про відмову у задоволенні клопотання
28 серпня 2025 рокум. Ужгород№ 260/2546/22
Закарпатський окружний адміністративний суд в складі головуючої судді Плеханової З.Б. розглянувши заяву представника позивача про зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4,м. Ужгород, Закарпатська область,88000) про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області яким просить:
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Розглянути адміністративну справу за правилами спрощеного позовного провадження ба виклику сторін до суду.
3.Визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Закарпатські області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку та виплати пенсів 01.12.2019 року на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднане Міністерства Внутрішніх справ України по Закарпатській області" №33/27-1751 від 02.03.2022 1. виданої станом на листопад 2019 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 М° 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень Постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 р. № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції"".
4. Зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області з 01.12.2019 року перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства Внутрішніх справ України по Закарпатській області" №33/27-1751 від 02.03.2022 року, виданої станом на листопад 2019 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень Постанови кабінету Міністрів України від 11.11.2015 р. № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції"", та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.12.2019 року по день проведення перерахунку.
5.Стягнути з Головного Управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на користь позивача суму сплаченого судового збору в розмірі 992 грн 40 коп.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 25.07.2022 року у справі №260/2546/22, позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4,м. Ужгород, Закарпатська область,88000) про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
30 червня 2025 року від представника позивача надійшла заява про зміну способу та порядку виконання судового рішення, якою просить :
1. Змінити спосіб і порядок виконання рішення, яке виніс Закарпатський окружний адміністративний суд від 25 липня 2022 року у справі №260/2546/22 із зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (Код ЄДРПОУ 20453063)м. Ужгород, пл. Народна,4 здійснити з 23 березня 2021 року перерахунок основного розміру пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на підставі довідки № 33/27-1751 від 02.03.2022 року, виданої ДУ Територіальне медичне об'єднання МВС України по Закарпатській області із врахуванням розміру посадового окладу -1900,00 грн., оклад за спеціальним званням -1000,00 грн., надбавка за стаж служби в поліції 45% - 1305,00 грн. , надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції 39,99% - 1681,58 грн., премія 145,71% - 8577,34 грн., у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб , постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції і Порядку № 260, а всього із суми грошового забезпечення 14463,92 грн. на підставі висновків суду та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум, на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 23.03.2021 по день проведення перерахунку, в сумі 97041,01 грн.
2. Розглянути заяву за правилами спрощеного провадження без виклику сторін до суду.
В обґрунтування поданої заяви вказано, що з дати набрання законної сили Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 25.07.2022 року у справі №260/2546/22 по теперішній час, відповідачем рішення суду не було виконано в повному обсязі. Звертає увагу, що згідно з випискою боргу відповідача на виконання рішення суду було лише розраховано суму доплати за період з 23.03.2021 року по 30.09.2022 року, яка складає 97041,01 грн. , проте вона не було виплачена.
У зв'язку з невиконанням боржником рішення суду, заявник просить суд змінити спосіб і порядок виконання рішення суду, стягнувши з боржника різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 23.03.2021 по день проведення перерахунку, в сумі 97041,01 грн. на користь ОСОБА_1 .
18 липня 2025 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області надійшли заперечення на заяву про зміну порядку і способу виконання рішення суду. Головне управління заперечує проти задоволення заяви представника позивача ОСОБА_2 про зміну порядку і способу виконання рішення суду від 25.07.2022 року по справі №2600/2546/22, з огляду на наступне. Так зазначено, що Після набрання зазначеного рішення суду законної сили, Головним управлінням виконано рішення від 25.07.2022 року у справі №260/2546/22 в добровільному порядку, а саме, здійснено з 23 березня 2021 року перерахунок основного розміру пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки № 33/27-1751 від 02.03.2022 року, виданої ДУ Територіальне медичне об'єднання МВС України по Закарпатській області із врахуванням розміру посадового окладу -1900,00 грн., оклад за спеціальним званням -1000,00 грн., надбавка за стаж служби в поліції 45% - 1305,00 грн., надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції 39,99% - 1681,58 грн., премія 145,71% - 8577,34 грн., у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб , постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції і Порядку № 260, а всього із суми грошового забезпечення 14463,92 грн. на підставі висновків суду та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум. Нарахована різниця в пенсії за минулий час (з урахуванням виплачених сум) в розмірі 97041,01 грн. за період з 01.03.2021 року по 30.09.2022 року облікована в електронній пенсійній справі стягувача та буде виплачено в межах бюджетних асигнувань, виділених на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням судів за рахунок коштів Державного бюджету України. Поряд із цим зазначає, що органи Пенсійного фонду України фінансують вказані види пенсійних виплат за рахунок коштів Державного бюджету, реалізуючи бюджетну програму КПКВК 2506020 "Дотація Пенсійному фонду України на виплату пенсій, надбавок та підвищень до пенсії за різними пенсійними програмами" у межах виділених асигнувань. При цьому, головним розпорядником коштів за цією програмою є Міністерство соціальної політики України, розпорядником нижчого рівня - Пенсійний фонд України. Отже, виділення коштів із державного бюджету на фінансування даної бюджетної програми не залежить від волі окремого керівника територіального органу Пенсійного фонду України. Невиконання судового рішення управлінням в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин..
Також звертає увагу суду на те, що Головне управління як відповідач у цій справі, не відмовляється виплачувати стягувану різницю в пенсії ja минулий час за період з 01.03.2022 року по 30.09.2022 року у сумі 97041,01 грн., однак така різниця буде виплачена в порядку черговості після виділення коштів з Державного бюджету України.
05 серпня 2025 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду прийнято до розгляду заяву про зміну способу та порядку виконання судового рішення .
Дослідивши подану заяву, суд встановив наступне.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 25.07.2022 року у справі №260/2546/22, позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4,м. Ужгород, Закарпатська область,88000) про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково:
- Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови листом від 07 квітня 2022 року №1007-1161/Д-02/8-0700/22 у здійсненні обчислення і перерахунку з 23 березня 2021 року пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на підставі довідки № 33/27-1751 від 02.03.2022 року, виданої Державною установою Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Закарпатській області про грошове забезпечення за прирівняною посадою Помічник чергового, яку займав ОСОБА_1 із врахуванням розміру посадового окладу -1900,00 грн., оклад за спеціальним званням -1000,00 грн., надбавка за стаж служби в поліції 45% - 1305,00 грн. , надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції 39,99% - 1681,58 грн., премія 145,71% - 8577,34 грн., у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб , постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції і Порядку № 260.
- Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (Код ЄДРПОУ 20453063)м. Ужгород, пл. Народна,4 здійснити з 23 березня 2021 року перерахунок основного розміру пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на підставі довідки № 33/27-1751 від 02.03.2022 року, виданої ДУ Територіальне медичне об'єднання МВС України по Закарпатській області із врахуванням розміру посадового окладу -1900,00 грн., оклад за спеціальним званням -1000,00 грн., надбавка за стаж служби в поліції 45% - 1305,00 грн. , надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції 39,99% - 1681,58 грн., премія 145,71% - 8577,34 грн., у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб , постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції і Порядку № 260, а всього із суми грошового забезпечення14463,92 грн. на підставі висновків суду та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
- Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (місцезнаходження: пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ - 20453063) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 496,20 грн. (чотириста дев'яносто шість гривні 20 копійок).
- В задоволенні решти позовних вимог відмовлено .
Вказане рішення суду набрало законної сили 24.08.2022 р.
Як вбачається з розрахунку на доплату ( виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою №0703004796 ОСОБА_1 , різниця в пенсії з 23.03.2021 року по 30.09.2022 року (з урахуванням виплачених сум) склала 97041,01 грн.
Листом від 21.05.2025 №0700-0308-8/29632, Головне управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області повідомлено представнику позивача, що на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду у справі №260/2546/22. яке набуло законної сили, Головним управлінням здійснено перерахунок пенсії з 23.03.2021 року. Розмір пенсії з 01.10.2022 складає 11080.52 грн. Різниця в пенсії за минулий час (з урахуванням виплачених сум) за період з 23.03.2021 по 30.09.2022 склала 97041,01 грн. Відповідно до статті 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» виплата пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом забезпечується за рахуноккоштів Державного бюджету України. Нараховані па виконання рішення суду кошти виплачуються в межах затверджених бюджетних призначень на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду. Отже, пенсії за минулий час буде виплачена після надходження коштів з Державного бюджету України в порядку черговості по даті набрання законної сили.
Розглядаючи заяву представника заявника, суд бере до уваги, що відповідно до ч. 1 ст. 378 КАС України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Приписами ст.124 Конституції України визначено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.
Положеннями ст. 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Відповідно до ст. 370 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Аналізуючи наведене, суд вважає, що рішення суду, яке набрало законної сили є обов'язковим для учасників справи.
Так, Конституційний Суд України, розглядаючи справу №1-7/2013 у рішенні від 26.06.2013 року, звернув увагу, що вже неодноразово вказував на те, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року № 11-рп/2012).
Згідно з приписами ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі "Горнсбі проти Греції" вказав, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов'язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.
Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі "Піалопулос та інші проти Греції", пункт 68).
В рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 року Європейський Суд з прав людини вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п. 43).
У справі Сорінг проти Об'єднаного Королівства від 07.07.1989 Європейський суд визначив, що на державі лежить прямий обов'язок дотримуватися громадянських прав осіб і забезпечувати належне та своєчасне виконання рішення суду, що набрало законної сили. Виконання будь-якого судового рішення є невід'ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам ст. 6 Конвенції. Поза сумнівом, вирішення справи в суді без невиправданого і необґрунтованого зволікання є запорукою ефективного захисту особою своїх прав. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не може вважатися дієвим, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням, зазначено в Концепції Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру.
Європейський суд з прав людини у своїх численних рішеннях сформував сталу практику оцінки ефективності засобу юридичного захисту. Засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13, має бути "ефективним" як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що або запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося. Навіть якщо якийсь окремий засіб юридичного захисту сам по собі не задовольняє вимоги статті 13, задоволення її вимог може забезпечуватися за допомогою сукупності засобів юридичного захисту, передбачених національним законодавством (рішення від 15.10.2009 у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України", п. 64).
Також, засіб юридичного захисту має бути "ефективним" в теорії права та на практиці, зокрема, в тому сенсі, що можливість його використання не може бути невиправдано ускладнена діями або бездіяльністю органів влади держави-відповідача (рішення від 18.12.1996 року у справі "Аксой проти Туреччини" (Aksoy v. Turkey), п. 95).
Отже, ефективність засобу захисту оцінюється не абстрактно, а з урахуванням обставин конкретної справи та ситуації, в якій опинився позивач після порушення.
Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Питання ефективності правового захисту аналізувалося у рішеннях національних судів. Зокрема, у рішенні від 16.09.2015 у справі № 21-1465а15 Верховний Суд України дійшов висновку, що рішення суду, у випадку задоволення позову, має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду. Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Верховний Суд у своїй практиці неодноразово посилався на те, що "ефективний засіб правового захисту" у розумінні ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації - не відповідає зазначеній нормі Конвенції.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року по справі № 840/3112/18, яка враховується судом при розгляді даної справи відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.
Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21.11.2024 №4094-IX, який набрав чинності 19.12.2024, були внесені суттєві зміни до положень статті378 КАС України, зокрема й у частині зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Так, відповідно до змісту частин 1-3 статті 378 КАС України (у редакції Закону №4094-IX, що діє з 19.12.2024), за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Отже, з 19.12.2024 ст. 378 КАС України доповнено самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення, а саме: невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо, серед іншого, обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, протягом двох місяців з дня набрання таким рішенням законної сили; при чому зміна способу і порядку виконання такого судового рішення відбувається шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
У цій категорії справ зміна способу і порядку виконання рішення можлива шляхом зміни "зобов'язання здійснити перерахунок та провести виплату за перерахованою пенсією" на "стягнення коштів із державного органу боржника".
Водночас, суд звертає увагу, що рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 25.07.2022 року у справі №260/2546/22,зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (Код ЄДРПОУ 20453063)м. Ужгород, пл. Народна,4 здійснити з 23 березня 2021 року перерахунок основного розміру пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на підставі довідки № 33/27-1751 від 02.03.2022 року, виданої ДУ Територіальне медичне об'єднання МВС України по Закарпатській області із врахуванням розміру посадового окладу -1900,00 грн., оклад за спеціальним званням -1000,00 грн., надбавка за стаж служби в поліції 45% - 1305,00 грн. , надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції 39,99% - 1681,58 грн., премія 145,71% - 8577,34 грн., у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб , постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції і Порядку № 260, а всього із суми грошового забезпечення14463,92 грн. на підставі висновків суду та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
Однак, у заяві про встановлення або зміну способу виконання та порядку виконання судового рішення, заявник просить суд стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 23.03.2021 по день проведення перерахунку, в сумі 97041,01 грн.
Тобто, суд зазначає, що подана заява стосується не зміни способу або порядку виконання судового рішення, а фактично направлена на зміну резолютивної частини рішення суду, яке стосується способу поновлення порушеного права, а тому задоволення вказаної заяви представника позивача фактично змінить рішення по суті спору з виходом при цьому за межі позовних вимог та вирішуватимуться питання, що не були предметом дослідження судом при розгляді справи по суті, що не передбачено статтею 378 КАС України.
Суд зазначає, що зміна способу і порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права, а вирішення клопотань про зміну порядку і особу виконання рішення здійснюється судом шляхом постановлення ухвали, і в такому випадку не вирішується спір по суті і не обирається новий спосіб захисту порушеного права.
У такому провадженні суд не здійснює вибір ефективного способу захисту порушеного права по суті спору, а виключно у відповідності до статті 378 КАС України вирішує процесуальне питання зміни способу виконання рішення суду.
При цьому, зміна способу і порядку виконання судового рішення можлива лише тоді, коли зміст та суть судового рішення залишатимуться незмінними. Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановленими раніше порядку і способом. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.
У даному випадку, у разі задоволення клопотання про зміну способу та порядку виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 25.07.2022 року у справі №260/2546/22,шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 23.03.2021 по день проведення перерахунку, в сумі 97041,01 грн. суд фактично повторно вирішить спір у справі, оскільки заявлений представником позивача спосіб порядку виконання рішення суду є самостійною (доповнюючою) складовою прохальної частини позовних вимог, що не була заявлена під час вирішення спору по суті, що фактично буде переоцінкою судом обставин справи та способу захисту права по суті спору, шляхом постановлення ухвали з процесуальних питань, у той час як вимоги по суті спору вирішуються рішенням, яке проголошується іменем України.
У постанові від 27.02.2023 року у справі № 340/6875/21 Верховний Суд зазначив, що зобов'язання відповідача вчинити певні дії і стягнення з відповідача грошових коштів є різними за своєю суттю способами захисту прав та інтересів позивача, які обираються позивачем при поданні позову, а судом - при ухваленні рішення, та передбачають відмінний механізм виконання судових рішень.
Окрім того, Верховним Судом у постанові від 10.07.2018 року у справі № 490/9519/16-а сформульовано наступний правовий висновок: "Змінивши спосіб виконання такої постанови із зобов'язання виплатити зазначені соціальні виплати на стягнення суми цих виплат, буде змінено постанову по суті, з виходом при цьому за межі позовних вимог та вирішенням питання, що не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті".
Подібний висновок, також, було зроблено Верховним Судом у постанові від 12.04.2018 року у справі №759/1928/13-а.
Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, на противагу судовим актам, зазначеним представником заявника у поданій ним заяві.
Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє у задоволенні заяви представника позивача про зміну порядку або способу виконання рішення суду у цій справі, оскільки заявник фактично заявляє вимогу про зміну способу захисту порушеного права, а суд у межах ст. 378 КАС України не може здійснювати вихід за межі позовних вимог та вирішувати питання, які не було предметом дослідження при розгляді справи.
Зважаючи на те, що у даній справі встановлено спосіб відновлення порушеного права позивача шляхом зобов'язання відповідача вчинити певні дії з певної дати і без зазначення кінцевої дати, а не стягнення конкретних сум за конкретний період, суд дійшов висновку про неможливість зміни способу та порядку виконання рішення суду у спосіб, який просить позивач, адже запропонований ним спосіб виконання судового рішення фактично змінює судове рішення суду у справі № 260/2546/23 по суті, з виходом при цьому за межі позовних вимог та вирішенням питання, що не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті.
Такий висновок узгоджується також з правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, що викладена в постанові від 24.07.2023 року у справі № 420/6671/18.
Фактично єдиною причиною, яка ускладнює виконання рішення суду, є неналежне фінансування державою виплати заборгованості по пенсії за рішенням суду.
Невиконання відповідачем судового зобов'язання в частині виплати коштів через відсутність у нього відповідних бюджетних призначень в розумінні частини 3 статті 378 КАС України не свідчить про неможливість виконання судового рішення та не може бути вагомою причиною для зміни способу і порядку його виконання, оскільки ця виплата в будь-якому разі буде виконана при надходженні коштів із Державного бюджету України.
Такий висновок суду узгоджується з позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 07.03.2018 року у справі № 456/953/15-а.
Відповідно до статті 23 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 року № 2456-VI будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.
У той же час вказана ситуація є системною проблемою та не є винятковим випадком, отже в розумінні КАС України відсутня обставина, яка унеможливлює виконання рішення суду та обумовлює безумовні підстави для зміни способу або порядку виконання рішення.
Суд зауважує, що зміна способу виконання рішення із зобов'язання провести виплату на стягнення коштів з боржника безпосередньо не супроводжуватиметься автоматично відповідним пропорційним збільшенням обсягу цільових призначень, передбачених на такі виплати.
Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви представника стягувача про зміну способу виконання рішення суду у справі № 260/2546/22.
Керуючись статтями 243, 248, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити у задоволенні заяви представника позивача про зміну способу та порядку виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 25.07.2022 року у справі №260/2546/22 .
Ухвала може бути оскаржена протягом 15 днів до Восьмого апеляційного адмінсуду.
Суддя З.Б.Плеханова