про відмову у видачі судового наказу
29 серпня 2025 року м. Чернігівсправа № 927/852/25
Господарський суд Чернігівської області, в складі судді Романенко А.В., розглянув матеріали заяви від 26.08.2025 № 1545/23
Акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго», вул. Реміснича, 55-Б, м. Чернігів, 14000;
до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельне підприємство - кафе «Гранат», пр-т. Левка Лук'яненко, 35, м. Чернігів, 14027;
про видачу судового наказу
Акціонерне товариство «Облтеплокомуненерго» (далі - АТ «Облтеплокомуненерго») звернулось до Господарського суду Чернігівської області із заявою про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельне підприємство - кафе «Гранат» (далі - ТОВ «ВТП - кафе «Гранат») 23 356,42 грн заборгованості за послуги з постачання теплової енергії, надані за період з листопада 2021 по червень 2024 років на підставі типового індивідуального договору про надання послуг з постачання теплової енергії від 01.11.2021 (затвердженого постановою КМУ від 21.08.2019 № 830, в редакції постанови від 08.09.2021 № 1022), з них: основний борг у сумі 19 869,13 грн, інфляційні втрати в сумі 2 805,48 грн за період з липня 2024 по липень 2025 років та 3% річних у сумі 681,81 грн за період з 01.07.2024 по 22.08.2025.
Суд розглянув заяву АТ «Облтеплокомуненерго» та дійшов висновку про наявність підстав для відмови в видачі судового наказу, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 12 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, зокрема, в порядку наказного провадження.
Наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні визначені розділом ІІ ГПК України.
Частиною 1 статті 147 ГПК України передбачено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу, за частиною 1 якої судовий наказ може бути виданий тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Виходячи з загальних засад наказного провадження та встановленого порядку розгляду заяви про видачу судового наказу, наказне провадження в господарському судочинстві забезпечує можливість стягнення грошової заборгованості, наявність та безспірність якої підтверджується доданими до заяви документами.
За частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язкові вимоги до форми та змісту заяви про видачу судового наказу викладені в статті 150 ГПК України, відповідно до пунктів 4, 5 частини 2 якої в заяві про видачу судового наказу повинні бути зазначені вимоги заявника та обставини, на яких вони ґрунтуються; перелік доказів, якими заявник обґрунтовує вимоги.
За п. 4 частини 3 статті 150 ГПК України до заяви про видачу судового наказу додаються інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Доказами в справі, відповідно до частин 1, 2 статті 73 ГПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
За частиною 1 статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина 1 статті 77 ГПК України).
За статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
Зі змісту наведених норм вбачається, що при зверненні до господарського суду із заявою про видачу судового наказу, заявником мають бути подані до суду належні, допустимі, достовірні та вірогідні докази на підтвердження правомірності заявлених ним вимог та обставин, на яких такі вимоги ґрунтуються.
Мотивуючи подану заяву АТ «Облтеплокомуненерго» зазначає, що відповідно до Закону України «Про теплопостачання» від 02.06.2005 № 2633-ІV, Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2027 № 2189-VІІІ, Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії (затвердженими постановою КМУ від 21.08.2019 № 830) - він є теплопостачальною організацією та виконавцем послуг з постачання теплової енергії, в тому числі за адресою: м. Чернігів, пр-т. Левка Лук'яненка (вул. Рокосовського), буд. 35.
У той час як боржник, ТОВ «ВТП - кафе «Гранат», є власником нежитлового приміщення - кафе «Гранат», площею18,3 кв. м., у місті Чернігові, пр-т. Левка Лук'яненка, 35, що є невід'ємною частиною багатоквартирного житлового будинку (вбудоване приміщення), та водночас є співвласником цього багатоквартирного житлового будинку, а тому має обов'язок оплатити надані теплопостачальною організацією послуги з постачання теплової енергії за опалювальні періоди: 2021/2022, 2022/2023, 2023/2024 років.
На підтвердження права власності юридичної особи на вказаний об'єкт нерухомості заявником долучений лист Фонду комунального майна Чернігівської міської ради від 05.06.2007 № 7-51759 про приватизацію Товариством нежитлового приміщення - кафе «Гранат».
Суд установив, що долучений до матеріалів справи лист Фонду комунального майна Чернігівської міської ради від 05.06.2007 № 7-51759 про приватизацію нежитлового приміщення, не містить відомостей про наявність у боржника речового права (права власності) на об'єкт нерухомості в спірному періоді (2021 - 2024 роки), а відтак, не підтверджує наявність в останнього статусу співвласника багатоквартирного житлового будинку та обов'язку розрахуватись за спожиті послуги з постачання теплової енергії за опалювальні періоди: 2021/2022, 2022/2023, 2023/2024 років.
Долученими до матеріалів справи актами прийому-передачі послуг з постачання теплової енергії та рахунками - фактури з їх оплати, складеними теплопостачальною організацією в односторонньому порядку, не підтверджена вартість спожитих боржником послуг у заявленому розмірі, зокрема, вартість наданих послуг у вересні 2023 року складає 17,99 грн (замість 26,36 грн), що, в свою чергу, впливає на розмір похідних вимог (3% річних та інфляційних втрат), заявлених до стягнення з боржника в спірному періоді.
У матеріалах, доданих до заяви про видачу судового наказу, також відсутнє документальне підтвердження розміру абонентської плати для споживачів теплопостачальної організації за опалювальний період 2021/2022 років, відтак розрахунок боргу в цій частині не обґрунтований належними доказами (відсутній додаток до наказу АТ «Облтеплокомуненерго» від 28.10.2021 № 335).
За п. 1 та п. 8 частини 1 статті 152 ГПК України суддя відмовляє в видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням вимог статті 150 цього Кодексу. З поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Керуючись наведеною нормою, суд відмовив АТ «Облтеплокомуненерго» в видачі судового наказу про стягнення з ТОВ «ВТП - кафе «Гранат» заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії по об'єкту: нежитлове приміщення, площею 18,3 кв. м. по пр-ту Левка Лук'яненка, 35, у м. Чернігів, упродовж опалювальних періодів: 2021/2022, 2022/2023, 2023/2024 років.
За частиною 1 статті 153 ГПК України відмова в видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 2-1, 8, 9 частини 1 статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Суд звертає увагу заявника, що відповідно до частини 2 статті 151 ГПК України в разі відмови в видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника в порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Керуючись статтями 12, 147, 148, 150 - 154, 233 - 235 ГПК України, господарський суд
Відмовити Акціонерному товариству «Облтеплокомуненерго» (ЄДРПОУ 03357671) у видачі судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельне підприємство - кафе «Гранат» (ЄДРПОУ 14231654) заборгованості в сумі 23 356,42 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її підписання в порядку статті 256 ГПК України.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://cn.arbitr.gov.ua/sud5028/.
Суддя А.В. Романенко