20 серпня 2025 року
м. Київ
cправа № 910/987/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Огородніка К. М.- головуючого, Жукова С. В., Картере В. І.
за участю секретаря судового засідання Сулім А. В.
за участю ОСОБА_1 та його представника - Антоненка А. Ю., представника ОСОБА_2 - Федька Т. В., керуючого реалізацією майна боржника ОСОБА_1 арбітражного керуючого Винниченка Ю. В.
розглянув у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції касаційну скаргу ОСОБА_2
на постанову Господарського суду міста Києва від 10.02.2025
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.04.2025
у справі № 910/987/23
за заявою ОСОБА_1
про неплатоспроможність
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , Боржник) звернувся до суду зі заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, оскільки він неспроможний сплатити борг.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.02.2023 відкрито провадження у справі № 910/987/23 про неплатоспроможність ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації боргів Боржника та мораторій на задоволення вимог кредиторів, призначено керуючим реструктуризацією боргів Боржника арбітражного керуючого Винниченка Юрія Валентиновича (далі - Винниченко Ю. В., Керуючий реструктуризацією).
Ухвалою попереднього засідання Господарського суду міста Києва від 04.04.2023 у цій справі, з урахуванням постанови Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2023, визнано вимоги ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 , Кредитор) до Боржника у розмірі 13 991 815,44 грн та затверджено реєстр вимог кредиторів на зазначену суму.
Постановою Господарського суду міста Києва від 01.11.2023, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.02.2024, припинено процедуру реструктуризації боргів Боржника; визнано банкрутом фізичну особу ОСОБА_1 ; введено процедуру погашення боргів; призначено керуючим реалізацією майна Боржника арбітражного керуючого Винниченка Ю. В.
05.03.2024 до господарського суду надійшли клопотання Кредитора про припинення повноважень Керуючого реалізацією, призначення керуючим реалізацією майна Боржника арбітражного керуючого Демчана О. І., а також заява арбітражного керуючого Демчана О. І. про участь у справі.
Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.04.2024 касаційну скаргу Кредитора задоволено, постанову Господарського суду міста Києва від 01.11.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.02.2024 у справі № 910/987/23 скасовано, справу передано на новий розгляд суду першої інстанції.
31.01.2025 від Боржника надійшло клопотання про припинення процедури реструктуризації боргів, визнання Боржника банкрутом та відкриття процедури погашення боргів.
07.02.2025 до господарського суду надійшли заперечення Керуючого реструктуризацією на клопотання Кредитора про припинення повноважень Керуючого реструктуризацією.
Того ж дня до господарського суду надійшли заперечення Кредитора на заяву про визнання Боржника банкрутом та відкриття процедури прошення боргів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.02.2025 відмовлено в задоволенні клопотання Кредитора про припинення повноважень Керуючого реструктуризацією.
Крім того, у судовому засіданні 10.02.2025 місцевий господарський суд розглядав заяву Боржника про визнання його банкрутом та відкриття процедури погашення боргів.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Господарського суду міста Києва від 10.02.2025, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.04.2025 у справі № 910/987/23, припинено процедуру реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_1 , визнано Боржника банкрутом, введено процедуру погашення боргів Боржника та призначити керуючим реалізацією майна арбітражного керуючого Винниченка Ю. В.
Судові рішення мотивовані тим, що провадження у цій справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 відкрито ухвалою суду від 02.02.2023, процедура реструктуризації боргів з дня відкриття провадження у справі триває вже понад два роки, матеріали справи не містять погодженого Боржником і схваленого Кредитором плану реструктуризації боргів Боржника, при чому матеріалами справи підтверджено добросовісну процесуальну поведінку Боржника, а також те, що зборами кредиторів не прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації боргів Боржника чи рішення про перехід до процедури погашення боргів.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
Кредитор (скаржник) подав до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив постанову Господарського суду міста Києва від 10.02.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.04.2025 у цій справі скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції для здійснення її розгляду зі стадії процедури реструктуризації боргів Боржника.
Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження судових рішень, скаржник вказує на неврахування судами першої та апеляційної інстанцій висновків Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 25.08.2021 у справі №925/473/20, від 22.09.2021 у справі №910/6639/20, від 03.10.2023 у справі № 902/954/21, від 21.05.2024 у справі №911/1977/23.
Також зазначає про порушення при ухваленні оскаржуваних рішень норм процесуального права, які, на думку скаржника, полягають у тому, що суди попередніх інстанцій:
- не дослідили, з яких саме підстав план реструктуризації заборгованості Боржника не було схвалено Кредитором;
- не врахували, що наданий Боржником «Проект плану реструктуризації боргів» не відповідає вимогам, встановленим в частині другій статті 124 КУзПБ;
- не дослідили питання щодо розроблення та походження такого плану реструктуризації заборгованості Боржника, що в свою чергу спростовує висновки судів про добросовісність останнього;
- залишили поза увагою, що до матеріалів справи не надано належних та допустимих доказів, які б підтвердили дійсну спроможність Боржника сплачувати суми з заробітної плати та фінансової допомоги третіх осіб, як і доказів того, у якій формі та розмірі Боржник отримує заробітну плату та того, що така заробітна плата в ТОВ «АВК «Скаетон» починаючи з 30.11.2023 була збільшена;
- формально розглянули справу, порушуючи при цьому баланс інтересів Боржника та Кредитора;
- за незрозумілих обставин послалися на ту обставину, що Кредитор протягом всього строку процедури реструктуризації боргів Боржника неодноразово відкладав розгляд запропонованого плану реструктуризації (на зборах кредиторів 17.05.2023, 18.07.2023, 06.09.2023) та не врахували, що вказана обставина вже досліджувалась при попередньому розгляді справи та Верховним Судом їй була надана відповідна оцінка;
- не врахували, що арбітражним керуючим Винниченком Ю.В. збори кредиторів у порядку та спосіб, визначений рішенням зборів кредиторів від 17.05.2024, не скликались та не проводились;
- залишили поза увагою, що Боржник свідомо приховує від учасників процесу реальну інформацію про його матеріальний стан, зокрема про належність йому на праві власності у період з 2019 по 2020 роки транспортного засобу (причеп марки HUMBAUR, модель - НА 132513, 2018 року випуску, номер шасі (кузова, рами) № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 ), а також про належність йому частки (1/4) у статутному капіталі в компанії OLVIS s.r.o. (Чеська Республіка), ідентифікаційний код 250 08 323 (докази чого наявні в матеріалах справи).
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
Боржник подав відзив, у якому просив залишити касаційну скаргу без задоволення з викладених у відзиві підстав, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін.
За змістом поданого відзиву стверджує, що аргументи скаржника (Кредитора) про те, що доводи касаційної скарги про застосування судами попередніх інстанцій норм права без урахування висновку Верховного Суду щодо їх застосування у подібних правовідносинах є необґрунтованими.
Наведене Боржник пояснює тим, що постанови Верховного Суду, на які скаржник посилається у касаційній скарзі, містять аналогічні правові висновки щодо застосування положень частини одинадцятої статті 126, частини першої статті 130 КУзПБ, як і постанови Верховного Суду, висновки яких враховані судом апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови.
Також боржник вважає, що судами попередніх інстанцій повністю враховані вказівки Верховного Суду, викладені в постанові від 03.04.2024 у цій справі, зокрема з'ясовано підстави неподання погодженого Боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів; надано належну оцінку всім обставинам справи щодо добросовісності Боржника та доводам Кредитора про зазначення Боржником неповної та недостовірної інформації в декларації про майновий стан.
Касаційне провадження
23.05.2025 до касаційного суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_2 .
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.05.2025 для розгляду касаційної скарги у справі визначено склад колегії суддів: Огороднік К. М. - головуючий, Картере В. І., Жуков С. В.
Ухвалою від 11.06.2025 Верховний Суд, серед іншого, відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Господарського суду міста Києва від 10.02.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.04.2025 у справі № 910/987/23; призначив касаційну скаргу до розгляду на 23.07.2025 о 11:15.
У зв'язку з відпусткою суддів Жукова С.В. та Картере В.І. автоматизованою системою документообігу суду 21.07.2025 здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи, за результатом якого визначено склад колегії суддів: Огороднік К. М. - головуючий, Васьковський О. В., Погребняк В. Я.
Ухвалою від 23.07.2025 Верховний Суд задовольнив клопотання арбітражного керуючого Винниченка Ю.В. та ОСОБА_1 та відклав розгляд касаційної скарги у справі № 910/987/23 на 20.08.2025 о 10:00.
У зв'язку з відпусткою суддів Васьковського О.В. та Погребняка В.Я., автоматизованою системою документообігу суду 13.08.2025 здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи, за результатом якого визначено склад колегії суддів: Огороднік К. М. - головуючий, Жуков С. В., Картере В. І.
Ухвалою від 14.08.2025 Верховний Суд задовольнив клопотання арбітражного керуючого Винниченка Ю.В. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
У судовому засіданні 20.08.2025 взяли участь Боржник та його представник, керуючий реалізацією майна Боржника та представник Кредитора (скаржника), які надали пояснення щодо суті вимог та доводів касаційної скарги..
Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду
Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи в межах підстав оскарження та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов таких висновків.
Предметом судового розгляду є питання правомірності переходу до судової процедури погашення боргів боржника у справі про неплатоспроможність фізичної особи.
Відповідно до частини першої статті 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.
Провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою (стаття 113 КУзПБ).
Частиною другою статті 6 КУзПБ встановлено, що до боржника - фізичної особи застосовуються такі судові процедури: реструктуризація боргів боржника; погашення боргів боржника. Процедура погашення боргів боржника вводиться у справі про неплатоспроможність разом з визнанням боржника банкрутом.
За визначенням, наведеним у статті 1 КУзПБ:
реструктуризація боргів боржника - це судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника;
- погашення боргів боржника - це судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою задоволення вимог кредиторів за рахунок реалізації майна банкрута, визнаного банкрутом у порядку, встановленому цим Кодексом.
Пунктами 2, 3 частини другої статті 123 КУзПБ встановлено, що основними завданнями зборів кредиторів у процедурі реструктуризації боргів боржника є, зокрема, розгляд проекту плану реструктуризації боргів боржника, прийняття рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або про звернення з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Частиною п'ятою статті 123 КУзПБ, зокрема, визначено, що рішення про затвердження плану реструктуризації боргів приймається конкурсними та забезпеченими кредиторами окремо. План реструктуризації боргів та зміни до нього вважаються схваленими, якщо їх підтримали всі забезпечені кредитори та не менше 50 відсотків конкурсних кредиторів.
Відповідно до частини одинадцятої статті 126 КУзПБ якщо протягом трьох місяців з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність і введення процедури реструктуризації боргів боржника до господарського суду не поданий погоджений боржником і схвалений кредиторами план реструктуризації боргів боржника, господарський суд має право прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника відповідно до цього Кодексу або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Вказана норма кореспондується з частиною першою статті 130 КУзПБ, згідно якої господарський суд ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника у разі, якщо протягом 120-ти днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зборами кредиторів не прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів боржника.
Водночас, колегія суддів враховує, що приписи частини першої статті 130 КУзПБ не повинні застосовуватися суто формально та зводитися до підрахунку строків чи встановлення відсутності/наявності рішення зборів кредиторів про схвалення плану реструктуризації боргів боржника без встановлення господарським судом обставин справи, перевірки дотримання процесуальних гарантій реалізації прав і захисту інтересів сторін, а також з'ясування підстав для закриття провадження у справі, зокрема за частиною сьомою статті 123, частиною одинадцятою статті 126 КУзПБ (правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 26.05.2022 у справі № 903/806/20).
У питанні схвалення зборами кредиторів плану реструктуризації боргів боржника судам варто враховувати правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 25.08.2021 у справі № 925/473/20, підтриманий також у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20, згідно якого у випадку неподання до господарського суду протягом трьох місяців погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника, суд, через призму судового контролю, повинен за своїм внутрішнім переконанням оцінити за наявними у матеріалах справи доказами причини неподання погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів, які можуть полягати за одних обставин у діях/бездіяльності кредиторів, за інших обставин - у діях/бездіяльності боржника, при цьому враховуючи добросовісність поведінки учасників провадження у справі про неплатоспроможність.
У розвиток цієї правової позиції Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 26.05.2022 у справі № 903/806/20 наголосив, що добросовісність боржника - фізичної особи є визначальним критерієм для оцінки обставин і підстав якими КУзПБ зумовлює вирішення судом питання щодо подальшого руху справи, зокрема закриття провадження про неплатоспроможність фізичної особи у випадках, передбачених статтями 123, 126, 128 КУзПБ. Тому, обставини, що свідчать про недобросовісну поведінку боржника у сукупності з іншими обставинами справи підлягають врахуванню господарським судом як підстави для ухвалення рішення про закриття провадження у справі, замість переходу до процедури погашення боргів боржника.
Направляючи цю справу, що розглядається, на новий розгляд, Верховний Суд у постанові від 03.04.2024 вказав, що під час нового розгляду справи судам слід взяти до уваги викладене, повно та всебічно перевірити фактичні обставини справи, надати належну оцінку наявним у справі доказам, доводам та запереченням сторін, і в залежності від установленого та вимог закону прийняти законне та обґрунтоване рішення.
Також у зазначеній постанові Верховний Суд звернув увагу, що суди першої і апеляційної інстанції: не давали оцінку поданому Боржником «Проекту плану реструктуризації» на предмет відповідності вимогам статті 124 ГПК України, зокрема, не з'ясували підстави неподання погодженого Боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів; не надали належної оцінки всім обставинам справи щодо добросовісності Боржника та доводам Кредитора про зазначення Боржником неповної та недостовірної інформації в декларації про майновий стан як підстави для закриття провадження у справі про неплатоспроможність на підставі пункту 1 частини сьомої статті 123 КУзПБ.
Вирішуючи питання про перехід до судової процедури погашення боргів за новим розглядом справи, суди попередніх інстанцій перевірили матеріали справи та не встановили обставин, які б вказували на наявність підстав для закриття провадження у справі за частиною сьомою статті 123 КУзПБ.
Поряд з цим судами встановлено такі обставини:
- Боржником та Керуючим реструктуризацією були погоджені три плани реструктуризації боргів (станом на 18.01.2023, 18.04.2024 та 05.12.2024). Плани реструктуризації оновлювались, виходячи з актуального економічного становища боржника (збільшення розміру заробітної плати, залучення боржником матеріальної допомоги від третіх осіб, що направлятиметься для погашення боргу перед кредитором);
- розгляд плану реструктуризації боргів, складеного станом на 18.01.2023, Кредитором неодноразово відкладався, що було відображено у відповідних протоколах зборів кредиторів (від 17.05.2023, від 18.07.2023, від 06.09.2023). Ця редакція плану розглянута Кредитором не була, пропозиції чи зауваження щодо такого плану від Кредитора до суду не надходили;
- після передачі Верховним Судом цієї справи на новий розгляд Боржником спільно з Керуючим реструктуризацією було складено і погоджено план реструктуризації боргів станом на 18.04.2024. Вказаний план реструктуризації боргів направлявся на адресу Кредитора двічі і пропонувався на розгляд зборів кредиторів, які проводилися шляхом опитування 08.05.2024 та 29.05.2024 Керуючим реструктуризацією. Однак, Кредитор участі у зборах не взяв, вказану редакцію плану реструктуризації не розглядав, пропозицій чи зауважень щодо цього плану не подав;
- протягом червня - листопада 2024 року жодних дій щодо узгодження плану реструктуризації боргів не відбувалося;
- 18.11.2024 Боржник звернувся до Керуючого реструктуризацією та єдиного кредитора у справі - ОСОБА_2 , з вимогою невідкладно вжити заходів для розгляду (затвердження чи відхилення) плану реструктуризації боргів;
- після надіслання цієї вимоги Боржником спільно з Керуючим реструктуризацією було складено і погоджено план реструктуризації боргів станом на 05.12.2024. Арбітражним керуючим було скликано і проведено 19.12.2024 засідання зборів кредиторів у режимі відеоконференції. До порядку денного зборів було включено питання розгляду плану реструктуризації боргів боржника. Однак, Кредитор участі у зборах не взяв;
- 08.01.2025 Кредитором за власною ініціативою були скликані і проведені збори кредиторів, до порядку денного яких питання розгляду плану реструктуризації боргів Боржника включено не було. Вказані обставини свідчать про те, що Боржник та Керуючий реструктуризацією систематично проявляли ініціативу для узгодження із Кредитором плану реструктуризації боргів: складали, оновлювали, погоджували зі свого боку план реструктуризації боргів; направляли погоджений ними план Кредитору; виносили план на розгляд зборів кредиторів, тощо.
- Кредитор протягом всього строку процедури реструктуризації боргів Боржника неодноразово відкладав розгляд запропонованого плану реструктуризації (на зборах кредиторів 17.05.2023, 18.07.2023, 06.09.2023), відмовлявся брати участь у зборах кредиторів, що проводилися методом опитування з формальних міркувань (збори кредиторів 08.05.2024 та 29.05.2024), залишив без розгляду і поза увагою звернення Боржника від 18.11.2024, з вимогою невідкладно вжити заходів для розгляду (затвердження чи відхилення) плану реструктуризації боргів, а також за власною ініціативою скликав та провів збори кредиторів 08.01.2025, до порядку денного якого не включив питання розгляду плану реструктуризації боргів;
- Боржник протягом проведення процедури реструктуризації боргів демонстрував належну процесуальну поведінку, сприяв Керуючому реструктуризацією у виявленні та інвентаризації власного майна, надавав на запити Керуючого реструктуризацією необхідну інформацію, документацію та пояснення, розробляв та погоджував плани реструктуризації боргів, особисто брав участь у судових засіданнях, направляв свого представника для участі у засіданнях зборів кредиторів;
- Боржник погодився з доводами Кредитора щодо того, що у поданих одночасно із заявою про відкриття провадження у справі неплатоспроможність деклараціях про майновий стан не зазначено відомості про те, що у червні 2020 року (тобто за два роки і вісім місяців до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) ним було продано транспортний засіб MERCEDES-BENZ V220. Боржник підтвердив дану обставину, у зв'язку з чим останнім у серпні 2023 року було подано суду виправлені декларації про майновий стан за 2019 та 2020 роки;
- доводи Кредитора щодо недобросовісності Боржника у зв'язку з приховуванням заробітної плати, отриманої у ТОВ «Авіаційна виробнича компанія «Скаетон», спростовуються тим, що оскільки працевлаштування Боржника у зазначеному Товаристві мало місце вже після звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, то вказані відомості не могли бути відображені у плані реструктуризації боргів Боржника, які він подавав до суду у січні 2023 року. Усі наступні редакції такого плану містили відомості про дохід Боржника у вигляді заробітної плати у ТОВ «Авіаційна виробнича компанія «Скаетон», у тому числі - про зміну розміру оплати праці, що мала місце у період розгляду справи;
- інші доводи Кредитора про недобросовісність Боржника не підтверджені будь якими належними та допустимими доказами.
Ураховуючи наведене, у цій справі судами попередніх інстанцій факту недобросовісної поведінки у діях Боржника не встановлено, належних доказів зворотного Кредитором судам не надано.
При цьому надавши правову оцінку зазначеним Кредитором обставинам та умовам плану реструктуризації боргів Боржника (у відповідній його редакції), попередні судові інстанції не встановили невідповідність такого плану вимогам статті 124 КУзПБ, чим спростовуються протилежні доводи Кредитора.
З огляду на зазначене та встановлену судами відсутність у діях Боржника факту недобросовісної поведінки в аспекті складання та подання проекту плану реструктуризації боргів, колегія суддів зазначає про нерелевантність правової позиції Верховного Суду щодо формальності підстав для переходу в процедуру погашення боргів, викладеної у постанові від 23.08.2021 у справі №925/473/20, а відтак відхиляє помилкові доводи скаржника в цій частині.
Також судова колегія відхиляє як помилкові аргументи скаржника про те, що оскаржувані судові рішення у цій справі прийняті без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 22.09.2021 у справі №910/6639/20, від 03.10.2023 у справі № 902/954/21, від 21.05.2024 у справі №911/1977/23, оскільки оскаржувані судові рішення прийнято за інших обставин та поданих на їх підтвердження і досліджених судами доказів.
Водночас аргументи скаржника щодо порушення норм процесуального права в контексті неповноти оцінки доказів та встановлення обставин справи, зокрема щодо невідповідності плану реструктуризації вимогам статті 124 КУзПБ, не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, обґрунтовано викладених у мотивувальних частинах судових рішень, та зводяться до необхідності переоцінки доказів та обставин, що відповідно до приписів статті 300 ГПК України не відноситься до повноважень суду касаційної інстанції.
Верховний Суд звертає увагу, що суд касаційної інстанції не вправі здійснювати переоцінку обставин, з яких виходили суди при вирішенні справи, а повноваження суду касаційної інстанції обмежуються виключно перевіркою дотримання судами норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та виключно в межах доводів касаційної скарги (висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 10.12.2019 у справі №925/698/16).
Установлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц).
Колегія суддів враховує, що наявні у справі докази, а також наведені у касаційній скарзі Кредитора доводи та обставини були предметом належної правової оцінки судів попередніх інстанцій.
Тож, з огляду на встановлені судами обставини того, що: Кредитору було надано право розгляду плану реструктуризації боргів Боржника, яким Кредитор не скористався, ухиляючись від прийняття рішення щодо схвалення чи відмову у схваленні такого плану, колегія суддів погоджується з позицією попередніх судових інстанцій про те, що несхвалення такого плану Кредитором не спричинене недобросовісною поведінкою Боржника.
Ураховуючи відсутність схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника протягом 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (процедура реструктуризації боргів у цій справі триває вже понад два роки), встановлену судами попередніх інстанцій добросовісну процесуальну поведінку Боржника, Верховний Суд вважає правомірним висновок судів про наявність підстав згідно вимог частини першої статті 130 КУзПБ для визнання Боржника банкрутом та введення процедури погашення боргів.
Зважаючи на викладене, оскаржувані судові рішення у цій справі ухвалені у відповідності до норм чинного законодавства та на підставі належно встановлених судами попередніх інстанцій обставин і оцінених доказів, тому доводи скаржника про невірне застосування судами норм матеріального та процесуального права підлягають відхиленню з підстав їх необґрунтованості.
Інших порушень норм процесуального права, які є підставами для обов'язкового скасування оскаржених судових рішень, колегією суддів під час касаційного провадження не встановлено.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Переглянувши у касаційному порядку в межах доводів та вимог касаційної скарги оскаржувані судові рішення, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду не встановив порушення та невірного застосування норм права, на які посилався скаржник.
На підставі викладеного, керуючись нормами статей 308, 309 ГПК України та беручи до уваги межі перегляду справи судом касаційної інстанції в порядку статті 300 цього Кодексу, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Кредитора та необхідність залишення оскаржуваних судових рішень у цій справі без змін.
Розподіл судових витрат
У зв'язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги, витрати зі сплати судового збору за її подання і розгляд залишаються за скаржником.
Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
2. Постанову Господарського суду міста Києва від 10.02.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.04.2025 у справі №910/987/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя К. М. Огороднік
Судді С. В. Жуков
В. І. Картере