про відмову у вжитті заходів забезпечення адміністративного позову
28 серпня 2025 рокум. Ужгород№ 260/6847/25
16:14 год
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Скраль Т.В.
при секретарі Колушкіна Ю.В.,
за участю сторін:
позивач: Халахан Сергій Ласлович - представник ОСОБА_1 ,
відповідач 1: ІНФОРМАЦІЯ_1 - представник не з'явився,
відповідач 2: Військова частина НОМЕР_1 - представник не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні із викликом сторін заяву про забезпечення адміністративного позову по адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), в особі представника Джуган Наталії Богданівни (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Ш. Петефі, 47) до ІНФОРМАЦІЯ_2 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити дії -
У відповідності до статті 243 частини 3 КАС України 28 серпня 2025 року проголошено вступну та резолютивну частини ухвали. Ухвалу у повному обсязі складено 28 серпня 2025 року.
26 серпня 2025 року ОСОБА_2 , через уповноваженого представника Джуган Наталію Богданівну звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_2 , Військової частини НОМЕР_1 , якою просить: 1) визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 «Про призов військовозобов'язаних сержантського та солдатського складу до Збройних Сил України за загальною мобілізацією" в частині, що стосується ОСОБА_2 ; 2) визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) в частині, що стосується зарахування на військову службу за призовом у воєнний час ОСОБА_2 ; 3) зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 виключити зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 та звільнити з військової служби ОСОБА_2 .
26 серпня 2025 року представником позивача подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить суд заборонити командуванню Військової частини НОМЕР_1 вчиняти дії щодо направлення/ переведення/переміщення ОСОБА_2 для проходження військової служби до іншої військової частини/ підрозділу/формування до набрання законної сили рішенням суду по справі.
27 серпня 2025 року ухвалою суду призначено судове засідання для розгляду заяви про забезпечення позову у справі на 28 серпня 2025 року об 15:30 год. Витребувано від ІНФОРМАЦІЯ_2 наказ про призов ОСОБА_2 та відомості щодо отримання заяви ОСОБА_2 про надання відстрочки від 11 серпня 2025 року. Витребувано від Військової частини НОМЕР_1 наказ щодо зарахування на військову службу ОСОБА_2 .
Представники відповідачів у судове засідання не з'явилися, однак про час і дату судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується довідкою про доставку судової повістки в електронний кабінет.
Крім того, відповідачами не подано до суду доказів у відповідності до ухвали від 27 серпня 2025 року.
Представник позивача у судовому засіданні повідомила суд, що ОСОБА_2 без його згоди був призваний відповідачем 1 на військову службу, не враховано подану ним заяву про право на відстрочку та здійснення ним постійного догляду за матірю, як інваліда ІІ групи.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, судом встановлено наступне.
Відповідно до положень статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Отже, при розгляді заяви про забезпечення позову суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з передбачених статтею 150 КАС України обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти; врахувати пов'язаність заходів щодо забезпечення позову з його предметом, співмірність таких заходів заявленим позовним вимогам і відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам.
Згідно з частинами 1, 2 статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Слід зазначити, що заявник не додав до заяви про забезпечення позову будь-яких доказів того, що особа, яку визначено відповідачем 2, вживає будь-яких заходів щодо переміщення заявника, тому твердження заявника про те, що невжиття судом заходів забезпечення позову може унеможливити виконання рішення суду за його позовом у зв'язку з призовом на військову службу під час мобілізації є нічим не підтвердженими та базуються на припущеннях.
Крім того, слід зазначити, що наявність порушеного права позивач обґрунтовує тим, що він має право на відстрочку відповідно до пункту 3 частини 1 статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Відповідно до пунктів 56 ста 59 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. N 560, відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію. За наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (військовозобов'язані СБУ чи розвідувальних органів - голові Комісії в Центральному управлінні або регіональному органі СБУ чи відповідному розвідувальному органі) за місцем перебування на військовому обліку заяву за формою згідно з додатком 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.
За змістом пункту 60 Порядку N 560 до ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Позивачем надано докази того, що позивач звертався до відповідача із завою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації 14 серпня 2025 року, однак у суду відсутні відомості, коли позивач мобілізований та ким видавався наказ про таку мобілізацію та чи була подана на час мобілізації заява про відстрочку.
Сама ж лише незгода позивача із діями / рішеннями суб'єкта владних повноважень та звернення до суду з позовом про визнання їх протиправними ще не є достатньою підставою для застосування судом заходів забезпечення позову.
Для задоволення судом поданої заявником заяви про забезпечення адміністративного позову останній має довести, що невжиття обраних заходів призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених частиною 2 статті 150 КАС України.
Аналіз змісту вказаних норм свідчить про те, що обов'язковою передумовою вжиття заходів забезпечення позову є обґрунтованість відповідних вимог сторони, в тому числі, із зазначенням очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішень, дій або бездіяльності, неможливості у подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав особи та обов'язковим поданням доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Позов не може бути забезпечено таким способом, що фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті.
Верховний Суд у постанові від 03.05.2023 у справі № 640/15534/22 вказав, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Отже, фактичні обставини справи, в тому числі дії відповідачів, на які посилається позивач, підлягають встановленню і доведенню на підставі зібраних у справі доказів та аналізу норм права, що регулюють спірні правовідносини, під час вирішення справи по суті.
Можливе настання негативних наслідків не є беззаперечним доказом для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову. Суд здійснює захист реально порушених прав, а не тих, які ймовірно може бути порушено у майбутньому.
Отже, на даному етапі суд позбавлений можливості встановити наявність очевидних ознак протиправності дій відповідача, оскільки заявником не надано належних доказів та обґрунтувань того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Враховуючи вищенаведене, у задоволенні заяви потрібно відмовити повністю.
Згідно з частиною 5 статті 154 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись статтями 150-154, 248, 256, 294 КАС України, суд-
У задоволенні заяви ОСОБА_2 від 26 серпня 2025 року (вх. № 27526/25) про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено КАС України, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Т.В.Скраль