27 серпня 2025 року Справа № 926/2344/25
За позовом Чернівецької міської ради
до Фізичної особи-підприємця Федак Ілони Якимівни
про стягнення з орендаря несплаченої орендної плати за земельну ділянку в сумі 15780,64 грн
Суддя Тинок О.С.
Секретар судових засідань Григораш М.І.
Представники:
від позивача - Кифирюк А.В.
від відповідача - не з'явився
Чернівецька міська рада звернулась до Господарського суду Чернівецької області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Федак Ілони Якимівни про стягнення з орендаря несплаченої орендної плати за земельну ділянку в сумі 15780,64 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення умов укладеного Договору оренди землі №8707 від 30 грудня 2013 року відповідач не виконав своє зобов'язання в повній мірі зі сплати коштів за фактичне користування спірною земельною ділянкою після змін з 01 січня 2022 року нормативно-грошової оцінки (вул. Південно-Кільцева, 9-Д, м. Чернівці, загальною площею 0,0442 га, кадастровий номер 7310136300:10:001:0057), що перебуває в комунальній власності, внаслідок чого виникла заборгованість за період з 2022 року по 2024 рік в сумі 15780,64 грн.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 липня 2025 року справу №926/2344/25 передано на розгляд судді Тинок О.С.
Ухвалою суду від 15 липня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 30 липня 2025 року.
30 липня 2025 року представник відповідача подав до суду заперечення щодо позову (вх. №3074), в яких повідомляє суд про сплату в повному обсязі заборгованості до відкриття провадження у справі. Крім того, повідомляє суд про те, що орієнтовна сума витрат на правову допомогу складає 10000,00 грн.
Ухвалою суду від 30 липня 2025 року відкладено підготовче засідання на 27 серпня 2025 року.
06 серпня 2025 року представник позивача через підсистему “Електронний суд» направила до суду заяву про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді (внесення РНОКПП/коду ЄДРПОУ до додаткових відомостей про учасника справи та надання доступу до електронної справи) (вх. №3175).
07 серпня 2025 року представник позивача подала до суду відповідь на заперечення (вх. №3184).
Позивач стверджує, що на момент подання позову, ані від відповідача, ані від контролюючих органів не надходило повідомлення про сплачену орендну плату Фізичною особою-підприємцем Федак Ілоною Якимівною. Лише 30 липня 2025 року відділом оренди землі було виявлено, що відповідачем було здійснено сплату заборгованості.
27 серпня 2025 року представник відповідача направив на офіційну електронну адресу суду клопотання (вх. №3453) в якому: просить суд підготовче засідання розглянути без участі відповідача; проти призначення справи до розгляду не заперечує; позов заперечує; розрахунок витрат буде надано протягом 5-ти днів після прийняття рішення по справі.
Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України передбачені права та обов'язки учасників справи, зокрема подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб, а також виконувати процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Частинами 5 та 6 вищевказаної норми встановлено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Положеннями частини 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС в обов'язковому порядку.
Інші особи (це, зокрема, фізичні особи, у тому числі фізичні особи-підприємці) реєструють такі кабінети в добровільному порядку.
Частиною 8 статті 6 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або із застосуванням засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Відповідно до пункту 16 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, процесуальні документи та докази можуть подаватися до суду в електронній формі, а процесуальні дії - вчинятися в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС, за винятком випадків, передбачених процесуальним законом, цим положенням, а також випадків, коли суд до якого подаються документи та докази не інтегровано до ЄСІТС.
Документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо), пов'язані з розглядом справ у суді, можуть подаватися до суду в електронній формі виключно з використанням підсистеми "Електронний суд", якщо інше не визначено процесуальним законодавством чи цим Положенням (пункт 25 Положення).
Пунктом 26 Положення передбачено, що електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС.
Таким чином, альтернативою звернення учасників справи до суду з позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов'язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через підсистему "Електронний кабінет".
У постанові від 13 вересня 2023 року у справі № 204/2321/22 Велика Палата Верховного Суду підтвердила необхідність дотримання вищевикладених положень адвокатами, нотаріусами, приватними виконавцями, судовими експертами, державними органами та органами місцевого самоврядування, суб'єктами господарювання державного та комунального секторів економіки, які реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов'язковому порядку.
Отже, подання електронного документа на офіційну електронну адресу суду з накладенням електронного підпису без використання підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи не допускається для адвокатів та інших, передбачених пунктом 10 Положення про ЄСІТС осіб.
Судом встановлено, що клопотання подане 27 серпня 2025 року електронною поштою з використанням електронного цифрового підпису представника відповідача, адвоката Марченка Р.М.
Згідно з частинами 2, 4 статті 170 Господарського процесуального кодексу України письмова заява, клопотання чи заперечення підписується заявником або його представником. Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини 1 або 2 цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Із наведених положень статей 6 та 170 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано не у паперовій формі, або без використання Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), повертає її заявнику без розгляду.
З огляду на викладене вище, з урахування того, що клопотання (вх. №3453 від 27 серпня 2025 року) надіслано до суду не у спосіб, передбачений Господарським процесуальним кодексом України, підлягає поверненню без розгляду на підставі частини 4 статті 170 Господарського процесуального кодексу України.
Подібні за змістом висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14 січня 2025 року у справі №902/1159/22 від 19 квітня 2024 року у справі №911/3312/21, ухвалах Верховного Суду від 09 вересня 2024 року у справі №926/3602/23, від 18 грудня 2024 року у справі №908/1903/19, від 08 квітня 2024 року у справі №756/5826/21, від 08 лютого 2024 у справі №756/2521/17.
Розглянувши матеріли справи, заслухавши позицію представника позивача, суд встановив наступне.
Закриття провадження є формою закінчення розгляду судом справи без прийняття рішення, у зв'язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи. Господарський суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору, якщо між сторонами по справі у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Відсутність предмета спору означає відсутність спірного матеріального правовідношення між сторонами.
Частиною 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є диспозитивність.
За приписами статті 14 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Предмет спору це об'єкт спірного правовідношення, те благо (річ, право, інше майно), з приводу якого виник спір.
У даному випадку предметом спору за позовною вимогою є стягнення несплаченої орендної плати за земельну ділянку в сумі 15780,64 грн.
Як вбачається із матеріалів справи, до відкриття провадження у справі відповідач сплатила кошти у сумі 15780,64 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №153 від 26 червня 2025 року з призначенням платежу «орендна плата 3% норм грошової оцінки за 2022, 2023, 2024 р. Договір оренди землі від 30.12.2013 №8707».
Відсутність предмета спору означає відсутність спірного правовідношення між сторонами.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадженні у справі, якщо відсутній предмет спору.
У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається (частина 3 статті 231 Господарського процесуального кодексу України).
Оскільки відповідач добровільно сплатила суму заборгованості несплаченої орендної плати за земельну ділянку за період з 2022 року по 2024 рік в сумі 15780,64 грн, предмет спору у справі відсутній, у зв'язку з чим провадження у справі №926/2344/25 підлягає закриттю згідно пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.
Частиною 4 статті 231 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Пунктом 5 частини 7 Закону України “Про судовий збір» передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Позивач не подав до суду клопотання про повернення сплаченого судового збору.
Керуючись статтями 231, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Закрити провадження у справі №926/2344/25 за позовом Чернівецької міської ради до Фізичної особи-підприємця Федак Ілони Якимівни про стягнення з орендаря несплаченої орендної плати за земельну ділянку за період 2022-2024 роки в сумі 15780,64 грн.
Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, відповідно до ст. 235 ГПК України.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня складання повного тексту за правилами, визначеними ст.ст. 254-259 ГПК України.
Повний текст ухвали складено та підписано 29 серпня 2025 року
Суддя Олександр ТИНОК