Україна
Донецький окружний адміністративний суд
28 серпня 2025 року Справа№200/5292/25
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Кошкош О.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою Донецького державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про відшкодування витрат пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі,-
18.07.2025 до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Донецького державного університету внутрішніх справ, в якій позивач просить суд:
- стягнути з відповідача на користь Донецького державного університету внутрішніх справ (на рахунок Державна казначейська служба України м. Київ, МФО 820172, р/рахунок: UA128201720313261009201000675, ЄДРПОУ 08571423) вартість її утримання в Донецькому державному університеті внутрішніх справ у сумі 22 667,42 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що наказом ректора від 06.07.2022 № 285 рядового поліції ОСОБА_1 було відраховано зі складу курсантів та звільнено зі служби в поліції України на підставі пункту 6 частини 1 статі 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) з 06.07.2022.
ОСОБА_1 було направлено повідомлення № 7547/07-2023 від 24.05.2025 про зобов'язання відшкодувати протягом 30 діб з моменту отримання повідомлення витрати, пов'язані з її утриманням у Донецькому державному університеті внутрішніх справ у повному розмірі за весь період фактичного навчання. Зазначені документи було надіслано відповідачу засобами поштового зв'язку за останньою відомою адресою реєстрації: АДРЕСА_1 , однак вказаний документ був повернутий у зв'язку із знаходженням населеного пункту, на тимчасово окупованій території.
У зв'язку з тим, що відповідач не сплатив визначену суму заборгованості в добровільному порядку, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Згідно ч. 3 ст. 171 КАС України, якщо відповідачем у позовній заяві, щодо якої відсутні підстави для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті провадження у справі, вказана фізична особа, яка не є підприємцем, суддя не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
Відповідно до ч. 6 ст. 171 КАС України, суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.
З метою визначення підсудності 21.07.2025 було сформовано в "Електронному суді" запит до Єдиного демографічного реєстру. Згідно з відповіддю № 1588956 від 21.07.2025 вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22.07.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Роз'яснено відповідачу його право на подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу, протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ст. 130 КАС України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання.
З метою інформування відповідача про надходження позовної заяви до суду та про його право на подання заяв по суті справи, оголошення про розгляд справи опубліковано на офіційному веб-порталі судової влади України.
Відповідач відзив на позовну заяву не подав, а тому суд керуючись нормою ч. 6 ст. 162 КАС України, вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
Наказом ректора Донецького юридичного інституту МВС України № 361 о/с від 20.07.2021 ОСОБА_1 було зараховано з 15.08.2021 на навчання до Донецького державного університету внутрішніх справ курсантом першого курсу денної форми здобуття освіти за спеціальністю 262 «Правоохоронна діяльність» за кошти державного бюджету.
Наказом ректора Донецького державного університету внутрішніх справ від 06.07.2022 № 285 о/с рядового поліції ОСОБА_1 було відраховано зі складу курсантів та звільнено зі служби в поліції України на підставі пункту 6 частини 1 статі 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) з 06.07.2022.
Відповідно до довідки витрат на утримання курсанта ОСОБА_1 в Донецькому державному університеті внутрішніх справ за період з 15.08.2021 по 06.07.2022 витрати становлять 22667,42 грн. Розмір цих витрат складається з: грошового забезпечення 1584,62 грн., речового забезпечення 10683,28 грн., продовольчого забезпечення 7289,50 грн., медичного забезпечення 0,00 грн., комунальні витрати 3110,02 грн.
24.05.2025 позивачем було складено письмове повідомлення № 7547/07-2023 про необхідність відповідачу відшкодувати витрати, пов'язані з його утриманням у Донецькому державному університеті внутрішніх справ в сумі 22667,42 грн. протягом 30 діб з моменту отримання повідомлення.
Вказане повідомлення було надіслано відповідачу засобами поштового зв'язку за останньою відомою адресою реєстрації: АДРЕСА_1 , однак 04.06.2025 було повернуто у зв'язку із знаходженням населеного пункту, на тимчасово окупованій території, що підтверджується штампом на поштовому відправленні.
Станом на дату розгляду справи сторонами не надано доказів відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням особи у вищому навчальному закладі.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII).
Статтею 1 Закону № 580-VIII встановлено, що Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Відповідно до ч. 1 та 3 ст. 59 Закону № 580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України.
Відповідно до частини 1 статті 60 Закону № 580-VIII відносини, що виникають у зв'язку зі вступом, проходженням та припиненням служби в поліції, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питань проходження служби в поліції.
Згідно ст. 72 Закону № 580-VIII визначено, що професійне навчання поліцейських складається з: 1) первинної професійної підготовки; 2) підготовки у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання; 3) післядипломної освіти; 4) службової підготовки - системи заходів, спрямованих на закріплення та оновлення необхідних знань, умінь та навичок працівника поліції з урахуванням оперативної обстановки, специфіки та профілю його оперативно-службової діяльності.
Відповідно до ч. 2 ст. 74 Закону № 580-VIII підготовка фахівців за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, проводиться на підставі контракту про здобуття освіти, який укладається між навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчається.
Згідно із ч. 4, 5 ст. 74 Закону № 580-VIII особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
У разі відмови від добровільного відшкодування витрат, зазначених у частині четвертій цієї статті, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону № 580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Механізм відшкодування особами, які навчалися за денною формою навчання за державним замовленням (далі - особи) у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - вищі навчальні заклади), витрат, пов'язаних з їх утриманням у таких закладах (далі - витрати), у разі: дострокового розірвання контракту про здобуття освіти (далі - контракт) з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в Національній поліції (далі - поліція) через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів; звільнення із служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в поліції через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, визначає Порядок відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2017 № 261 (далі - Порядок № 261).
Згідно п. 2 Порядку № 261 витрати відшкодовуються згідно з контрактом, укладеним між вищим навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчалася. У разі коли особа є неповнолітньою, установлення правових відносин здійснюється відповідно до вимог Цивільного кодексу України.
Пунктом 3 Порядку № 261 передбачено, що відшкодування здійснюється в розмірі витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; оплатою комунальних послуг та спожитих енергоносіїв (тепло-, водопостачання, водовідведення, електроенергія).
Розрахунок витрат на утримання осіб (грошове, продовольче, речове та медичне забезпечення) у вищих навчальних закладах здійснюється відповідно до встановлених норм за їх фактичною вартістю.
Розрахунок комунальних послуг та спожитих енергоносіїв здійснюється виходячи із середнього обсягу споживання у відповідному вищому навчальному закладі на одну особу за добу за період її фактичного перебування в такому закладі.
Під час проведення розрахунків застосовуються тарифи, що встановлені для населення і діють у місцевості, в якій розташований вищий навчальний заклад, у відповідному навчальному році.
На підставі розрахунків вищого навчального закладу складається довідка про фактичні витрати на кожну особу за весь строк навчання, яка долучається до її особової справи.
Витрати відшкодовуються особою в повному розмірі за весь період її фактичного навчання, крім витрат, пов'язаних із проходженням цією особою базової загальновійськової підготовки, і витрат за період залучення її до заходів із забезпечення публічної безпеки і порядку під час воєнного стану (п. 4 Порядку № 261).
Відповідно до п. 5 Порядку № 261 після видання наказу про звільнення (відрахування з вищого навчального закладу) особи керівник органу поліції (вищого навчального закладу) або за його дорученням інша посадова особа видає зазначеній особі під підпис повідомлення із зобов'язанням протягом 30 діб з моменту отримання повідомлення відшкодувати МВС витрати із зазначенням їх розміру та реквізитів розрахункового рахунка.
Таке повідомлення може бути надіслано особі рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за останнім місцем реєстрації, зазначеним у матеріалах її особової справи.
У разі звільнення особи до відпрацювання нею трьох років після закінчення вищого навчального закладу орган поліції, в якому особа проходила службу, невідкладно повідомляє про це вищому навчальному закладу, в якому особа навчалася.
Згідно п. 8 Порядку № 261 у разі відмови від добровільного відшкодування витрат, а також у разі порушення особою умов договору, укладеного відповідно до пункту 6 цього Порядку, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.
Відповідно до довідки витрат на утриманням курсанта ОСОБА_1 в Донецькому державному університеті внутрішніх справ за період з 15.08.2021 по 06.07.2022 витрати становлять 22667,42 грн.
Суд зазначає, що курсанти, які навчаються в Донецькому державному університеті внутрішніх справ, перебувають на повному державному забезпеченні. Кошти, які витрачаються на їх навчання є державними (бюджетними).
Враховуючи, що відповідача звільнено з органів поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України), суд дійшов висновку про наявність у відповідача обов'язку відшкодувати Донецькому державному університеті внутрішніх справ витрати у сумі 22667,42 грн. на її утримання за період навчання за грошове, продовольче, речове, медичне забезпечення та вартість комунальних послуг.
Водночас, з викладених вище положень ст. 74 Закону № 580-VIII та п. 8 Порядку № 261 слідує, що право на звернення до суду за відшкодуванням витрат, пов'язаних з утриманням особи у вищому навчальному закладі, виникає у позивача лише у випадку відмови відповідача добровільно відшкодувати витрати та за умови дотримання позивачем п. 5 Порядку № 261 в частині вручення (надіслання) особі повідомлення про відшкодування витрат.
Враховуючи наведене нормативне регулювання, суд вважає, що позивач мав вручити під підпис або надіслати відповідачу повідомлення із зобов'язанням протягом 30 діб з моменту отримання такого повідомлення відшкодувати витрати із зазначенням їхнього розміру та реквізитів рахунку для перерахування коштів, за для того, щоб забезпечити можливість добровільно відшкодувати витрати на навчання і лише, у разі відмови відповідача - звернутися до суду.
Саме із відмовою курсанта добровільно відшкодувати витрати на його утримання у вищому навчальному закладі, законодавцем пов'язано можливість звернення навчального закладу, із позовом про стягнення такого відшкодування у судовому порядку.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 23.09.2021 по справі № 520/11540/19, від 30.08.2022 по справі № 480/8200/20, від 14.12.2022 по справі № 520/5837/2020 та від 13.01.2023 по справі № 440/2692/20.
Аналогічного висновку дійшов Перший апеляційний адміністративний суд в постанові від 29.02.2024 по справі № 360/2099/22, від 27.05.2025 по справі № 200/8723/24, П'ятий апеляційний адміністративний суд в постанові від 18.04.2024 по справі № 540/359/22.
Суд зазначає про помилковість доводів позивача про повернення поштового відправлення, яке направлялося відповідачу з повідомленням від 24.05.2025 № 7547/07-2023 про необхідність відшкодувати витрати, пов'язані з її утриманням у Донецькому державному університеті внутрішніх справ в сумі 22667,42 грн., як відмову відповідача у добровільному відшкодуванні витрат, оскільки відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства розвитку громад та територій України № 376 від 28.02.2025, м. Маріуполь Маріупольської міської територіальної громади включено до переліку тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, дата початку тимчасової окупації - 21.05.2022.
Отже, повідомлення про відшкодування витрат на навчання, яке направляється позивачем у червні 2025 року листом з міста Кропивницький Кіровоградської області на тимчасово окуповану територію (за місцем реєстрації відповідача), за умови не здійснення поштових пересилань на таку територію (загальна відома інформація), не може вважатися врученим ОСОБА_1 .
Суд зазначає, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження факту вручення відповідачу під підпис або надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення повідомлення із зобов'язанням протягом 30 діб з моменту отримання такого повідомлення відшкодувати витрати із зазначенням їхнього розміру та реквізитів рахунку для перерахування коштів.
Встановлені судом обставини свідчать, що станом на час звернення до суду з цим позовом позивачем не дотримано обов'язкового досудового порядку врегулювання спору, що має передувати зверненню до суду з позовом у цій категорії справ, а саме не надано суду доказів відмови відповідача здійснити таке відшкодування у добровільному порядку, що на даний час унеможливлює відшкодування позивачу витрат, пов'язаних з утриманням відповідача у навчальному закладі, у судовому порядку та є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог через їх передчасність.
Подібного за змістом висновку дійшов Шостий апеляційний адміністративний суд в постанові від 18.12.2024 по справі № 320/2838/22, Перший апеляційний адміністративний суд в постанові від 27.05.2025 по справі № 200/8723/24.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до ч. 2 ст. 77 цього Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши обґрунтованість доводів позивача та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.
Розподіл судового збору не здійснюється у зв'язку із відмовою у задоволенні позову.
Керуючись ст. 2, 77, 78, 94, 139, 241-246, 257-258, 262 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Донецького державного університету внутрішніх справ (адреса: 25015, Кіровоградська обл., м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, буд. 1, код ЄДРПОУ 08571423) до ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про відшкодування витрат пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі - відмовити.
Розподіл судових витрат судом не здійснюється.
Повний текст рішення складено та підписано 28 серпня 2025 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя О.О. Кошкош