м. Вінниця
29 серпня 2025 р. Справа № 120/5127/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Бошкової Юлії Миколаївни, розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання рішення протиправними, зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - відповідач) про визнання рішення протиправними, зобов'язання вчинити дії.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області прийнято рішення № 024350003544 від 10.02.2025, яким протиправно відмовлено у призначенні пенсії за віком з підстав відсутності необхідного стажу.
З таким рішенням суб'єкта владних повноважень позивач не погоджується, тому звернувся до суду із цим позовом.
Ухвалою від 22.04.2025 відкрито провадження у справі за вказаним позовом та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), з особливостями, визначеними статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
02.05.2025 представником ГУ ПФУ у Вінницькій області до суду подано відзив на адміністративний позов, яким заперечує заявлені позовні вимоги. Серед іншого зауважує, що позивачу не було зараховано до страхового стажу роботи у кратному розмірі з розрахунку один місяць служби за три місяці період військової служби під час мобілізації в особливий період з 01.06.2022 по 30.09.2024 з підстав того, що в матеріалах пенсійної справи відсутня довідка учасника бойових дій, яка має відповідати додатку № 2 постанови КМУ № 637 від 12.08.1993 "Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній".
06.05.2025 позивачем на адресу суду надіслано відповідь на відзив, якою заперечує твердження ГУ ПФУ у Вінницькій області викладені у відзиві.
Однак, подану відповідь на відзив суд до уваги не приймає, оскільки відповідно до частини 3 статті 263 КАС України заявами по суті в даній категорії справ є позов та відзив.
Вивчивши матеріали адміністративної справи та оцінивши надані сторонами докази суд встановив наступне.
ОСОБА_1 є учасником бойових дій, про що видано посвідчення серії НОМЕР_1 від 05.07.2023, приймав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони відсічі та стримування військової агресії росії проти України.
Відповідно довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф проти України слідує, що у період з 01.06.2022 по 08.06.2022, з 01.07.2022 по 07.07.2022, з 23.07.2022 по 29.07.2022, з 11.08.2022 по 22.08.2022, з 27.08.2022 по 31.08.2022, з 05.09.2022 по 29.11.222, з 03.01.2023 по 20.03.2023, з 02.04.2023 по 11.12.2023, з 29.12.2023 по 13.07.2024, з 31.07.2024 по 30.09.2024 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України.
03.02.2025 позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду з заявою про призначення дострокової пенсії за віком відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 115 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
За результатами розгляду документів, доданих до заяви ГУ ПФУ у Вінницькій області, прийняло рішення № 024350003544 від 10.02.2025, яким відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком.
Рішенням встановлено, що страховий таж позивача становить 21 рік 1 місяць 27 днів.
Разом з тим за доданими документами до страхового стажу не було зараховано:
- період роботи в колгоспі 70-річчя «Жовтня (ім. Леніна)» з 07.1985 по 1986, згідно архівної довідки № 338/01-15 від 01.08.2024, виданої Крижопільським трудовим архівом, оскільки даний період роботи в колгоспі перетинається з періодом роботи та військової служби. Необхідно надати довідку із зазначенням інформації про встановлений та виробленний мінімум вихододнів в даному господарстві помісячно;
- періоди служби згідно довідки № 6177 від 26.10.2024 про безпосередню участь особи у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресіою Російської Федерації проти України зараховано згідно Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування;
- зарахування в кратному обчисленні періоду військової служби під час бойових дій Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058 не передбачено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням ГУ ПФУ у Вінницькій області про відмову у призначенні пенсії за віком, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 (надалі - Закон №1058-IV).
Відповідно до приписів частин 1, 2, 4 статті 24 Закону №1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до ч. 3 статті 4 Закону №1058-IV визначає, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
Відповідно до ст. 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року № 1788-XII, до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Відповідно до ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
У пунктах 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637) зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі, коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.
Отже, підтвердження стажу роботи для призначення пенсії здійснюється на підставі даних трудової книжки, а за їх відсутності - на підставі даних уточнюючої довідки, виданої підприємством, на якому працювала особа. Аналогічне викладено у постанові Верховного Суду від 14.05.2020 справа № 727/4082/17
Як встановлено з наявних матеріалів справи, а саме відповідно довідки № 338/01-15 від 01.08.2024, виданої Крижопільським трудовим архівом, що за період з 07.1985 ОСОБА_1 відпрацював 49 трудоднів при встановленому мінімумі 200 трудоднів, річна заробітна плата складала 168,20.
Також, у вказаній довідці містяться відомості про те, що у 1986 році позивачем відпрацьовано 45 трудоднів, при встановленому мінімумі 200 трудоднів, річна заробітна плата складала 255, 35.
Разом з тим, як встановлено з довідки РС-Право про стаж, який було зараховано відповідачем, отже, позивач з 01.01.1985 по 22.06.1985 проходив навчання, а з 01.09.1985 почав працювати у Левківській восьмирічній школі на посаді слюсаря, відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_2 . Таким чином, у цей проміжок часу, починаючи з 01.07.1985 по 31.08.1985 позивач відпрацював 49 трудоднів в колгоспі 70-річчя Жовтня (ім. Леніна).
Аналогічно, відповідно до довідки про врахований відповідачем стаж, позивач 16.04.1986 звільнений з Левківської восьмирічної школи, а з 12.06.1986 по 17.06.1988 проходив строкову військову службу згідно відомостей зазначених у військовому квитку. Таким чином, у цей проміжок часу, починаючи з 17.04.1986 по 11.06.1986 позивач відпрацював 45 трудоднів в колгоспі 70-річчя Жовтня (ім. Леніна).
Отже, із зазначеного слідує, що позивачем за період з 01.07.1985 по 31.08.1985 відпрацьовано 45 трудоднів в колгоспі, а за період з 17.04.1986 по 12.06.1986 позивач відпрацював 45 трудоднів. У зв'язку із чим, ГУ ПФУ у Вінницькій області протиправно не було зараховано ОСОБА_1 періоди роботи у колгоспі 70-річчя Жовтня (ім. Леніна) з 01.07.1985 по 31.08.1985 у розмірі 49 днів та з 17.04.1986 по 11.06.1986 у розмірі 45 днів.
Стосовно відмови відповідача у зарахуванні до страхового стажу позивача період проходження військової служби з 01.12.2024 по 03.02.2025, суд зазначає наступне.
Суд не заперечує, що відповідно до вимог ст. 24 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, умовою для зарахування до страхового стажу періодів роботи особи після 01.01.2004 (дата набрання чинності Закону № 1058) є нарахування та сплата страхових внесків за ці періоди роботи.
Враховуючи норми ч.ч. 1, 2 статті 24 Закону № 1058-IV, законодавцем визначено дві обов'язкові умови для включення стажу роботи особи до страхового стажу, а саме:
1) особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню;
2) сплата страхових внесків у сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI.
Стаття 1 Закону надає визначення термінів, які вживаються у цьому Законі, зокрема: єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування; застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок.
Згідно абз. 2 п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є роботодавці, а саме, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
За ч.ч. 11, 12 статті 9 Закону № 2464-VI у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
За загальним правилом, несвоєчасна сплата підприємством страхових внесків, за умови підтвердження роботи особи на такому підприємстві, отримання заробітної плати та утримання з неї єдиного соціального внеску, а також не внесення відомостей по спеціальному стажу не повинна порушувати законні права та інтереси позивача, зокрема, порушувати його право на належне пенсійне забезпечення, оскільки, обов'язок своєчасної сплати страхових внесків до пенсійного фонду покладено на роботодавця, а тому їх несплата не може позбавляти працівників права на зарахування періоду роботи до страхового стажу, фактично позбавляючи особу права власності на пенсію в належному розмірі, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду в постановах від 24.05.2018 року у справі № 490/12392/16-а та від 20.03.2019 року у справі № 688/947/17, від 17.07.2019 року у справі № 144/669/17.
Крім того, несплата страхових внесків за спірний період роботодавцем не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу особи-робітника спірного періоду роботи, оскільки відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, в якому працює застрахована особа.
Внаслідок невиконання роботодавцем обов'язку зі сплати внесків до ПФУ, позивач фактично позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за вказаний період, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду в постанові від 30.12.2021 року у справі № 348/1249/17.
Як встановлено судом, що позивач у оскаржуваний період, а саме з 01.12.2024 по 03.02.2025 продовжував проходити службу у військовій частині НОМЕР_3 на посаді стрільця. У наявному в матеріалах справи військовому квитку серії НОМЕР_4 відсутній запис про звільнення позивача з військової служби.
Таким чином, вирішуючи спір суд констатує, що позивач не несе відповідальності за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку зі сплати страхових внесків та подання звітності.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що ГУ ПФУ у Вінницькій області протиправно не зараховано позивачу до страхового стажу період військової служби з 01.12.2024 по 03.02.2025 року.
Відносно не зарахування періодів проходження служби, протягом яких позивач брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України у кратному розмірі один місяць служби до трьох місяців служби, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. «в» ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-XII (далі Закон №1788-XII) до стажу роботи зараховується також: військова служба та перебування в партизанських загонах і з'єднаннях, служба в органах державної безпеки, внутрішніх справ та Національної поліції, незалежно від місця проходження служби.
Згідно з ст. 57 Закону №1788-XII військова служба у складі діючої армії у період бойових дій, у тому числі при виконанні інтернаціонального обов'язку, а також перебування в партизанських загонах і з'єднаннях зараховується до стажу роботи на пільгових умовах у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсій за вислугу років військовослужбовцям.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон №2232-XII).
Відповідно до частини першої статті 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Частиною шостою статті 2 Закону №2232-XII встановлено види військової служби, до яких, зокрема, віднесено військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII), який також встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Відповідно до статті 1-2 цього Закону військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Статтею 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 №3551-XII (далі - Закон №3551-XII) визначено перелік осіб, які належать до осіб з інвалідністю внаслідок війни. Зокрема, до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать також особи з інвалідністю з числа: осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранень чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних: від вибухових речовин, боєприпасів і військового озброєння на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях до 1 грудня 2014 року, з 1 грудня 2014 року до 24 лютого 2022 року - на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, де органи державної влади здійснюють свої повноваження, та в населених пунктах, розташованих на лінії зіткнення, під час проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, з 24 лютого 2022 року - на території проведення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
При цьому, суд враховує, що за змістом абзацу другого частини першої статті 8 Закону №2011-ХІІ час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Наказом Міністерства Оборони України №530 від 14.08.2014 «Про затвердження Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей», зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.10.2014 за №1294/26071, відповідно до Законів України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» та з метою приведення нормативно-правових актів Міністерства оборони України у відповідність до чинного законодавства, затверджено Положення №530.
За змістом пункту 2.3 розділу 2 Положення №530 участь у бойових діях у воєнний час та час безперервного перебування на лікуванні в лікувальних закладах унаслідок поранень, контузій, каліцтв або захворювань, одержаних військовослужбовцями у військових частинах, штабах та установах, які входили до складу діючої армії зараховуються на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці.
Також, підпунктом «а» пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей», в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах: один місяць служби за три місяці, зокрема час проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що час проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, підлягає зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці.
Системний аналіз наведених норм права в їх взаємозв'язку із статтею 57 Закону №1788-XII дає підстави для висновку, що час проходження військової служби, протягом якого особа брала участь у бойових діях у воєнний час підлягає зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці, незалежно від того, який вид пенсії та за яким законом вона призначається.
За змістом правозастосування, яке міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 16.06.2020 року у справі №185/7049/16-а, зарахування до спеціального та пільгового стажу періоду проходження військової служби в потрійному розмірі є належним правозастосуванням вказаних нормативних положень.
Участь у бойових діях в умовах повномасштабного вторгнення, яке розпочалося 24 лютого 2022 року, підтверджується довідками згідно Додатку №6 до Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 року №413 (далі Порядок №413) «Про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України».
Вказане має значення в аспекті визначення правової підстави для обчислення періоду військової служби в трикратному розмірі.
Матеріали справи свідчать, що згідно із записами у військовому квитку позивач з 10.05.2022 проходить службу у військовій частині НОМЕР_3 .
Також, позивач має статус учасника бойових дій та має право на пільги, встановлені законодавством України, для ветеранів війни - учасників бойових дій згідно Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_5 .
Відповідно до наявної довідки № 617 від 26.10.2024 позивач у період з 01.06.2022 по 08.06.2022, з 01.07.2022 по 07.07.2022, з 23.07.2022 по 29.07.2022, з 11.08.2022 по 22.08.2022, з 27.08.2022 по 31.08.2022, з 05.09.2022 по 29.11.2022, з 03.01.2023 по 20.03.2023, з 02.04.2023 по 11.12.2023, з 29.12.2023 по 13.07.2024, з 31.07.2024 по 30.09.2024 приймав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в Миколаївській області, Донецькій області, на підставі рапорту командира 4 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_3 та журналу бойових дій від 21.01.2023, від 13.11.2023, 24.12.2023.
Відтак, всупереч нормам чинного законодавства відповідач протиправно не зарахував до стажу періоди військової служби з 01.06.2022 по 08.06.2022, з 01.07.2022 по 07.07.2022, з 23.07.2022 по 29.07.2022, з 11.08.2022 по 22.08.2022, з 27.08.2022 по 31.08.2022, з 05.09.2022 по 29.11.2022, з 03.01.2023 по 20.03.2023, з 02.04.2023 по 11.12.2023, з 29.12.2023 по 13.07.2024, з 31.07.2024 по 30.09.2024 на пільгових умовах із розрахунку один місяць служби за три місяці.
А тому, слід зобов'язати Головне управління ПФУ у Вінницькій області зарахувати до стажу ОСОБА_1 на пільгових умовах із розрахунку один місяць служби за три місяці військової служби з 01.06.2022 по 08.06.2022, з 01.07.2022 по 07.07.2022, з 23.07.2022 по 29.07.2022, з 11.08.2022 по 22.08.2022, з 27.08.2022 по 31.08.2022, з 05.09.2022 по 29.11.2022, з 03.01.2023 по 20.03.2023, з 02.04.2023 по 11.12.2023, з 29.12.2023 по 13.07.2024, з 31.07.2024 по 30.09.2024.
Підсумовуючи зазначене, суд прийшов до переконання, що рішення, прийняте ГУ ПФУ у Вінницькій області № 024350003544 від 10.02.2025, про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню. При цьому слід зобов'язати ГУ ПФУ у Вінницькій області зарахувати до страхового стажу позивача періоди роботи в колгоспі з 01.07.1985 по 31.08.1985 у розмірі 49 днів та з 17.04.1986 по 11.06.1986 у кількості 45 днів, період проходження військової служби з 01.12.2024 по 03.02.2025, а також період проходження військової служби у кратному розмірі з розрахунку один місяць служби за три місці з 01.06.2022 по 08.06.2022, з 01.07.2022 по 07.07.2022, з 23.07.2022 по 29.07.2022, з 11.08.2022 по 22.08.2022, з 27.08.2022 по 31.08.2022, з 05.09.2022 по 29.11.2022, з 03.01.2023 по 20.03.2023, з 02.04.2023 по 11.12.2023, з 29.12.2023 по 13.07.2024, з 31.07.2024 по 30.09.2024.
Разом з тим, стосовно вимоги зобов'язального характеру про призначення пенсії за віком згідно з п. 4 ч. 1 ст. 115 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у задоволенні такої слід відмовити, оскільки ця вимога є передчасною. Відповідно до чинних норм законодавства після зарахування періодів роботи (служби) до страхового стажу на підставі рішення суду, саме орган Пенсійного фонду України наділений повноваженнями визначати наявний страховий стаж позивача, надавати йому оцінку та вирішувати питання щодо можливості призначення пенсії.
Отже, суд не має правових підстав втручатися у виключну компетенцію відповідача щодо оцінки страхового стажу та безпосереднього призначення пенсії. У зв'язку із чим ГУ ПФУ у Вінницькій області належить зобов'язати повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком, зарахувавши до страхового стажу позивача спірні періоди та з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково.
Підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст.139 КАС України відсутні.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 10.02.2025 за № 024350003544 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи в колгоспі з 01.07.1985 по 31.08.1985 у розмірі 49 днів та з 17.04.1986 по 11.06.1986 у кількості 45 днів, період проходження військової служби з 01.12.2024 по 03.02.2025, а також період проходження військової служби у кратному розмірі з розрахунку один місяць служби за три місці з 01.06.2022 по 08.06.2022, з 01.07.2022 по 07.07.2022, з 23.07.2022 по 29.07.2022, з 11.08.2022 по 22.08.2022, з 27.08.2022 по 31.08.2022, з 05.09.2022 по 29.11.2022, з 03.01.2023 по 20.03.2023, з 02.04.2023 по 11.12.2023, з 29.12.2023 по 13.07.2024, з 31.07.2024 по 30.09.2024.
У задоволені решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 )
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, 21005, код ЄДРПОУ 13322403)
Рішення суду сформовано: 29.08.2025.
Суддя Бошкова Юлія Миколаївна