Справа № 420/36432/23
28 серпня 2025 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
До суду з позовом звернувся адвокат Кияшко Олександр Олександрович, діючий в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (далі - відповідач ГУ ПФУ в Херсонській області), у якому, просить:
- визнати протиправним обмеження розміру пенсії з 71% ОСОБА_1 , максимальним відсотком - 70% з 01.01.2018 року.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у розмірі 71% з 01.01.2018 року з урахуванням індексації.
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо обмеження розміру виплаченої пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2023 р та з 10.03.2023 року індексації пенсії відповідно до постанови КМУ №168 розміром 1500 грн.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити з 01.03.2023 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у розмірі 71% із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати у розмірі 1,197 відповідно до постанови КМУ від 24 лютого 2023 року №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», без обмеження розміру збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, максимальним розміром 1500 грн та без обмеження пенсії максимальним розміром.
Ухвалою суду від 01 січня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, якою передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Ухвалою суду від 14 липня 2025 року позовну заяву залишено без руху, позивачу встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня вручення даної ухвали, а саме, надати заяву про поновлення строку звернення до суду з позовними вимогами щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії у розмірі 71% з 01.01.2018 року, з обов'язковим зазначенням обставин, які були б об'єктивно непереборними та не залежали від його волевиявлення, були б пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення у справі процесуальних дій, або докази дотримання строку звернення до суду.
Як встановлено судом, 18.07.2025 р. судом зареєстрована від представника позивача заява про усунення недоліків, яких за його позицією не існує, мотивуючи тим, що практика ВС щодо застосування строку звернення до суду щодо захисту постійно змінюється та правовий висновок судді Тацій у справі від 18.04.2024 року був змінений ВС у грудні 2024 року, з посиланням саме на ч.3 статті 51 ЗУ №2262-ХІІ, якою чітко зазначено що у разі наявності вини ПФУ та/або органу - уповноваженого органу на видачу довідки порушене право поновлюється з часу виникнення без обмеження строком. Крім того вказує, що враховуючи тривалий час порушення судом статі 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та відсутність судової влади яка спроможна своєчасно поновити порушене права вимушені вимогу щодо протиправності зменшення відсотку з 01.01.2018 року з 71% до 70% під примусом суду залишити без розгляду та просити суд не розглядати дану вимогу. Враховуючи вищезазначене просить суд залишити без розгляду позовну вимогу щодо незаконності та протиправності дій ГУ ПФУ в Херсонській області зменшення з 71% до 70% розмір пенсії з 01.01.2018 року та поновити провадження у справі та прийняти відповідне рішення.
Вирішуючи питання щодо залишення без розгляду позовні вимоги в частині визнання протиправним обмеження розміру пенсії з 71% ОСОБА_1 , максимальним відсотком - 70% з 01.01.2018 року та зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у розмірі 71% з 01.01.2018 року з урахуванням індексації, суд вказує про таке.
Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч.3 ст.122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися й інші строки для звернення до суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або ж повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані ст.123 КАС України, у відповідності до ч.3 якої, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому, перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відтак, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або ж повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів.
Як вже наголошувалось судом в ухвалі від 14 липня 2025 року на те, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 грудня 2020 року у справі № 510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз'яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.
Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
Поряд з цим, у вказаній постанові Верховний Суд наголосив на тому, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Тобто, за позицією Верховного Суду, пенсія, призначена на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», носить щомісячний характер (є регулярним платежем), а тому про порушення свого права позивач однозначно мав бути обізнаний щомісячно.
Як зазначалось вище, предметом спору є розмір нарахування пенсії за період з 01.01.2018 р.
Однак, як свідчать матеріали справи, з даними позовними вимогами представник позивача звернувся до суду 25.12.2023 р., внаслідок ознайомлення з розрахунком ГУ ПФУ пенсії позивача в його електронному кабінеті станом на 13.12.2023 р.
Враховуючи наведене, а також те, що позивач звернувся до суду з цим позовом 25.12.2023 р., його права можуть бути захищені судом з 25.06.2023 - тобто в межах шестимісячного строку, встановленого частиною другою статті 122 КАС України, а не з 01.01.2018, як просив позивач.
Такої ж правової позиції щодо обчислення строку звернення до суду з аналогічними позовними вимогами дотримується і Верховний Суд у постановах від 08.05.2024р. у справі №400/11403/23, від 26.06.2024р. у справі № 520/29247/23 та від 25.02.2025р. у справі №580/7961/24.
Щодо позиції представника позивача на необмеженість будь-якими строками звернення до суду з даними вимогами з огляду на постанову Верховного Суду у постанові від 12.04.2023 у справі № 380/14933/22, а також постанову Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 12.12.2023 у справі № 380/1907/23, якою Верховний Суд відступив від висновків, викладених у раніше ухваленій постанові Верховного Суду у складі колегії суддів цієї самої палати від 12.04.2023 у справі № 380/14933/22 щодо застосування шестимісячного строку звернення до суду у справі, спір у якій виник щодо невидачі компетентним органом довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії особі, пенсія якій призначена згідно із Законом України № 2262-ХІІ, то суд вважає дану судову практику не застосовною до даних спірних правовідносин, предметом розгляду яких є правомірність перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2018 року на підставі норм ст. 13 Закону України № 2262-ХІІ в частині обмеження основного розміру пенсії 70-ми % від відповідних сум грошового забезпечення.
Щодо доводу представника позивача на необмеженість будь-якими строками звернення до суду з огляду на ч. 3 ст. 51 Закону України №2262-ХІІ, то суд повторно вказує, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а дійшла висновку, що норми, зокрема статті 51 Закону № 2262-ХІІ (щодо не обмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії), підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб'єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов: 1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом; 2) ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.
Оскільки предметом оскарження у даній справі є дії відповідача щодо зменшення відсоткового показника від розміру грошового забезпечення, а не щодо нарахованих та не виплачених пенсійним органом, то вказані норми Закону № 2262-ХІІ до спірних правовідносин застосуванню не підлягають.
За змістом частини четвертої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Отже, залишення судом позовної заяви без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду передбачає оцінку наведених позивачем підстав пропуску строку звернення до суду на предмет їх поважності.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03 листопада 2022 року у справі № 380/9929/21.
Підсумовуючи вищевказане та враховуючи, що після відкриття провадження у цій справі, судом встановлено факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду, а представником позивача не надано заяви про поновлення строку з відповідним обґрунтуванням поважності причин пропуску строк звернення до суду, суд дійшов висновку про залишення без розгляду позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області в частині позовних вимог щодо обмеження розміру пенсії з 71% ОСОБА_1 , максимальним відсотком - 70% з 01.01.2018 року та зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у розмірі 71% з 01.01.2018 року з урахуванням індексації за період з 01.01.2018 по 24.06.2023 р. включно відповідно до статті 123 КАС України.
Керуючись ст. ст. 122, 123, 243, 248 КАС України, суд -
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області в частині позовних вимог щодо обмеження розміру пенсії з 71% ОСОБА_1 , максимальним відсотком - 70% з 01.01.2018 року та зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у розмірі 71% з 01.01.2018 року з урахуванням індексації за період з 01.01.2018 по 24.06.2023 р. - залишити без розгляду.
Продовжити розгляд адміністративної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала в частині залишення позову без розгляду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня складання повного тексту ухвали.
В іншій частині ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя В.А. Дубровна