною та скасувати Постанову Державної служби України з безпеки на транспорті, Відділ державного нагляду (контролю) у Київській області про накладення штрафу від 03 квітня 2025 року №006/27-25/8;

визнати протиправною та скасувати Постанову Державної служби України з безпеки на транспорті, Відділ державного нагляду (контролю) у Київській області про накладення штрафу від 03 квітня 2025 року №006/27-25/9;

визнати протиправною та скасувати Постанову Державної служби України з безпеки на транспорті, Відділ державного нагляду (контролю) у Київській області про накладення штрафу від 03 квітня 2025 року №006/27-25/10;

визнати протиправною та скасувати Постанову Державної служби України з безпеки на транспорті, Відділ державного нагляду (контролю ) у Київській області про накладення штрафу від 03 квітня 2025 року №006/27-25/11.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 19 березня 2025 року Відділом державного нагляду (контролю) у Київській області Державної служби України з безпеки на транспорті здійснено планову перевірку автомобільних крісел для транспортування дітей (код УКТЗЕД 9401800000). В ході планової перевірки було складено Акт перевірки характеристик продукції №006/27-25 від 24 березня 2025 року та винесені Рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 24 березня 2025 року №006/27-25/ПВ-11, №006/27-25/ ПВ-10, №006/27-25/ПВ-9, №006/27-25/ПВ-8 №006/27-25/ПВ-7, №006/27-25/ПВ-6, №006/27-25/ПВ-5, №006/27-25/ПВ-4, №006/27-25/ПВ-3, №006/27-25/ПВ-2, №006/27-25/ ПВ-1, №006/27-25/ТЗ-1, №006/27-25/ТЗ-2, №006/27-25/ТЗ-3, №006/27-25/ТЗ-4, №006/27- 25/ТЗ-5, №006/27-25/ТЗ-6, №006/27-25/ТЗ-7, №006/27-25/ТЗ-8, №006/27-25/ТЗ-9, №006/27-25/ТЗ-10, №006/27-25/ТЗ-11. Також відповідач склав Протокол про виявлені порушення вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» №006/27-25 від 25 березня 2025 року.

На підставі зазначених вище Акту та Протоколу Відділом державного нагляду (контролю) у Київській області винесені Постанови про накладення штрафу (направлені до ПП «РЕДХЕД ФЕМІЛІ» 08 квітня 2025 року): №006/27-25/1; № 006/27-25/2; №006/27-25/3; №006/27-25/4; №006/27-25/5; №006/27-25/6; №006/27-25/7; №006/27-25/8; №006/27-25/9; №006/27-25/10; №006/27-25/11 від 03 квітня 2025 року.

Не погоджуючись із зазначеними постановами, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Доводи позову мотивовані наступним.

Щодо виявлених відповідачем порушень позивач зазначив, що орган ринкового нагляду посилається на порушення ПП «РЕДХЕД ФЕМІЛІ» пунктів 1.2., 1.3. Порядку затвердження транспортних засобів, їх частин та обладнання, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 17 серпня 2012 №521, в частині відсутності сертифікатів відповідності за формою та змістом згідно з додатком 9 до Порядку № 521, виданим на підставі сертифіката типу за формою, наведеною в додатку 6 до Порядку № 521 або сертифікатів відповідності, виданих призначеним органом із сертифікації колісних транспортних засобів, партій частин та/або обладнання; відсутнє маркування продукції відповідно пункту 8.1 та пункту 8.2 Порядку № 521.

Позивач зазначає, що такі висновки не відповідають дійсності, оскільки сертифікати відповідності були видані уповноваженим органом, акредитованим відповідно до чинного законодавства та призначеним Міністерством інфраструктури України. Позивачем було здійснено запити до органу, який видав сертифікати - ТОВ «Рівнестандарт», та отримано відповіді про повну відповідність виданих сертифікатів нормам закону.

Також, посилаючись на положення пункту 2 ст. 25 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», позивач зазначає, що відповідач замість звернення до органу з оцінки відповідності, як до органу, відповідального за видачу Сертифікатів, прийняв рішення про накладення штрафів на підприємство, яке здійснило всі передбачені законом дії щодо сертифікації продукції та отримало відповіді про повну відповідність сертифікатів Порядку №521.

Таким чином, позивач вважає, що оскаржені постанови є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки: по-перше, у сертифікатах відсутня інформація, яка прямо не вимагається Порядком №521; по-друге, сертифікати відповідності на продукцію були видані акредитованим призначеним органом - ТОВ «Рівнестандарт»; по-третє, у відповіді цього органу підтверджено відповідність сертифікатів вимогам законодавства; й по-четверте, орган ринкового нагляду не здійснив передбачену законом процедуру звернення до призначеного органу сертифікації ТОВ «РІВНЕСТАНДАРТ», оцінка сертифікатів на відповідність вимогам діючого законодавства яких здійснювалася під час перевірки.

Ухвалою суду від 05.05.2025 року позовну заяву залишено без руху, а позивачу надано десятиденний строк на усунення недоліків.

09.05.2025 року від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків разом з уточненою позовною заявою.

Ухвалою суду від 13.06.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі в порядку ч. 5 ст. 262 КАС України у письмовому провадженні.

27.06.2025 року відповідачем подано відзив на позовну заяву.

Відповідно до відзиву, відповідач проти задоволення позову заперечує, з позовними вимогами не погоджується, з огляду на наступне.

Відповідач вказує, що співробітниками Відділу проводилась планова перевірка характеристик продукції у магазині «Антошка», який розміщенний за адресою: вулиця Нове шосе, будинок 8, місто Буча, Київська область, Україна, 08292, де провадить свою господарську діяльність ПП «РЕДХЕД ФЕМІЛІ». У ході перевірки характеристик продукції встановлений факт надання продукції - Автокрісло KIKKABOO в асортименті. Перевіркою встановлено, що на цю продукцію відсутні сертифікати відповідності, які передбачені пунктами 1.2 та 1.3 Порядку затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 17 серпня 2012 року № 521 «Про затвердження Порядку затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання та Порядку ведення реєстру сертифікатів типу транспортних засобів та обладнання і виданих виробниками сертифікатів відповідності транспортних засобів та обладнання» (далі за текстом - Порядок № 521), за формою та змістом згідно з додатком 9 до Порядку № 521, виданим на підставі сертифіката типу за формою, наведеною в додатку 6 до Порядку № 521 або сертифікатів відповідності, виданих призначеним органом із сертифікації колісних транспортних засобів, партій частин та/або обладнання; відсутнє маркування продукції відповідно пункту 8.1 та пункту 8.2 Порядку № 521. Листом ввід 19 березня 2025 року № 0964 розповсюджувач надав копії сертифікатів відповідності партії компонентів, а саме: № UA.005.004191-25, № UA.005.001492-25, № UA.005.00'1493-25, № UA.005.000625-25, № UA.005.001677-25, які були видані призначеним органом з оцінки відповідності ТОВ «РІВНЕСТАНДАРТ» (код ЄДРПОУ: 38888641, номер призначеного органу із сертифікації UA.CTR.005), але в порушення вимог пункту 7.3 Порядку № 521 не всі належні позиції зазначених сертифікатів заповнені, а саме поз. 4 сертифікатів не містить номерів протоколів випробувань продукції на предмет відповідності її певним вимогам та найменування організації, що їх видала. Враховуючи викладене, надані сертифікати відповідності не можуть бути визнані такими, що відповідають вимогам Порядку № 521, а отже не можуть бути узяти до уваги.

Відповідач встановив, що згідно з наданими супровідними документами, а саме: контракт NKIKA-001 від 20 грудня 2023 року; інвойси № 371007479, № 3710076325, № 3730000123, № 3710066082, 373000009; вантажні митні декларації № 24UA500020009769U1 від 26 листопада 2024 року, № 24UA500020002944U6 від 27 березня 2024 року, № 24UA500020009995U3 від 03 грудня 2024 року, імпортером продукції і особою, що ввела продукцію в обіг, є ПП «РЕДХЕД ФЕМІЛІ».

З огляду викладені обставини відповідачем на підставі Акту перевірки характеристик продукції від 24 березня 2025 року № 006/27-25 були прийняті рішення про вживання обмежувальних (корегувальних) заходів щодо приведення продукції у відповідальність із встановленими вимогами. У рішеннях було конкретизовано, що саме потрібно вжити суб'єкту господарювання, а саме відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» суб'єкт господарювання зобов'язується вжити протягом визначеного строку заходів щодо приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами шляхом додавання до кожної партії відвантаженої продукції сертифікату відповідності, видача (оформлення) якого передбачена пунктами 1.2 та 1.3 Порядку № 521, а також нанести на кожну одиницю виробів, упаковку, етикетку чи зазначену у супровідній документації щодо використання продукції (керівництві) щодо експлуатації). Номер сертифіката типу згідно з пунктом 8.2 Порядку № 521. Встановлено строк на його виконання до 24 травня 2025 року.

Також прийняті рішення про вживання обмежувальних (корегувальних) заходів від 24 березня 2025 року № 006/27-25/ТЗ-1, № 006/27-25/ТЗ-2, № 006/27-25/ ТЗ-3, № 006/27-25/ТЗ-5, № 006/27-25/ТЗ-6, № 006/27-25/ТЗ-7, № 006/27-25/ТЗ-8, № 006/27-25/ТЗ-9, № 006/27-25/ТЗ-10, № 006/27-25/ТЗ-11 щодо тимчасової заборони надання продукції на ринку до 24 травня 2025 року або до прийняття органом ринкового нагляду рішення про скасування обмежувальних (корегувальних) заходів.

У зв'язку з виявленими порушеннями складено Протокол № 006/27-25 про виявлене(і) порушення вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» від 24 березня 2025 року, яким встановлено, що ПП «РЕДХЕД ФЕМІЛІ» є особо, що ввела в обіг продукцію, без сертифікатів відповідності, передбачених пунктом 1.2 та пунктом 1.3 Порядку № 521 та зазначення на виробі, етикетці, пакуванні або у супровідній документації щодо використання продукції номеру сертифіката типу згідно з пунктом 8.2 та пунктом 8.3 Порядку № 521. Чим порушили пункт 12.4 Порядку № 521, відповідальність за що передбачена пунктом 2 частини другої статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».

Як наслідок, за результатом розгляду Акту перевірки характеристик продукції від 24 березня 2025 року № 006/27-25 та Протоколу № 006/27-25, прийняті оскаржені постанови від 03.04.2025 року про накладення штрафу №006/27-25/1; № 006/27-25/2; №006/27-25/3; №006/27-25/4; №006/27-25/5; №006/27-25/6; №006/27-25/7; №006/27-25/8; №006/27-25/9; №006/27-25/10; №006/27-25/11 за порушення пункту 2 частини другої статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».

Що стосується доводів позовної заяви відповідач навів такі контраргументи. Під час проведення перевірки ПП «РЕДХЕД ФЕМІЛІ» надало сертифікати відповідності на дитячі утримуючі системи, що надані ТОВ «РІВНЕСТАНДАРТ», однак дані сертифікати не враховано посадовими особами з наступних підстав. Сертифікати відповідності партії компонентів повинні відповідати вимогам Порядку № 521. Окрім того, форма сертифікату відповідності затверджена Порядком № 521 Додаток 9 до Порядку № 521). Відповідно до Переліку технічних приписів та вимог щодо частин та обладнання, які можуть бути встановлені на КТЗ, (розділ VI додатку 4 до пункту 1.8 розділу I наказу № 521) познака вимог до документів, необхідних для індивідуального затвердження дитячих утримуючих систем, є окреме затвердження типу та інформаційний документ, маркування щодо відповідності Правилу ЄЕК ООН. Однак, в супереч встановленим вимогам Порядку № 521, у сертифікатах відповідності партії компонентів ТОВ «РІВНЕСТАНДАРТ», що були надані ПП «РЕДХЕД ФЕМІЛІ», відсутня така інформація. Водночас, під час здійснення заходів державного ринкового нагляду посадовими особами Укртрансбезпеки були отримані сертифікати відповідності на дитячі утримуючі системи, що прямо відповідали формі та змісту, затверджені Порядком № 521, та містили інформацію про затвердження типу (копії сертифікатів відповідності, що відповідають вимогам Порядку № 521. Як вбачається з вищевикладеного, державними інспекторами Відділу державного нагляду (контролю) у Київській області не могли бути взяті до уваги сертифікати відповідності, що не відповідали заданим вимогам, а саме технічному регламенту.

Отже, прийняті рішення та постанови, на переконання відповідача, є законними та обґрунтованими.

03.07.2025 року представником позивача подано відповідь на відзив.

У відповіді на відзив представник позивача зазначив, що відповідач трактує невідповідність наданих сертифікатів вимогам законодавства по їх оформленню, як відсутність самих сертифікатів. Натомість, представник позивача не погоджується з таким трактування та зазначає, що у ПП «РЕДХЕД ФЕМІЛІ» були наявні необхідні сертифікати відповідності, які були видані уповноваженим органом, акредитованим відповідно до чинного законодавства та призначеним Міністерством інфраструктури України - ТОВ «Рівнестандарт», яке, у свою чергу, надало відповідь про повну відповідність виданих сертифікатів нормам закону. Крім того, надання сертифікатів відповідності, які на думку відповідача оформлені з порушенням вимог законодавства, не може свідчити про відсутність таких сертифікатів.

Щодо тверджень відповідача про те, що позивач повинен був промаркувати кожен предмет обладнання відповідно до вимог зазначених Правил ЄЕК ООН та навести на упаковку чи зазначити в супровідній документації щодо використання продукції (інструкції (керівництві) щодо експлуатації тощо) номер сертифіката типу, торгову назву виробника та/або найменування, позначку типу обладнання та/або ідентифікаційний номер такого обладнання згідно з каталогом», представник позивача навів такі заперечення. Незазначення на виробі, етикетці, пакуванні або супровідній документації щодо використання продукції (інструкції (керівництві) щодо експлуатації тощо) номеру сертифіката типу згідно з п.п. 8.2, 8.3 Порядку № 521, як порушення, не відповідає вимогам закону, оскільки п.8.2 та 8.3 стосуються сертифікатів типу, а не сертифікатів відповідності.

Також у відповіді на відзив наведені заперечення щодо застосування до позивача штрафу за пунктом 2 частини другої статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції». Зазначено, що у разі, якщо на відповідних етикетках, супровідній документації до товарів були б відсутні відповідні посилання на сертифікат, таке незазначення у розумінні статей 44 та 29 не може бути підставою для притягнення суб'єкта господарювання до відповідальності за порушення вимог закону у сфері введення продукції в обіг за п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону, а тягне за собою лише вимоги усунення порушень у визначений строк.

Крім того позивач зазначив, що строк виконання рішень про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 24.03.2025 року було встановлено до 24.05.2025 р., отже рішення про притягнення позивача до відповідальності могли бути прийнятті тільки після невиконання ним рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, строк яких закінчувався 24.05.2025 р. Таким чином, оскаржені постанови позивач вважає передчасними.

З наведених підстав позивач наполягав на задоволенні його позовних вимог.

14.07.2025 року представником позивача подано клопотання про залучення до матеріалів справи документів на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000,00 грн. та стягнення їх з відповідача.

16.07.2025 року відповідач подав заперечення проти задоволення витрат на правничу допомогу до розгляду.

17.07.2025 року представником позивача подано заперечення на клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.

Інші заяви по суті справи та додаткові докази до суду не надходили.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, справу розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.

Позивач - приватне підприємство «РЕДХЕД ФЕМІЛІ» (далі - ПП «РЕДХЕД ФЕМІЛІ»), код ЄДРПОУ 44288313, зареєстрований юридичною особою 25.08.2021 року.

Підприємство здійснює імпорт в Україну та продаж на території України товарів дитячого вжитку, зокрема, автомобільні крісла для транспортування дітей (код УКТЗЕД 9401).

У період з 19.03.2025 року по 24.03.2025 року на підставі наказу Державної служби України з безпеки на транспорті від 18 березня 2025 року № 521, направлення Відділу державного нагляду (контролю) у Київській області Державної служби України з безпеки на транспорті на проведення перевірки від 19 березня 2025 року № 006/27-25 посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Київській області Державної служби України з безпеки на транспорті проведена планова перевірка характеристик продукції, а саме: нових частин та обладнання, які можуть бути встановлені та/або використані на колісних транспортних засобах, у торговельних та складських приміщеннях магазину «Антошка» за адресою: вул. Нове шосе, 8, м. Буча, Київська обл., 08292, де провадить господарську діяльність ПП «РЕДХЕД ФЕМІЛІ».

Предметом перевірки були автомобільні крісла для транспортування дітей код УКТЗЕД 9401800000.

За результатами перевірки складено Акт перевірки характеристик продукції від 24.03.2025 року № 006/27-25, яким зафіксовано, що в ході перевірки характеристик продукції встановлений факт надання продукції:

1. Автокрісло KIKKABOO I-Drive I-Size Dark, артикул: 3100210020, штрих-код: 3800171208499, внутрішній № 8952520.

2. Автокрісло KIKKABOO I-Felix I-Size Black, артикул: 31002100035, штрих-код: 3800171208642, внутрішній № 8952962.

3. Автокрісло KIKKABOO I-Rove I-Siza Black, артикул: 31002100041, штрих-код: 3800171208611, внутрішній № 8952521.

4. Автокрісло KIKKABOO I-Cruise I-Siza Black артикул: 31002100056, штрих-код: 3800171208642, внутрішній № 8952475.

5. Автокрісло KIKKABOO I-Flit I-Size Army, артикул: 3100214002, штрих-код: 380017120560, внутрішній № 8952572.

6. Автокрісло KIKKABOO I-Flit I-size Army, артикул: 31002140002, штрих-код: 380017120560, внутрішній № 89522572.

7. Автокрісло KIKKABOO i-stand i-sizw light grey, артикул: 41002150012, штрих-код: 3800171209625, внутрішній № 8952523.

8. Автокрісло KIKKABOO I-Scout I-Size Brown, артикул: 41002150018, штрих-код: 3800171209434, внутрішній № 8952996.

9. Автокрісло KIKKABOO I-Go I-Size Light Grey, артикул: 41002160014, штрих-код:: 3800171203647, внутрішній № 8951486.

10. Автокрісло KIKKABOO I-Tip I-Size Light Grey, артикул: 41002160017, штрих-код: 3800171213202, внутрішній № 8952526.

11. Автокрісло KIKKABOO I-Boost I-Size Black артикул: 41002160019, штрих-код: 3800171213608, внутрішній № 8952487, - без сертифікатів відповідності, передбачених пунктами 1.2, 1.3 Порядку затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 17 серпня 2012 р. № 521 «Про затвердження Порядку затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання та Порядку ведення реєстру сертифікатів типу транспортних засобів та обладнання і виданих виробниками сертифікатів відповідності транспортних засобів та обладнання» (далі - Порядок № 521), за формою та змістом згідно з додатком 9 до Порядку № 521, виданим на підставі сертифіката типу (за формою, наведеною в додатку 6 до Порядку № 521); або сертифікатів відповідності, виданих призначеним органом із сертифікації колісних транспортних засобів, партій частин та/або обладнання; відсутнє маркування продукції відповідно до п.п. 8.1, 8.2 Порядку № 521.

В акті зазначено, що листом від 19.03.2025 № 0964 розповсюджувач надав копії сертифікатів відповідності партії компонентів №№ UA.005.004191-25, UA.005.001492-25, UA.005.001493-25, UA.005.000625-25, UA.005.001677-25, виданих призначеним органом з оцінки відповідності ТОВ «РІВНЕСТАНДАРТ» (ЄДРПОУ 38888641, номер призначеного органу із сертифікації UA.CTR.005), але в порушення вимог п. 7.3 Порядку № 521 не всі належні позиції зазначених сертифікатів заповнені, а саме поз. 4 сертифікатів не містить номерів протоколів випробувань продукції на предмет відповідності її певним вимогам та найменування організації, що їх видала. Враховуючи викладене, надані сертифікати відповідності не можуть бути визнані такими, що відповідають вимогам Порядку № 521, а отже не були узяті до уваги.

В акті встановлено, що згідно з наданими супровідними документами (контракт №КІКА-001 від 20.12.2023, інвойси 3710074679, 3710076325,3730000123, 3710066082, 3730000094, вантажні митні декларації №24UA500020009769U1 від 26.11.2024, №24UA500020002944U6 від 27.03.2024, №24UA50002000999503 від 03.12.2024) ПП «РЕДХЕД ФЕМІЛІ» є імпортером продукції і особою, що ввела продукцію в обіг.

За висновком акту: Порушено вимоги пунктів 7.1, 8.2, 8.3 та 12.4 Порядку затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання, затвердженого Наказом Міністерства інфраструктури України 17.08.2012 № 521.

На підставі Акту перевірки характеристик продукції від 24.03.2025 року № 006/27-25 Відділом державного нагляду (контролю) у Київській області Державної служби України з безпеки на транспорті складено Протокол № 006/27-25 про виявлене (і) порушення вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», про те, що ПП «РЕДХЕД ФЕМІЛІ» ввела продукцію в обіг - вищенаведені автокрісла для транспортування дітей без сертифікатів відповідності, передбачених п.п. 1.2. 1.3 Порядку затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання, затвердженого наказом Мінінфраструктури від 17.08.2012 № 521, та зазначення на виробі, етикетці, пакуванні або у супровідній документації щодо використання продукції (інструкції (керівництві) щодо експлуатації тощо) номеру сертифіката типу згідно з п.п. 8.2, 8.3 цього Порядку, чим порушила п. 12.4 Порядку, відповідальність за що передбачена пунктом 2 частини другої статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».

Розгляд Протоколу про виявлене (і) порушення вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» від 24.03.2025 року № 006/27-25 було призначено на 03.04.2025 року у приміщенні Відділу державного нагляду (контролю) у Київській області Державної служби України з безпеки на транспорті, про що позивача повідомлено листом від 24.03.2025 року.

Також 24.03.2025 року на підставі Акту перевірки характеристик продукції від 24.03.2025 року № 006/27-25 щодо кожного з автокрісел для транспортування дітей, що були предметом перевірки, Відділом державного нагляду (контролю) у Київській області Державної служби України з безпеки на транспорті прийняті рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів, а саме:

Рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 24 березня 2025 року №006/27-25/ ПВ-1;

Рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 24 березня 2025 року №006/27-25/ ПВ-2;

Рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 24 березня 2025 року №006/27-25/ ПВ-3;

Рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 24 березня 2025 року №006/27-25/ ПВ-4;

Рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 24 березня 2025 року №006/27-25/ ПВ-5;

Рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 24 березня 2025 року №006/27-25/ ПВ-6;

Рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 24 березня 2025 року №006/27-25/ ПВ-7;

Рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 24 березня 2025 року №006/27-25/ ПВ-8;

Рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 24 березня 2025 року №006/27-25/ ПВ-9;

Рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 24 березня 2025 року №006/27-25/ ПВ-10;

Рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 24 березня 2025 року №006/27-25/ ПВ-11.

Обмеження надання продукції на ринку встановлено шляхом приведення продукції у відповідність до встановлених вимог. Спосіб усунення: відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» суб'єкт господарювання зобов'язується вжити протягом визначеного строку заходів щодо приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами шляхом додавання до кожної партії відвантаженої продукції сертифікату відповідності, видача (оформлення) якого передбачена п.п. 1.2, 1.3 Порядку № 521, а також нанести на кожну одиницю виробів, упаковку, етикетку чи зазначити в супровідній документації щодо використання продукції (інструкції (керівництві) щодо експлуатації тощо) номер сертифіката типу згідно з п. 8.2 Порядку № 521. Термін виконання: 24 травня 2025 року.

Також на підставі Акту перевірки характеристик продукції від 24.03.2025 року № 006/27-25 щодо кожного з автокрісел для транспортування дітей, що були предметом перевірки, Відділом державного нагляду (контролю) у Київській області Державної служби України з безпеки на транспорті прийняті рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів, а саме:

Рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 24 березня 2025 року №006/27-25/ТЗ-1;

Рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 24 березня 2025 року №006/27-25/ТЗ-2;

Рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 24 березня 2025 року №006/27-25/ТЗ-3;

Рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 24 березня 2025 року №006/27-25/ТЗ-4;

Рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 24 березня 2025 року №006/27-25/ТЗ-5;

Рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 24 березня 2025 року №006/27-25/ТЗ-6;

Рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 24 березня 2025 року №006/27-25/ТЗ-7;

Рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 24 березня 2025 року №006/27-25/ТЗ-8;

Рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 24 березня 2025 року №006/27-25/ТЗ-9;

Рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 24 березня 2025 року №006/27-25/ТЗ-10;

Рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 24 березня 2025 року №006/27-25/ТЗ-11.

Обмежувальний захід: тимчасова заборона надання продукції на ринку до 24.05.2025 року або до прийняття органом ринкового нагляду рішення про скасування обмежувальних (корегувальних) заходів.

03.04.2025 року за результатами розгляду справи за Протоколом про виявлене (і) порушення вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» від 24.03.2025 року № 006/27-25, Акту перевірки характеристик продукції від 24.03.2025 року № 006/27-25 Відділом державного нагляду (контролю) у Київській області Державної служби України з безпеки на транспорті встановлено, що ПП «РЕДХЕД ФЕМІЛІ» порушено п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» шляхом введенні в обіг продукції, що не відповідає встановленим вимогам та прийнято постанови про накладення штрафу, а саме:

постанова про накладення штрафу від 03.04.2025 року №006/27-25/1;

постанова про накладення штрафу від 03.04.2025 року №006/27-25/2;

постанова про накладення штрафу від 03.04.2025 року №006/27-25/3;

постанова про накладення штрафу від 03.04.2025 року №006/27-25/4;

постанова про накладення штрафу від 03.04.2025 року №006/27-25/5;

постанова про накладення штрафу від 03.04.2025 року №006/27-25/6;

постанова про накладення штрафу від 03.04.2025 року №006/27-25/7;

постанова про накладення штрафу від 03.04.2025 року №006/27-25/8;

постанова про накладення штрафу від 03.04.2025 року №006/27-25/9;

постанова про накладення штрафу від 03.04.2025 року №006/27-25/10;

постанова про накладення штрафу від 03.04.2025 року №006/27-25/11.

14.04.2025 року позивач подав скарги на вказані постанови про накладення штрафу від 03.04.2025 року та рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 24 березня 2025 року до голови Державної служби України з безпеки на транспорті.

За результатами скарги Державною службою України з безпеки на транспорті надано відповідь від 23.04.2025 року, у якій зазначено, що Сертифікати відповідності партії компонентів повинні відповідати вимогам Порядку затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 17.08.2012 № 521, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.09.2012 за № 1586/21898 (далі - наказ № 521). Відповідно до Переліку технічних приписів та вимог щодо частин та обладнання, які можуть бути встановлені на КТЗ, (додаток 4 до пункту 1.8 розділу I наказу № 521) підтвердженням відповідності частин та обладнання дитячих утримуючих систем для індивідуального затвердження є окреме затвердження типу та інформаційний документ, маркування щодо відповідності Правилу ЄЕК ООН. У сертифікатах відповідності партії компонентів, які видані ТОВ «Рівнестандарт», відсутня така інформація. Тому вищезазначені сертифікати відповідності не можна вважати такими, що підтверджують виконання вимог до продукції. Щодо звернення до органу з оцінки відповідності у відповіді про розгляд скарги зазначено, що Укртрансбезпека листом від 21.03.2025 № 2626/3.7/14-25 звернулася до Національного агентства з акредитації України для надання інформації щодо відповідності сертифікатів, виданих ТОВ «Рівнестандарт», вимогам наказу № 521 для підтвердження безпечності використання автокрісел дитячих.

Враховуючи, що за результатами оскарження до голови Державної служби України з безпеки на транспорті постанови про накладенні штрафу залишені без змін, позивач звернувся до суду з даним позовом про скасування їх в судовому порядку.

Вирішуючи спірні правовідносини, надаючи юридичну кваліфікацію встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади введення в обіг в Україні нехарчової продукції і забезпечення її безпечності визначає Закон України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» від 02.12.2010 № 2736-VI.

За визначенням ст. 1 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції»: безпечна нехарчова продукція (далі - продукція) - будь-яка продукція, яка за звичайних або обґрунтовано передбачуваних умов використання (у тому числі щодо строку служби та за необхідності введення в експлуатацію вимог стосовно встановлення і технічного обслуговування) не становить жодного ризику чи становить лише мінімальні ризики, зумовлені використанням такої продукції, які вважаються прийнятними і не створюють загрози суспільним інтересам, з урахуванням: характеристик продукції, у тому числі її складу, упаковки, вимог щодо встановлення і технічного обслуговування; впливу продукції на іншу продукцію, якщо вона буде використовуватися разом з нею; попереджень, що містяться на етикетці продукції, в інструкції з її використання та знищення, а також в іншій інформації стосовно продукції; застережень щодо споживання чи використання продукції певними категоріями населення (дітьми, вагітними жінками, людьми похилого віку тощо); небезпечна нехарчова продукція - будь-яка продукція, що не відповідає визначенню терміна "безпечна нехарчова продукція", зазначеному у цій статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ст. 1 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», дія цього Закону поширюється на всю продукцію, стосовно якої технічними регламентами не встановлено спеціальні вимоги щодо забезпечення її безпечності, за винятком видів продукції, зазначених у частині третій цієї статті.

Стаття 4 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» передбачає, що виробники зобов'язані вводити в обіг лише безпечну продукцію.

За визначенням ст. 1 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», виробник - це:

фізична чи юридична особа - резидент України, яка є виготовлювачем продукції, або будь-яка інша особа - резидент України, яка заявляє про себе як про виготовлювача, розміщуючи на продукції відповідно до законодавства своє найменування, торговельну марку чи інше позначення, або особа - резидент України, яка відновлює продукцію;

уповноважений представник виготовлювача продукції в Україні (у разі якщо виготовлювачем продукції є фізична чи юридична особа - нерезидент України);

імпортер продукції (у разі якщо виготовлювачем продукції є фізична чи юридична особа - нерезидент України, яка не має свого уповноваженого представника в Україні);

Відповідно до статті 5 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», продукція вважається безпечною, якщо вона відповідає вимогам щодо забезпечення безпечності продукції, встановленим законодавством (ч. 1).

У разі відсутності вимог щодо забезпечення безпечності продукції, визначених частиною першою цієї статті, відповідна продукція вважається безпечною, якщо орган державного ринкового нагляду не доведе, що така продукція є небезпечною (ч. 2).

Доказом безпечності продукції є її відповідність національним стандартам, що гармонізовані з відповідними європейськими стандартами. Перелік таких гармонізованих національних стандартів формується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері стандартизації. Цей перелік станом на 1 січня щороку оприлюднюється шляхом його опублікування у друкованому медіа центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері стандартизації (у разі його відсутності - у друкованому медіа, визначеному цим органом) та шляхом розміщення на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері стандартизації (ч. 3).

За приписами ч. 4 цієї статті, у разі відсутності вимог щодо забезпечення безпечності продукції, визначених частиною першою цієї статті, або за відсутності чи незастосуванні національних стандартів, визначених частиною третьою цієї статті, орган державного ринкового нагляду під час доведення того, що продукція є небезпечною, може враховувати в такій послідовності:

1) національні стандарти інших держав щодо забезпечення безпечності продукції, гармонізовані з відповідними європейськими та міжнародними стандартами;

2) регіональні стандарти щодо забезпечення безпечності продукції відповідно до міжнародних договорів України;

3) стандарти України щодо забезпечення безпечності продукції, крім визначених частиною третьою цієї статті;

4) кодекси усталеної практики із забезпечення безпечності продукції у відповідних галузях;

5) досягнення науки і техніки у сфері безпечності продукції;

6) очікування споживачів (користувачів) щодо безпечності продукції за звичайних або обґрунтовано передбачуваних умов її використання (у тому числі щодо строку служби та за необхідності введення в експлуатацію вимог стосовно встановлення і технічного обслуговування).

Продукція не може вважатися небезпечною лише з тих підстав, що є можливості досягнення вищого рівня безпечності продукції або що на ринку пропонується інша продукція, яка становить менший ступінь ризику (ч. 5).

Згідно ч. 1 ст. 10 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», у разі якщо продукція не відповідає загальній вимозі щодо безпечності продукції, її виробник або розповсюджувач має надати в установленому Кабінетом Міністрів України порядку органу державного ринкового нагляду повідомлення про таку продукцію.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», державний ринковий нагляд за додержанням виробниками та розповсюджувачами продукції загальної вимоги щодо безпечності продукції забезпечується шляхом здійснення державного ринкового нагляду, а також державного контролю продукції при її ввезенні на митну територію України.

Організація та порядок здійснення державного ринкового нагляду, а також державного контролю продукції під час її ввезення на митну територію України визначаються Законом України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" та Митним кодексом України.

Правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції визначає Закон України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» від 02.12.2010 № 2735-VI.

Дія цього Закону, відповідно до частини першої статті 2, поширюється на відносини щодо здійснення ринкового нагляду за продукцією, що охоплюється встановленими вимогами, крім видів продукції, зазначених у частині п'ятій цієї статті; здійснення контролю всієї продукції, крім видів продукції, зазначених у частині п'ятій цієї статті.

Спірні правовідносини врегульовані нормами цього Закону України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» від 02.12.2010 № 2735-VI у редакції від 21.12.2024 року, чинній на момент їх виникнення.

Відповідно до ч. 2 ст.2 Закону України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», якщо технічними регламентами встановлено спеціальні вимоги щодо здійснення ринкового нагляду стосовно конкретних видів продукції, спрямовані на досягнення тих самих цілей, що й положення цього Закону, положення цього Закону застосовуються лише до тих аспектів ринкового нагляду, що не охоплюються такими спеціальними вимогами. Якщо законами України та виданими відповідно до них нормативно-правовими актами встановлено спеціальні вимоги щодо контролю продукції, положення цього Закону застосовуються лише до тих аспектів контролю продукції, які не охоплюються зазначеними спеціальними вимогами.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», метою здійснення ринкового нагляду є вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськості щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов і при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам.

У свою чергу, за визначенням, наведеним у ст. 1 цього Закону, державний ринковий нагляд (далі - ринковий нагляд) - діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам.

Згідно з ч.ч. 1-6 ст. 10 Закону України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», ринковий нагляд здійснюється органами ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності. Органи ринкового нагляду становлять єдину систему.

Сфери відповідальності органів ринкового нагляду включають види продукції, що є об'єктами технічних регламентів, і можуть включати види продукції, що не є об'єктами технічних регламентів.

Органи ринкового нагляду здійснюють свої повноваження неупереджено.

Забороняється незаконний вплив та втручання у здійснення органами ринкового нагляду своїх повноважень.

Органи ринкового нагляду взаємодіють та обмінюються інформацією між собою, а також з митними органами, центральними органами виконавчої влади, які здійснюють нагляд і контроль продукції, правоохоронними органами, громадськими організаціями споживачів (об'єднаннями споживачів) та об'єднаннями суб'єктів господарювання.

Повноваження та порядок діяльності органів ринкового нагляду, права та обов'язки їх посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, встановлюються цим Законом та Законом України "Про загальну безпечність нехарчової продукції".

Органи ринкового нагляду та сфери їх відповідальності визначаються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 р. № 103 затверджене Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі - Положення №103).

Пунктом 1 Положення №103 визначено, що Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра з відновлення України - Міністра розвитку громад та територій (далі - Міністр) і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Відповідно до пп. 3 п. 4 Положення №103, основними завданнями Укртрансбезпеки є, зокрема, здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті.

Відповідно до пп. 15-1 п. 5 Положення №103, Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний ринковий нагляд у межах сфери своєї відповідальності.

Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи (п. 8 Положення №103).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 11 Закону України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», з метою здійснення ринкового нагляду органи ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності проводять перевірки характеристик продукції, в тому числі відбирають зразки продукції та забезпечують проведення їх експертизи (випробування).

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», заходами ринкового нагляду є:

1) перевірки характеристик продукції, у тому числі відбір зразків продукції та їх експертиза (випробування);

2) обмежувальні (корегувальні) заходи, що включають:

а) обмеження надання продукції на ринку;

б) заборону надання продукції на ринку;

в) вилучення продукції з обігу;

г) відкликання продукції;

3) контроль стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів;

4) попередження органами ринкового нагляду споживачів (користувачів) про виявлену цими органами небезпеку, що становить продукція.

Стаття 23 Закону України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» передбачає порядок проведення перевірок характеристик продукції, а саме:

Під час проведення перевірок характеристик продукції проводиться перевірка документів, у разі необхідності - обстеження зразків продукції, за результатами яких приймається рішення про відбір та експертизу (випробування) зразків продукції, про що зазначається в акті, підготовленому відповідно до вимог статті 23-1 цього Закону (ч. 1).

При проведенні перевірок характеристик продукції органи ринкового нагляду враховують ступінь ризику, який може становити відповідна продукція, а також відомості, що містяться у зверненнях споживачів (користувачів) про захист їх права на безпечність продукції, та іншу інформацію щодо продукції (ч. 2).

Органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції.

Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові - у розповсюджувачів та виробників такої продукції (ч. 3).

Предметом таких перевірок є характеристики продукції певного виду (типу), категорії та/або групи.

Під час проведення перевірок продукції певного виду (типу), категорії та/або групи забороняється перевіряти продукцію іншого виду (типу), категорії та/або групи.

У разі якщо за результатами перевірки характеристик продукції органом ринкового нагляду прийнято рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів щодо продукції певного виду (типу), категорії та/або групи, що є предметом перевірки, такі заходи мають бути вжиті суб'єктами господарювання щодо всіх одиниць продукції певного виду (типу), категорії та/або групи, які надаються на ринку та є небезпечними, становлять ризик та/або не відповідають встановленим вимогам (ч. 4).

Перевірки характеристик продукції проводяться на підставі наказів (рішень) органів ринкового нагляду та направлень на проведення перевірки, що видаються та оформлюються відповідно до цього Закону. У разі одержання інформації про надання на ринку продукції, що становить серйозний ризик, відповідні накази (рішення) та направлення видаються і оформлюються невідкладно (ч. 5).

Згідно ч. 6 ст. 23 Закону, перевірки характеристик продукції проводяться:

1) у торговельних та складських приміщеннях суб'єктів господарювання;

2) у місцях введення продукції в експлуатацію (якщо відповідність продукції певним встановленим вимогам може бути визначена лише під час введення її в експлуатацію);

3) за місцем проведення ярмарку, виставки, показу або демонстрації продукції в інший спосіб;

4) у місцях зберігання під митним контролем продукції, митне оформлення якої призупинено за результатами контролю продукції, з дотриманням вимог Митного кодексу України;

5) за місцезнаходженням органу ринкового нагляду.

Згідно ч. 7 ст. 23 цього ж Закону, під час перевірки характеристик продукції у випадках, передбачених цим Законом, перевірці підлягають такі документи (їх копії) та інформація:

1) декларація про відповідність;

2) супровідна документація, що додається до відповідної продукції (включаючи інструкцію щодо користування продукцією);

3) загальний опис продукції , а також повний склад технічної документації на відповідну продукцію, передбачений технічним регламентом;

4) документи щодо системи якості чи системи управління якістю;

5) висновки експертиз та протоколи випробувань зразків відповідної продукції, відібраних (узятих) у межах здійснення ринкового нагляду і контролю продукції;

6) документи, що дають змогу відстежити походження відповідної продукції та її подальший обіг (товарно-супровідна документація або договори).

Орган ринкового нагляду має право вимагати надання таких документів лише в обсязі, що необхідний для встановлення ланцюга постачання продукції;

7) документи і матеріали щодо стану виконання суб'єктом господарювання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, у тому числі в межах моніторингу дій суб'єктів господарювання, що вживаються ними для вилучення відповідної продукції з обігу та/або її відкликання;

8) повідомлення та інша інформація, надана суб'єктами господарювання, митними органами, органами з оцінки відповідності згідно з положеннями цього Закону та Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції".

Згідно з ч. 10 ст. 23 Закону України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», строк проведення перевірки характеристик продукції не може перевищувати у розповсюджувача цієї продукції чотирьох робочих днів, у виробника такої продукції - п'яти робочих днів.

У разі проведення експертизи (випробування) зразків продукції, відібраних під час перевірки, на час її проведення перебіг строку проведення перевірки характеристик продукції призупиняється до одержання органом ринкового нагляду результатів експертизи (випробування).

У разі здійснення перекладу, зазначеного у пункті 3 частини першої статті 15 цього Закону, перебіг строку проведення перевірки характеристик продукції призупиняється до моменту одержання органом ринкового нагляду перекладених документів і матеріалів, але не більше ніж на 30 робочих днів.

У разі проведення перевірки за місцезнаходженням органу ринкового нагляду перебіг строку проведення перевірки починається з дня одержання органом ринкового нагляду від суб'єкта господарювання документів (їх копій) на продукцію, зазначених у частині сьомій цієї статті.

Продовження строку проведення перевірки не допускається.

Відповідно до ч. 1, ч. 2, ч. 5 ст. 23-1 Закону України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», для здійснення планової або позапланової перевірки характеристик продукції орган ринкового нагляду видає наказ, який має містити предмет перевірки (найменування виду (типу), категорії та/або групи продукції), найменування та адресу об'єкта, де розміщується продукція.

На підставі наказу оформляється направлення на проведення перевірки, яке підписується керівником органу ринкового нагляду або його заступником із зазначенням його прізвища, імені та по батькові і засвідчується печаткою відповідного органу.

За результатами здійснення планової або позапланової перевірки характеристик продукції посадова особа органу ринкового нагляду складає акт.

Посадова особа органу ринкового нагляду зазначає в акті детальний опис порушень вимог законодавства, виявлених під час перевірки, з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу ринкового нагляду, які здійснювали перевірку, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб'єкта господарювання або уповноваженої ним особи щодо здійснення перевірки є невід'ємною частиною акта органу ринкового нагляду.

У разі відмови суб'єкта господарювання або уповноваженої ним особи підписати акт посадова особа органу ринкового нагляду вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі, у тому числі фізичній особі - підприємцю, або уповноваженій нею особі в останній день перевірки, а другий зберігається в органі ринкового нагляду.

Згідно з ч. 11 ст. 23 Закону України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», посадова особа, яка здійснює ринковий нагляд, перед початком перевірки зобов'язана роз'яснити суб'єкту господарювання, продукція якого перевіряється, порядок оскарження рішень, приписів, дій та бездіяльності органів ринкового нагляду та їх посадових осіб.

Відповідно до ч. 12 ст. 23 Закону України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», у разі якщо за результатами перевірки характеристик продукції встановлено, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, орган ринкового нагляду на підставі наданих суб'єктом господарювання документів, передбачених пунктами 1 і 6 частини сьомої цієї статті, вживає заходів щодо визначення виробника такої продукції або особи, яка вважається такою, що ввела продукцію в обіг, особи, яка поставила відповідному суб'єкту господарювання цю продукцію, а також всіх осіб, яким відповідний суб'єкт господарювання поставив таку продукцію.

Після визначення виробника або особи, яка вважається такою, що ввела продукцію в обіг, орган ринкового нагляду розпочинає проведення перевірки характеристик такої продукції в її виробника або особи, яка вважається такою, що ввела продукцію в обіг, та визначає всю послідовність суб'єктів господарювання в ланцюгу постачання такої продукції.

Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», під час проведення перевірки характеристик продукції у її виробників:

1) на початковому етапі перевірки об'єктами перевірки є:

а) наявність знака відповідності технічним регламентам, якщо його нанесення передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, та додержання вимог щодо форми, опису, правил та умов нанесення знака відповідності технічним регламентам, а також правил його застосування;

б) наявність супровідної документації, що має додаватися до відповідної продукції (зокрема інструкції щодо користування продукцією), етикетки, маркування, інших позначок, якщо це встановлено технічними регламентами, та їх відповідність встановленим вимогам;

в) наявність декларації про відповідність, якщо її складення передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, а також відповідність такої декларації встановленим вимогам;

г) загальний опис продукції;

2) на наступних етапах перевірки можуть бути проведені:

а) обстеження зразків відповідної продукції;

б) у разі якщо є підстави вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам:

перевірка повного складу технічної документації на відповідну продукцію, передбаченого технічним регламентом;

перевірка документів щодо системи якості чи системи управління якістю, якщо їх надання передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції.

Під час проведення перевірки характеристик продукції на підставах, визначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті, здійснюється відбір та експертиза (випробування) зразків продукції.

Згідно з ч. 1 ст. 28 Закону України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», у разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що продукція не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону, та формальної невідповідності), орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб'єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами.

Стаття 30 передбачає такий захід контролю, як обмеження надання продукції на ринку.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», обмеження надання продукції на ринку здійснюються шляхом:

1) приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами (згідно з частинами першою і четвертою статті 29 цього Закону);

2) усунення формальної невідповідності (згідно з частиною третьою статті 29 цього Закону);

3) тимчасової заборони надання продукції на ринку.

Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», обмеження надання продукції на ринку, визначені у пункті 1 частини першої цієї статті, застосовуються органами ринкового нагляду у випадках, передбачених цим Законом, якщо існує можливість приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами. Зазначені обмеження можуть застосовуватися до продукції, що надається на ринку, у тому числі тієї, що зберігається на складах виробників (імпортерів), та/або продукції, що перебуває у споживачів (користувачів).

Відповідно до ч. 5 ст. 30 Закону України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», тимчасова заборона надання продукції на ринку застосовується органами ринкового нагляду у разі прийняття ними рішення про:

1) відбір зразків продукції для проведення їх експертизи (випробування) - на строк проведення експертизи (випробування);

2) приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами - на строк дії відповідного обмеження.

Тимчасова заборона надання продукції на ринку запроваджується одночасно з прийняттям рішень, зазначених у цій частині.

Стаття 44 Закону України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» передбачає відповідальність за порушення вимог цього Закону.

Зокрема, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», до особи, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу в разі введення в обіг продукції, що не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 та частиною третьою статті 29 цього Закону), - у розмірі від двох до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на суб'єкта господарювання вже накладено штраф, - у розмірі чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Предметом спору у цій справі є правомірність постанов Відділу державного нагляду (контролю) у Київській області Державної служби України з безпеки на транспорті про накладення штрафу за порушення вимог п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».

Судом встановлено, що посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Київській області Державної служби України з безпеки на транспорті проведена планова перевірка характеристик продукції у торговельних та складських приміщеннях магазину «Антошка» за адресою: вул. Нове шосе, 8, м. Буча, Київська обл., 08292, де провадить господарську діяльність ПП «РЕДХЕД ФЕМІЛІ». Предметом перевірки були автомобільні крісла для транспортування дітей код УКТЗЕД 9401800000.

За результатами перевірки складено Акт перевірки характеристик продукції від 24.03.2025 року № 006/27-25, яким зафіксовано, що автомобільні крісла для транспортування дітей без сертифікатів відповідності, передбачених пунктами 1.2, 1.3 Порядку затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 17 серпня 2012 р. № 521 «Про затвердження Порядку затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання та Порядку ведення реєстру сертифікатів типу транспортних засобів та обладнання і виданих виробниками сертифікатів відповідності транспортних засобів та обладнання» (далі - Порядок № 521), за формою та змістом згідно з додатком 9 до Порядку № 521, виданим на підставі сертифіката типу (за формою, наведеною в додатку 6 до Порядку № 521); або сертифікатів відповідності, виданих призначеним органом із сертифікації колісних транспортних засобів, партій частин та/або обладнання; відсутнє маркування продукції відповідно до п.п. 8.1, 8.2 Порядку № 521.

До перевірки позивач надав копії сертифікатів відповідності партії компонентів №№ UA.005.004191-25, UA.005.001492-25, UA.005.001493-25, UA.005.000625-25, UA.005.001677-25, виданих призначеним органом з оцінки відповідності ТОВ «РІВНЕСТАНДАРТ» (ЄДРПОУ 38888641, номер призначеного органу із сертифікації UA.CTR.005), але в порушення вимог п. 7.3 Порядку № 521 не всі належні позиції зазначених сертифікатів заповнені, а саме поз. 4 сертифікатів не містить номерів протоколів випробувань продукції на предмет відповідності її певним вимогам та найменування організації, що їх видала.

Враховуючи викладене, надані сертифікати відповідності не були визнані такими, що відповідають вимогам Порядку № 521 та не узяті відповідачем до уваги.

За висновком акту: Порушено вимоги пунктів 7.1, 8.2, 8.3 та 12.4 Порядку затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання, затвердженого Наказом Міністерства інфраструктури України 17.08.2012 № 521.

Згідно з пунктом 1.1 розділу I Порядку № 521, цей Порядок визначає механізм затвердження конструкції колісних транспортних засобів (далі - КТЗ) категорій M, N, O, L, нових частин та обладнання, які можуть бути встановлені та/або використані на колісних транспортних засобах (далі - обладнання) відповідно до вимог Угоди про прийняття єдиних технічних приписів для колісних транспортних засобів, предметів обладнання та частин, які можуть бути встановлені та/або використані на колісних транспортних засобах, і про умови взаємного визнання офіційних затверджень, виданих на основі цих приписів, 1958 року з поправками 1995 року (далі - Угода).

Згідно з пунктом 1.2 розділу I Порядку № 521, на кожен КТЗ або партію обладнання, тип яких відповідає вимогам єдиних технічних приписів, що підтверджується сертифікатом типу транспортного засобу або обладнання, виробник або його уповноважений представник - резидент України видає сертифікат відповідності.

Згідно з пунктом 1.3 розділу I Порядку № 521, на кожен новий КТЗ або партію обладнання, які відповідають вимогам єдиних технічних приписів, але відповідність типу яких не підтверджена сертифікатом типу транспортного засобу або обладнання, а також на КТЗ, що були у користуванні, сертифікат відповідності видають уповноважені органи або органи із сертифікації, акредитовані відповідно до законодавства, призначені Міністерством інфраструктури України.

Відповідно до визначення п. 1.10 розділу I Порядку № 521, сертифікат відповідності - документ, яким виробник підтверджує, що окремо взятий КТЗ або партія обладнання відповідають затвердженому типу; сертифікат типу - документ, яким уповноважений орган підтверджує, що тип продукції затверджено відповідно до вимог технічних приписів, визначених цим Порядком.

Відповідно пункту 7.1 розділу VII Порядку № 521, виробник на підставі сертифіката типу оформляє на кожний КТЗ чи на партію обладнання сертифікат відповідності КТЗ або обладнання за формою, наведеною в додатку 9 до цього Порядку, та додає його до комплекту супровідної документації КТЗ (незалежно від стадії його завершеності) чи партії обладнання. Виробник - нерезидент має право від свого імені оформлювати сертифікати відповідності на КТЗ або партію обладнання, тип яких затверджено згідно з цим Порядком.

При затвердженні КТЗ незавершеного або поетапно завершеного типу виробник заповнює тільки ті позиції на зворотній сторінці сертифіката відповідності КТЗ, відомості яких було доповнено або змінено на черговому етапі затвердження.

Виробник також додає до свого сертифіката відповідності КТЗ або обладнання сертифікати відповідності інших виробників, отримані за результатами проходження попередніх етапів затвердження (крім першого етапу затвердження).

Відповідно пункту 7.2 розділу VII Порядку № 521, сертифікат відповідності КТЗ або обладнання заповнюють українською мовою (з дублюванням, за необхідності, англійською мовою).

Відповідно пункту 7.3 розділу VII Порядку № 521, усі належні позиції сертифіката відповідності КТЗ або обладнання повинні бути заповнені. Сертифікат відповідності КТЗ або обладнання не повинен містити не передбачених цим Порядком обмежень щодо введення в обіг і/або застосування продукції.

Відповідно пункту 7.4 розділу VII Порядку № 521, у сертифікаті відповідності КТЗ або обладнання, що видають на підставі сертифікатів типу, затверджених з урахуванням обмежень, визначених в розділах IX, X, XII цього Порядку, наводять відповідну інформацію щодо зазначених обмежень.

Відповідно пункту 7.5 розділу VII Порядку № 521, виробник КТЗ видає сертифікати відповідності обладнання на партію обладнання, що зазначено в пункті 3.24 розділу III цього Порядку, з посиланням на сертифікат типу. При цьому на партію обладнання видають один сертифікат відповідності обладнання (незалежно від кількості найменувань продукції і типів у партії обладнання), у графі « 2. Найменування продукції і тип(и)» якого наводять посилання на документ, згідно з яким партію виготовлено чи ввезено в Україну.

Розділ VІII Порядку № 521 передбачає маркування продукції.

Відповідно пункту 8.1 розділу VІII Порядку № 521, у разі отримання сертифіката типу КТЗ, що виготовлено в Україні, виробник наводить у маркуванні на табличці, що закріплюється на КТЗ, номер сертифіката типу КТЗ.

Відповідно пункту 8.2 розділу VІII Порядку № 521, у разі отримання сертифіката типу обладнання на підставі окремого(их) затвердження(нь) за Правилом(ами) ЄЕК ООН виробник маркує кожен предмет обладнання відповідно до вимог зазначеного(их) Правила(ил) ЄЕК ООН та наносить на упаковку чи зазначає в супровідній документації щодо використання продукції (інструкції (керівництві) щодо експлуатації тощо) номер сертифіката типу, торгову назву виробника та/або найменування, позначку типу обладнання та/або ідентифікаційний номер такого обладнання згідно з каталогом.

Відповідно пункту 8.3 розділу VІII Порядку № 521, у разі затвердження типу обладнання не на підставі окремого затвердження за Правилом ЄЕК ООН виробник наносить на вироби або на упаковку чи зазначає в супровідній документації щодо використання продукції (інструкції (керівництві) щодо експлуатації тощо) номер сертифіката типу, своє торгове найменування або торгову марку, позначку типу обладнання та/або ідентифікаційний (каталожний) номер.

Відповідно пункту 12.4 розділу ХII Порядку № 521, введення в обіг обладнання допускають за наявності сертифіката відповідності обладнання, який додають до кожної партії обладнання.

Як зазначено в акті перевірки, позивач надав копії сертифікатів відповідності партії компонентів №№ UA.005.004191-25, UA.005.001492-25, UA.005.001493-25, UA.005.000625-25, UA.005.001677-25, виданих призначеним органом з оцінки відповідності ТОВ «РІВНЕСТАНДАРТ» (ЄДРПОУ 38888641, номер призначеного органу із сертифікації UA.CTR.005), але в порушення вимог п. 7.3 Порядку № 521 не всі належні позиції зазначених сертифікатів заповнені, а саме поз. 4 сертифікатів не містить номерів протоколів випробувань продукції на предмет відповідності її певним вимогам та найменування організації, що їх видала.

З наведених підставі надані сертифікати відповідності не були визнані такими, що відповідають вимогам Порядку № 521 та не були узяті відповідачем до уваги.

Як наслідок відповідач зробив висновок, автомобільні крісла для транспортування дітей без сертифікатів відповідності, передбачених пунктами 1.2, 1.3 Порядку №521 та, що відсутнє маркування продукції відповідно до п.п. 8.1, 8.2 Порядку № 521.

Всупереч доводам відповідача позивач зазначив, що у ПП «РЕДХЕД ФЕМІЛІ» були наявні необхідні сертифікати відповідності, які були видані уповноваженим органом, акредитованим відповідно до чинного законодавства та призначеним Міністерством інфраструктури України - ТОВ «Рівнестандарт», яке, у свою чергу, надало відповідь про повну відповідність виданих сертифікатів нормам закону. Крім того, надання сертифікатів відповідності, які на думку відповідача, оформлені з порушенням вимог законодавства, не може свідчити про відсутність таких сертифікатів.

Разом із позовною заявою позивач надав копії Сертифікатів відповідності партії компонентів, видані ТОВ «Рівнестандарт» - призначений орган із сертифікації КТЗ, партій частин та обладнання відповідно до наказу Міністерства інфраструктури України від 06.09.2016 р. за №306 (номер призначеного органу із сертифікації UA.CTR.005), невідповідність яких встановлена перевіркою.

Також до суду надані листи ТОВ «Рівнестандарт» від 25.03.2025 року та від 10.04.2025 року, де зазначено, що орган із сертифікації ТОВ «РІВНЕСТАНДАРТ» наводить у сертифікатах відповідності партії компонентів лише ту інформацію, яка стосується таких сертифікатів з посиланням на те, що інформація щодо протоколу випробувань, а також щодо затвердження типу та інформаційному документу в сертифікатах відсутня.

Згідно обставин справи, після проведення перевірки позивач звернувся до ТОВ «Рівнестандарт», як акредитованого органу із надання послуг сертифікації та метрології, який видав сертифікати, з листом від 31.03.2025 року, де просив надати пояснення із приводу підстав відсутності в сертифікатах зазначення наступної інформації: «номер(и) окремого (их) затвердження (нь) та або протоколу(ів) випробувань, найменування організації (ій), що його видала(и),_дата(и) видання та інформаційному документу, номер(и), дата(и); номер(и) протоколу(ів) випробовувань та найменування організації (їй), що його видала(и); дата(и) видачі та порушення вимоги пунктів 1.2., 1.3., 7.1., 7.3., 8.2., 8.3., 12.4 Порядку затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання та обладнання та порядку ведення реєстру сертифікатів типу транспортних засобів та обладнання і виданих виробниками сертифікатів відповідності транспортних засобів або обладнання, затвердженого наказом Мінінфраструктури від 17.08.2012 №521, зареєстрованого в Мінюсті 14.09.2012 за №1586/21898, наявність яких встановлена перевіркою.

Листом ТОВ «Рівнестандарт» від 10.04.2025 року вих. № 107 надано відповідь на запит ПП «РЕДХЕД ФЕМІЛІ» від 31.03.2025 року, де повідомлено, що Додатком 9 до Порядку затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання», затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 17.08.2012 №521, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.09.2012 р. за №1586/21898 (далі - Порядок) встановлено форми сертифікатів відповідності. Вказані форми містять вимогу «викреслити чи вилучити, якщо позначене (одне із позначеного або далі пов'язане з позначеним) не стосується цього сертифіката». Додатково зазначимо, розділом VI додатку 4 Наказано встановлено перелік технічних приписів та вимог щодо частин та обладнання, які можуть бути встановлені на КТЗ.

Познака вимог до документів, необхідних для індивідуального затвердження дитячих утримуючих систем на відповідність Правилам ЄЕК ООН R44 - «Х1 + А, Х2+ А», де:

«Х1» - окреме затвердження типу та інформаційний документ;

«Х2» - Х1 або окреме затвердження типу;

«А» - маркування щодо відповідності Правилу ЄЕК ООН.

В той же час познака протоколу випробувань «ХЗ» та «Х4».

З вказаного вище вбачається, зазначення інформації щодо протоколу випробувань у сертифікаті відповідності дитячих утримуючих систем на відповідність Правилам ЄЕК ООН R44 неприпустиме, оскільки не стосується такого сертифіката і підлягає викресленню чи вилученню.

Враховуючи вказану вимогу Порядку, за наслідками здійснення індивідуального затвердження партії обладнання дитячих утримуючих систем призначений Міністерством інфраструктури України орган із сертифікації ТОВ «РІВНЕСТАНДАРТ» не наводить у сертифікатах відповідності інформації щодо протоколу випробувань.

Разом із позовом позивач також надав лист-звернення до директора ПП «РЕДХЕД ФЕМІЛІ» від 17.03.2025 року до ТОВ «РІВНЕСТАНДАРТ» щодо надання роз'яснення стосовно форми сертифікату відповідності на партію автомобільних крісел для транспортування дітей щодо відсутності усіх полів у виданих сертифікатах.

Листом ТОВ «РІВНЕСТАНДАРТ» від 25.03.2025 року вих. №75 надано відповідь на запит ПП «РЕДХЕД ФЕМІЛІ» від 17.03.2025 року, де повідомлено, що Додатком 9 до Порядку затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання», затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 17.08.2012 №521, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.09.2012 р. за №1586/21898 (далі - Порядок) встановлено форми сертифікатів відповідності. Вказані форми містять вимогу «викреслити чи вилучити, якщо позначене (одне із позначеного або далі пов'язане з позначеним) не стосується цього сертифіката». Враховуючи вказану вимогу Порядку, за наслідками здійснення індивідуального затвердження партії обладнання призначений Міністерством інфраструктури України орган із сертифікації ТОВ «РІВНЕСТАНДАРТ» наводить у сертифікатах відповідності партії компонентів лише ту інформацію, яка стосується таких сертифікатів, а тому, інформація щодо затвердження типу та інформаційному документу в сертифікатах відсутня.

Отже, ТОВ «РІВНЕСТАНДАРТ», як акредитований орган із надання послуг сертифікації та метрології, який видав сертифікати, невідповідність яких стала підставою притягнення позивача до відповідальності за п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» стверджує про відповідність виданих ним сертифікатів.

Надаючи оцінку наведеним обставинам справи, суд зазначає наступне.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 09.06.2011 № 738 «Деякі питання сертифікації транспортних засобів, їх частин та обладнання» передбачено, що сертифікат відповідності видається:

виробником або його уповноваженим представником - резидентом України (далі - виробник) на кожний транспортний засіб, тип якого відповідає вимогам єдиних технічних приписів (Правил Європейської Економічної Комісії Організації Об'єднаних Націй, що є додатками до Угоди), що підтверджується сертифікатом типу транспортного засобу;

уповноваженими органами або визначеними Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури органами із сертифікації, акредитованими відповідно до законодавства, на кожний новий транспортний засіб, який відповідає вимогам єдиних технічних приписів (Правил Європейської Економічної Комісії Організації Об'єднаних Націй, що є додатками до Угоди), але відповідність типу якого не підтверджена сертифікатом типу транспортного засобу, а також на той, що був у користуванні.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.06.2011 № 738 «Деякі питання сертифікації транспортних засобів, їх частин та обладнання», наказом Міністерства інфраструктури України від 06.09.2016 року №306 «Про призначення органу із сертифікації для індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, партій частин та обладнання» призначено органом із сертифікації для індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, партій частин та обладнання товариство з обмеженою відповідальністю «Рівнестандарт» (вул. Князя Володимира, 28 Б, офіс 32, м. Рівне, 33028, код згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 38888641) за номером UA.CTR.005.

З наведеного слідує, що ТОВ «РІВНЕСТАНДАРТ» є уповноваженим державою органом із надання послуг сертифікації та метрології, та саме цей орган сертифікації видав ПП «РЕДХЕД ФЕМІЛІ» сертифікати, що були предметом перевірки.

Водночас, позивач був притягнутий до відповідальності за невідповідність виданих сертифікатів.

За приписами ч. 13 ст. 23 Закону України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», у разі якщо суб'єктом господарювання надано висновки експертизи, протоколи випробувань продукції, сертифікати відповідності або інші документи про відповідність, видані за результатами добровільної оцінки відповідності акредитованими органами з оцінки відповідності, органи ринкового нагляду належним чином ураховують ці документи при проведенні перевірок характеристик продукції.

Відповідно до ч. 14 ст. 23 Закону України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», органи ринкового нагляду мають право звертатися до призначених органів з оцінки відповідності та визнаних незалежних організацій із запитами про надання інформації про видачу і відмову у видачі документів про відповідність, установлення обмежень щодо них, їх призупинення та припинення дії, а у випадках, визначених технічними регламентами, - також іншої інформації, пов'язаної з процедурами оцінки відповідності вимогам технічних регламентів, до застосування яких були залучені відповідні призначені органи та визнані незалежні організації. Призначені органи з оцінки відповідності та визнані незалежні організації повинні надавати інформацію за такими запитами у десятиденний строк з дня одержання відповідного запиту.

Відповідно до ч. 3 ст. 25 Закону України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», у разі якщо за результатами перевірок характеристик продукції у її виробників встановлено, що відповідна продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, органи ринкового нагляду:

1) звертаються до призначених органів з оцінки відповідності стосовно розгляду ними питання про встановлення обмежень щодо виданих ними документів про відповідність такої продукції, їх призупинення чи припинення дії;

2) за наявності матеріалів та інформації, що свідчать про некомпетентність призначених органів з оцінки відповідності та/або акредитованих органів з оцінки відповідності, які видали документи про відповідність такої продукції, звертаються до органу, що призначає органи з оцінки відповідності, щодо проведення в межах моніторингу призначених органів з оцінки відповідності позапланової перевірки відповідного призначеного органу з оцінки відповідності або до національного органу України з акредитації щодо проведення в межах моніторингу акредитованих органів з оцінки відповідності позачергової оцінки відповідного акредитованого органу з оцінки відповідності.

З вищевикладене суд зазначає, що оскільки чч. 13-14 ст. 23, ч. 3 ст. 25 Закону України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» прямо передбачений алгоритм дій органу ринкового нагляду у разі встановлення порушень щодо відповідності продукції, а саме звернення до призначених органів з оцінки відповідності із запитами про надання інформації щодо виданих документів про відповідність та щодо реагування на некомпетентність призначених органів з оцінки відповідності та/або акредитованих органів з оцінки відповідності, які видали документи про відповідність такої продукції, - до органу, що призначає органи з оцінки відповідності, то відповідач до притягнення позивача до відповідальності мав вжити наведених заходів.

Однак, відповідач не надав доказів дотримання чч. 13-14 ст. 23, ч. 3 ст. 25 Закону України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».

Таким чином, суд, не вдаючись до кваліфікації порушень, зафіксованих в акті перевірки, вважає, що викладені обставини є підставою для скасування оскаржених постанов про накладення штрафу від 08 квітня 2025 року №006/27-25/1; № 006/27-25/2; №006/27-25/3; №006/27-25/4; №006/27-25/5; №006/27-25/6; №006/27-25/7; №006/27-25/8; №006/27-25/9; №006/27-25/10; №006/27-25/11.

Що стосується посилання позивача на те, що оскаржені постанови прийняті передчасно, оскільки строк виконання рішень про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 24.03.2025 року було встановлено до 24.05.2025 р., отже рішення про притягнення позивача до відповідальності могли бути прийнятті тільки після невиконання ним рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів.

Згідно з ч. 2, ч. 3 ст. 34 Закону України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», суб'єкт господарювання, якого стосується рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, має у визначений у такому рішенні строк надати (надіслати) органу ринкового нагляду, що прийняв відповідне рішення, повідомлення про його виконання. До цього повідомлення суб'єкт господарювання може додавати документи або їх копії, що підтверджують виконання рішення.

У разі якщо інформація, що міститься в повідомленні суб'єкта господарювання про виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, та долучені до рішення документи є недостатніми для підтвердження результативності виконання цього рішення, а також за наявності обґрунтованих сумнівів щодо достовірності цієї інформації відповідний орган ринкового нагляду проводить перевірку стану виконання суб'єктом господарювання такого рішення.

На підставі викладеного суд зазначає, що позивача притягнуто до відповідальності не за невиконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, а на підставі розгляду Протоколу про виявлене (і) порушення вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» від 24.03.2025 року № 006/27-25.

Зокрема, стаття 44 Закону України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» окремо передбачає відповідальність за «введення в обіг продукції, що не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 та частиною третьою статті 29 цього Закону), - у розмірі від двох до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на суб'єкта господарювання вже накладено штраф, - у розмірі чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян» (п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції») та окремо відповідальність за невиконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, визначених ст.ст. 28-29 цього Закону (п.п. 1-3 ч. 4 ст. 44 Закону України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції»).

Однак, вказані обставини не впливають на висновки суду щодо наявності підстав для скасування оскаржених постанов.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених вимог не спростовують.

При цьому, згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 року, заява №4909/04, відповідно до п. 58 якого Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі"Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torijav.Spain) від 09.12.1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

За вимогами ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов слід задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, оскільки адміністративний позов задоволено, суд, у відповідності до приписів ст. 139 КАС України, здійснює розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу.

14.07.2025 року представником позивача подано клопотання про залучення до матеріалів справи документів на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000,00 грн. та стягнення їх з відповідача.

16.07.2025 року відповідач подав заперечення проти задоволення витрат на правничу допомогу до розгляду. Відповідач зазначив, що, на його думку, заявлені ПП «РЕДХЕД ФЕМІЛІ» витрати на правову допомогу у розмірі 30 000,00 грн. не відповідають критерію розумності, співмірності та пропорційності до предмета спору з урахуванням ціни позову, оскільки дана справа не є складною, позовна заява є типовою, що використовується для масових звернень до суду, не містить складних розрахунків і, як наслідок, її підготовка не потребувала пошуку та вивчення адвокатом ПП «РЕДХЕД ФЕМІЛІ» значної кількості судової практики та приписів діючого законодавства України зі спірного питання, аналізу великої кількості доказів, значних затрат часу та зусиль.

17.07.2025 року представником позивача подано заперечення на клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до чч. 1-4 ст. 134 КАС України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано:

копію Договору про надання правничої допомоги № 1 від 25.04.2025 року, укладеного між Адвокатським об'єднанням «Практика» та приватним підприємством «РЕДХЕД ФЕМІЛІ» (Клієнт), а також Додаткової угоди № 2 від 25.04.2025 року до Договору про надання правничої допомоги № 1 від 25.04.2025 року, яка визначає порядок оплати юридичних послуг (гонорару) Адвокатського об'єднання за надання правової допомоги під час оскарження постанов про накладення штрафу, винесених Відділом державного нагляду (контролю) у Київській області Державної служби України з безпеки на транспорті. Сторони погодили, що вартість надання юридичних послуг Клієнту встановлюється у фіксованому розмірі та становить 30 000,00 грн., незалежно від витраченого часу адвокатів об'єднання. Оплата за даним договором здійснюється не пізніше 20 (двадцяти) днів з моменту отримання Клієнтом рахунку в готівковому або безготівковому порядку.

копію Акту приймання-передачі наданих послуг, яким зафіксовано, що Виконавець надав правничу (правову) допомогу по представництву інтересів клієнта під час розгляду справи № 420/13178/25 за позовом ПП «РЕДХЕД ФЕМІЛІ» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Київській області, за участю третьої особи ТОВ «РІВНЕСТАНДАРТ» про визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу. Вартість послуг становить 30 000,00 грн. без ПДВ. претензій сторони не мають.

копію рахунку від 07.07.2025 року до Договору про надання правничої допомоги № 1 від 25.04.2025 року на суму 30 000,00 грн.

Отже, матеріалами справи підтверджується надання правової допомоги ПП «РЕДХЕД ФЕМІЛІ» у справі №420/13178/25.

Відповідно до ч. 5 ст. 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 134 КАС України).

При цьому, за приписами ч. 7 ст. 134 КАС України, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Дослідивши вищезазначені докази, суд приходить до висновку про часткову обґрунтованість розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Суд враховує, що даний спір не є занадто складним, не потребує значного витрачання часу для підготовки правової позиції, складання відповідних процесуальних документів та інших заяв по суті справи, справа розглядалась у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).

У відповідності з правовою позицією Верховного Суду, наведеною у додатковій постанові від 05.09.2019 року у справі № 826/841/17, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, за наявності заперечень іншої сторони, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документа, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, суд доходить висновку, що заявлений представником позивача до відшкодування розмір витрат на правничу допомогу є завищеним та таким, що підлягає зменшенню.

Відтак, суд вважає клопотання представника позивача про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу частково обґрунтованим та що його слід задовольнити в частині стягнення з Відділу державного нагляду (контролю) у Київській області Державної служби України з безпеки на транспорті на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 5610,00 грн.

Таким чином, у відповідності до приписів ст. 139 КАС України, розподіл судових витрат здійснюється на користь позивача у розмірі: 7000,00 грн. - витрат на правничу допомогу; та 5610,00 грн. - ставка судового збору сплачена за звернення до суду із цим позовом, - за рахунок бюджетних асигнувань Відділу державного нагляду (контролю) у Київській області Державної служби України з безпеки на транспорті.

Відповідно до ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи строки розгляду даної справи, визначені ст.258 КАС України, у зв'язку із перебуванням головуючого судді Радчука А.А. у відпустці у період з 21.07.2025 року по 22.08.2025 року, в силу положень ст.120 КАС України, рішення суду складено після виходу судді з відпустки.

Керуючись ст.ст. 2, 5-9, 72, 74-77, 90, 139, 242-246, 255, 262, 291, 295, 297 КАС України,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов приватного підприємства «РЕДХЕД ФЕМІЛІ» (вул. Гена Іоганна, буд. 19, м. Одеса, 65098, ЄДРПОУ 44288313) до Відділу державного нагляду (контролю) у Київській області Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Антоновича, буд. 51, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 39816845), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, - товариства з обмеженою відповідальністю «РІВНЕСТАНДАРТ» (вул. Князя Володимира, буд. 286, оф. 32, м. Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 38888641) про визнання протиправними та скасування постанов - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати постанови Відділу державного нагляду (контролю) у Київській області Державної служби України з безпеки на транспорті про накладення штрафу від 03.04.2025 року №006/27-25/1; від 03.04.2025 року №006/27-25/2; від 03.04.2025 року №006/27-25/3; від 03.04.2025 року №006/27-25/4; від 03.04.2025 року №006/27-25/5; від 03.04.2025 року №006/27-25/6; від 03.04.2025 року №006/27-25/7; від 03.04.2025 року №006/27-25/8; від 03.04.2025 року №006/27-25/9; від 03.04.2025 року №006/27-25/10; від 03.04.2025 року №006/27-25/11.

Стягнути з Відділу державного нагляду (контролю) у Київській області Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Антоновича, буд. 51, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 39816845) за рахунок бюджетних асигнувань на користь приватного підприємства «РЕДХЕД ФЕМІЛІ» (вул. Гена Іоганна, буд. 19, м. Одеса, 65098, ЄДРПОУ 44288313) сплачений судовий збір у розмірі 5610,00 грн. (п'ять тисяч шістсот десять гривень 00 коп.).

Стягнути з Відділу державного нагляду (контролю) у Київській області Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Антоновича, буд. 51, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 39816845) за рахунок бюджетних асигнувань на користь приватного підприємства «РЕДХЕД ФЕМІЛІ» (вул. Гена Іоганна, буд. 19, м. Одеса, 65098, ЄДРПОУ 44288313) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000, 00 грн. (сім тисяч гривень 00 коп.).

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено в порядку і строки, встановлені ст.ст. 293, 295 КАС України.

Суддя А.А. Радчук