Справа № 420/20077/25
27 серпня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Іванова Е.А. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження приміщенні суду в м.Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся з вищевказаним позовом до суду у якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі відповідач) №951200118833 від 05.05.2025;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області перевести ОСОБА_1 з 20 серпня 2024 року з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на пенсію за віком державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 за №3723-XII, врахувавши висновки Одеського окружного адміністративного суду, викладені у рішенні від 23 грудня 2024 року, залишеному без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2025 року у справі № 420/30042/24, та довідки про заробітну плату від 14 серпня 2024 року № 01/03-34/24/1891 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) за серпень 2024 року та від 14 серпня 2024 року № 01/03-34/24/1892 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця за липень 2024 року, видані виконавчим комітетом Іванівської селищної ради. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він є пенсіонером та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 15 червня 2016 року. На виконання рішення суду від 23.12.2024 року відповідач розглянув заяву позивача від 20.08.2024 року та прийняв оскаржуване рішення про відмову в перерахунку пенсії позивачу через відсутність стажу державної служби так як неправомірно не врахував довідки про заробітну плату від 14.08.2024 року №01/03-34/24/1891 та №01/03-34/24/1892, з чим позивач не згоден та подав до суду позов.
Ухвалою суду від 01.07.2025 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області до суду надійшов відзив.
Від представника позивача надана відповідь на відзив.
Ухвалою суду від 27.08.2025 року повернуто відзив без розгляду через пропуск строку на його подачу.
Дослідивши адміністративний позов, інші письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об'єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , є пенсіонером, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Страховий стаж ОСОБА_1 , встановлений судовим рішенням по справі № 420/30042/24, становить 45 років 9 місяців 27 днів.
20.08.2024 року позивач звернувся до ГУ ПФУ в Одеській області з заявою про переведення його на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу".
Розгляд заяви від 20.08.2024 року та документів наданих до неї провадився за принципом “екстериторіальності» Головним управлінням Пенсійного фонду України у Черкаській області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області від 27.08.2024 року №951200118833 ОСОБА_1 відмовлено у перерахунку пенсії на підставі заяви від 20.08.2024 року відповідно до Закону України «Про державну службу».
З вказаним рішенням позивач не погодився та оскаржив його до суду.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23.12.2024 року по справі №420/30042/24 позов задоволено : Визнано протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області №951200118833 від 27.08.2024 року про відмову в перерахунку пенсії. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 період роботи з 04.07.2001 року по 04.05.2020 року. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.08.2024 року про переведення з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на пенсію за віком державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 за №3723-XII, та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду.
Вказане рішення суду набрало законної сили.
На виконання вказаного рішення суду відповідачем повторно розглянуто заяву позивача та прийнято рішення №951200118833 від 05.05.2025, яким зараховано до стажу державної служби позивача період з роботи з 04.07.2001 року по 04.05.2020року та стаж державної служби в результаті проведеного перерахунку склав 18 років 1 день станом на 01.05.2016 року , та одночасно відмовлено у переведені на пенсію згідно Закону України «Про державну службу» через неврахування довідок від 14.08.2024 року №01/03-34/24/1891 та №01/03-34/24/1892, виданих виконавчим комітетом Іванівської селищної ради, як такі що не відповідають Порядку №622.
З вказаним рішення позивач не погодився та оскаржив його до суду.
Джерела права та висновки суду.
Пенсійне забезпечення державних службовців станом до 01.05.2016 регулювалося Законом України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII (далі - Закон №3723-XII).
Згідно з ч. 1 ст. 37 Закону № 3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченому абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
З 01.05.2016 набрав чинності Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII (далі - Закон №889-VIII).
Підпунктом 1 пункту 2 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII визнано таким, що втратив чинність, Закон України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Згідно з пунктом 10 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VІІІ державні службовці, які на день набрання чинності вказаним Законом України займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Згідно з пунктом 11 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VІІІ перелік посад державної служби, які займали особи з числа колишніх державних службовців, що належать до певної категорії посад, передбачених вказаним Законом, визначається Кабінетом Міністрів України.
Пункт 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VІІІ визначає, що для осіб, які на день набрання чинності вказаним Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 889-VIII від 10.12.2015 передбачено, що за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України № 3723-XII.
Водночас, обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною 1 статті 37 вказаного Закону України і Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Отже, після 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом України № 889-VIII) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону України № 3723-XII лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №889-VIII та мають передбачені частиною 1 статті 37 Закону № 3723-XII вік і страховий стаж.
Аналогічні висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 822/524/18 та у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 676/4235/17.
При цьому, абзацом першим частини першої статті 28 Закону №1058-IV встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, пенсії або аналогічної виплати, встановленої в інших державах, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі встановлюється з урахуванням зазначених сум.
Суд також зазначає, що стаж державної служби за періоди роботи до 01.05.2016 обчислюється згідно з законодавством, яке діяло раніше, і на тих умовах і в порядку, що були ним передбачені (п. 8 розділу XI «;Прикінцевих та перехідних положень» Закону № 889-VIII).
Стаж державної служби до 01.05.2016 обчислювався відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 283 від 03.05.1994 (далі - Порядок № 283), та додатку до нього.
Зі змісту спірного рішення №951200118833 від 05.05.2025 вбачається, що позивачу відмовлено у переведенні на пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону №3723-XII, у зв'язку з недостатністю стажу державної служби.
Також позивач зазначає, що відповідачем не враховано довідки видані виконавчим комітетом Іванівської селищної ради про складові заробітної плати для призначення пенсії від 14.08.2024 року №01/03-34/24/1891 та №01/03-34/24/1892.
Проте як встановлено судом позивач не подав разом із заявою копію трудової книжки.
Таким чином стаж державної служби позивача в органах місцевого самоврядування становить з 01.01.1999 по 03.07.2001 року та з 01.04.07.2001 по 04.05.2020 року , та як зазначає у оскаржуваному рішенні відповідач - 18 років 1 день станом на 01.05.2016 року.
Та як встановлено судом станом на 01.05.2016 року позивач займав посаду в органі місцевого самоврядування та мав стаж державної служби більше 10 років.
Та його загальний стаж державної служби на момент подачі заяви про перехід на інший вид пенсії перевищує 20 років.
Виходячи з чого суд доходить висновку, що позивач мав право на перехід на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу».
При цьому суд враховує, що відповідач не заперечував про наявність у позивача необхідного страхового стажу.
Враховуючи, те що відповідач під час розгляду заяви не запропонував надати позивачу на підтвердження права на перехід на інший вид пенсії додаткові документи суд доходить висновку, у відповідача не було інших зауважень ніж зазначені у оскаржуваному рішенні.
Згідно п.4. Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 р. № 622 пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. При цьому:
посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби);
розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні;
у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 р., середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 р. на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 р., а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 р. на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 р. як за повний місяць;
матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.
За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на дату виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п'ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах, визначених законодавством, таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі. Середньомісячна сума зазначених виплат за місяць визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за місяць на фактичну чисельність державних службовців за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.
Водночас суд вважає, що надані позивачем разом із заявою довідки 14.08.2024 року №01/03-34/24/1891 та №01/03-34/24/1892 відповідають формі та змісту визначеному постановою Пенсійного фонду України від 17.01.2017 року №1-3 Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям (діяла на час їх видачи) та Порядку №622, а тому повинні бути враховані при розгляді заяви позивача.
Враховуючи встановлені судом обставини суд доходить висновку що позов підлягає задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування рішення Пенсійного фонду України в Черкаській області №951200118833 від 05.05.2025, та зобов'язання відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області перевести ОСОБА_1 з 20 серпня 2024 року з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на пенсію за віком державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 за №3723-XII, врахувавши висновки Одеського окружного адміністративного суду, викладені у рішенні від 23 грудня 2024 року, та довідки про заробітну плату від 14 серпня 2024 року № 01/03-34/24/1891 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) за серпень 2024 року та від 14 серпня 2024 року № 01/03-34/24/1892 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця за липень 2024 року, видані виконавчим комітетом Іванівської селищної ради.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.
У п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі “Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Відповідно до ст.9 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.1 ст.72 та ч.1 ст.73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Під час перевірки правомірності оскаржуваних рішень суд керується критеріями закріпленими у ст.2 КАС України, які повною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
З огляду на вищенаведене, суд вважає що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до ст.139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 241-246 КАС України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області №951200118833 від 05.05.2025.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області перевести ОСОБА_1 з 20 серпня 2024 року з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на пенсію за віком державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 за №3723-XII, врахувавши висновки Одеського окружного адміністративного суду, викладені у рішенні від 23 грудня 2024 року, та довідки про заробітну плату від 14 серпня 2024 року № 01/03-34/24/1891 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) за серпень 2024 року та від 14 серпня 2024 року № 01/03-34/24/1892 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця за липень 2024 року, видані виконавчим комітетом Іванівської селищної ради.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Хіміків, 50, м. Черкаси, 18028, код ЄДРПОУ 21366538),
Третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385)
Суддя Е.А.Іванов