28 серпня 2025 року м. Київ № 320/52691/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Шевченко А.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Комунального підприємства Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про визнання протиправним та скасування припису,
Комунальне підприємство Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про визнання протиправним та скасування припису від 07.05.2024 №72.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає про протиправність оскаржуваного припису, адже відповідно до частини 1 статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05 квітня 2007 року № 877-V встановлено, що під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю). Таким чином, з урахуванням встановленої вище вимоги чинного законодавства та аналізу матеріалів, на переконання представника позивача, відповідач в порушення вказаної вище норми Закону, вийшов за межі скарги та, на власний розсуд, без обґрунтування змінив предмет перевірки. Просить суд задовольнити позов.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач із позовом не погоджується та вважає його необґрунтованим та такими, що не підлягає задоволенню, оскільки Головним управління здійснено позапланову перевірку в КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, буд. 83/53 відповідно до вимог Закону № 877-V та за наявності погодження Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.
Зважаючи на те, що у колективному зверненні представником якого виступала Золотарьова С.Ю. зазначалося про порушення законодавства про захист прав споживачів КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» в частині нарахування за послугу централізованого опалення, задля забезпечення ефективного та належного дослідження стану дотримання законодавства суб'єктом господарювання було необхідним вивчення ряду питань, які призвели до некоректного нарахування за послугу з постачання теплової енергії. Отже, посадові особи Головного управління діяли у межах та у спосіб, що передбачені чинним законодавством. Просить суд відмовити у задоволенні позову.
Правом надання відповіді на відзив позивач відповідно до положень статті 163 Кодексу адміністративного судочинства України не скористався.
Розглянувши подані представниками сторін документи та матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
01 квітня 2024 року за вх.-№З-880 на адресу Головного управління надійшов лист від Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про направлення звернення за належністю. До даного листа було додане безпосереднє колективне звернення мешканців багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 , представником якого виступала Золотарьова С.Ю., в якому піднімалося питання щодо правильності розрахунків Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» під час надання послуг з централізованого опалення/постачання теплової енергії у опалювальний період 2019-2023 років в будинку.
Листом Держпродспоживслужби від 10.04.2024 за №15.1.2-4/7328 Головному управлінню надано погодження на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) в частині захисту прав споживачів на підставі колективного звернення про порушення їх прав споживачів суб'єктом господарювання КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, буд. 83/53.
На підставі наказу про проведення позапланового заходу від 12.04.2024 №1020 та направлення на проведення заходу від 12.04.2024 №150-1020 Головним управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві було проведено позапланову перевірку КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, буд. 83/53.
За результатами проведення позапланового заходу було складено акт від 01.05.2024 №1020-1, в якому зафіксовано порушення:
1. Обслуговування та заміна вузлів комерційного обліку здійснюються відповідно до умов договору: оператором зовнішніх інженерних мереж або виконавцем послуги (якщо він не є оператором відповідних зовнішніх інженерних мереж, але перераховує йому сплачені споживачами кошти) у разі укладення із споживачами індивідуального договору або індивідуального договору з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем. Суб'єкт господарювання у власних платіжках виставляє споживачам плату за абонентське обслуговування, яка включає в себе плату за обслуговування, ремонт, повірку чи заміну вузла комерційного обліку та має індивідуальні договори із споживачами на підставі наступного. Типовий договір на послугу з постачання теплової енергії, який затверджений постановою КМУ від 21.08.2019р. №830, на який є посилання на сайті КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО», є договором приєднання, так як споживач не має вибору при обранні надавача даної послуги. Споживач отримує від надавача послуги платіжки, що підтверджує факт договірних відносин між ними (частина перша статті 634 Цивільного Кодексу України), чим порушено пункт 21 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, що затверджені постановою КМУ від 21.08.2019 №830 «Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії;
2. Пунктом 18 Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії визначено, що виконавець здійснює заміну та обслуговування вузла (вузлів) комерційного обліку теплової енергії, зокрема його (їх) огляд, опломбування, ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування 1 монтаж) та періодичну повірку засобу вимірювальної техніки, який є складовою частиною вузла комерційного обліку, за рахунок плати за абонентське обслуговування, чим порушено пункт 18 Типового договору на послугу з постачання теплової енергії, який затверджений постановою КМУ від 21.08.2019 №830;
3. Засіб комерційного обліку будинку АДРЕСА_1 SHARKY-VMT №000691 вийшов з ладу з 01.10.2022. Станом на 01.05.2024 його працездатність не відновлена. Також не проведена його заміна. Згідно частини другої статті 6 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» у разі виходу з ладу вузла обліку він підлягає заміні на справний та прийняттю на абонентський облік протягом п'яти робочих днів з дня виявлення факту виходу з ладу, чим порушено частину другу статті 6 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання»;
4. Пунктом 5 частини третьої статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, у разі порушення умов договору про виконання робіт (надання послуг) та у разі виявлення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) споживач має право на свій вибір вимагати реалізації інших прав, що передбачені чинним законодавством на день укладення відповідного договору. За що передбачена відповідальність пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про захист прав споживачів», а саме: у розмірі ста відсотків вартості виконаної роботи (наданої послуги), чим порушено пункт 5 частини третьої статті 10 3акону України «Про захист прав споживачів».
З урахуванням висновку акта перевірки Головним управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві складено припис від 07.05.2024 №72 про усунення порушень вимог законодавства, а саме:
в термін до початку опалювального періоду 2024/2025 років відновити працездатність вузла комерційного обліку теплової енергії або його заміну за адресою: АДРЕСА_1 з прийняттям його на комерційний облік;
про виконання припису (з відповідним документальним підтвердженням) повідомити Головне управління Держпродспоживслужби в м. Києві (вул. Волинська, м. Київ) до 15.10.2024.
Не погоджуючись із правомірністю прийняття припису від 07.05.2024 №72, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив із такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 16 Закону України від 15 березня 2022 року № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі - Закон України № 2136-IX) у період дії воєнного стану центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та його територіальні органи можуть здійснювати за заявою працівника або профспілки позапланові заходи державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання та фізичними особами, які використовують найману працю, в частині додержання вимог цього Закону, а також з питань виявлення неоформлених трудових відносин та законності припинення трудових договорів.
Відповідно до частини третьої статті 16 Закону України № 2136-IX позапланові заходи державного нагляду (контролю) у період дії воєнного стану здійснюються, зокрема, за наявності підстав, визначених, у тому числі, абзацом п'ятим частини першої статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2022 року № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» передбачає, що за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов'язань України протягом періоду воєнного стану дозволити здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах.
Згідно з пунктом 1 Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 459, Міністерство економіки України (Мінекономіки) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує зокрема формування та реалізує державну політику у сфері праці, зайнятості населення, трудової міграції, трудових відносин, соціального діалогу.
Наказом Міністерства економіки України №5782 від 16.06.2023 дозволено Державній службі України з питань праці протягом періоду воєнного стану проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю), зокрема, з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у тому числі, з підстави, визначеної абзацом 5 частини першої статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Відповідно до абзацу 5 частини першої статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» позапланові заходи зі здійснення державного нагляду (контролю) (далі - Закон України № 877-V) здійснюються за зверненням фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності).
Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.
Відповідно до частини першої статті 7 Закону України № 877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
Відповідно до частин другої, третьої статті 7 Закону України № 877-V на підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.
У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються:
найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід;
найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).
Відповідно до статті 10 Закону України № 877-V суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю).
Таким чином, якщо суб'єкт господарювання, який вважав порушеним порядок та підстави призначення позапланового заходу, міг захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки.
Проте, як встановлено судом, позивач таким правом не скористався.
Судом встановлено, що позивач своєчасно був ознайомлений з підставою та предметом перевірки.
Вказані обставини не заперечуються сторонами по справі.
Обставини недотримання відповідачем процесуального порядку проведення перевірки не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, доказів на підтвердження цих обставин до суду не надано.
Щодо меж проведеної перевірки, то суд погоджується з доводами відповідача, що предметом перевірки (відповідно до наказу Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві від 12.04.2024 №1020) визначено: дотримання законодавства у сфері захисту прав споживачів з питань, викладених у колективному зверненні представником якого виступала Золотарьова С.Ю. (за вх.3-994 від 10.04.2024), а саме: нарахування за послугу централізованого направлення (з проведенням відеофіксації).
Позивач посилається на те, що підставою для проведення позапланової перевірки щодо стало колективне звернення Золотарьової С.Ю . У своєму зверненні заявники вказують на некоректне нарахування за послугу з постачання теплової енергії.
В направленні на проведення перевірки від 12.04.2024 №150-1020, питаннями позапланової перевірки є дотримання законодавства у сфері захисту прав споживачів з питань, викладених у колективному зверненні представником якого виступала Золотарьова С.Ю. (за вх.3-994 від 10.04.2024), а саме: нарахування за послугу централізованого направлення (з проведенням відеофіксації).
З оскаржуваного припису №72 від 07.05.2024 вбачається, що під час проведення позапланової перевірки розглядались питання в частині захисту прав споживачів на підставі колективного звернення про порушення їх прав споживачів суб'єктом господарювання КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО»» за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, буд. 83/53.
Позивач вважає, що під час заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, у порушення частини першої статті 6 Закону №877-V, відповідач вийшов за межі предмета позапланової перевірки та здійснив перевірку питань, які не були заявлені у колективному зверненні представником якого виступала Золотарьова С.Ю. та відносно прав осіб, не зазначених у зверненні.
Проте, як встановлено судом, відповідач діяв:
- за зверненням фізичних осіб;
- за наявності погодження на перевірку Держпродспоживслужби;
- з пред'явленням погодження на перевірку Держпродспоживслужби, як це передбачено абзацом 6 частини першої статті 6 Закону «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» № 877-V, врученням копії направлення, як цього вимагає частина третя статті 6, частина п'ята статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» № 877-V.
Під час проведення перевірки з'ясовувались лише вказані питання у межах предмета перевірки, визначеного наказом №1020 від 12.04.2024 та направленням на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) №150-1020 від 12.04.2024.
Таким чином, перевірка проводилась в межах, визначених у наказі про проведення такої перевірки.
Щодо виявлених під час здійснення перевірки порушень, то суд звертає увагу позивача на дискреційні повноваження відповідача як суб'єкта владних повноважень під час встановлення обставин допущених позивачем порушень під час проведення перевірки та встановлення відповідних наслідків у вигляді відповідальності за порушення норм чинного законодавства шляхом прийняття оскаржуваного припису.
Інші доводи і аргументи сторін викладені ними в заявах по суті справи, не впливають на оцінку спірних правовідносин судом.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення…Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (справа «Проніна проти України», рішення ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року.)
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до частин першої, п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати в цьому випадку стягненню не підлягають.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні позову Комунального підприємства Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Шевченко А.В.