про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду
28 серпня 2025 року м. Житомир Справа № 240/9116/25
категорія 106030200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Окис Т.О., розглянувши заяву щодо судового контролю за виконанням судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити відповідні дії,
установив:
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 02 червня 2025 року у справі №240/9116/25 позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України щодо розрахунку та виплати ОСОБА_1 з 27 квітня 2022 року по 19 травня 2023 року грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення за 2022 рік, за 2023 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02 грудня 2021 року №1928-IХ станом на 01 січня 2022 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03 листопада 2022 року № 2710-IX станом на 01 січня 2023 року. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_2 Національної гвардії України здійснити перерахунок ОСОБА_1 з 27 квітня 2022 року по 19 травня 2023 року грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення за 2022 рік, за 2023 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02 грудня 2021 року №1928-IХ станом на 01 січня 2022 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03 листопада 2022 року № 2710-IX станом на 01 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Позивач подав до суду заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення у справі. Обґрунтовуючи заяву, позивач зазначає, що рішення суду не виконано в повному обсязі, оскільки відповідач під час розрахунку доплати грошового забезпечення умисно зменшив відсотковий розмір премії.
27 серпня 2025 року відповідач подав до суду заперечення на заяву, в яких указує, що ним було подано заяву про виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 02 червня 2025 року, в якій вказано про виконання вище зазначеного рішення, що підтверджено платіжною інструкцією№1589 від 24 червня 2025 року.
Заява розглядається у порядку письмового провадження без виклику сторін в силу положення статті 3821 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши матеріали справи та з'ясувавши обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду з огляду на наступне.
Частиною 2 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Разом з тим, відповідно до частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Згідно частини 1 статті 3821 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною 5 статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення (частина 2 статті 3821 Кодексу адміністративного судочинства України).
Установлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців (частина 3 статті 3821 Кодексу адміністративного судочинства України).
Суд може зобов'язати подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення особисто керівника суб'єкта владних повноважень (частина 4 статті 3821 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до статті 3822 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
Звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається звіт; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); 4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення; 5) відомості про виконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання; 6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб'єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення; 7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.
До звіту додаються: 1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо звіт поданий представником і такі документи раніше не подавалися; 2) докази направлення копій звіту та доданих до нього матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Згідно частини 1 статті 3823 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 3821 цього Кодексу.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 3822 цього Кодексу (частина 2 статті 3823 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до частини 4 статті 3823 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини 3 статті 3821 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
У рішенні від 30 червня 2009 року № 16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.
Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід'ємна частина "судового процесу" для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 19 березня 1997 року у справі "Горнсбі проти Греції" суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід'ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (пункт 40).
Аналіз викладеного дає підстави для висновку, що інститут судового контролю полягає у здійсненні судом контролюючої функції по відношенню до суб'єкта владних повноважень з дотримання ним принципу обов'язковості судового рішення. З набранням чинності нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України, законодавцем розширено повноваження суду та надано судам право встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення після ухвалення ним рішення, у разі наявності обґрунтованих підстав вважати, що органом влади порушується принцип обов'язковості судового рішення.
Отже, вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд повинен з'ясувати чи виконано судове рішення, причини, які призвели до невиконання такого рішення та чи є вони об'єктивними, а також оцінити ризики, які можуть існувати для позивача у випадку невиконання рішення суду.
Суд установив, що позивач стверджує про збільшення його розмірі посадового окладу у зв'язку з прийняттям судом рішення, що у свою чергу автоматично збільшує розмір премії, яка обчислюється у відсотковому розмірі від розміру посадового окладу. Однак, відповідач при виконанні рішення суду зменшив відсотковий розмір премії.
Відповідач заперечень щодо такого доводу позивачу не надав. Його посилання на виконання рішення суду, яке підтверджується платіжним дорученням судом до уваги не приймається, оскільки виплачена позивачу сума не підтверджена будь-яким розрахунком такої суми.
Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність встановлення судового контролю, поклавши на Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України зобов'язання подати протягом одного місяця з моменту набрання законної сили цієї ухвали у справі №240/9116/25 звіт про виконання судового рішення.
Керуючись статтями 294, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Заяву про встановлення судового контролю задовольнити.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України подати до суду звіт про виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 02 червня 2025 року у справі №240/9116/25.
Встановити Військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України строк для подання звіту про виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 02 червня 2025 року у справі №240/9116/25 протягом 30 днів з дня отримання копії цієї ухвали суду.
Попередити командира Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, що відповідно до частини 10 статті 3823 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини 3 статті 3821 Кодексу адміністративного судочинства України, а також накладає штраф на керівника такого суб'єкта владних повноважень.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає, заперечення щодо ухвали включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене статтею 3823 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т.О. Окис