29 серпня 2025 р. № 400/2843/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мельника О.М. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Героїв Рятувальників, 6,м. Миколаїв,54005,
до відповідачаОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
простягнення податкового боргу у сумі 15 534,82 грн,
До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДПС у Миколаївській області (позивач) до ОСОБА_1 (відповідач) з позовними вимогами: стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 15534,82 грн в рахунок погашення податкового боргу: податку на доходи фізичних осіб у вигляді мінімального податкового зобов'язання на користь зведеного бюджету та Веселинівської ТГ.
Позивач стверджує, що у відповідача наявний податковий борг з податку на доходи фізичних осіб у вигляді мінімального податкового зобов'язання, яке йому було нараховано відповідно до податкового повідомлення-рішення від 22.09.2023 №188435-24/14-04 у сумі 7767,41 грн., строк сплати 21.11.2023 за період 2022 року та податкового повідомлення-рішення від 12.04.2024 №139545-24/14-04 у сумі 7767,41 грн., строк сплати 27.07.2024 за період 2023 року..
З огляду на викладене позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача заборгованості з єдиного податку на загальну суму 15534,82 грн.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 31.03.2025 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь - якої зі сторін про інше.
Копію ухвали про відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі від 31.03.2024 року направлено на адресу відповідача вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проте конверт повернувся на адресу суду без вручення, причина повернення - "адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до ч.11 ст. 126 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Відповідно до ч.5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь - якої зі сторін про інше.
Зважаючи на відсутність клопотання будь-якої зі сторін про інше, суд вважає за можливе продовжити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Перевіривши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного.
Судом встановлено такі обставини та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 , відповідно до приписів Податкового кодексу України (далі - ПК України) є платником податків. Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах встановлених законом.
У зв'язку з наявністю податкової заборгованості по єдиному податку з фізичних осіб, відповідачу було виставлено податкову вимогу форми "Ф" від 25.12.2023 року № 0011383-1302-1429 на суму 7767,41 грн.
Крім того, заборгованість відповідача по єдиному податку підтверджується: історією виникнення податкового боргу, розрахунком заборгованості, інтегрованою карткою платника податку, відповідно до яких відповідачем обліковується заборгованість по податку на доходи фізичних осіб у вигляді мінімального податкового зобов'язання на загальну суму 15534,82 грн
Оскільки відповідач в добровільному порядку суму податкового боргу не сплатив, Головне управління ДПС у Миколаївській області звернулось до суду з цим позовом.
До вказаних спірних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавства та робить висновки по суті спору.
Статтею 67 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 року №2755-17 (далі - ПК України).
Згідно з підпунктом 14.1.114-2 п.14.1 статті 14 ПК України, мінімальним податковим зобов'язанням це мінімальна величина податкового зобов'язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов'язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до цього Кодексу. Сума мінімальних податкових зобов'язань, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній особі - підприємцю, є загальним мінімальним податковим зобов'язанням.
Визначення загального мінімального податкового зобов'язання фізичним особам здійснюється контролюючими органами за податковою адресою таких осіб. Мінімальне податкове зобов'язання обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного земельного кадастру та/або на підставі оригіналів чи належним чином засвідчених копій відповідних документів платника податків, зокрема документів, що підтверджують право власності/користування. (пп. 170.14.3 п. 170.14 ст. 170 ПК України).
У разі згоди платника податку з визначеним контролюючим органом загальним мінімальним податковим зобов'язанням та/або розрахованою сумою річного податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб такий платник податку зобов'язаний сплатити зазначену у відповідному податковому повідомленні-рішенні суму податку протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
У разі незгоди платника податку з визначеним контролюючим органом загальним мінімальним податковим зобов'язанням та/або розрахованою у відповідному податковому повідомленні-рішенні сумою річного податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб такий платник податку має право у порядку, встановленому статтею 42 цього Кодексу, протягом 30 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення звернутися до контролюючого органу для проведення звірки даних, використаних для розрахунку суми податку на доходи фізичних осіб, з наданням підтвердних документів, зокрема щодо: земельних ділянок, що знаходяться у платника податку у власності та/або постійному користуванні або в оренді (суборенді, емфітевзисі), їх нормативної грошової оцінки та площі; суми доходу, отриманого від реалізації власної сільськогосподарської продукції; суми сплачених податків, зборів, платежів. (пп. 170.14.6 п. 170.14 ст. 170 ПК України).
В судовому та адміністративному порядку у встановлені чинним законодавством терміни податкові повідомлення - рішення не оскаржено, а відтак зазначена у них сума податкового зобов'язання є узгодженою і підлягає сплаті у десятиденний строк з моменту отримання згідно із п. 57.3 ст. 57 ПК України.
Пунктом 14.1.175 ст. 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Пунктом 57.3 ст. 57 ПК України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Пунктом 59.1 та 59.5 ст. 59 ПК України передбачено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Як зазначено позивачем у позовній заяві та підтверджується матеріалами справи, на адресу відповідача направлено податкову вимогу від 25.12.23 на суму заборгованості 7767,41 грн.
Відповідно до п.п. 95.1, 95.2 ст. 95ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Пунктом 87.11 ст. 87 ПК України встановлено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Таким чином, судом встановлено, що за відповідачем обліковується узгоджена заборгованість на загальну суму 15534,82 грн.
Станом на день розгляду даної справи в суді вказана заборгованість в добровільном порядку відповідачем не погашена, докази зворотного в матеріалах справи відсутні, а тому наявні підстави для її стягнення за рішенням суду.
Згідно із п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 1 ст. 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З огляду на наведене, враховуючи ненадання відповідачем доказів відсутності або погашення ним заборгованості, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають обставинам справи і наявним матеріалам, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.
Згідно ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень пов'язаних з залученням свідків та проведенням експертиз.
Враховуючи відсутність витрат позивача - суб'єкта владних повноважень пов'язаних з залученням свідків та проведенням експертиз, то суд не вирішує питання про їх стягнення з відповідача.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованість у розмірі 15534,82 грн., на користь зведеного бюджету держави та Веселинівської ТГ в рахунок погашення податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб у вигляді мінімального податкового зобов'язання.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя О.М. Мельник