29 серпня 2025 року Справа № 160/18726/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Юркова Е.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військово-лікарської комісії Комунального підприємства Дніпропетровський обласний госпіталь ветеранів війни Дніпропетровської обласної ради про визнання протиправною та скасування довідки військово-лікарської комісії, зобов'язання вчинити певні дії,-
26 червня 2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військово-лікарської комісії Комунального підприємства «Дніпропетровський обласний госпіталь ветеранів війни» Дніпропетровської обласної ради з вимогами:
- визнати протиправною та скасувати довідку військово-лікарської комісії Комунального підприємства Дніпропетровський обласний госпіталь ветеранів війни» Дніпропетровської обласної ради від 25.07.2024 року № 937/146 в частині зазначення ступеня тяжкості травми за Класифікатором розподілу травм за ступенем тяжкості (Наказ МОЗ України від 04.07.2007 №370).
- зобов'язати військово-лікарської комісію Комунального підприємства Дніпропетровський обласний госпіталь ветеранів війни» Дніпропетровської обласної ради привести зміст довідки від 25.07.2024 року № 937/146 у відповідність до форми, визначеної Додатком 4 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України він 14 серпня 2008 року №402.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у відповідача були відсутні повноваження щодо визначення ступеня тяжкості травми та відповідно зазначення таких відомостей в довідці військово-лікарської комісії, форма яких визначена Додатком 4 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402. З огляду на викладене, довідка військово-лікарської комісії Комунального підприємства Дніпропетровський обласний госпіталь ветеранів війни» Дніпропетровської обласної ради від 25.07.2024 року № 937/146 є протиправною та підлягає скасуванню в частині зазначення ступеня тяжкості травми за Класифікатором розподілу травм за ступенем тяжкості (Наказ МОЗ України від 04.07.2007 №370).
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.06.2025 відкрито провадження у адміністративній справі, та призначено справу до розгляду без повідомлення (виклику) сторін.
16.07.2025 відповідачем подано відзив на позов, в якому просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що повноваження щодо перегляду або зміни раніше прийнятого рішення не належать до компетенції цієї самої ВЛК. Отже, у разі незгоди з висновком госпітальної ВЛК позивач мав спершу звернутися до 20 регіональної ВЛК з відповідною скаргою.
28.07.2025 позивачем надано відповідь на відзив відповідача в якому зазначено, що у відповідача були відсутні повноваження щодо визначення ступеня тяжкості травми та відповідно і повноваження на зазначення таких відомостей в довідці військово-лікарської комісії. Тому оспорювана довідка є протиправною, такою що порушує його право на належний соціальний та правовий захист, а тому має бути скасована в частині зазначення ступеня тяжкості травми, оскільки таке рішення прийнято з порушенням встановленої законом процедури.
Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.
Судом встановлено, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 проходив службу в Збройних Силах України за мобілізацією з травня 2024 року по 17.12.2024 року.
Згідно із довідкою про обставини травми, від 06.07.2024 року № 2522/2024, виданої командиром ВЧ НОМЕР_1 , 02 липня 2024 року, під час виконання бойового завдання, в результаті ворожого мінометного обстрілу, біля населеного пункту Новоселівка Перша Донецької області отримав мінно-вибухове поранення: вогнепальне наскрізне осколкове поранення середньої третини лівого плеча, вогнепальне осколкове сліпе поранення м'яких тканин верхньої третини задньої поверхні лівого плеча.
02.07.2024 року хірургом медичної роти ВЧ НОМЕР_2 передової хірургічної групи « ІНФОРМАЦІЯ_2 » позивачу було виконано первинну хірургічну обробку ран.
З 03.07.2024 по 05.07.2025 року позивач проходив лікування в КНП «Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» Дніпровської міської ради.
З 05.07.2024 по 10.07.2024 року - у хірургічному відділенні КНП «Жовтоводська міська лікарня».
З 11.07.2024 року по 25.07.2024 року у терапевтичному відділенні № 2 Комунального підприємства Дніпропетровський обласний госпіталь ветеранів війни» Дніпропетровської обласної ради.
25.07.2024 року військово-лікарською комісією Комунального підприємства «Дніпропетровський обласний госпіталь ветеранів війни» Дніпропетровської обласної ради видано довідку № 937/146, в якій зазначено діагноз та постанову ВЛК про причинний зв'язок захворювання, поранення, контузії, каліцтва: стан після перенесеної вибухової травми (02.07.2024 р.), вогнепальне наскрізне осколкове поранення середньої третини лівого плеча. Вогнепального сліпого осколкового поранення задньої поверхні лівого плеча, Післятравматична нейропатія променевого нерва ліворуч з вираженим парезом м'язів кисті та нейротрофічним синдромом, з тимчасовим порушенням функції.
Також в вищезгаданій довідці зазначено, що згідно з Класифікатором розподілу травм за ступенем тяжкості (Наказ МОЗ України від 04.07.2007 №370), даний вид травми відноситься до легкого ступеня.
Згідно з випискою з медичної картки стаціонарного хворого № 2582 від 25.07.2024 року: обмежити фізичні навантаження на ліву руку, продовження прийом препаратів нейромідін - 1 міс, нуклео-ЦМФ - 2 тижні, спостереження у невролога за місцем перебування.
Реабілітаційне лікування проводилось у ВЧ НОМЕР_3 з 26.08.2024 року по 10.09.2024 року, де позивачу було діагностовано посттравматичну невропатію променевого, серединного, ліктьового нервів ліворуч з помірним порушенням функції, хронічний гепатоз, моновузловий зоб, хронічний простатит.
Згідно з довідкою ВЛК Військової частини НОМЕР_3 від 10.09.2024 року № 1995 відпустка для лікування була продовжена ще на 30 днів. Також у довідці зазначено, що згідно з наказом МОЗ України від 04.07.2007 № 370 - категорія травми тяжка.
Довідкою ВЛК Військової частини НОМЕР_3 № 2474 від 24.10.2024 року з приводу придатності до військової служби після бойового поранення позивача визнано непридатним до військової служби з переоглядом через 6 (шість) місяців з огляду на тяжку травму згідно з Наказом МОЗ від 04.07.2007 №370.
Згідно зі Свідоцтвом про хворобу № 2484 від 29.10.2024 року Центральної військово-лікарської комісії ЗСУ по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв, стан після мінно-вибухової травми (02.07.2024 р.) тяжкого ступеня: вогнепального осколкового поранення м'яких тканин лівого плеча з наявністю сторонніх тіл металевої щільності в м'яких тканинах латеральної поверхні дистального відділу лівого плеча з розвитком посттравматичної невропатії лівих променевого, серединного та ліктьового нервів при помірному порушенні функції - травма, ТАК, пов'язана із захистом Батьківщини.
Позивач не погодившись з діями відповідача щодо визначення ступеня тяжкості травми та відповідно зазначення таких відомостей в довідці військово-лікарської комісії, форма яких визначена Додатком 4 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402 звернувся за захистом порушених прав до суду.
Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Правове регулювання щодо даних правовідносин передбачене Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-ХІІ).
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» № 2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Згідно із ч. 2 ст. 1 Закону № 2232-ХІІ військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Частиною 3 ст. 1 Закону № 2232-ХІІ передбачено, що військовий обов'язок включає підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Відповідно до ч. 5 ст. 1 Закону № 2232-ХІІ від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.
Згідно ч. 9 ст. 1 Закону № 2232-ХІІ щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний та воєнний час.
Відповідно до ч. 10 ст. 1 Закону № 2232-ХІІ громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, зокрема, проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії районного (міського) військового комісаріату.
Частиною 2 ст. 2 Закону № 2232-ХІІ визначено, що проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України.
Відповідно до ч. 13 ст. 2 Закону № 2232-ХІІ військовозобов'язані, які, зокрема, призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями під час проведення мобілізації проходять обов'язковий медичний огляд. Порядок проходження медичного огляду затверджується Міністерством оборони України та центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями.
Підпунктом б п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону №2232-ХІІ визначено, що звільнення військовослужбовців з військової служби під час дії воєнного стану здійснюється: за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку.
Відповідно до частини десятої статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи, наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402, затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі по тексту - Положення №402).
Відповідно до п. 1.1 Розділу І Положення №402, військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Пунктом 1.2 Розділу І Положення № 402 визначено, що військово-лікарська експертиза це медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов'язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів Міністерства оборони України (далі - ВВНЗ), учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання, компонентами ракетного палива, джерелами електромагнітних полів, лазерного випромінювання, мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України;
- визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом;
- установлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів.
Відповідно до п. 2.1 Розділу І Положення №402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.
Відповідно до п. 2.2 розділу І Положення № 402 штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом.
До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону; ВЛК евакуаційного пункту; ВЛК пересувної госпітальної бази.
Штатні ВЛК комплектуються лікарями із клінічною підготовкою за однією з лікарських спеціальностей (терапія, хірургія, неврологія, психіатрія, оториноларингологія, офтальмологія, організація охорони здоров'я тощо), з досвідом роботи у військових частинах та лікувальних закладах.
Відповідно до підпункту 2.3.3. Положення на ЦВЛК покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, а також: розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи; прийняття та перегляд постанов ВЛК про ступінь придатності осіб, звільнених з військової служби, на період їх фактичного звільнення із Збройних Сил України.
ЦВЛК має право розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК Збройних Сил України (абз. 15 п.п. 2.3.4 п. 2.3 розділу I Положення № 402).
Відповідно до п. 2.4.4 п. 2.4 розділу І Положення № 402 на ВЛК регіону покладаються обов'язки, зокрема, з організації військово-лікарської експертизи, керівництва підпорядкованими ВЛК, контролю за їхньою роботою та надання їм методичної і практичної допомоги в зоні відповідальності; розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи.
Згідно з п. 2.4.5 розділу І Положення № 402 ВЛК регіону має право, зокрема, оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення; приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК; направляти у військові лікувальні заклади на контрольне обстеження та медичний огляд військовослужбовців, членів їх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової служби), військовозобов'язаних, резервістів, працівників.
Рішенням штатної ВЛК може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд (п. 2.4.6. розділу І Положення № 402).
Постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку (п. 2.4.10. розділу І Положення № 402).
Згідно із п. 2.5.1. розділу І Положення № 402 до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать: госпітальні ВЛК; гарнізонні ВЛК; ЛЛК; ВЛК високомобільних десантних військ; ВЛК військових комісаріатів; ВЛК територіального центру комплектування (далі - ВЛК ТЦК); ВЛК цивільного лікувального закладу з правами госпітальної ВЛК.
Відповідно до підпунктів 2.3.5 та 2.4.10 розділу І Положення №402 постанови ВЛК регіонів та ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.
У свою чергу, згідно із п. 2.6.1. розділу І Положення № 402 до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать: госпітальні ВЛК; гарнізонні ВЛК; ЛЛК; ВЛК високомобільних десантних військ; ВЛК військових комісаріатів; ВЛК територіального центру комплектування (далі - ВЛК ТЦК); ВЛК цивільного лікувального закладу з правами госпітальної ВЛК.
На підставі затвердженого переліку начальник ВМКЦ регіону своїм наказом призначає позаштатні постійно діючі ВЛК, їх персональний склад і визначає порядок їх роботи (п. 2.6.7.).
Документи позаштатних ВЛК скріплюються гербовою печаткою військового лікувального, цивільного лікувально-профілактичного закладу, військової частини, при яких ці комісії утворені (2.6.11. розділу І).
Госпітальна ВЛК створюється у військовому госпіталі, на госпітальному судні, у цивільному лікувально-профілактичному закладі, де обстежуються і лікуються військовослужбовці. На особливий період госпітальна ВЛК створюється в усіх військових санаторіях (2.7.1. розділу І).
Аналіз викладених норм права свідчить про те, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються штатні та позаштатні військово-лікарські комісії, які проводять медичний огляд осіб, передбачених п. 1.1 розділу І Положення № 402, зокрема, з метою визначення ступеня придатності до військової служб, за результатами якого приймають постанови, що оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання ВЛК. До штатних ВЛК належать, зокрема, ВЛК регіону, до повноважень яких належить розгляд скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи. ВЛК регіону також мають право оглядати військовослужбовців, скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК та направляти військових на контрольний медичний огляд, а також за їх рішенням може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд. Постанови регіональних ВЛК можуть бути оскаржені до ЦВЛК або до суду.
Пунктом 1.1 розділу ІІ Положення № 402 передбачено, що медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров'я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов'язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час.
Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності, зокрема, до військової служби допризовників, призовників, військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти).
Постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров'я (далі - ТДВ) (додаток 3).
Відповідно до п. 1.2 розділу ІІ Положення № 402 розклад хвороб розроблений відповідно до вимог Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров'я 10-го перегляду (далі - МКХ-10).
Згідно з п. 1.4 розділу ІІ Положення № 402 медичний огляд контингентів, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення, проводиться в порядку, визначеному таблицею.
Відповідно до п. 6.6. розділу ІІ Положення № 402 військовослужбовці оглядаються ВЛК у військових лікувальних закладах за територіальним принципом. Військовослужбовці, крім того, оглядаються ВЛК за місцем лікування, навчання, перебування у відрядженні, за місцем проведення відпустки.
За змістом п. 6.28. розділу ІІ Положення № 402 у разі коли ВЛК після амбулаторного обстеження не може прийняти остаточної постанови, вона направляє військовослужбовця на стаціонарне обстеження у військовий лікувальний заклад з подальшим оглядом його госпітальною ВЛК.
Аналіз зазначених вище норм дає підстави для висновку, що військовослужбовці підлягають медичному огляду госпітальною ВЛК, якій, за результатами військово-лікарської експертизи надане право приймати постанови щодо придатності особи до військової служби.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 проходив службу в Збройних Силах України за мобілізацією з травня 2024 року по 17.12.2024 року.
Згідно із довідкою про обставини травми, від 06.07.2024 року № 2522/2024, виданої командиром ВЧ НОМЕР_1 , 02 липня 2024 року, під час виконання бойового завдання, в результаті ворожого мінометного обстрілу, біля населеного пункту Новоселівка Перша Донецької області отримав мінно-вибухове поранення: вогнепальне наскрізне осколкове поранення середньої третини лівого плеча, вогнепальне осколкове сліпе поранення м'яких тканин верхньої третини задньої поверхні лівого плеча.
25.07.2024 року військово-лікарською комісією Комунального підприємства «Дніпропетровський обласний госпіталь ветеранів війни» Дніпропетровської обласної ради видано довідку № 937/146, в якій зазначено діагноз та постанову ВЛК про причинний зв'язок захворювання, поранення, контузії, каліцтва: стан після перенесеної вибухової травми (02.07.2024 р.), вогнепальне наскрізне осколкове поранення середньої третини лівого плеча. Вогнепального сліпого осколкового поранення задньої поверхні лівого плеча, Післятравматична нейропатія променевого нерва ліворуч з вираженим парезом м'язів кисті та нейротрофічним синдромом, з тимчасовим порушенням функції.
Також в вищезгаданій довідці зазначено, що згідно з Класифікатором розподілу травм за ступенем тяжкості (Наказ МОЗ України від 04.07.2007 №370), даний вид травми відноситься до легкого ступеня.
Згідно з довідкою ВЛК Військової частини НОМЕР_3 від 10.09.2024 року № 1995 відпустка для лікування була продовжена ще на 30 днів. Також у довідці зазначено, що згідно з наказом МОЗ України від 04.07.2007 № 370 - категорія травми тяжка.
Довідкою ВЛК Військової частини НОМЕР_3 № 2474 від 24.10.2024 року з приводу придатності до військової служби після бойового поранення позивача визнано непридатним до військової служби з переоглядом через 6 (шість) місяців з огляду на тяжку травму згідно з Наказом МОЗ від 04.07.2007 №370.
Згідно зі Свідоцтвом про хворобу № 2484 від 29.10.2024 року Центральної військово-лікарської комісії ЗСУ по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв, стан після мінно-вибухової травми (02.07.2024 р.) тяжкого ступеня: вогнепального осколкового поранення м'яких тканин лівого плеча з наявністю сторонніх тіл металевої щільності в м'яких тканинах латеральної поверхні дистального відділу лівого плеча з розвитком посттравматичної невропатії лівих променевого, серединного та ліктьового нервів при помірному порушенні функції - травма, ТАК, пов'язана із захистом Батьківщини.
Позивач вважає у відповідача були відсутні повноваження щодо визначення ступеня тяжкості травми та відповідно і повноваження на зазначення таких відомостей в довідці військово-лікарської комісії № 937/146 від 25.07.2024 року у зв'язку з тим, що його травма підлягає кваліфікації «тяжка», спираючись при цьому на довідку ВЛК Військової частини НОМЕР_3 від 10.09.2024 року № 1995 та Свідоцтво про хворобу № 2484 від 29.10.2024 року Центральної військово-лікарської комісії ЗСУ по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв, стан після мінно-вибухової травми.
Суд звертає увагу на те, що не наділений повноваженнями надавати оцінку діагнозу позивача, стану його травми та здоров'я, оскільки це вимагає наявності медичної освіти та спеціальної підготовки.
До того ж позивач не був позбавлений права надати лікарям ВЛК свої медичні документи, що свідчать про наявність у позивача захворювань, які унеможливлюють проходження ним військової служби за станом здоров'я, а також не був позбавлений права оскаржувати прийняте рішення до ВЛК вищого рішення та клопотати про проведення його медичного огляду лікарями Центральної ВЛК, оскільки, як вже зазначалося вище Центральна ВЛК має право, зокрема, розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК Збройних Сил України.
При вирішенні спору судом застосовуються висновки Верховного Суду, зроблені при вирішенні аналогічних спорів.
Верховний Суд у постанові від 13.06.2018 у справі № 806/526/16 зазначив: "…що у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі".
Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки як попередньо зазначалося, суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.
Суд також зазначає, що питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями військово-лікарської комісії, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.
Таким чином, надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступень придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду.
Верховний Суд у постанові від 12.06.2020 у справі №810/5009/18 зробив правовий висновок про те, що до повноважень суду не належить надання оцінки діагнозу на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби з посиланням на пункт 3.13 глави 3 розділу II Положення №402. Відповідно до цієї норми у спірних питаннях та складних випадках право на винесення остаточного рішення залишається за ЦВЛК.
В пунктах 6.9-6.10 глави 6 Розділу ІІ Положення №402 наголошено, що при медичному огляді військовослужбовців метод індивідуальної оцінки придатності їх до військової служби повинен застосовуватись у кожному випадку. ВЛК враховує їх вік, освіту, військовий фах, підготовку, досвід, фактичну працездатність, спрямованість до подальшого проходження військової служби, думку командування і начальника медичної служби військової частини, викладені у службовій та медичній характеристиках, та можливість подальшого проходження військовослужбовцем військової служби на посаді, яка найбільше відповідає стану його здоров'я.
Медичний огляд військовослужбовців, які отримали захворювання, травми (поранення, каліцтва, контузії), з метою визначення ступеня придатності до військової служби проводиться при визначеному лікарсько-експертному наслідку (результаті) захворювання, травми (поранення, каліцтва, контузії).
Визначений наслідок (результат) захворювання, поранення, травми, контузії, каліцтва - це такий стан здоров'я, коли результати обстеження та лікування дають підстави ВЛК (ЛЛК) винести постанову про ступінь придатності до військової служби (служби за військовою спеціальністю), а подальше лікування не призведе до відновлення придатності до військової служби.
В ст. 81 графи ІІ Розкладу хвороб Положення №402 передбачені стани після проведеного лікування з приводу травм, отруєнь та деяких інших наслідків дії зовнішніх чинників, за якими військово-лікарські комісії приймають рішення:
- Тимчасово непридатні;
- Потребують лікування, відпустки, звільнення тощо.
За підп. 3 п. 3 Класифікатора розподілу травм за ступенем тяжкості, затверженого наказом МОЗ України 04.07.2007 370 до тяжких травм відносяться тривалі розлади здоров'я з тимчасовою втратою працездатності на 60 днів і більше.
За п.4 Класифікатора до легких травм відносяться тривалі розлади здоров'я з тимчасовою втратою працездатності до 60 днів.
Судом встановлено, що 25.07.2024 року військово-лікарською комісією Комунального підприємства «Дніпропетровський обласний госпіталь ветеранів війни» Дніпропетровської обласної ради видано довідку № 937/146, в якій зазначено діагноз та постанову ВЛК про причинний зв'язок захворювання, поранення, контузії, каліцтва: стан після перенесеної вибухової травми (02.07.2024 р.), вогнепальне наскрізне осколкове поранення середньої третини лівого плеча. Вогнепального сліпого осколкового поранення задньої поверхні лівого плеча, Післятравматична нейропатія променевого нерва ліворуч з вираженим парезом м'язів кисті та нейротрофічним синдромом, з тимчасовим порушенням функції.
Зазначено, що згідно з Класифікатором розподілу травм за ступенем тяжкості (Наказ МОЗ України від 04.07.2007 №370), даний вид травми відноситься до легкого ступеня.
На підставі статті 81,24 графи II Розкладу Хвороб потребує відпустку для лікування у зв'язку з хворобою на 30 календарних днів.
Стосовно класифікації травми позивача як «легка», то така класифікація була прийнята відповідно до п. 4 Класифікатора розподілу травм за ступенем тяжкості з урахуванням того, що тривалість розладу здоров'я позивача з тимчасовою втратою працездатності була менше 60 днів.
Щодо довідки ВЛК Військової частини НОМЕР_3 від 10.09.2024 року № 1995, в якій було кваліфіковано травму як тяжка, то на той час ВЛК керувалась підп. 3.1. п.3 Класифікатора, оскільки на момент проведення огляду позивач знаходився на лікарняному більше 60 днів.
Щодо відсутності у відповідача повноваження щодо визначення ступеня тяжкості травми та відповідно зазначення таких відомостей в довідці військово-лікарської комісії, форма яких визначена Додатком 4 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402, то з матеріалів справи вбачається, що ВЛК Військової частини НОМЕР_3 , переглянувши видану довідку згідно з наказом Міністерства охорони здоров'я від 04.07.2007 №370, склали 10.09.2024 довідку № 1995 і внесли зміни в частині кваліфікації травми позивача і кваліфікували її як тяжка.
При вирішенні цієї справи суд наголошує, що не наділений правом втручатися в діяльність державних органів, що застосовують надані їм у межах закону повноваження на власний розсуд, без необхідності узгодження в будь-якій формі своїх дій з іншими суб'єктами. Втручання в дискреційні повноваження суб'єкта влади виходить за межі завдань адміністративного судочинства.
При цьому суд зауважує, що у своєму позові позивач не ставить під сумнів законність прийнятого відповідачем спірного рішення в цілому.
Доказів протилежного позивач суду не надав.
Беручи до уваги ті обставини, що перевірка рішень ВЛК на предмет того, чи дотримані всі умови та критерії, передбачені Положенням № 402 при проведенні медичного огляду військового, належить до функцій ВЛК регіону чи ЦВЛК, суд дійшов висновку про недотримання позивачем вимог Положення № 402 щодо процедури оскарження результатів медичного огляду, що є підставою для відмови у задоволенні позову.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до положень ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Таким чином, судом не встановлено обставин порушення законних прав позивача відповідачем щодо процедури прийняття оскаржуваного рішення.
За вказаних обставин, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, відтак відмовляє позивачу у задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 72-77, 139, 242-244, 246, 250, 255, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ПН НОМЕР_4 ) до Військово-лікарської комісії Комунального підприємства «Дніпропетровський обласний госпіталь ветеранів війни» Дніпропетровської обласної ради (пл. Соборна, буд. 14, м. Дніпро, Дніпровський р-н, Дніпропетровська обл.,49005; ІК в ЄДРПОУ 01985191) про визнання протиправною та скасування довідки військово-лікарської комісії, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 29 серпня 2025 року.
Суддя Е.О. Юрков