м. Вінниця
28 серпня 2025 р. Справа № 120/11970/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни,
за участю:
секретаря судового засідання: Галюк Аліни Леонідівни,
позивача: ОСОБА_1 ,
представника позивача: Новака Д.М.,
представника відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Соболівської сільської ради Гайсинського району Вінницької області про визнання протиправним та скасування рішення,
25.08.2025 до Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Соболівської сільської ради Гайсинського району Вінницької області про визнання протиправним та скасування рішення.
Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій вона просить:
1. Зупинити дію рішення Соболівської сільської ради Гайсинського району Вінницької області № 1577 Соболівської сільської ради Гайсинського району Вінницької області 8 скликання 55 сесія "Про реорганізацію шляхом пониження ступеня Пеграшівської філії І-ІІ ступенів опорного закладу "Соболівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Соболівської сільської ради" у Петрашівську філію І ступеня опорного закладу "Соболівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Соболівської сільської ради"".
2. Заборонити Соболівській сільській раді та ліквідаційній комісії до набрання законної сили рішенням суду:
- проводити інвентаризацію майна Петрашівської філії І-ІІ ступенів опорного закладу «Соболівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, складати та затверджувати проміжний або остаточний ліквідаційний баланс;
- передавати документи до архівних установ;
- здійснювати будь-які інші дії, спрямовані на завершення реорганізації.
Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову позивачка зазначила, що її син, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчається в Пеграшівській філії І-ІІ ступенів опорного закладу «Соболівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Соболівської сільської ради». 10.04.2025 Соболівською сільською радою Гайсинського району Вінницької області на 55 сесії було прийняте рішення № 1577 «Про реорганізацію шляхом пониження ступеня Пеграшівської філії І-ІІ ступенів опорного закладу «Соболівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Соболівської сільської ради» у Петрашівську філію І ступеня опорного закладу «Соболівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Соболівської сільської ради».
На переконання позивачки виконання зазначеного рішення сільської ради призведе до незворотних наслідків: припинення освітнього процесу, розформування педагогічного колективу, втрати матеріально-технічної бази, переведення учнів до іншої школи за межами села.
Ухвалою суду від 26.08.2025 розгляд заяви про забезпечення позову призначено до розгляду в судовому засіданні на 28.08.2025. Цією ж ухвалою позивачці запропоновано надати суду додаткові докази, що підтверджують необхідність забезпечення позову, зокрема докази на підтвердження того, що її син ОСОБА_2 є учнем Петрашківської філії І-ІІ ступенів опорного закладу "Соболівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Соболівської сільської ради" і по завершенню 2024/2025 навчального року був переведений на наступний рік навчання до того ж самого закладу освіти, а саме Петрашківської філії І-ІІ ступенів опорного закладу "Соболівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Соболівської сільської ради", а також докази щодо стадії виконання оскаржуваного рішення від 10.04.2025.
В судовому засіданні позивачка та її представник заяву про забезпечення позову підтримали та просили задовольнити з підстав, викладених в ній. Також, на виконання вимог ухвали суду від 26.08.2025 позивачкою надано документи на підтвердження переведення її сина, ОСОБА_2 , до другого класу Петрашківської філії І-ІІ ступенів опорного закладу "Соболівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Соболівської сільської ради".
Крім того, представником позивачки подано заяву про виклик в судове засідання для допиту свідка, а саме ОСОБА_3 , яка, зі слів представника, як і позивачка проживає в с. Петрашківка та є вчителем Петрашківської філії І-ІІ ступенів опорного закладу "Соболівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Соболівської сільської ради".
Усною ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання, відмовлено в задоволенні клопотання представника позивача про виклик в судове засідання для допиту як свідка ОСОБА_3 .
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання, про що свідчать довідка про доставку документу в електронному вигляді "Ухвала про призначення заяви до розгляду " в електронний кабінет Соболівської сільської ради, а також телефонограма.
Таким чином, враховуючи скорочені строки, встановлені для розгляду заяви про забезпечення позову, суд дійшов висновку про можливість вирішення питання про забезпечення позову за відсутності представника відповідача.
Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд виходив з наступного.
Відповідно до ч. 1, 2, 4 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Види забезпечення позову визначені статтею 151 КАС України.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Водночас, згідно з ч. 2 ст. 151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Таким чином, забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову. Для задоволення судом поданої позивачем заяви про забезпечення адміністративного позову останній має довести, що невжиття обраних заходів призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених частиною 2 статті 150 КАС України.
Аналіз змісту вказаних норм свідчить про те, що обов'язковою передумовою вжиття заходів забезпечення позову є обґрунтованість відповідних вимог сторони, в тому числі й із зазначенням очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішення, дії або бездіяльності, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам останньої, неможливості у подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав особи та обов'язковим поданням доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі, з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
У пункті 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" № 2 від 06.03.2008 надано роз'яснення, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, які б свідчили про наявність зазначених вище підстав для забезпечення позову.
Доводи позивача щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову суд оцінює з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших осіб, які беруть участь в справі; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у випадку невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таким заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового розгляду.
Як слідує з прохальної частини позовної заяви, предметом оскарження в межах даного адміністративного позову є рішення відповідача № 1577 від 10.04.2025 "Про затвердження проекту рішення "Про реорганізацію шляхом пониження ступеня Пеграшівської філії І-ІІ ступенів опорного закладу "Соболівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Соболівської сільської ради" у Петрашівську філію І ступеня опорного закладу "Соболівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Соболівської сільської ради"".
При цьому, обґрунтовуючи необхідність забезпечення адміністративного позову, позивачка зазначила, що виконання зазначеного рішення сільської ради призведе до незворотних наслідків: припинення освітнього процесу, розформування педагогічного колективу, втрати матеріально-технічної бази, переведення учнів до іншої школи за межами села.
Також, в судовому засіданні представник позивачки зауважив, що пониження ступеню навчального закладу в майбутньому може мати негативні для позивачки наслідки, що виразиться у необхідності відвідування сином позивачки іншого навчального закладу розташованого в іншому населеному пункті.
Надаючи оцінку таким доводам позивача, суд зауважує наступне.
Предметом оскарження в цій справі є рішення, яке було прийнято відповідачем ще 10 квітня 2025 року. При цьому позивачка звернулася до суду з відповідним позовом та заявою про його забезпечення лише 25 серпня 2025 року.
Як пояснив представник позивача в судовому засіданні на запитання суду, на теперішній час жодні дії направлені на реорганізацію Петрашівської філії І-ІІ ступенів опорного закладу "Соболівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Соболівської сільської ради" відповідачем не вчинялись.
Зокрема, на уточнююче запитання суду, представник позивачки повідомив, що йому не відомо про створення відповідачем ліквідаційної комісії, проведення інвентаризаційних заходів, затвердження ліквідаційних балансів, передачі документів до архівних установ, або вчинення інших дій спрямованих на реалізацію оскаржуваного рішення.
Натомість, представник зазначив, що йому відомо про незадоволення, як вчителями, так і деякими батьками дітей, які навчаються в Петрашівській філії І-ІІ ступенів опорного закладу "Соболівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Соболівської сільської ради" прийнятим відповідачем рішенням про пониження ступеню зазначеної філії навчального закладу.
Отже, підсумовуючи наведені у заяві про забезпечення позову доводи позивачки, разом із отриманими від її представника в судовому засіданні додатковими поясненнями, судом встановлено, що такі базують на незадоволенні прийнятим відповідачем рішенні та побоюванням, що у майбутньому, дія вказаного рішення може мати для позивачки негативні наслідки.
Слід враховувати, що судове рішення про забезпечення позову є винятковим екстраординарним заходом, який не повною мірою узгоджується з деяким, визначеними у частині другій статті 129 Конституції України основними засадами (принципами) судочинства, а саме, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобам. Окрім того, таке судового рішення стає обов'язковим для виконання до його апеляційного перегляду.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
При цьому, всі вищезазначені принципи та обставини повинні враховуватись у їх сукупності, а не у вибірковому порядку.
Також суд звертає увагу на те, що розгляд справи по суті - це безпосередньо вирішення спору судом з ухваленням відповідного рішення. У свою чергу, забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача до вирішення справи по суті з метою створення можливості реального та ефективного виконання рішення суду.
Тому, сам факт прийняття відповідачем оскаржуваного рішення, яке, на думку заявниці, порушує її права та інтереси, не може автоматично свідчити про те, що таке рішення є очевидно протиправними і що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання майбутнього рішення суду, адже факт порушення прав та інтересів осіб (позивачки) підлягає доведенню у встановленому законом порядку.
Таким чином, обов'язковою передумовою вжиття заходів забезпечення позову є обґрунтованість відповідних вимог сторони, в тому числі й із зазначенням очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення, дії або бездіяльності, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам останньої, неможливості у подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав особи та обов'язковим поданням доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Суд звертає увагу, що наявність очевидних ознак протиправності спірного рішення може бути виявлено судом тільки на підставі з'ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв'язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.
Водночас, суд на стадії вирішення питання відкриття провадження у справі не вбачає беззаперечних ознак протиправності оскаржуваного рішення, поряд із цим стороною позивачки не надано доказів того, що відповідачем вчиняються активні дії щодо реалізації відповідного рішення, які б давали підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання майбутнього рішення суду та свідчили про наявність у суду законних підстав для забезпечення позову відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 150 КАС України.
Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити, що ймовірне настання певних негативних наслідків для заявниці у спірних правовідносинах, ще не є беззаперечним свідченням необхідності вжиття судом заходів забезпечення позову. Адже чинне законодавство передбачає захист саме порушеного права, в тому числі шляхом оскарження відповідних рішень та дій суб'єкта владних повноважень, чи відшкодування шкоди, заподіяної вчиненими протиправними рішеннями, діями або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, що свідчить про наявність механізмів для відновлення прав осіб, якщо таке буде встановлено при вирішенні спору по суті.
Враховуючи вище викладене та здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявниці та її представника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, з урахуванням співмірності таких заходів заявленим позовним вимогам, суд доходить висновку, що подана заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 150-154, 156, 248, 256, 294 КАС України, -
Відмовити в забезпеченні позову ОСОБА_1 до Соболівської сільської ради Гайсинського району Вінницької області про визнання протиправним та скасування рішення.
Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).
Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна