про залишення позовної заяви без руху
27 серпня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/5797/25
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Черниш О.А.
розглянула матеріали адміністративного позову
позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
відповідач-1: Благовіщенський районний суд Кіровоградської області (26400, Кіровоградська область, м. Благовіщенське, вул. Героїв України, 70, код ЄДРПОУ 02897023)
відповідач-2: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 40, код ЄДРПОУ 26241445)
про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 , через представника ОСОБА_2 , звернулася до суду з адміністративним позовом до Благовіщенського районного суду Кіровоградської області, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ Ульяновського районного суду Кіровоградської області №6-о від 23.02.2024 року "Про встановлення надбавки за вислугу років державним службовцям Благовіщенського районного суду Кіровоградської області", в частині встановлення їй на 2024 рік надбавки за вислугу років на державній службі в розмірі 30 відсотків посадового окладу, виходячи з норм абзацу 2 пункту 12 розділу "Прикінцеві положення2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік";
- зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградської області провести їй, як державному службовцю Благовіщенського районного суду Кіровоградської області, нарахування та виплату надбавки за вислугу років за 2024 рік відповідно до статті 52 Закону України "Про державну службу" - у розмірі 50 відсотків посадового окладу за кожен місяць 2024 року.
Пунктом 5 частини 1 статті 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Статтею 122 КАС України установлені строки звернення до адміністративного суду та передбачено таке:
1. Позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
2. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
3. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
5. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині 2 статті 122 цього Кодексу.
Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною 5 статті 122 КАС України.
Водночас, у зазначених положеннях КАС України відсутні норми, що регулювали б порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці.
Умови проходження більшості видів публічної служби, зокрема й у питаннях щодо оплати праці, регулюються як спеціальним законодавством, так і загальними нормами трудового законодавства, тобто нормами законодавства про працю.
Частиною 1 статті 233 КЗпП України передбачено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Предметом спору у цій справі є законність наказу керівника апарату Благовіщенського (раніше - Ульяновського) районного суду Кіровоградської області №6-о від 23.02.2024 року в частині встановлення позивачці з 25.01.2024 року надбавки за вислугу років на державній службі в розмірі 30 відсотків посадового окладу. Спір між сторонами виник з приводу проходження позивачкою державної (публічної) служби і стосується розміру встановленої їй надбавки за вислугу років на державній службі. Вимоги про зобов'язання відповідача-2 нарахувати і виплатити надбавку за вислугу років на державній службі в розмірі 30 відсотків посадового окладу за січень - грудень 2024 року у розмірі 50 відсотків посадового окладу є похідними від вимоги щодо оскарження наказу.
Позивачка, яка звернулася до суду з цим позовом 22.08.2025 року, пропустила місячний строк, установлений частиною 5 статті 122 КАС України, для оскарження спірного наказу, та тримісячний строк, установлений частиною 1 статті 233 КЗпП України, для вирішення похідних позовних вимог про нарахування та виплату заробітної плати за січень - грудень 2024 року.
Відповідно до частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Разом з позовом представник позивачки подала до суду заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій вказала, що пропустила тримісячний строк, установлений частиною 1 статті 233 КЗпП України, оскільки про порушення своїх прав оскаржуваним наказом дізналася лише з довідки №80 від 29.07.2025 року про нараховану та виплачену їй заробітну плату за період з 01.01.2024 року по 31.12.2024 року.
Суд зазначає, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним і обмежене передусім встановленим строком звернення до суду. Такий підхід обумовлений необхідністю дотримання верховенства права, а точніше, одного з його елементів - правової визначеності.
Питання поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.
Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: (1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; (2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; (3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; (4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Порушення прав, свобод чи інтересів особи - це фактичний наслідок протиправного рішення, дії чи бездіяльності конкретного органу, особи (або осіб) щодо неї.
День, коли особа дізналася про порушення свого права - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких вона мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття "дізнався" та "повинен був дізнатись". Під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Право на звернення до суду з позовом виникає, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Суд вважає, що саме з дня ознайомлення зі спірним наказом та з дня отримання заробітної плати за січень - грудень 2024 року позивачка вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду передбачені статтею 123 КАС України, згідно з частинами 1, 2 якої у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Частиною 1 статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 КАС України, суддя -
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити позивачці спосіб і строк усунення недоліків позовної заяви - протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали подати до суду:
- заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій вказати інші підстави для поновлення строку.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.А. ЧЕРНИШ