Справа № 420/26903/25
29 серпня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стефанова С.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду 08 серпня 2025 року надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром з 01.02.2020року, 01.02.2021 року, з 01.02.2022 року, з 01.03.2023 року, з 01.03.2025 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок ОСОБА_1 пенсії за вислугу років з 01.02.2020 року, з 01.02.2021 року, з 01.02.2022 року, з 01.03.2023 року, з 01.03.2025 року без обмеження її максимальним розміром та виплату різниці між перерахованою та виплаченою пенсією за минулий час.
Позиція позивача обґрунтовується наступним
В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що під час проведення перерахунків пенсії на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.02.2025 року по справі №420/3119/25 з 01.02.2020 року, з 01.02.2021 року, з 01.02.2022 року, з 01.03.2023 року, з 01.03.2025 року відповідач відповідно до ч.7 ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» застосував обмеження пенсії позивача десятьма прожитковими мінімумами, встановленими законом для непрацездатних осіб.
Позивач вважає, що проведенні перерахунок позивачу пенсії з 01.02.2020 року, з 01.02.2021 року, з 01.02.2022 року, з 01.03.2023 року, з 01.03.2025 року на підставі довідки від 03.10.2024 №ЮО106532 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022 та обмеження відповідачем розміру пенсії позивача з 01.02.2020 року, з 01.02.2021 року, з 01.02.2022 року, з 01.03.2023 року, з 01.03.2025 року є протиправними, не відповідають нормам Конституції України, Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та порушують право позивача на належний рівень пенсійного забезпечення.
Позиція відповідача обґрунтовується наступним
Відповідач не погоджується з заявленими позовними вимогами, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню та зазначає, перерахунок пенсії Головним управлінням позивачу здійснено відповідно до вимог законодавства, що діяло на момент виникнення права на такий перерахунок, і на даний час виплата пенсії здійснюється відповідно до вимог діючого законодавства, тому підстави для визнання протиправними дій Головного управління відсутні.
При цьому Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зазначає, щодо обмеження пенсії позивачу максимальним розміром дії є правомірними та реалізовані в межах діючого законодавства України.
Процесуальні дії та клопотання учасників процесу
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2025 року, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами в порядку ст.263 КАС України.
26 серпня 2025 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву.
Станом на 29 серпня 2025 року, будь-яких інших заяв по суті справи з боку сторін на адресу суду не надходило.
Відповідно до ч.2 ст.262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позиція позивача та відповідача, суд встановив наступні факти та обставини.
Обставини справи встановлені судом
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію згідно з Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Рішенням від 28.02.2025 року по справі №420/3119/25 Одеський окружний адміністративний суд зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести з 01.02.2020 року, з 01.02.2021 року та з 01.02.2022 року перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення №ЮО106532 від 03.10.2024 року, наданої ІНФОРМАЦІЯ_1 станом на 01.01.2022 року, із врахуванням раніше виплачених сум.
На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.02.2025 року по справі №420/3119/25 з 01.02.2020 року, з 01.02.2021 року, з 01.02.2022 року, з 01.03.2023 року, з 01.03.2024 року відповідачем 16.09.2024 року здійснено перерахунок на виплату пенсії позивачу на підставі довідки №ЮО106532 від 23.10.2024 року.
Також Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області на виконання судового рішення проведено 21.05.2025 року перерахунок пенсії позивача з 01.03.2025 року та з 01.06.2025 року.
Згідно перерахунку пенсії позивача від 16.09.2024, перерахована пенсія обчислена з 01.02.2020 року з 01.02.2021 року, з 01.02.2022 року, з 01.03.2023 року, з 01.03.2024 року та в підсумку з урахуванням надбавок, доплат, підвищень та індексації пенсії, пенсія нарахована з 01.02.2020 року в розмірі - 17993,39 грн., з 01.02.2021 року в розмірі 18798,19 грн., з 01.02.2022 року в розмірі 19797,79 грн., з 01.03.2023 року в розмірі 21297,79 грн., з 01.03.2024 року в розмірі 23610,00 грн.
Проте відповідач під час нарахування фактичної виплати з 01.02.2020 року, з 01.02.2021 року, з 01.02.2022 року, з 01.03.2023 року, з 01.03.2024 року перерахованої пенсії обмежив розмір виплачуваної позивачу пенсії розміром, у якому вона була обчислена та виплачувалась до проведення такого перерахунку пенсії з урахуванням її обмеження в сумі відповідно 16380,00 грн., 17690,00 грн., 19340,00 грн., 20930,00 грн.
Також судом встановлено, що згідно перерахунку пенсії позивача від 21.05.2025 року перерахована пенсія обчислена з 01.03.2025 року та з 01.06.2025 року в підсумку з урахуванням надбавок, доплат, підвищень та індексації пенсії, пенсія нарахована з 01.03.2025 року та з 01.06.2025 року в загальному розмірі 27581,99 грн.
Проте відповідач під час нарахування фактичної виплати з 01.03.2025 року та з 01.06.2025 року перерахованої пенсії обмежив розмір виплачуваної позивачу пенсії розміром, у якому вона була обчислена та виплачувалась до проведення такого перерахунку пенсії з урахуванням її обмеження в сумі 23610,00 грн.
Не погоджуючись з вищевказаними перерахунками, вважаючи дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження пенсії максимальним розміром і виплати позивачу пенсії з 01.02.2020 року, з 01.02.2021 року, з 01.02.2022 року, з 01.03.2023 року, з 01.03.2025 року протиправними та такими, що порушують конституційні права позивача, останній звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Джерела права та висновки суду
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-XII.
Щодо обмеження після здійснення перерахунку виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.02.2025 року по справі №420/3119/25 з 01.02.2020 року, з 01.02.2021 року, з 01.02.2022 року, з 01.03.2023 року, з 01.03.2024 року відповідачем на підставі довідки №ЮО106532 від 23.10.2024 року, максимальним розміром суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII (в редакції Закону України від 08.07.2011 № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», який набрав чинності з 01.10.2011), максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Згідно із частиною другою Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 08.07.2011 № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», якщо внаслідок прийняття цього Закону розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини 7 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-XII, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 грн.
Згідно пункту 2 резолютивної частини цього рішення №7-рп/2016 положення частини 7 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Відповідно до статті 1-1 Закону № 2262-XII, зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Частиною сьомою статті 43 Закону № 2262-XII (у редакції Закону України від 06.12.2016 №1774-VIII, який набрав чинності з 01.01.2017 року) знову ж таки передбачено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Проте, суд звертає увагу, що частина сьома статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», якою було передбачено обмеження пенсій максимальним розміром, втратила чинність з часу проголошення рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 року №7-рп/2016.
За таких обставин, внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №1774 від 06.12.2016 року до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження
Відповідний висновок викладений в постанові Верховного Суду від 03.10.2018 року у справі №127/4267/17.
Отже, внесені Законом №1774-VIII до частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії) є повторним запровадженням регулювання, яке Конституційний Суд визнав неконституційним, а тому, ці зміни самі по собі не створюють підстав для обмеження максимального розміру пенсії. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Крім того, Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст. 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції. Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян які під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення (Рішення № 5-рп/2002).
Як вже встановлено судом та зазначалось вище, всупереч нормам чинного законодавства відповідач здійснивши перерахунок пенсії на виконання рішення суду, виплачував таку із обмеженням максимального розміру.
Тому, з метою захисту порушеного права позивача, суд вважає за доцільне визнати протиправними дії відповідача щодо виплати з 01.02.2020 року, з 01.02.2021 року, з 01.02.2022 року, з 01.03.2023 року, з 01.03.2024 року та з 01.03.2025 року пенсії із обмеженням максимальним розміром і зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області з 01.02.2020 року, з 01.02.2021 року, з 01.02.2022 року, з 01.03.2023 року, з 01.03.2024 року та з 01.03.2025 року здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу без обмеження її максимальним розміром та виплатити різницю між перерахованою та виплаченою пенсією з урахуванням виплачених сум.
Згідно з частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.
Так, у п.29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 року Справа «РуїзТоріха проти Іспанії» (серія А, №303А) Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Таким чином, на підставі ст.8 КАС України, згідно якої усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст.9 КАС України, відповідно до якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з'ясувавши обставини у справі, перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат
Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до ч. 5 ст. 139 КАС України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
З огляду на задоволення позовних вимог та згідно із ст.139 КАС України судові витрати позивача в сумі 1211,20 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 12, 14, 44, 139, 143, 242-246, 258, 261, 262, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з обмеженням максимального розміру з 01.02.2020 року, 01.02.2021 року, з 01.02.2022 року, з 01.03.2023 року, з 01.04.2024 року та з 01.03.2025 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області з 01.02.2020 року, з 01.02.2021 року, з 01.02.2022 року, з 01.03.2023 року, з 01.03.2024 року та з 01.03.2025 року здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром та виплатити різницю між перерахованою та виплаченою пенсією з урахуванням виплачених сум..
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору в розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп.).
Рішення набирає законної сили згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 та п.15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржено, згідно ст.295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385).
Суддя С.О. Cтефанов