про відкриття спрощеного провадження в адміністративній справі
без проведення судового засідання
29 серпня 2025 року № 120/1015/25
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вісьтак М. Я., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Кваліфікаційно - дисциплінарної комісії прокурорів та Одеської обласної прокуратури про визнання дій/бездіяльності протиправними, визнання протиправними та скасування рішення та наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку (з урахуванням уточнення позовних вимог),
встановив:
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Офісу Генерального прокурора, Кваліфікаційно - дисциплінарна комісія прокурорів та Одеської обласної прокуратури про визнання дій/бездіяльності протиправними, визнання протиправними та скасування рішення та наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку, у якому просить суд:
-Визнати протиправним та скасувати рішення відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, від 08 вересня 2022 року № 136дп-22 "Про накладення дисциплінарного стягнення на прокурора другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань та слідчих регіональної прокуратури Одеської області ОСОБА_1.".
-Визнати протиправним та скасувати наказ виконувача обов'язків Генерального прокурора Олексія Симоненка від 22 вересня 2022 року № 23дк, згідно з яким звільнено прокурора другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань та слідчих регіональної прокуратури Одеської області ОСОБА_1 з посади в органах прокуратури за порушення правил внутрішнього службового розпорядку (пункт 7 частини першої статті 43 Закону України "Про прокуратуру").
-Поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань та слідчих регіональної прокуратури Одеської області з 22 вересня 2022 року, зарахувавши час вимушеного прогулу у загальний строк служби в органах прокуратури України.
-Визнати бездіяльність Одеської обласної прокуратури протиправною, яка полягає у невчиненні дій щодо працевлаштування ОСОБА_1 в Одеську обласну прокуратуру, а саме: непризначення ОСОБА_1 в порядку переведення з посади прокурора другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань та слідчих регіональної прокуратури Одеської області на відповідну посаду в Одеській обласній прокуратурі згідно із затвердженим штатним розписом.
Зобов'язати Одеську обласну прокуратуру:
-Призначити ОСОБА_1 в порядку переведення з посади прокурора другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань та слідчих регіональної прокуратури Одеської області на відповідну посаду в Одеській обласній прокуратурі згідно із затвердженим штатним розписом.
-Нарахувати заробітну плату ОСОБА_1 , починаючи з 21 серпня 2020 року по день винесення судом рішення, сплативши встановлені законом податки і збори.
-Подати Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску чи іншу звітність з урахуванням сплачених встановлених законом податків і зборів із заробітної плати ОСОБА_1 , починаючи з 21 серпня 2020 року по день винесення судом рішення.
-Стягнути з Одеської обласної прокуратури (вул. Італійська, 3, м. Одеса, 65026, ідентифікаційний код юридичної особи: 03528552) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 22 вересня 2022 року по день винесення судом рішення.
-Зарахувати ОСОБА_1 стаж роботи в Одеській обласній прокуратурі, починаючи з 21 серпня 2020 року по день винесення судом рішення.
Процесуальні дії по справі.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 04.02.2025 (суддя Дмитришена Р.М.) адміністративну справу № 120/1015/25 передано на розгляд Київського окружного адміністративного суду на підставі пункту 2 частини першої статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України.
28.02.2025 зазначену адміністративну справу передано до Київського окружного адміністративного суду, де за результатами автоматизованого розподілу (протокол від 28.02.2025) її розгляд визначено судді М.Я. Вісьтак.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.03.2025 ухвалено прийняти адміністративну справу № 120/1015/25 до провадження судді Київського окружного адміністративного суду Вісьтак М.Я. Позовну заяву ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Кваліфікаційно - дисциплінарна комісія прокурорів, Одеської обласної прокуратури про визнання дій/бездіяльності протиправними, визнання протиправними та скасування рішення та наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку залишено без руху.
У подальшому, 17.03.2025 на адресу Київського окружного адміністративного суду від позивача надійшла письмова заява про усунення недоліків із уточненою позовною заявою, а також надійшла заява про поновлення строку. Із змісту вказаної заяви вбачається, що ОСОБА_1 просив суд визнати причини пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними та поновити цей строк з огляду на наступне.
Позивач зазначає, що 13 квітня 2022 року звернувся із заявою до Генерального прокурора про бажання приступити до виконання службових обов'язків, однак листом від 28 квітня 2022 року його повідомили про відсутність можливості призначення на посаду, підтвердивши, що він не є прокурором. Надалі, попри звільнення позивача 22 вересня 2022 року, копію відповідного наказу та рішення дисциплінарного органу він отримав лише у січні 2025 року. Позивач вказує, що це порушило його право на своєчасне оскарження. Крім того, за довідкою від 21 січня 2025 року йому стало відомо про не зарахування стажу роботи в Одеській обласній прокуратурі, починаючи з 21 серпня 2020 року, та про протиправне ненарахування заробітної плати і несплату податків. Враховуючи рішення Конституційного Суду України від 18 грудня 2024 року у справі № 3-157/2023(290/23), позивач подав заяву про переведення та поновлення на службі в органах прокуратури, однак отримав відмову.
Суд, беручи до уваги викладені позивачем обставини та подані на їх підтвердження документи, вважає, що вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху виконані, а недоліки усунуті.
Спір виник із публічно-правових відносин та відповідно до статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України належить до юрисдикції адміністративних судів і підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.
Так, суд зазначає, що подана позовна заява відповідає вимогам ст. 160-161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Підстав, установлених ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, чи відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, згідно ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України не встановлено.
Вирішуючи питання про те, за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа, як це передбачено п. 4 ч. 9 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приймає до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Згідно з ч. 3 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
При цьому у ч. 4 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Беручи до уваги наведене вище, суд здійснює розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження за наявними в справі матеріалами без проведення судового засідання, оскільки характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі на даний час свідчить про необхідність вирішення лише питань права, а згідно практики Європейського суду з прав людини щодо гарантій публічного судового розгляду (рішення від 08.12.1983 року у справі «Axen v. Germany», заява № 8273/78; рішення від 25.04.2002 року у справі «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01), у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського Суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання.
З огляду на зазначене, враховуючи обраний спосіб захисту, предмет спору та характер спірних правовідносин, відсутність необхідності на цій стадії допиту свідків або призначення експертизи суд вважає, що відповідна справа підлягає розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні).
Щодо витребування доказів.
Для повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, перевірки доводів позовної заяви, виникла необхідність витребувати документи, що стосуються предмету доказування у даній справі.
Частиною 3 ст. 80 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Суд наголошує, що частиною 6 ст. 80 Кодексу адміністративного судочинства України регламентовано, що будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
При цьому за змістом ч. 7, 8 ст. 80 Кодексу адміністративного судочинства України особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали. У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 12, 80, 160, 161, 171, 241, 248, 256, 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ухвалив:
Відкрити провадження у адміністративній справі за позовною заявою Міністерства юстиції України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кінотеатр росія» про припинення юридичної особи.
Розгляд справи буде проводитись суддею Вісьтак М. Я. одноособово у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).
Учасникам справи направити копію ухвали про відкриття провадження у справі.
Запропонувати відповідачам упродовж п'ятнадцяти днів з дня одержання копії ухвали про відкриття провадження у справі подати суду відзив на позовну заяву разом з доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, та документами, що підтверджують надіслання (надання) копії відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд здійснюватиме розгляд справи на підставі наявних у ній доказів. Попередити відповідача про те, що відповідно до частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Запропонувати позивачеві протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позовну заяву подати до суду відповідь на відзив та/або клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Запропонувати відповідачам подати до суду заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив.
Витребувати:
у Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів:
- матеріали дисциплінарного провадження № 07/3/2-231дс-87 дп-22 щодо ОСОБА_1 ;
- відомості щодо дати публікації на сайті КДКП рішення КДКП № 136дп-22 від 08.09.2022 щодо ОСОБА_1 ;
- докази ознайомлення ОСОБА_1 із рішенням КДКП № 136дп-22 від 08.09.2022.
у Офісу Генерального прокурора:
- докази ознайомлення ОСОБА_1 із наказом Офісу Генерального прокурора № 23 дк від 22.09.2022;
Витребувані докази направити (надати) на адресу Київського окружного адміністративного суду (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26А, електронна пошта: inbox@adm.ko.court.gov.ua), протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали суду.
Роз'яснити, що особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали (ч. 7 ст. 80 Кодексу адміністративного судочинства України).
У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом (ч. 8 ст. 80 Кодексу адміністративного судочинства України).
У разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду (ч. 9 ст. 80 Кодексу адміністративного судочинства України).
Роз'яснити учасникам справи про можливість отримання інформації по справі, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посилання ://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Суддя Вісьтак М.Я.