29 серпня 2025 рокуСправа №160/13814/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Сліпець Н.Є.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпроспоживслужби в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення,-
13.05.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Держпроспоживслужби в Дніпропетровській області (далі - відповідач) , в якій просить суд:
- визнати протиправним та скасувати Рішення №43/25 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 18.03.2025 року винесене Головним управлінням Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ).
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 18.03.2025 Головним управлінням Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області ухвалено рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу № 43/25, яким за неподання інформації щодо вартості розповсюдженої реклами (ч.6 ст. 27 ЗУ «Про рекламу») накладено на позивача штраф у розмірі 1700 грн. Позивач не погоджується з оскаржуваним рішенням, вважає його протиправним, прийнятим за численних порушень. Так, вимога відповідача від 28.10.2024 № вих. 5.4/16444 містила перелік документів, які повинна надати позивач та містила інформацію, що розгляд справи відбудеться 18.11.2024 о 10:00 годині. Проте, поштою була доставлена лише 24.11.2024, що вбачається з трекінгу відправлень. Позивачем було надано пояснення шляхом надсилання на електронну пошту 17.03.2025, але відповідачем ці пояснення не були враховані та ухвалено протиправне рішення про накладення штрафу. Відповідачем всупереч вимогам Закону №877-V при проведенні заходу контролю за дотриманням вимог законодавства про рекламу у сфері захисту прав споживачів реклами, за результатами якого було прийнято оскаржуване рішення, не було дотримано встановленого Законом № 877-V порядку, зокрема, посадові особи відповідача не пред'явили позивачу перед початком здійснення заходу посвідчення (направлення) та службове посвідчення, проводили такий захід за відсутності позивача, за результатами заходу не було складено акт з використанням уніфікованої форми акту. Крім того, враховуючи, що контроль за дотриманням законодавства про рекламу є видом державного нагляду (контролю), відповідач не мав права проводити такі заходи у зв'язку з мораторієм, введеним Постановою № 303. За вказаних обставин, оскаржуване рішення не відповідає критеріям правомірності та обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень в контексті частини другої статті 2 КАС України, просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.05.2025 відкрито провадження у справі та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами з 16.06.2025, відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Відповідач станом на 29.08.2025 правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, про розгляд справи повідомлявся належним чином шляхом доставлення ухвали про відкриття спрощеного провадження від 19.05.2025 до його електронного кабінету системи “Електронний суд», про що в матеріалах справи міститься відповідна довідка.
За приписами п. 5, 7 ст. 18 КАС України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля). Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи.
Відповідач має зареєстрований електронний кабінет в підсистемі “Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, тому суд вважає його належним чином повідомленого про розгляд цієї справи.
Згідно із ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалам.
Відповідно до положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.
Згідно із ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову виходячи з наступного.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) зареєстрована 09.09.1994, про що вчинено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про включення відомостей про державну реєстрацію юридичної особи за реєстраційним номером 22270170000005217; місцезнаходження фізичної особи-підприємця: АДРЕСА_1 .
Згідно із відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основний вид діяльності ФОП за КВЕД: 47.71 Роздрібна торгівля одягом у спеціалізованих магазинах.
Листом від 28.10.2024 №вих-5.4/16444 Головним управлінням Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області повідомлено ФОП ОСОБА_1 , про наступне:
- що в ході здійснення відповідного контролю за дотримання вимог законодавства про рекламу спеціалістами Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області встановлено ознаки порушення вимог частини 4 статті 8 Закону України “Про рекламу»: «реклама про зниження ціни на товар, про розпродаж повинна містити відомості про місце, дату початку і закінчення дії знижки цини на товар, розпродаж, а також про співвідношення розміру нової ціни до попередньої ціни реалізації товару або про розмір знижки», при розміщенні 3-х рекламних банерів про зниження ціни на товар на фасаді магазину «ТEODEM»: «-50%», без зазначення відомостей про дату початку і закінчення дії знижки ціни на товар, розпродаж, за адресою: просп. Університетський (Гагаріна), буд. 27, місто Кривий Ріг;
- про необхідність надання наступної інформації у вигляду завірених належним чином документів: витягу з Єдиного державного реєстру; договору з замовником, виробником та розповсюджувачем реклами; погоджений оригінал-макет реклами; документи, що підтверджують вартість розповсюдженої реклами; письмове пояснення щодо порушення законодавства про рекламу; фотозвіт про усунення порушення;
- також повідомлено про те, що засідання з розгляду матеріалів справи про порушення законодавства про рекламу, відбудеться 18.11.2024 о 10.00 годині.
Зазначений лист отриманий позивачем 24.11.2024, що вбачається з трекінгу поштових відправлень.
18.11.2024 посадовими особами Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області складено протокол за №109/24 стосовно справи про порушення законодавства про рекламу відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ), з якого вбачається, що було вирішено визнати доведеними порушення вимог ч.4 ст. 8 Закону України «Про рекламу» при розміщенні 3-х рекламних банерів про зниження ціни на товар на фасаді магазину «ТEODEM»: «-50%», без зазначення відомостей про дату початку і закінчення дії знижки ціни на товар, розпродаж, за адресою: АДРЕСА_2 з боку ФОМ «Онисенко Т.В.
17.03.2025 позивач звернулася до Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області з поясненнями шляхом надіслання їх на електронну пошту відповідача.
18.03.2025 Головним управлінням Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області розглянуто матеріали справи та прийнято рішення №43/25 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, згідно з яким за неподання інформації щодо вартості розповсюдженої реклами (ч.6 ст. 27 Закону України «Про рекламу», а саме у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) накласти на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 штраф у розмірі 1700,00 грн.
Не погодившись з вказаним рішенням, позивач звернулася до суду з цим позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно п. 1 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 за № 667 (Положення, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства та який реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, карантину та захисту рослин, ідентифікації та реєстрації тварин, санітарного законодавства, санітарного та епідемічного благополуччя населення (крім виконання функцій з реалізації державної політики у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження) та у сфері гігієни праці та функцій із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників), з контролю за цінами, попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров'я населення, метрологічного нагляду, ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності, насінництва та розсадництва (в частині сертифікації насіння і садивного матеріалу), реєстрації та обліку машин в агропромисловому комплексі, державного нагляду (контролю) у сфері агропромислового комплексу, державного нагляду (контролю) у сферах охорони прав на сорти рослин, насінництва та розсадництва, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері, за якістю зерна та продуктів його переробки, державного нагляду (контролю) за додержанням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованого організму у відкритих системах на підприємствах, в установах та організаціях агропромислового комплексу незалежно від їх підпорядкування і форми власності, здійснення радіаційного контролю за рівнем радіоактивного забруднення сільськогосподарської продукції і продуктів харчування.
Пунктом 7 цього Положення передбачено, що Держпродспоживслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.
Засади рекламної діяльності в Україні, регулювання відносин, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження, розміщення та споживання реклами визначаються Законом України “Про рекламу» від 03.07.1996 №270/96-ВР.
Згідно частиною першою статті 2 Закону України “Про рекламу», цей Закон регулює відносини, пов'язані з виробництвом, розповсюдженням та споживанням реклами на території України.
За визначенням понять, наведених у статті 1 Закону України “Про рекламу», реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару; рекламні засоби - засоби, що використовуються для доведення реклами до її споживача; розповсюджувач реклами - особа, яка здійснює розповсюдження реклами; внутрішня реклама - реклама, що розміщується всередині будинків, споруд, у тому числі в кінотеатрах і театрах під час, до і після демонстрації кінофільмів та вистав, концертів, а також під час спортивних заходів та спортивних змагань, що проводяться у закритих приміщеннях, крім місць торгівлі (у тому числі буфетів, кіосків, яток), в яких може розміщуватися інформація про товари, що безпосередньо в цих місцях продаються.
При цьому, за змістом частини сьомої статті 8 Закону України “Про рекламу» розміщення інформації про виробника товару та/або товар у місцях, в яких цей товар реалізується чи надається споживачам, у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, а також безпосередньо на самому товарі та/або його упаковці не вважається рекламою.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначено Законом України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» 5 квітня 2007року № 877-V, у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин (далі - Закон № 877-V).
Статтею 1 Закону №877-V визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом; спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.
Відповідно до статті 2 цього Закону його дія поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Таким чином, предметом правового регулювання цього Закону є відносини у сфері здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Незважаючи на те, що іншими законами та підзаконними актами, що діяли раніше, було врегульовано наглядові та контрольні правовідносини, з дня набрання чинності Законом № 877-V саме він підлягає застосуванню як спеціальний.
Водночас, Закон 877-V у статті 2 передбачає коло правовідносин, на які його дія не поширюється.
Суд звертає увагу, що норми вказаного Закону не містять обмежень щодо поширення його дії на перевірки у сфері контролю за додержанням законодавства про рекламу.
Щодо Закону України “Про рекламу», яким керувався відповідач при проведенні перевірок, то він не містить правових норм, що встановлюють спосіб, порядок та форми здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про рекламу.
Ці правовідносини можуть бути врегульовані виключно законом (стаття 1 Закону №877-V).
Посилання відповідача на Порядок № 693 (у листі-вимозі від 28.10.2024 за вих.№-5.4/16444), як підставу здійснення контролю за додержанням законодавства про рекламу, є помилковим. Вказаний нормативний акт регулює порядок накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, а не відносини у сфері державного нагляду (контролю).
Таким чином, діяльність відповідача з контролю за додержанням законодавства про рекламу є видом державного нагляду (контролю), а отже відповідач зобов'язаний був дотримуватися вимог Закону №877-V.
Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 22.06.2022 у справі №810/3148/17.
Частиною першою статі 4 Закону №877-V встановлено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
Згідно з частинами першою та другою статті 7 Закону №877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.
У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).
Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.
Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання. Суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею.
За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості:
- дату складення акта;
- тип заходу (плановий або позаплановий);
- форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо);
- предмет державного нагляду (контролю);
-найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід;
-найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи -підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання -детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
У разі створення суб'єктом господарювання перешкод органу державного нагляду (контролю) чи його посадовим особам при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) в акті обов'язково зазначається опис дій чи бездіяльності, що призвели до створення таких перешкод, з посиланням на відповідні норми закону.
В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.
Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.
Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).
У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.
Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі -підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).
Згідно з частиною другою статті 8 Закону №877-V, органи державного нагляду (контролю) та їх посадові особи під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) зобов'язані:
-ознайомити керівника суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноважену ним особу (фізичну особу підприємця або уповноважену ним особу) з результатами державного нагляду (контролю) в строки, передбачені законом;
- не допускати здійснення заходів державного нагляду (контролю) та інших заходів, що не відповідають або не встановлені цим Законом;
- дотримуватися встановлених законом принципів, вимог та порядку здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності;
- не перешкоджати праву суб'єктів господарювання на будь-який законний захист, у тому числі третіми особами.
У матеріалах справи відсутні посвідчення (направлення) для проведення таких перевірок, акту за результатами проведення перевірки, що свідчить про порушення наведених вимог Закону №877-V відповідачем при проведенні перевірки.
Докази наявні в матеріалах справи та зміст листа (вимоги) від 28.10.2024 за вих.№-5.4/16444 відповідача підтверджує, що перевірка дотримання вимог законодавства про рекламу була проведена Головним управлінням Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області виключно в порядку, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України №693 від 26.05.2004, та на підставі Закону України “Про рекламу».
Відповідачем не було надано доказів дотримання ним встановленої Законом №877-V процедури проведення заходу державного контролю (нагляду).
Таким чином, встановлені обставини свідчать про те, що відповідачем проведено державний контроль (нагляд) без наведення правових підстав і з порушенням порядку проведення перевірки позивача, визначеного Законом №877-V.
Невиконання або порушення вимог Закону №877-V при призначені та проведенні заходу державного контролю (нагляду) призводить до визнання такого заходу незаконним та відсутності правових наслідків, що є достатньою правовою підставою для висновку протиправність оскаржуваного рішення, прийнятого відповідачем за результатами такого заходу.
Стосовно дотримання відповідачем процедури повідомлення позивача про розгляд справи, встановленої Порядком №693, суд зазначає наступне.
Пунктом 8 Порядку №693 встановлено, що справа про порушення законодавства про рекламу розглядається за участю суб'єкта реклами або його представника.
Відповідно до пункту 5 Порядку №693 уповноважена особа з урахуванням положень статті 32 Закону України “Про адміністративну процедуру» повідомляє суб'єкту реклами про дату, час та місце розгляду справи поштовим відправленням, технічними засобами електронних комунікацій або шляхом вручення повідомлення суб'єкту реклами або його представнику, якщо суб'єкт реклами сповістив уповноважену особу про відповідне уповноваження свого представника на отримання повідомлень, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої особи, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.
Частинами 6, 7 статті 32 Закону України “Про адміністративну процедуру» передбачено, що поштове відправлення надсилається поштою (рекомендованим листом з повідомленням про вручення), за бажанням учасника адміністративного провадження, особи, яка сприяє розгляду справи, - кур'єром за додаткову плату, на адресу місця проживання (перебування), місцезнаходження відповідної особи або на іншу адресу, яку особа вказала для офіційного листування з нею.
Якщо час отримання запрошення, надісланого поштою чи електронною поштою, не зафіксовано, воно вважається отриманим особою на п'ятий день з дня відправлення, крім випадків, якщо є інформація, що запрошення не надійшло або надійшло пізніше. Якщо особа заявляє про неотримання запрошення, надісланого поштою чи електронною поштою, або про отримання запрошення пізніше ніж на п'ятий день з дня відправлення, на адміністративний орган покладається обов'язок доказування факту і часу отримання запрошення особою.
Водночас, відповідачем не надано доказів належного повідомлення позивача про те, що розгляд справи про порушення законодавства про рекламу відбудеться 18.03.2025 і у спірному рішенні взагалі не вказано про повідомлення позивача про дату час і місце розгляду справи.
Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З огляду на викладене, з урахуванням наведених судом законодавчих норм, висновків Верховного Суду та встановлених обставин, суд вважає, що рішення про накладення штрафу №43/25 від 18.03.2025 прийняте відповідачем не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, тому є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Таким чином, довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень.
Однак, відповідачем не доведено правомірності свого рішення у спірних правовідносинах.
Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої ст. 139 КАС УКраїни при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову в розмірі 3028,00 грн, що документально підтверджується платіжним документом №0.0.4297418565.1 від 09.04.2025.
За таких обставин, судові витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем при зверненні до суду з цією позовною заявою у розмірі 3028,00 грн. підлягають стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача.
Відповідно до ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно із ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
З урахуванням перебування головуючого судді у відпустці у період з 15.08.2025 по 28.08.2028, рішення ухвалено першого робочого дня - 29.08.2025.
Керуючись ст. ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Держпроспоживслужби в Дніпропетровській області (49006, м.Дніпро, вул. Філософська, 39А, код ЄДРПОУ 40359593) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати Рішення №43/25 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 18.03.2025 року винесене Головним управлінням Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ).
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпроспоживслужби в Дніпропетровській області (49006, м. Дніпро, вул. Філософська, 39А, код ЄДРПОУ 40359593) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в рахунок відшкодування судових витрат зі сплати судового збору 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.Є. Сліпець