Справа № 523/17580/25
Провадження №2-н/523/3227/25
про відмову у видачі судового наказу
29.08.2025 року м. Одеса
Суддя Пересипського районного суду міста Одеси Кремер І.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу стосовно стягнення з Дочірнього підприємства «Клінічний санаторій ім. Пирогова» Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,-
ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про видачу судового наказу стосовно стягнення з Дочірнього підприємства «Клінічний санаторій ім. Пирогова» Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
У поданій заяві ОСОБА_1 просить суд видати судовий наказ про стягнення з Дочірнього підприємства «Клінічний санаторій ім. Пирогова» Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 147845,34 грн. за період з 09 квітня 2023 року по 03 червня 2025 року у розмірі 147845,34 грн.
Вивчивши матеріали поданої заяви, суддя доходить наступного висновку.
Згідно з ч.3 ст.19 ЦПК України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Особа має право звернутися до суду з вимогами про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку, в наказному або в спрощеному позовному провадженні на свій вибір.
Заява подана особою, яка згідно вимог ст. 47 ЦПК України наділена цивільною процесуальною дієздатністю.
Згідно з ч. 2 ст.19 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст. 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 161 ЦПК України визначено, що судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку.
Наказне провадження - це особливий спрощений вид цивільного процесу, спрямований на швидкий та ефективний захист безспірних прав осіб шляхом видачі судового наказу, що одночасно є судовим рішенням та виконавчим документом.
Загальна характеристика вимог, за якими може бути видано судовий наказ - вони повинні бути безспірними.
Згідно з п. 5 ч.1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом, для пред'явлення позову в суд за такою вимогою.
Відповідно до ч. 1 ст. 233 КЗпП України (в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 року № 2352-IX, який набрав чинності 19.07.2022) працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Частиною 2 ст. 233 КЗпП України із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (ст.116 КЗпП України).
З доданих до матеріалів заяви документів убачається, що заявниця ОСОБА_1 працювала на посаді реєстратора у ДП «Клінічний санаторій ім. Пирогова» ЗАТ «Укрпрофоздоровиця».
08.04.2023 ОСОБА_1 було звільнено із займаної посади на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України.
Заявниця з урахуванням вимог ст. 116 КЗпП України, зокрема, 08.04.2023 мала дізнатися про порушення її права на отримання належних для виплати сум, як звільненому працівнику.
Суддею встановлено, що у 2024 році ОСОБА_1 вже зверталася до суду з позовом до Дочірнього підприємства «Клінічний санаторій ім. Пирогова» приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку (справа № 523/10375/24).
У вказаному позові ОСОБА_1 просила суд ухвалити рішення, яким стягнути з Дочірнього підприємства «Клінічний санаторій ім. Пирогова» приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» заборгованість із невиплаченої заробітної плати у сумі 17 336,36 грн., середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати (за період з квітня 2023 року по грудень 2023 року та із січня 2024 року по червень 2024 року) у сумі 105 600, 00 грн. та моральну шкоду в розмірі 5 000,00 грн.
За результатами розгляду даної справи Суворовським районним судом м. Одеси 03.02.2025 було ухвалено рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено частково, а саме стягнуто з Дочірнього підприємства «Клінічний санаторій ім. Пирогова» приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» заборгованість із невиплаченої заробітної плати у сумі 17 336,36 грн. та 2 000,00 грн. моральної шкоди. У задоволенні решти позовних вимог, в тому числі і стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати, було відмовлено.
Вказана обставина підтверджується наявною у матеріалах справи копією вказаного рішення.
Заяву про видачу судового про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку за період 09 квітня 2023 року по 03 червня 2025 року у розмірі 147845,34 грн. заявник подала через підсистему «Електронний суд» 22.08.2025, тобто після спливу тримісячного строку, визначеного ч. 1 ст. 233 ЦПК України для такий вимог за період з 09.04.2023 по 21.05.2025.
Відповідно до ст. 234 КЗпП України, у разі пропуску з поважних причин строків, установлених ст. 233 КЗпП України, суд може поновити ці строки, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (ст.116 КЗпП України), минуло не більше одного року.
Суд звертає увагу, що заявник має право звернутись до суду із вказаними вимогами у порядку позовного провадження, шляхом звернення з відповідною позовною заявою до суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 КЗпП України, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Частиною 2статті 167 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
З урахуванням викладеного, беручи до уваги що ЦПК України не передбачено одночасної видачі судового наказу з частини вимог, а незадоволеної частини відмови у видачі судового наказу, суддя приходить до висновку про відмову у видачі ОСОБА_1 судового наказу про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Керуючись ст.ст. 161, 165, 353 ЦПК України, суддя, -
Відмовити у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 про стягнення з Дочірнього підприємства «Клінічний санаторій ім. Пирогова» Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Роз'яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою.
Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку. На ухвалу протягом 15 днів з дня її складення може бути подано апеляційну скаргу до Одеського апеляційного суду.
Суддя Пересипського
районного суду м. Одеси: І.О. Кремер