Справа № 420/10074/24
28 серпня 2025 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
До суду з позовом звернувся представник Коломойцев Микола Миколайович діючий на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), у якому, просить:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 з ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 22.03.2022 по 20.05.2023 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня кожного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії.
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення (з урахуванням раніше сплачених сум) за періоди: з 22.03.2022 року по 31.12.2022 року за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" на 1 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, з 01.01.2023 року по 20.05.2023 року за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" на 1 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії.
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченого грошового забезпечення за весь час затримки виплати - за період з 22.03.2022 року по день фактичної виплати перерахованих сум грошового забезпечення.
Ухвалою суду від 08 квітня 2024 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України,
Ухвалою суду від 10.06.2025 позовну заяву залишено без руху, позивачу встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня вручення даної ухвали, а саме, надати заяву про поновлення строку звернення до суду з позовними вимогами, які охоплюють спірний період з 19.07.2022 р. по 19.05.2023 р, з обов'язковим зазначенням обставин, які були б об'єктивно непереборними та не залежали від його волевиявлення, були б пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення у справі процесуальних дій.
12.06.2025 р. судом зареєстрована від представника позивача заява про усунення недоліків, якою просить поновити позивачу строк звернення до суду щодо позовного періоду з 19.07.2022 по 20.05.2023, продовживши розгляд справи, стверджуючи, що про порушення своїх прав, які полягають у неналежному нарахуванні та виплаті грошового забезпечення позивач дізнався, отримавши лист відповідача від 23.03.2024 з додатком- картками грошового забезпечення, про нараховані та сплачені суми, що узгоджується з ч.1 ст.233 КЗпП, а фактично, правовідносини, з приводу яких подано позов виникли під час дії норми частини другої статті 233 КЗпП України до змін, внесених згідно із Законом України від 01 липня 2022 року N 2352-IX при цьому, позивач проходячи військову службу у відповідача, здійснює свій конституційний обов'язок з захисту суверенітету та незалежності України.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи на момент звернення до суду з даними вимогами позивач проходить військову службу у відповідача.
При цьому, спір у цій справі виник у зв'язку із протиправною, на думку представника позивача, бездіяльністю відповідача щодо обчислення та виплати позивачу грошового забезпечення та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії за період з 22.03.2022 по 20.05.2023 у зменшеному розмірі.
Разом з тим, питання перевірки дотримання позивачем строку звернення до суду стосується періоду з 19.07.2022 р по 19.05.2023 р., який регулюється частиною першою статті 233 КЗпП України у редакції, чинній на момент звернення позивача до суду з позовом, в частині позовних вимог, які стосуються вказаного спірного періоду.
Так, за змістом частини першої статті 233 КЗпП України в редакції Закону України від 01 липня 2022 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», який набрав чинності з 19 липня 2022 року, працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Суд зауважує, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Тобто, законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й з об'єктивної можливості цієї особи знати про такі факти.
День, коли особа дізналася про порушення свого права - це установлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути, зокрема, день, коли мало бути прийняте рішення (вчинено дію), якщо таке рішення (дія) не було прийняте (не була вчинена).
Якщо цей день установити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав.
Отже, на переконання суду початок перебігу строку звернення до суду у цій справі, з урахуванням частини першої статті 233 КЗпП України (у чинній редакції), слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум, зокрема, це може бути день вручення розрахункового листа, довідки про нараховані та виплачені суми тощо.
Такий підхід застосовано Верховним Судом у постанові від 21 березня 2025 року у справі №460/21394/23, постановленій у складі Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду.
В подальшому даний висновок Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду підтриманий Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 18 квітня 2025 року по справі № 260/1955/24, від 24 червня 2025 року по справі № 480/10675/24 тощо.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач разом з листом-відповіддю від 23.03.2024 за вих. № 653/пр/9 на запит представника позивача від 14.03.2024 щодо обчислення грошового забезпечення ОСОБА_1 з 2022 року по 20.05.2023 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017р. № 704, надав у додатках Картки особового рахунка військовослужбовця ОСОБА_1 за 2022-24 роки, які місять інформацію щодо нарахованих видів грошового забезпечення.
Враховуючи встановлені обставини справи та вказані правові висновки Верховного Суду, суд вважає, що в межах даних спірних правовідносин день, коли позивач дізнався про порушення його прав, свобод чи інтересів, є саме отримання 23.03.2024 від відповідача вказаних карток особового рахунка позивача і як наслідок початок відліку тримісячного строку звернення до суду з цим позовом.
Таким чином, отримавши від відповідача 23.03.2024 року інформацію про обсяг і характер виплачених сум та звернувшись до суду з вказаним позовом 01.04.2024 р. позивач не пропустив тримісячний строк звернення до суду, встановлений частиною першою ст. 233 КЗпП України.
З огляду на вказане та враховуючи, що представник відповідача не надав суду документального підтвердження ознайомлення позивача до 23.03.2024 року з розміром та складовими нарахованого та виплаченого у спірному періоді грошового забезпечення, суд вважає безпідставними доводи представника відповідача у відзиві на позов щодо підстав для залишення позову без розгляду.
Керуючись ст. ст. 122, 123, 243, 248 КАС України, суд -
ухвалив:
Продовжити розгляд адміністративної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання..
Суддя В.А. Дубровна