м. Вінниця
26 серпня 2025 р. Справа № 120/13763/24
Вінницький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Дончика Віталія Володимировича, розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "КСМ ІНВЕСТ" до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів
15.10.2024 року Приватне підприємство "КСМ ІНВЕСТ" звернулось до суду з адміністративним позовом до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів.
Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів № UA403000/2024/000028/1 від 01.05.2024 року.
Ухвалою суду від 21.10.2024 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви, а саме: обґрунтованого розрахунку суми позову, визначеного як різниця митних платежів, що підлягали сплаті згідно з митною вартістю, розрахованою декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом у рішенні про коригування митної вартості товарів; доказів сплати судового збору.
У зазначений строк позивач вимоги вказаної ухвали виконав.
Ухвалою суду від 04.11.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку статті 262 КАС України, а також встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.
13.11.2024 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує щодо задоволення даного адміністративного позову. Зокрема зазначає, що під час здійснення митного контролю за МД № 24UA403070003206U2 від 02.04.2024 митницею було опрацьовано інформацію, яка міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами опрацювання якої встановлено наступне:
1. оцінюваний товар постачається на підставі зовнішньоекономічного контракту (договору міжнародної купівлі-продажу товарів) від 15.11.2023 № 15/11/23 (надалі - Контракт);
2. у митного органу виник сумнів щодо повноти включення витрат на вивантаження/навантаження (перевантаження) контейнерів в порту прибуття, оскільки дані послуги не зазначені у рахунку від 28.03.2024 року № 65, хоча, враховуючи маршрут транспортування такі витрати понесені експедитором;
3. у коносаменті від 27.12.2023 №MEDUUQ783471 вказана як особа відповідальна за доставку «MSC Poland Sp.z.o o», що суперечить умовам договору від 29.02.2024 №29/02/2024, оскільки, в договорі вказано, що експедитором є «ЗАКСЕНЛАНД ТРАНСПОРТ ТА ЛОГІСТИКА», а не «MSC Poland Sp.z.o o»;
4. надані декларантом до митного оформлення банківські платіжні документи від 17.11.2023 № 171123/1781728, від 01.12.2023 № 011223/1785282 та від 21.02.2024 № 210224/1807080 не є достатніми та належними документами, які підтверджують заявлену митну вартість, оскільки у графі 70 вказаних банківських платіжних документів наявне посилання виключно на зовнішньоекономічний договір, що не дозволяє ідентифікувати здійснену оплату саме із поставкою цієї партії товару.
Таким чином, на думку відповідача, перелічені вище фактори вказують на наявність розбіжностей та невідповідностей у поданих до митного оформлення документах, а також наявні ризики декларування недостовірних відомостей щодо митної вартості товарів та не включення всіх складових митної вартості у повному обсязі.
За результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA403000/2024/000028/1 від 01.05.2024 року.
На думку представника відповідача, рішення про коригування митної вартості товару №UA403000/2024/000028/1 від 01.05.2024 року прийняте з дотриманням вимог чинного законодавства, є законним та обгрунтованим та не підлягає скасуванню.
Враховуючи вищевикладене, відповідач просить відмовити у задоволенні позову.
Одночасно з відзивом на адресу суду надійшло клопотання представника відповідача, у якому просить розгляд справи здійснювати в судовому засіданні з викликом сторін.
Ухвалою суду від 14.11.2024 року відмовлено у задоволенні клопотання представника Вінницької митниці про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін.
26.11.2024 року представник позивача подав відповідь на відзив, у якій просить задовольнити позовні вимоги.
13.02.2025 року представник позивача подав заяву про стягнення судових витрат: судового збору та витрат на правничу допомогу у розмірі 15 000 грн.
21.02.2025 року представник відповідача подала заперечення на заяву, у яких вказала, що витрати на правничу допомогу не підлягають задоволенню, оскільки є необгрунтованими та неспівмірними.
Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив.
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Приватне підприємство «КСМ ІНВЕСТ» зареєстроване як юридична особа, основний вид діяльності за КВЕД: 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням.
15.11.2023 між Приватним підприємством «КСМ ІНВЕСТ» (надалі - Покупець) та Грейт Таргет Холдінгс (Гон Конг) Лімітед (GREAT TARGET HOLDINGS (HONG KONG) LIMITED) (надалі - Продавець), укладено Договір міжнародної купівлі-продажу товарів №15/11/23 (надалі - Договір).
Пунктом 1.1. Договору передбачено, що в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Продавець зобов'язується передати у власність Покупцеві, а Покупець зобов'язується прийняти у власність від Продавця на умовах FOB морський порт Китаю, або CIF інший морський порт, що вказаний в проформі-інвойсі за домовленістю Сторін (згідно з Правилами ІНКОТЕРМС в редакції 2000 р.) товари (надалі іменуються "товари") відповідно до специфікацій чи проформ-інвойсів (надалі іменуються "специфікації"), які є додатками до цього Договору.
Згідно п. 1.5. Договору місцем передачі товарів Продавцем відповідному перевізнику є: морський порт, заздалегідь погоджений між Сторонами.
Відповідно до п. 1.6. Договору місцем отримання товарів Покупцем від перевізника є: морський порт, заздалегідь погоджений між Сторонами.
Пунктом 1.7. Договору визначено, що строки вчинення дій визначених у п. 1.5 та 1.6 цього Договору дій передбачені у відповідних специфікаціях.
У пункті п. 2.1. Договору сторони закріпили, що ціни на товари визначаються у доларах США (USD) із урахуванням умов доставки.
В свою чергу п. 2.2. Договору передбачає, що загальна сума Договору встановлюється відповідно до специфікацій і становить 2 000 000,00 (два мільйони) доларів США.
16.11.2023 Продавець та Покупець узгодили замовлення товару, шляхом виставлення Постачальником Проформи-інвойс № ZZWM23061 від 16.11.2023 року, в якій передбачено кількість, ціни та вартість товарів на умовах CIF Gdansk, що мають бути виготовлені протягом 35 днів з дня отримання авансу на суму 24 546,00 доларів США.
17.11.2023 на виконання умов Договору ПП "КСМ ІНВЕСТ" здійснило перерахунок авансу на користь GREAT TARGET HOLDINGS (HONG KONG) LIMITED в сумі 24 546,00 доларів США, що підтверджується банківським платіжним документом 171123/178172 від 17.11.2023 АТ «СЕНС БАНК».
01.12.2023 на виконання умов Договору ПП "КСМ ІНВЕСТ" здійснило оплату на користь GREAT TARGET HOLDINGS (HONG KONG) LIMITED в сумі 30 000,00 доларів США, що підтверджується банківським платіжним документом 011223/1785282 від 01.12.2023 АТ «СЕНС БАНК».
15.12.2023 Продавець та Покупець уклали Додаток №1 до Договору міжнародної купівлі-продажу товарів № 15/11/23.
Згідно Додатку №1 Договір доповнено пунктом 1.12. наступного змісту: «TIANJIN ZHANZHI STEEL CO., LTD і GREAT TARGET HOLDINGS (HONG KONG) LIMITED входять до складу однієї групи компаній. TIANJIN ZHANZHI STEEL CO., LTD є виробником товарів, що постачаються за даним Договором. У зв'язку з цим Сторони домовилися, що TIANJIN ZHANZHI STEEL CO., LTD може виступати відправником товару за даним договором, видавати сертифікати на товар та маркувати товар згідно правил компанії».
27.12.2023 на виконання умов Договору TIANJIN ZHANZHI STEEL CO., LTD за дорученням GREAT TARGET HOLDINGS (HONG KONG) LIMITED здійснило відвантаження товару, шляхом завантаження контейнерів з товаром на борт судна MOGENS MAERSK - 351W. на суму 85 525,48 доларів США.
21.02.2024 на виконання умов Договору ПП "КСМ ІНВЕСТ" перерахувало кошти на користь GREAT TARGET HOLDINGS (HONG KONG) LIMITED в сумі 30 979,48 доларів США, що підтверджується банківським платіжним документом 210224/1807080 від 21.02.2024 АТ «СЕНС БАНК».
Загальна сума трьох оплат по Договору складає 85 525,48 доларів США та стосується товару, визначеного в Проформі-інвойс № ZZWM23061 від 16.11.2023, про що свідчить Довідка № 32497-82.7/2024 від 15.07.2024, видана АТ «СЕНС БАНК».
Отже, Приватне Підприємство "КСМ ІНВЕСТ" придбало у GREAT TARGET HOLDINGS (HONG KONG) LIMITED Товар загальною вартістю 85 525,48 доларів США згідно Комерційного інвойсу № ZZWM23061 від 27.12.2023 на умовах поставки: CIF Гданськ.
З метою організації доставки товару з Порту Гданськ в пункт митного оформлення м. Тернопіль та в пункт розвантаження Вінницька область, м. Гнівань, вул. Винниченка, 1, між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗАКСЕНЛАНД ТРАНСПОРТ ТА ЛОГІСТИКА» та Приватним Підприємством "КСМ ІНВЕСТ" укладений договір транспортного експедирування №29/02/2024 від 29.02.2024.
З метою здійснення митного оформлення товару, 02.04.2024 року уповноваженою особою позивача - ФОП ОСОБА_1 подано Тернопільській митниці електронну митну декларацію 24UA403070003206U2 з додатками:
- Сертифікат якості (Certificate of quality) ZZ-KSM-23-77 20.12.2023;
- Пакувальний лист (Packing list) б/н 27.12.2023;
- Рахунок-проформа (Proforma invoice) ZZWM23061 16.11.2023;
- Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) ZZWM23061 27.12.2023;
- Коносамент (Bill of lading) MEDUUQ783471 27.12.2023;
- Сертифікат про походження товару (Certificate of origin) CCPIT040 2305677316 23C1200X00 28.12.2023;
- Накладна ЦІМ/УМВС 2151523365 21.03.2024;
- Накладна ЦІМ/УМВС 2151523381 21.03.2024;
- Накладна ЦІМ/УМВС 2151523399 21.03.2024;
- Накладна ЦІМ/УМВС 2151523423 21.03.2024;
- Банківський платіжний документ, що стосується товару 011223/1785282 від 01.12.2023;
- Банківський платіжний документ, що стосується товару 171123/1781728 від 17.11.2023;
- Банківський платіжний документ, що стосується товару 210224/1807080 від 21.02.2024;
- Рахунок-фактура про надання транспортноекспедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №65 від 28.03.2024;
- Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією O-33 від 01.04.2024;
- Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів 15/11/23 15.11.2023;
- Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) додаток №1 від 15.12.2023;
- Договір про надання послуг митного брокера б/н 04.05.2022;
- Договір (контракт) про перевезення договір трансп. експ. №29/02/2 29.02.2024;
- Договір (контракт) про перевезення заявка №2024/11 01.03.2024;
- Копія митної декларації країни відправлення 021720230000323662 23.12.2023.
При цьому, в митній декларації № 24UA403070003206U2 митна вартість товару визначена за основним методом за ціною договору (контракту).
Під час здійснення митного контролю митної декларації № 24UA40303070003206U2 від 02.04.2024 та огляду Товару Тернопільською митницею було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, та у відповідача виникли сумніви щодо правильності визначення коду УКТЗЕД товарної позиції, з імовірною зміною товарної позиції згідно УКТ ЗЕД з « 7210610000» на « 7210708000».
04.04.2024 Тернопільська митниця надіслала на адресу декларанта повідомлення: «Відповідно до п. 6,7,9 ст. 356 МКУ прошу Вас представити товар для взяття проб (зразків) товарів для проведення досліджень (аналізу, експертизи) з метою встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД, зазначеним у митній декларації».
04.04.2024 відбулося взяття проб (зразків) товарів для проведення досліджень (аналізу, експертизи) з метою встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД, зазначеним у митній декларації, що підтверджується Актом взяття проб (зразків) товарів від 04.04.2024 №1/2024.
04.04.2024 з метою випуску Товару у вільний обіг Позивачем здійснені додаткові митні платежі в сумі 1 082 457,98 грн. та подано тимчасову митну декларацію №24UA403070003278U2 від 04.04.2024, яка була оформлена Тернопільською митницею 05.04.2024, після чого товар був доставлений з Тернополя на склад позивача за адресою: Вінницька обл., м. Гнівань, вул. Винниченка 1.
За результатами дослідження згідно висновку СЛЕД ДМСУ № 142000-3102-0226 від 16.04.2024 задекларований код товару по МД № 24UA40303070003206U2 від 02.04.2024 року « 7210610000» був підтверджений.
Проте, після тривалих консультацій між декларантом та митним органом, Тернопільською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA403000/2024/000028/1 від 01.05.2024 року, яким скориговано митну вартість товару за резервним методом визначення вартості згідно зі статтею 64 Митного кодексу України до суми 1,0046 дол. США/кг.
У пункті 33 рішення про коригування митної вартості товарів відповідачем наведено наступні обставини прийняття рішення:
"Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв'язку з тим, що у митного органу наявна цінова інформація щодо вартості подібного (аналогічного) товару, що є вищою за заявлену декларантом, у документах наявні розбіжності та декларантом до митного оформлення не подано: страхові документи (страховий поліс); за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; виписку з бухгалтерської документації.
Згенеровано форми митного контролю щодо контролю митної за кодами МФ 105-2, 106-2. У митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару.
Відповідно, митним органом розпочато процедуру консультації з декларантом та надіслано електронне повідомлення про надання додаткових документів. На запит митного органу декларантом надано прайс-лист. За результатами опрацювання документів встановлено наступне. Оцінюваний товар постачається на підставі зовнішньоекономічного договору купівлі-продажу від 15.11.2023 № 15/11/23. Відповідно до пункту 1.4 договору Продавець або Покупець здійснює морське страхування товару, поставленого відповідно до договору.
Згідно із проформою від 16.11.2023 №ZZWM23061 - умови поставки товару - CIF Gdansk, відповідно вартість страхування включена у фактурну вартість товару, проте до митного оформлення не надано документів, що підтверджують страхування (страховий поліс).
У митного органу виникає сумнів щодо повноти включення витрат на вивантаження/навантаження (перевантаження) контейнерів в порту прибуття, оскільки ці послуги не зазначені у рахунку від 28.03.2024 № 65, а враховуючи маршрут транспортування витрати понесені експедитором.
У коносаменті від 27.12.2023 №MEDUUQ783471 вказаний як особа відповідальна за доставку -MSC Poland Sp.z.o o, що суперечить договору від 29.02.2024 №29/02/2024, в якому експедитором є «ЗАКСЕНЛАНД ТРАНСПОРТ ТА ЛОГІСТИКА».
Таким чином, з поданих до митного оформлення документів не встановлено документального зв'язку між Покупцем та MSC Poland Sp.z.o o.
В графі 70 банківських платіжних документів наявне посилання виключно на зовнішньоекономічний договір, що не дозволяє ідентифікувати оплату саме цієї поставки товару. Поданий прайс-лист не містить інформації щодо періоду дії цін та наданий виключно на умовах CIF, що не дозволяє в повній мірі здійснити аналіз цінової інформації. Враховуючи дану інформацію заявлена до митного оформлення митна вартість не може бути визнана. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару.
За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст. 57 МКУ, не дійшли згоди про можливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59-63 МКУ. Митна вартість товару визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст. 64 МКУ.
За основу для обрахунку митної вартості даного товару взято інформацію щодо вартості згідно з ЕМД від 08.01.2024 №UА209170/2024/001713 (товар - Прокатплоский з нелегованої (вуглецевої) сталі, з металевим покриттям зі сплаву алюмінію та цинку, завширшки більше як 600 мм та товщиною менше 0,3 мм, згорнутий в рулони. Прокат не відноситься до білої жесті або виробів з покриттям оксидами хрому або хрому та оксидами хрому. 0,23х1000 мм. - 4412 кг. 0,23х1000 мм. - 4379 кг. 0,18х1000 мм. - 4370 кг. 0,18х1000 мм. - 4364 кг. 0,18х1000 мм. - 4312 кг. Всього: 5 рулонів. Виробник: QINGDAO HONESTEEL METAL CO., LTD (Китай). Торговельна марка: нема даних. Країна виробництва: CN; умови поставки CIF) на рівні 1,0046 дол. США/кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.»
Вважаючи таке рішення про коригування митної вартості товарів протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пунктом 34-1 частини 1 статті 4 Митного кодексу України (далі - МК України), митні органи - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, митниці та митні пости.
Згідно зі статтями 246, 248 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію
Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи. (частина перша статті 257 Митного кодексу України).
Відповідно до положень статті 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною 1 статті 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:
1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;
2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;
3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (частина 2 статті 52 МК України).
У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, митному органу, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості (частина 4 статті 52 МК України).
У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене. Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей (частини 8, 9 статті 52 МК України).
Відповідно до частини 1 статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частиною 2 статті 53 МК України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до частини 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Положення статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Частинами 1, 2 та 3 статті 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Положеннями частини 5 статті 54 МК України передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Відповідно до частини 6 статті 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Згідно з частиною 1 статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті.
Статтею 57 МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Системний аналіз наведених норм доводить, що декларант при митному оформленні товарів зобов'язаний подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості у спосіб, визначений законом. В тому числі, митний орган може надіслати декларанту письмову вимогу про надання додаткових документів у тому разі, коли у документах, поданих декларантом для митного оформлення наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Але при цьому, митний орган зобов'язаний належним чином обґрунтувати наявність підстав та належним чином обґрунтувати причини, з яких заявлена декларантом митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих разом із митною декларацією. Крім цього, наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Вказана позиція також викладена Верховним Судом у постанові від 08.06.2022року у справі № 380/1197/20.
Суд також зазначає, що митний орган не повинен витребовувати усі документи, визначені ст. 53 МК України, а лише ті, що дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості. І вже ненадання декларантом повного переліку правомірно витребуваних документів може бути підставою для прийняття митним органом рішення про коригування митної вартості та застосування другорядного методу визначення митної вартості та відмови в митному оформленні випуску чи пропуску товарів через митний кордон.
Надаючи оцінку оскаржуваному рішення про коригування №UA403000/2024/000028/1 від 01.05.2024 року, суд зважує на таке.
Так, за результатами виконання митних формальностей відповідачем встановлено, що митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв'язку з тим, що у митного органу наявна цінова інформація щодо вартості подібного (аналогічного) товару, що є вищою за заявлену декларантом, у документах наявні розбіжності та декларантом до митного оформлення не подано:
1) страхові документи (страховий поліс);
2) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
3) виписку з бухгалтерської документації.
4) з поданих до митного оформлення документів не встановлено документального зв'язку між Покупцем та MSC Poland Sp.z.o o.
5) в графі 70 банківських платіжних документів наявне посилання виключно на зовнішньоекономічний договір, що не дозволяє ідентифікувати оплату саме цієї поставки товару. Поданий прайс-лист не містить інформації щодо періоду дії цін та наданий виключно на умовах CIF, що не дозволяє в повній мірі здійснити аналіз цінової інформації.
Щодо першої розбіжності, суд зазначає таке.
Згідно з п. 1.1. Договору, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Продавець зобов'язується передати у власність Покупцеві, а Покупець зобов'язується прийняти у власність від Продавця на умовах FOB морський порт Китаю, або CIF інший морський порт, що вказаний в проформі-інвойсі за домовленістю Сторін (згідно з Правилами ІНКОТЕРМС в редакції 2000 р.) товари (надалі іменуються "товари") відповідно до специфікацій чи проформ-інвойсів (надалі - іменуються "специфікації"), які є додатками до цього Договору.
В Проформі - інвойсі № ZZWM23061 Date: 2023-11-16 зазначено : The Seller shall sell and the Buyer shall buy 105.38 tons of Galvalume steel coil on the delivery conditions CIF Gdansk,Poland (INCOTERMS 2010). Продавець продає, а покупець купує 105,38 тон рулонної сталі Galvalume на умовах поставки CIF Гданськ, Польща (INCOTERMS 2010).
Відповідно до правил INCOTERMS 2010 CIF (англ. Cost, Insurance and Freight (…named port of destination), або Вартість, страхування і фрахт (… назва порту призначення) - термін Інкотермс, означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження.
Продавець зобов'язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення, але ризик втрати чи ушкодження товару, як і будь-які додаткові витрати, що виникають після відвантаження товару, переходять із продавця на покупця.
Однак, за умовами терміну CIF на продавця покладається також обов'язок придбання морського страхування на користь покупця проти ризику втрати і ушкодження товару під час перевезення. Відповідно при визначенні ціни товару на умовах CIF в фактурну вартість включаються сума витрат на фрахт та сума витрат на морське страхування.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що надання чи ненадання полісу страхування до митної декларації жодним чином не впливає на визначення митної вартості, оскільки вартість страхування вже включена в фактурну вартість.
Щодо другої та третьої розбіжності вказаної відповідачем, то суд зазначає, що 25.04.2024 року Тернопільською митницею було надіслано повідомлення декларанту: «Відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України, прошу Вас надати документи для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до ч.3 ст. 53 МКУ прошу надати (за наявності) такі додаткові документи: - каталоги, специфікації, прайс-лист виробника товару. Декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати додаткові документи».
Так, судом встановлено та не заперечується відповідачем, що позивачем надано митному органу до митного оформленння, окрім інших документів, банківський платіжний документ, що стосується товару 011223/1785282 від 01.12.2023; банківський платіжний документ, що стосується товару 171123/1781728 від 17.11.2023; банківський платіжний документ, що стосується товару 210224/1807080 від 21.02.2024 та додатково надано лише прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 15.11.2023.
Тобто, в цих документах сума яких чітко відповідає сумі Комерційного інвойсу, з метою підтвердження фактурної вартості, а також документи на здійснення комплексу експедиційних послуг по доставці товару з порту Гданськ на склад позивача, а саме: договір транспортного експедирування №29/02/2024 від 29.02.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗАКСЕНЛАНД ТРАНСПОРТ ТА ЛОГІСТИКА» та Приватним Підприємством "КСМ ІНВЕСТ", ДОДАТОК (Заявка) №2024/11 до Договору транспортного експедирування від 01.03.2024 та рахунок на оплату № 65 від 28.03.2024 на загальну суму 467 046,80 грн., в тому числі Компенсація доставки вантажу контейнерами CAIU6862323 / MEDU2662740 / CARU2112693 / MSDU2207949 за межами території України на суму 204776,00 грн. без ПДВ.
Щодо четвертої розбіжності, суд зважає на таке.
Так, у Проформі - інвойс № ZZWM23061 Date: 2023-11-16 визначено: The Seller shall sell and the Buyer shall buy 105.38 tons of Galvalume steel coil on the delivery conditions CIF Gdansk,Poland (INCOTERMS 2010). Продавець продає, а покупець купує 105,38 тон рулонної сталі Galvalume на умовах поставки CIF Гданськ, Польща (INCOTERMS 2010).
Відповідно до правил INCOTERMS 2010 CIF (англ. Cost, Insurance and Freight (… named port of destination), або Вартість, страхування і фрахт (… назва порту призначення) - термін Інкотермс, означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов'язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення, але ризик втрати чи ушкодження товару, як і будь-які додаткові витрати, що виникають після відвантаження товару, переходять із продавця на покупця. Коносамент - товаросупровідний документ, який використовується при
морських перевезеннях, який видається перевізником вантажовідправнику для підтвердження прийняття вантажу до перевезення морським транспортом з обов'язком доставити вантаж до порту призначення і видати його законному власнику коносамента. MSC Poland Sp.z.o o - перевізник, у якого було замовлено морський фрахт Постачальником.
Відповідно, документального зв'язку між Покупцем та MSC Poland Sp.z.o не може бути встановлено через відсутність такого, так як замовлення фрахту здійснював Постачальник. Експедитором «ЗАКСЕНЛАНД ТРАНСПОРТ ТА ЛОГІСТИКА» згідно договору від 29.02.2024 №29/02/2024 була організована доставка товару з Порту Гданськ до пункту митного оформлення та складу покупця в Україні, до морського фрахту даний експедитор не має жодного відношення.
Щодо п'ятої розбіжності, суд зазначає, що поставка товару здійснювалася відповідно до Договору 15/11/23 від 15.11.2023 та Оплата здійснювалась згідно Проформи - Інвойсу № ZZWM23061 від 16.11.2023, про що свідчить Довідка №32497-82.7/2024 від 15.07.2024, видана АТ «СЕНС БАНК».
Тобто, твердження митного органу про те, що «В графі 70 банківських платіжних документів наявне посилання виключно на зовнішньоекономічний договір, що не дозволяє ідентифікувати оплату саме цієї поставки товару» ніяким чином не впливають на рівень заявленої митної вартості оцінюваних товарів у розумінні частини 5 статті 58 МК України, відповідно до якої ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
За наведених обставин, суд дійшов висновку, що подані декларантом документи не викликали сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів. Водночас підстави для корегування митної вартості, на які зіслався відповідач в оскаржуваному рішенні, не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду.
Додатково суд зазначає, що відповідачем також порушені норми МК України щодо порядку обрання методів визначення митної вартості товарів, що ввозились позивачем на митну територію України.
МК України визначені певні методи визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту. Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до встановлених вимог.
Верховний Суд у постанові від 13.07.2021 року справа № 200/6521/20-а зазначив, що основним методом визначення митної вартості товарів є метод - за ціною договору.
Обов'язок доведення митної ціни товару стосується саме позивача. При цьому, митний орган, у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Як вже зазначалось, декларантом подані усі документи, що виключали обґрунтовані сумніви відповідача в правильності зазначеної митної вартості товарів, висновки про що зроблено вище. Документи які подані під час митного оформлення містили конкретні числові значення щодо ціни яка була сплачена за товар який ввозився на територію України в режимі імпорту, відповідно митним органом неправомірно, без достатніх на це підстав, прийнято рішення про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості товару.
Суд також звертає увагу на те, що за основу для обрахунку митної вартості даного товару взято інформацію щодо вартості згідно з ЕМД від 08.01.2024 №UА209170/2024/001713 (товар - Прокатплоский з нелегованої (вуглецевої) сталі, з металевим покриттям зі сплаву алюмінію та цинку, завширшки більше як 600 мм та товщиною менше 0,3 мм, згорнутий в рулони. Прокат не відноситься до білої жесті або виробів з покриттям оксидами хрому або хрому та оксидами хрому. 0,23х1000 мм. - 4412 кг. 0,23х1000 мм. - 4379 кг. 0,18х1000 мм. - 4370 кг. 0,18х1000 мм. - 4364 кг. 0,18х1000 мм. - 4312 кг. Всього: 5 рулонів. Виробник: QINGDAO HONESTEEL METAL CO., LTD (Китай). Торговельна марка: нема даних. Країна виробництва: CN; умови поставки CIF) на рівні 1,0046 дол. США/кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.»
Суд зауважує, що вказана декларація не може вважатися об'єктивним джерелом інформації в цілях коригування митної вартості товару, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку. До того ж, вищезазначена декларація не розкриває умов поставки товару, що безпосередньо впливає на його митну вартість під час митного оформлення. Наведене також доводить про порушення відповідачем норм МК України при митному оформленні товару, що декларувався позивачем.
Окрім того, суд зауважує, що загальна вага партії товару теж суттєво впливає на визначення фактурної ціни. Крім того, оскільки порівнюваний товар був іншого виробника, то поряд із залежністю ціни від розміру партії, має може мати місце різниця в ціні виробників.
При цьому, суд зазначає, фактурна вартість безпосередньо впливає на митну вартість, то відповідачем безпідставно не взято до уваги Висновок про вартість та Звіт О-33 Вінницької торгово-промислової палати про оцінку майна, що ввозиться на митну територію України Приватним підприємством «КСМ Інвест». В Звіті О-33 в повній мірі здійснений аналіз цінової інформації. Зокрема наведені ціни інших виробників для порівнянні та надана вартість доставки за даними провідних логістичних компаній.
Тобто, порівнювати митну вартість партій від різних виробників, різної ваги з різними періодами поставки суд вважає, що є неаргументовааним.
Таким чином, суд доходить висновку, що позивачем разом із митною декларацією № 24UA403070003206U2 були надані достатні документи для митного оформлення товару, які містили повну інформацію для підтвердження достовірності задекларованої митної вартості товару.
Відповідачем не доведено наявність у нього обґрунтованого сумніву у достовірності задекларованої митної вартості товару, оскільки розбіжності, на які він зіслався, спростовані наявними матеріалами справи.
За таких обставин, у відповідача були відсутні підстави для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару, що, в свою чергу, свідчить про протиправність прийнятого відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів № UA403000/2024/000028/1 від 01.05.2024 року.
Відповідно до статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
В рішенні по справі "Щокін проти України" (Заяви №23759/03 та №37943/06, п.49-51) Європейський Суд вказав, що накладання органами державної влади на заявника додаткових зобов'язань зі сплати податку становило втручання в його майнові права у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції.
З урахуванням викладеного, суд приходить висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів № UA403000/2024/000028/1 від 01.05.2024 року є протиправним та підлягає скасуванню.
Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Частиною 1 та 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Враховуючи вищевикладене, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відтак, на користь позивача слід стягнути витрати, пов'язані з оплатою судового збору, в розмірі 3365,18 гривень за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000 гривень, то суд зазначає таке.
Так, частиною 1 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно з частиною 2 цієї статті за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).
Приписами частини 4 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частинами 5, 6 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 7 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).
Зі змісту вказаних норм слідує, що від учасника справи, який поніс витрати на професійну правничу допомогу, вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд має з'ясувати склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
При стягненні витрат на правову допомогу необхідно враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності чи відповідного договору.
Витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів).
Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Так, судом встановлено, що між ПП "КСМ ІНВЕСТ" та адвокатським бюро "Ковальчук Євген" укладений договір про надання правничої допомоги № 16/1-Ю від 01.01.2024.
Пунктом 1 визначено, що даний Договір свідчить про домовленість, за якою одна сторона Адвокатське бюро зобов?язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової (правничої) допомоги передбачені даним Договором, другій стороні - Клієнту на умовах і в порядку, що визначені даним Договором, а Клієнт зобов?язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання даного Договору.
Відповідно до п. 3 договору розмір гонорару, порядок його обчислення(фіксована сума, погодинна оплата) і внесення (авансування, оплата за результатом тощо) визначається виставленими рахунками та/або додатками до даного Договору.
На підтвердження понесених витрат представником позивача також надано рахунок на оплату згідно Договору про надання правничої допомоги № 16/1-Ю від 01.01.2024 року, платіжну інструкції № 92 на суму 15000 грн., Акт приймання виконаних робіт по Договору про надання правничої допомоги № 16/1-Ю від 11.02.2025 року, ордер про надання правничої (правової) допомоги, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
Дослідивши зміст наданих доказів на підтвердження витрат на правничу допомогу, суд доходить висновку, що такі витрати дійсно були пов'язані саме із розглядом цієї справи та підтверджені документально.
Проаналізувавши складність справи та виконання адвокатом робіт (наданих послуг), час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) та обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, суд вважає, що розмір заявлених позивачем до стягнення витрат на оплату послуг адвоката в даному випадку є неспівмірним із складністю справи та виконаними адвокатом роботами (послугами). При цьому судом враховано, що дана справа є справою незначної складності, з невеликим обсягом досліджуваних доказів, яка розглянута судом без проведення судових засідань, у спрощеному позовному провадженні.
Щодо встановлення судом неспівмірності понесених витрат на професійну правничу допомогу, висновки суду узгоджуються із висновками Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі 922/1964/21.
Відтак, беручи до уваги предмет спору, складність справи, її значення для позивача та обсяг адвокатських послуг, що був необхідним для захисту інтересів позивача в суді у зв'язку з розглядом цієї справи, суд вважає, що витрати на правову допомогу в розмірі 15000 грн, на відшкодування яких у позивача виникло право за результатами розгляду цієї справи, підлягають зменшенню.
З огляду на викладене суд приходить до переконання, що за результатами розгляду цієї справи відшкодування витрат на професійну правничу в сумі 10000 грн. відповідатиме вимогам розумності та співмірності.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA403000/2024/000028/1 від 01.05.2024 року.
Стягнути на користь Приватного підприємства "КСМ ІНВЕСТ" (вул. Андрія Первозванного, 52, кв. 43, м. Вінниця, 21037, код ЄДРПОУ 43397245) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3365,18 грн. (три тисячі триста шістдесят п'ять гривень вісімнадцять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці (вул. Текстильна, 38, м. Тернопіль, Тернопільська область, 46400, код ЄДРПОУ 43985576).
Стягнути на користь Приватного підприємства "КСМ ІНВЕСТ" (вул. Андрія Первозванного, 52, кв. 43, м. Вінниця, 21037, код ЄДРПОУ 43397245) витрати на правничу допомогу в сумі 10000 грн. (десять тисяч гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці (вул. Текстильна, 38, м. Тернопіль, Тернопільська область, 46400, код ЄДРПОУ 43985576).
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Приватне підприємство "КСМ ІНВЕСТ" (вул. Андрія Первозванного, 52, кв. 43, м. Вінниця, 21037, код ЄДРПОУ 43397245);
Відповідач: Тернопільська митниця (вул. Текстильна, 38, м. Тернопіль, Тернопільська область, 46400, код ЄДРПОУ 43985576).
Суддя Дончик Віталій Володимирович